Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(39) // 2011

 

Обкладинка

 

1. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Використання м’язово-слизового клаптя на лицьовій артерії (famm-клапоть) при реконструкції губ

С.В. Слєсаренко, П.О. Бадюл

Мета роботи — підвищити ефективність хірургічної реконструкції при тотальних дефектах губ.

Матеріали і методи. Проаналізовано вітчизняні і зарубіжні наукові публікації з проблеми реконструкції тотальних дефектів періоральної ділянки. Розглянуто сучасні можливості та історичні аспекти використання FAMM-клаптя. У клініці виконано реконструкцію губ з використанням трьох FAMM-клаптів у двох пацієнтів.

Результати та обговорення. Пересаджені FAMM-клапті вижили повністю і дали змогу сформувати внутрішню поверхню губ (слизову оболонку), еквівалентну втраченій. У пацієнтів усунено періоральні дефекти м’яких тканин, відновлено анатомічну цілісність і функцію губ.

Висновки. М’язово-слизовий клапоть на лицьовій артерії — найбільш адекватний метод для відновлення анатомо-функціональної відповідності при великих дефектах слизової поверхні губ, оскільки заміщення виконується тканинами, схожими з нативними цієї локалізації за кольором, текстурою та вологістю. В умовах дефіциту тканинних донорських ресурсів (обширні післяопікові, рубцеві масиви і деформації, онкологічні процеси, що потребують широкого висічення) використання FAMM-клаптя разом з реконструкцією зовнішнього шкірного покриву дає змогу отримати задовільні функціонально-анатомічні і косметичні результати.



Ключові слова: дефект слизової оболонки губ, клапоть на лицьовій артерії, м’язово-слизовий клапоть, комплекс тканин, реконструкція губ.

 

Использование мышечно-слизистого лоскута на лицевой артерии (famm-лоскут) при реконструкции губ

С.В. Слесаренко, П.А. Бадюл

Цель работы – повысить эффективность хирургической реконструкции при тотальных дефектах губ.

Материалы и методы. Проанализированы отечественные и зарубежные научные публикации по проблеме реконструкции тотальных дефектов периоральной области. Рассмотрены современные возможности и исторические аспекты использования FAMM-лоскута. В клинике выполнена реконструкция губ с использованием трех FAMM-лоскутов у двух пациентов.

Результаты и обсуждение. Пересаженные FAMM-лоскуты прижились полностью и позволили сформировать внутреннюю поверхность губ (слизистую оболочку), эквивалентную утраченной. У пациентов устранены периоральные дефекты мягких тканей, восстановлена анатомическая целостность и функция губ.

Выводы. Мышечно-слизистый лоскут на лицевой артерии – наиболее адекватный метод для восстановления анатомо-функционального соответствия при обширных дефектах слизистой поверхности губ, поскольку замещение выполняется тканями, сходными с нативными данной локализации по цвету, текстуре и влажности. В условиях дефицита тканевых донорских ресурсов (обширные послеожоговые, рубцовые массивы и деформации, онкологические процессы, требующие широкого иссечения) использование FAMM-лоскута вместе с реконструкцией наружного кожного покрова позволяет получить удовлетворительные функционально-анатомические и косметические результаты.



Ключевые слова: дефект слизистой оболочки губ, лоскут на лицевой артерии, мышечно-слизистый лоскут, комплекс тканей, реконструкция губ.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

2. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Однопортові лапароскопічні втручання. перший досвід та перспективи використання

О.Ю. Іоффе, О.П. Стеценко, Т.В. Тарасюк, М.Є. Яроцький, І.В. Гижко

Вивчено найближчі результати хірургічного лікування 15 хворих з хронічним калькульозним холециститом, поєднаною пупковою та паховою грижею, із застосуванням однопортових трансумбілікальних втручань. У післяопераційний період не відзначено жодного ускладнення. Середній термін перебування в стаціонарі становив 1 добу. Для знеболення не застосовували наркотичні анальгетики. Цей вид втручань дозволяє досягти доброго косметичного ефекту, зменшити тривалість перебування хворого в стаціонарі. Витяг жовчного міхура через досить широку рану дозволяє уникнути додаткового розширення розрізу і травматизації тканин. Поєднання пупкової грижі з патологією органів черевної порожнини може бути прямим показанням для виконання трансумбілікальної однопортової лапароскопічної операції. З освоєнням цієї мініінвазивної хірургічної технології можливе розширення показань для використання однопортового трансумбілікального доступу.



Ключові слова: хронічний калькульозний холецистит, однопортовий трансумбілікальний доступ, хірургічне лікування.

 

Однопортовые лапароскопические вмешательства. первый опыт и перспективы использования

А.Ю. Иоффе, О.П. Стеценко, Т.В. Тарасюк, М.Е. Яроцкий, И.В. Гижко

Изучены ближайшие результаты хирургического лечения с применением однопортовых трансумбиликальных вмешательств 14 больных с хроническим калькулезным холециститом в сочетании с пупочной и паховой грыжей и 1 пациентки, у которой проведены диагностическая лапароскопия и хромотубография при бесплодии. В послеоперационный период не отмечено ни одного осложнения. Средняя длительность пребывания в стационаре составила 1 сутки. Для купирования болевого синдрома не применяли наркотические анальгетики. Данный вид вмешательств позволяет достичь хорошего косметического эффекта, уменьшить длительность пребывания больного в стационаре. Извлечение желчного пузыря через достаточно широкую рану позволяет избежать дополнительного расширения разреза и травматизации тканей. Сочетание пупочной грыжи с патологией органов брюшной полости может быть прямым показанием для выполнения трансумбиликальной однопортовой лапароскопической операции. С приобретением опыта выполнения данной миниинвазивной хирургической технологии возможно расширение показаний для использования однопортового трансумбиликального доступа.



Ключевые слова: хронический калькулезный холецистит, однопортовый трансумбиликальный доступ, хирургическое лечение.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

3. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Хірургічні втручання при множинному холедохолітіазі з використанням мініінвазивних технологій

М.Ю. Ничитайло, П.В. Огородник, А.Г. Дейниченко, Д.І. Христюк, О.Г. Бойко

Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ), ускладненою множинним холедохолітіазом, з використанням мініінвазивних технологій.

Матеріали і методи. У період з 2005 до 2011 р. у відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України перебувало на лікуванні 194 хворих з ЖКХ, ускладненою множинним холедохолітіазом. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від діагностично-лікувального алгоритму: перша група — це 13 хворих, оперованих з лапаротомного доступу, друга — 66 хворих, яким застосовували комплексні малоінвазивні втручання, третя — 115 хворих, яким виконували виключно ендоскопічні транспапілярні втручання.

Результати та обговорення. В 1-й групі мініінвазивні технології були використані лише з діагностичною метою, лікувальна цінність їх була значно обмежена внаслідок вираженого злукового процесу черевної порожнини, тубулярного стенозу в поєднанні з конкрементами великих розмірів, синдрому Міріззі. В 2-й групі застосування двохетапного лікування у 36 хворих та лапароскопічної експлорації — у 30 дало змогу знизити частоту ускладнень до 6,1 %. У 3-й групі отримано добрі результати в усіх хворих. Тривалість операції і термін перебування хворих у лікарні були найменшими в цій групі.

Висновки. Двохетапна тактика лікування ЖКХ, ускладненої множинним холедохолітіазом, є ефективною: спочатку виконують ендоскопічні транспапілярні втручання, а через 24—48 год — лапароскопічну холецистектомію. Застосування ендоскопічного транспапілярного методу лікування резидуального множинного холедохолітіазу є найбільш ефективним (за умови перебування хворого у спеціалізованій клініці із сучасним технічним забезпеченням). Запропонована тактика лікування хворих з ускладненою ЖКХ зменшує тривалість операції, частоту ускладнень (до 6,1 %) та скорочує термін перебування хворих у стаціонарі.



Ключові слова: холедохолітіаз, лапароскопічна експлорація, ендоскопічна папілосфінктеротомія, холедохолітотомія.

 

Хирургические вмешательства при множественном холедохолитиазе с использованием миниинвазивных технологий

М.Е. Ничитайло, П.В. Огородник, А.Г. Дейниченко, Д.И. Христюк, О.Г. Бойко

Цель работы — улучшить результаты хирургического лечения больных желчнокаменной болезнью (ЖКБ), осложненной множественным холедохолитиазом, с использованием миниинвазивных технологий.

Материалы и методы. В период с 2005 по 2011 г. в отделе лапароскопической хирургии и холелитиаза Национального института хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова НАМН Украины находились на лечении 194 больных с ЖКБ, осложненной множественным холедохолитиазом. Пациенты были распределены на три группы в зависимости от диагностически-лечебного алгоритма. Первая группа — 13 пациентов, оперированных с лапаротомного доступа, вторая — 66 больных, у которых использовали комплексные малоинвазивные вмешательства, третья — 115 больных, которым выполняли исключительно транспапиллярные вмешательства.

Результаты и обсуждение. В 1-й группе миниинвазивные технологии были использованы лишь с диагностической целью, лечебная ценность их была значительно ограничена вследствие выраженного спаечного процесса брюшной полости, тубулярного стеноза в сочетании с конкрементами больших размеров, синдромом Мириззи). Во 2-й группе использование комплексных малоинвазивных вмешательств позволило уменьшить частоту осложнений до 6,1 %. В 3-й группе получены хорошие результаты у всех больных. Продолжительность операции и пребывания больных в стационаре были наименьшими в этой группе.

Выводы. Двухэтапная тактика лечения ЖКБ, осложненной множественным холедохолитиазом, — эффективна: сначала выполняют эндоскопические транспапиллярные вмешательства, а через 24—48 ч — лапароскопическую холецистэктомию. Использование эндоскопического транспапиллярного метода лечения резидуального холедохолитиаза является наиболее эффективным (при условии нахождения больного в специализированной клинике с современным техническим обеспечением). Предложенная тактика лечения больных с осложненной ЖКБ существенно уменьшает продолжительность операции, частоту осложнений (до 6,1 %) и сокращает пребывание больного в стационаре.



Ключевые слова: холедохолитиаз, лапароскопическая эксплорация, эндоскопическая папиллосфинктеротомия, холедохолитотомия.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

4. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Антибіотикорезистентність клінічних штамів staphylococcus aureus у хірургічних стаціонарах україни в 2010 році

А.Г. Салманов, В.В. Лазоришинець, В.Ф. Марієвський

Мета роботи — вивчити активність антимікробних препаратів щодо клінічних штамів S. aureus, виділених у пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування у стаціонарах різних регіонів України.

Матеріали і методи. Вивчено 24 284 клінічних штами S. aureus, виділених у 2010 р. у пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні відділення 83 багатопрофільних стаціонарів у різних регіонах України. Досліджували чутливість штамів S. aureus до 37 антимікробних препаратів (пеніцилін, ампіцилін, амоксицилін, оксацилін, ампіцилін/сульбактам, амоксицилін/клавуланат, цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефоперазон, цефотаксим, цефтріаксон, цефтазидим, цефепім, іміпенем, меропенем, гентаміцин, амікацин, нетилміцин, еритроміцин, кларитроміцин, азитроміцин, лінкоміцин, кліндаміцин, тетрациклін, доксициклін, ванкоміцин, рифампіцин, офлоксацин, левофлоксацин, ломефлоксацин, гатифлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин, норфлоксацин, хлорамфенікол, лінезолід) диско-дифузійним методом відповідно до рекомендацій Національного комітету клінічних лабораторних стандартів США (NCCLS).

Результати та обговорення. Найактивнішими антибіотиками були лінезолід, нетилміцин, меропенем, іміпенем і цефтріаксон. Високу частоту резистентності відзначено для пеніциліну (53,1 %), ампіциліну (48,9 %), лінкоміцину (47,4 %). Частота метицилінрезистентності (MRSA) у середньому становила 37,4 % (від 18,1 до 49,8 %).

Висновки. Резистентність нозокоміальних штамів S. aureus у досліджених стаціонарах становить серйозну терапевтичну та епідеміологічну проблему. Найактивнішими до клінічних штамів S. aureus є лінезолід, нетилміцин, меропенем, ванкоміцин, іміпенем та цефтріаксон. Частота виділення штамів MRSA у хірургічних стаціонарах України становить 37,4 %. Необхідно проводити постійний моніторинг антибіотикорезистентності у кожному стаціонарі і на підставі отриманих місцевих даних розробляти лікарняний формуляр антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному хірургічному стаціонарі слід визначати залежно від місцевих даних щодо резистентності збудників інфекцій до антимікробних препаратів. Необхідно створити систему епідеміологічного контролю за мікробною резистентністю на місцевому, регіональному та національному рівнях.



Ключові слова: Staphylococcus aureus, резистентність до антибіотиків, хірургічні відділення, нозокоміальні інфекції, MRSA.

 

Антибиотикорезистентность клинических штаммов staphylococcus aureus в хиругических стационарах украины в 2010 году

А.Г. Салманов, В.В. Лазоришинец, В.Ф. Мариевский

Цель работы — изучить активность антимикробных препаратов относительно клинических штаммов Staphylococcus aureus, выделенных у пациентов, которым проведено хирургическое лечение в стационарах разных регионов Украины.

Материалы и методы. Изучены 24 284 клинических штаммов S. aureus, выделенных в 2010 г. у пациентов, госпитализированных в хирургические отделения 83 многопрофильных стационаров в разных регионах Украины. Исследована чувствительность штаммов S. aureus к 37 антимикробным препаратам (пенициллин, ампициллин, оксациллин, ампициллин/сульбактам, амоксициллин/клавуланат, цефазолин, цефуроксим, цефалексин, цефоперазон, цефотаксим, цефтриаксон, цефтазидим, цефепим, имипенем, меропенем, гентамицин, амикацин, нетилмицин, эритромицин, кларитромицин, азитромицин, линкомицин, клиндамицин, тетрациклин, доксициклин, ванкомицин, рифампицин, офлоксацин, левофлоксацин, ломефлоксацин, гатифлоксацин, ципрофлоксацин, пефлоксацин, норфлоксацин, хлорамфеникол, линезолид) диско-дифузийным методом в соответствии с рекомендациями Национального комитета по клиническим лабораторным стандартам США (NCCLS).

Результаты и обсуждение. Наиболее активными антибиотиками относительно S. aureus являются линезолид, нетилмицин, меропенем, имипенем, ванкомицин и цефтриаксон. Высокая частота резистентности отмечена для пенициллина (53,1 %), ампициллина (48,9 %) и линкомицина (47,4 %). Частота метициллинрезистентности (MRSA) составила в среднем 37,4 % (от 18,1 % до 49,8 %).

Выводы. Резистентность нозокомиальных штаммов S. aureus в исследуемых стационарах является серьезной терапевтической и эпидемиологической проблемой. Наибольшей активностью к S. aureus обладают линезолид, нетилмицин, меропенем, имипенем, ванкомицин и цефтриаксон. Частота выделения штаммов MRSA в хирургических стационарах составляет 37,4 %. Необходимо проводить постоянный мониторинг антибиотикорезистентности в каждом стационаре и на основании полученных локальных данных разрабатывать больничный формуляр антибиотиков. Политика использования антибиотиков в каждом хирургическом стационаре должна основываться на локальных данных о резистентности возбудителей инфекции к антимикробным препаратам. Необходимо организовать систему эпидемиологического надзора за микробной резистентностью на локальном, региональном и национальном уровнях.



Ключевые слова: Staphylococcus aureus, резистентность к антибиотикам, хирургические отделения, нозокомиальные инфекции, MRSA.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

5. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Підвищення ефективності консервативного та оперативного лікування поверхневих і глибоких відморожень

Г.П. Козинець, Ю.М. Васильчук, В.М. Назаренко, О.С. Садовий, О.М. Іщенко

Мета роботи — поліпшити результати лікування постраждалих з холодовою травмою шляхом розробки і впровадження раціональних методів консервативного та оперативного лікування.

Матеріали і методи. За період з 2006 до 2010 р. у Центрі термічної травми та пластичної хірургії міської клінічної лікарні № 2 м. Києва проліковано 71 постраждалого з холодовою травмою різної тяжкості. Постраждалих було розподілено на дві групи. Першу групу становили 47 хворих, госпіталізованих у строки до 5 діб після травми, другу — 24 постраждалих, госпіталізованих у строки понад 5 діб. Для підвищення ефективності лікування постраждалих від холодової травми в розроблених нами стандартах лікування, які включають першочергові, чергові і відстрочені заходи, виділено 4 напрями (ранній початок інфузійної та антикоагуляційної терапії; застосування хірургічних методів (некротомії та некрофасціофенестротомії) для зменшення компартмент-синдрому; виконання ранніх (у період до 7%ї доби) некректомій; з відстрочених операцій на верхніх кінцівках здебільшого виконували ампутації пальців на різних рівнях, на нижніх — проводили оперативне лікування із застосуванням невільної пластики, фалангізації, спрямоване на відновлення та поліпшення функціонального стану і збереження опороздатності кінцівки).

Результати та обговорення. В результаті застосування розробленої програми лікування в першій групі автодермопластику виконано у 13 (27,7 %) хворих, некректомію — у 15 (31,9 %) постраждалих. У другій — автодермопластику проведено у 5 (20,8 %), некректомію та ампутації — у 19 (79,2 %) хворих.

Висновки. За умови своєчасного звернення до клініки і виконання всієї програми розробленого лікування вдається значно знизити рівень інвалідизації внаслідок холодової травми з максимальним збереженням функції кінцівки. Із тих, хто звернувся у строки до 5 діб, кількість некректомій і ампутацій була на 47,3 % меншою, ніж у постраждалих, які звернулися у пізніші строки.



Ключові слова: холодова травма, сучасна програма лікування, результати оперативного лікування.

 

Повышение эффективности консервативного и оперативного лечения поверхностных и глубоких отморожений

Г.П. Козинец, Ю.М. Васильчук, В.Н. Назаренко, А.С. Садовой, А.Н. Ищенко

Цель работы — улучшить результаты лечения пострадавших с холодовой травмой путем разработки и внедрения рациональных методов консервативного и оперативного лечения.

Материалы и методы. За период с 2006 по 2010 г. в Центре термической травмы и пластической хирургии городской клинической больницы № 2 г. Киева пролечен 71 пострадавший с холодовой травмой различной тяжести. Пострадавшие были распределены в две группы. Первую группу составили 47 больных, поступивших в период до 5 суток после травмы, вторую — 24 пострадавших, поступивших позднее 5 суток. Для повышения эффективности лечения пострадавших от холодовой травмы в разработанных нами стандартах лечения, которые включают первоочередные, очередные и отсроченные мероприятия, выделены 4 направления (раннее начало инфузионной и антикоагуляционной терапии; применение хирургических методов (некротомии и некрофасциофенестротомии) с целью уменьшения компартмент-синдрома; выполнение ранних (в период до 7-х суток) некрэктомий; из отсроченных операций на верхних конечностях в основном выполняли ампутации пальцев на разных уровнях, на нижних — проводили оперативное лечение с применением несвободной пластики, фалангизации, направленное на восстановление и улучшение функционального состояния и сохранение опороспособности конечности).

Результаты и обсуждение. В результате применения разработанной программы лечения в первой группе аутодермопластика выполнена 13 (27,7 %) больным, некрэктомии — 15 (31,9 %), во второй — аутодермопластика проведена 5 (20,8 %), некрэктомии и ампутации — 19 (79,2 %) больным.

Выводы. При условии своевременного обращения в клинику и выполнения всей программы разработанного лечения удается значительно снизить уровень инвалидизации вследствие холодовой травмы с максимальным сохранением функции конечности. У обратившихся в сроки до 5 суток количество некрэктомий и ампутаций было на 47,3 % меньше, чем у пострадавших, обратившихся в более поздние строки.



Ключевые слова: холодовая травма, современная программа лечения, результаты оперативного лечения.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

6. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Можливості використання місцевих гемостатиків при операціях на легенях і плеврі

М.С. Опанасенко, О.В. Терешкович, В.Б. Бичковський, М.І. Калениченко, Б.М. Конік

Мета роботи — вивчити можливості застосування фібрин-колагенової пластини «ТахоКомб» (ТК) для локального гемостазу і підвищення герметичності шва легені та шва бронха при операціях на легенях і плеврі.

Матеріали і методи. На базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України у період 2006—2011 рр. було проведено ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування 208 хворих з різними видами фтизіопульмонологічної патології: у 121 з них під час операції використовували фібрин-колагенові пластини ТК для гемостазу або для укріплення шва легені і/або бронха (основна група). 87 пацієнтів були прооперовані без застосування способів додаткового укріплення кукси бронха і шва перенхіми легені (контрольна група). Обидві групи пацієнтів були статистично порівнянні за видами проведених оперативних втручань. Більшість з них були прооперовані з приводу туберкульозу легень — 68 (56,6 %) в основній групі та 39 (46,5 %) — у контрольній. Найчастіше ТК застосовували для укріплення кукси бронха при виконанні лобектомій: у 61 (50,1 %) випадку в основній групі та у 36 (40,5 %) — в контрольній.

Результати та обговорення. Використання пластин ТК для укріплення кукси бронха і локального гемостазу сприяє зменшенню частоти післяопераційних геморагічних ускладнень (4,6 % — у контрольній групі і 1,6 % — в основній); скороченню тривалості стаціонарного лікування. Летальність у контрольній групі становила 2,3 %, в основній — 0,8 %.

Висновки. ТК є хорошим місцевим гемостатиком, що поєднує гемостатичний та аеростатичний ефекти. Його застосування є ефективним способом додаткового укріплення кукси бронха і/або лінії шва легені при операціях на органах дихання і може бути рекомендоване для використання у торакальній хірургії. Застосування ТК дає змогу підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з патологією дихальної системи (загальна ефективність оперативного лікування становила 90,8 % у контрольній групі і 97,3 % — в основній), скоротити тривалість їх перебування у стаціонарі.



Ключові слова: операції на легенях і плеврі, післяопераційні ускладнення, фібрин-колагенова пластина.

 

Возможности использования местных гемостатиков при операциях на легких и плевре

М.С. Опанасенко, О.В. Терешкович, В.Б. Бычковский, М.И. Калениченко, Б.М. Коник

Цель работы — изучить возможность применения фибрин-коллагеновой пластины «ТахоКомб» (ТК) для локального гемостаза и повышения герметичности швов легких и бронхов при операциях на легких и плевре.

Материалы и методы. На базе отделения торакальной хирургии и инвазивных методов диагностики ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского АМН Украины» в период 2006—2011 гг. был проведен ретроспективный анализ результатов оперативного лечения 208 больных с разными видами фтизиопульмонологической патологии: у 121 из них во время операции использовали фибрин-коллагеновую пластину ТК для гемостаза или укрепления швов легких и/или бронхов (основная группа). 87 пациентов были прооперированы без применения способов дополнительного укрепления культи бронха и шва перенхимы легких (контрольная группа). Обе группы пациентов были статистически сопоставимы по видам проведенных оперативных вмешательств. Большинство из них были прооперированы по поводу туберкулеза легких — 68 (56,6 %) в основной группе и 39 (46,5 %) — в контрольной. Чаще всего ТК применяли для укрепления культи бронха при выполнении лобэктомий: в 61 (50,1 %) случае в основной группе и в 36 (40,5 %) — в контрольной.

Результаты и обсуждение. Использование пластин ТК для укрепления культи бронха и локального гемостаза способствует уменьшению частоты послеоперационных геморрагических осложнений (4,6 % — в контрольной группе и 1,6 % — в основной); сокращению длительности стационарного лечения. Летальность в контрольной группе составила 2,3 %, в основной — 0,8 %.

Выводы. ТК — хороший местный гемостатик, совмещающий гемостатический и аэростатический эффекты. Его применение является эффективным способом дополнительного укрепления культи бронха и/или линии шва легких при операциях на органах дыхания и может быть рекомендовано для использования в торакальной хирургии. Применение ТК позволяет повысить эффективность хирургического лечения больных с патологией дыхательной системы (общая эффективность оперативного лечения составила 90,8 % в контрольной группе и 97,3 % — в основной), сократить длительность их пребывания в стационаре.



Ключевые слова: операции на легких и плевре, послеоперационные осложнения, фибрин-коллагеновая пластина.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

7. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Особливості неоангіогенезу при використанні збагаченої тромбоцитами плазми

В.М. Запорожан, О.Л. Холодкова, В.О. Цепколенко, В.В. Сажієнко, О.Є. Корнієнко, А.А. Аппельханс, Н.В. Нескоромна, С.Е. Григорян

Мета роботи — вивчити вплив збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) на процеси васкуляризації жирового трансплантата.

Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконували на 48 статевозрілих щурах лінії Вістар з дотриманням загальних правил патофізіологічного експерименту. Тварин утримували в умовах біологічної клініки на стандартному режимі з вільним доступом до води та їжі. Дослід проводили у двох групах тварин. Щурам І групи підшкірно вводили по 2 мл людського жиру, щурам ІІ групи — 2 мл суміші (1,8 мл людського жиру і 0,2 мл ЗТП). Тривалість спостереження становила 42 дні. Зі спини тварин виділяли клапоть, який містив жировий трансплантат, і готували зрізи за стандартною методикою.

Результати та обговорення. При попередньому просяканні збагаченою тромбоцитами плазмою жирового трансплантата ініціюються процеси організації сполучної тканини, виражені процеси новоутворення судин. Істотно зростає концентрація високоактивних біологічних субстанцій та факторів зростання, найважливішими з яких є тромбоцитарний фактор росту, трансформуючий фактор росту

Ключові слова: збагачена тромбоцитами плазма, жировий трансплантат, косметологія.

 

Особенности неоангиогенеза при применении обогащенной тромбоцитами плазмы

В.Н. Запорожан, Е.Л. Холодкова, В.А. Цепколенко, В.В. Сажиенко, А.Е. Корниенко, А.А. Аппельханс, Н.В. Нескоромная, С.Э. Григорян

Цель работы — изучить влияние обогащенной тромбоцитами плазмы (ОТП) на процессы васкуляризации жирового трансплантата.

Материалы и методы. Экспериментальные исследования проводили на 48 половозрелых крысах линии Вистар с соблюдением основных правил патофизиологического эксперимента. Животные находились в условиях биологической клиники на стандартном режиме со свободным доступом к воде и пище. Исследование проводили в двух группах животных. Крысам I группы подкожно вводили по 2 мл человеческого жира, крысам II группы — 2 мл смеси (1,8 мл человеческого жира + 0,2 мл ОТП). Продолжительность наблюдения составила 42 дня. Со спины животных выделяли лоскут, содержащий жировой трансплантат, и готовили срезы по стандартной методике.

Результаты и обсуждение. При предварительном пропитывании обогащенной тромбоцитами плазмой жирового трансплантата инициируются процессы организации соединительной ткани, выраженные процессы новообразования сосудов. Существенно растет концентрация высокоактивных биологических субстанций и факторов роста, важнейшими из которых являются тромбоцитарный фактор роста, трансформирующий фактор роста

Ключевые слова: обогащенная тромбоцитами плазма, жировой трансплантат, косметология.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

8. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Застосування методики програмованої лапаростомії у хворих з інфікованою формою некротичного панкреатиту

Ю.З. Ліфшиць, В.Л. Валецький, П.О. Зайченко, Р.В. Савицький, О.М. Омельченко

Мета роботи — вивчити можливість застосування методики програмованої лапаростомії з вакуум-терапією у хворих з інфікованою формою некротичного панкреатиту.

Матеріали і методи. На базі хірургічного відділення ТОВ «Клініка «Борис» 7 хворим з інфікованим некротичним панкреатитом віком від 29 до 74 років застосували програмовану лапаростомію у поєднанні з вакуум-терапією. Серед них було 5 (71,4 %) чоловіків з аліментарним порушенням дієти і зловживанням алкоголем і 2 (28,6 %) жінки з ускладненою жовчнокам’яною хворобою. В усіх хворих застосували двохетапну тактику лікування: на 1-му етапі — санація патологічного вогнища, програмована лапаростомія з вакуум-терапією, на 2-му — закриття рани передньої черевної стінки, фракційне закрите дренування ложа залози і видалення дренажів у міру зменшення кількості раневого секрету. У лапаротомній рані створювали безперервне цілодобове розрідження 100—125 мм рт. ст. за допомогою вакуумного насоса. Пов’язки міняли через 48—72 год. Зміну пов’язки поєднували з промиванням черевної порожнини фізіологічним розчином. У разі появи нових некротичних вогнищ проводили додаткову некродигітоклазію.

Результати та обговорення. Тривалість перебування хворих у стаціонарі становила від 19 до 45 діб. Гостра кишкова непрохідність виникла у 2 (28,6 %) хворих, гостра шлунково-кишкова кровотеча — у 1 (14,3 %), зовнішня панкреатична нориця — у 1 (14,3 %), нагноєння післяопераційної рани — у 2 (28,6 %) хворих. Післяопераційної летальності не було.

Висновки. Тактика поетапного хірургічного лікування інфікованого гнійного панкреатиту, яка включає лапаростомію і вакуум-терапію з подальшим переходом до закритого фракційного дренування, дає змогу зменшити летальність і кількість септичних ускладнень. Вакуум-терапія спрощує догляд за лапаростомою та поліпшує якість життя хворих з інфікованим гнійним панкреатитом у ранній післяопераційний період.



Ключові слова: інфікований гнійний панкреатит, хірургічне лікування, програмована лапаростомія, вакуум-терапія.

 

Применение методики программированной лапаростомии у больных с инфицированной формой некротического панкреатита

Ю.З. Лифшиц, В.Л. Валецкий, П.А. Зайченко, Р.В. Савицкий, А.Н. Омельченко

Цель работы — изучить возможность применения методики программированной лапаростомии в сочетании с вакуум-терапией у больных с инфицированной формой некротического панкреатита.

Материалы и методы. На базе хирургического отделения ООО «Клиника «Борис» 7 больным с инфицированным некротическим панкреатитом в возрасте от 29 до 74 лет применили программированную лапаростомию в сочетании с вакуум-терапией. Среди них было 5 (71,4 %) мужчин с алиментарным нарушением диеты и злоупотреблением алкоголем и 2 (28,6 %) женщины с осложненной желчнокаменной болезнью. У всех больных применяли двухэтапную тактику лечения: на 1-м этапе — санация патологического очага и программированная лапаростомия с вакуум-терапией, на 2-м — закрытие раны передней брюшной стенки, фракционное закрытое дренирование ложа железы и удаление дренажей по мере уменьшения количества раневого секрета. В лапаротомной ране создавали непрерывное круглосуточное разрежение 100—125 мм рт. ст. при помощи вакуумного насоса. Повязки меняли через 48—72 ч. Смену повязки сочетали с промыванием брюшной полости физиологическим раствором. В случае появления новых некротических очагов проводили дополнительную некродигитоклазию.

Результаты и обсуждение. Продолжительность пребывания больных в стационаре составила от 19 до 45 суток. Острая кишечная непроходимость возникла у 2 (28,6 %) больных, острое желудочно-кишечное кровотечение — у 1 (14,3 %), наружный панкреатический свищ — у 1 (14,3 %), нагноение послеоперационной раны — у 2 (28,6 %) больных. Послеоперационной летальности не было.

Выводы. Тактика поэтапного хирургического лечения инфицированного гнойного панкреатита, включающая лапаростомию и вакуум-терапию с последующим переходом к закрытому фракционному дренированию, позволяет снизить летальность и количество септических осложнений. Вакуум-терапия упрощает уход за лапаростомой и улучшает качество жизни больных с инфицированным гнойным панкреатитом в ранний послеоперационный период.



Ключевые слова: инфицированный гнойный панкреатит, хирургическое лечение, программированная лапаростомия, вакуум-терапия.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

9. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Перманентна внутрішньобрижова блокада і лімфотропна терапія у профілактиці неспроможності швів кишкових анастомозів

Е.К. Агаєв

Мета роботи — профілактика неспроможності швів кишкових анастомозів у хворих з невідкладною резекцією кишечнику при гострій кишковій непрохідності і поширеному перитоніті.

Матеріали і методи. Проведено клінічне спостереження 332 хворих (основна група) і ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 244 хворих (група порівняння) з невідкладною резекцією кишки. У хворих основної групи для профілактики неспроможності швів кишкових анастомозів проведено перманентну внутрішньобрижову блокаду і лімфотропну терапію: новокаїн 0,5 % (по 7 мл/кг маси тіла на добу), гепарин (по 150 ОД/кг маси тіла на добу), прозерин (по 0,03 мг/кг маси тіла на добу) і цефтріаксон (по 15 мг/кг маси тіла на добу).

Результати та обговорення. Завдяки проведенню перманентної внутрішньоочеревинної блокади і лімфотропної терапії у хворих основної групи неспроможність швів кишкових анастомозів виникла лише у 8 ((3,4 ± 1,2) %) з 235, а у хворих групи порівняння — у 17 ((15,5 ± 3,4) %) з 110 (

Ключові слова: гостра кишкова непрохідність, поширений перитоніт, невідкладна резекція кишечнику, неспроможність швів кишкових анастомозів, перманентна внутрішньобрижова блокада.

 

Перманентная внутрибрыжеечная блокада и лимфотропная терапия в профилактике несостоятельности швов кишечных анастомозов

Э.К. Агаев

Цель работы — профилактика несостоятельности швов кишечных анастомозов у больных с неотложной резекцией кишечника при острой кишечной непроходимости и распространенном перитоните.

Материалы и методы. Проведено клиническое наблюдение 332 больных (основная группа) и ретроспективный анализ результатов хирургического лечения 244 больных (группа сравнения) с неотложной резекцией кишки. У больных основной группы для профилактики несостоятельности швов кишечных анастомозов проведена перманентная внутрибрыжеечная блокада и лимфотропная терапия: новокаин 0,5 % (по 7 мл/кг массы тела в сутки), гепарин (по 150 ЕД/кг массы тела в сутки), прозерин (по 0,03 мг/кг массы тела в сутки) и цефтриаксон (по 15 мг/кг массы тела в сутки).

Результаты и обсуждение. Благодаря проведению перманентной внутрибрыжеечной блокады и лимфотропной терапии у больных основной группы несостоятельность швов кишечных анастомозов возникла лишь у 8 ((3,4 ± 1,2) %) из 235, а у больных группы сравнения — у 17 ((15,5 ± 3,4) %) из 110 (

Ключевые слова: острая кишечная непроходимость, распространенный перитонит, неотложная резекция кишечника, несостоятельность швов кишечных анастомозов, перманентная внутрибрыжеечная блокада.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

10. Випадок з практики

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Саркома передміхурової залози: випадок з практики

Е.О. Стаховський, Ю.В. Вітрук, О.І. Яцина, О.М. Гаврилюк, М.С. Кротевич

Клінічний випадок саркоми передміхурової залози у пацієнта віком 51 рік, який надійшов зі скаргами на біль та відчуття розпирання внизу живота, періодичні епізоди гострої затримки сечі, порушення відходження калу. Вважав себе хворим близько року. Отримав курс гормональної терапії, стан не покращувався, рівень PSA підвищився з 17,89 до 32,74 нг/мл. Ректальне обстеження та колоноскопія виявили здавлення і зміщення сигмовидної та ободової кишки, виражену деформацію прямої кишки за рахунок утворення ззовні. Простату чітко пропальпувати не вдалося. Променеві методи діагностики встановили відтиснення сечового міхура до переду кістозно-солідним утворенням простати 134

Ключові слова: саркома передміхурової залози, рак простати, радикальна цистопростатектомія.

 

Саркома предстательной железы: случай из практики

Э.А. Стаховский, Ю.В. Витрук, А.И. Яцына, О.Н. Гаврилюк, М.С. Кротевич

Клинический случай саркомы предстательной железы у пациента в возрасте 51 года, который обратился с жалобами на боли и ощущения распирания внизу живота, периодические эпизоды острой задержки мочи, нарушение отхождения кала. Считал себя больным около года. Принимал гормональную терапию, но состояние не улучшалось. Уровень PSA увеличился с 17,89 до 32,74 нг/мл. Ректальное исследование и колоноскопия выявили сдавление и смещение сигмовидной и ободочной кишки, выраженную деформацию прямой кишки за счёт новообразования снаружи. Простату четко пропальпировать не удалось. Лучевые методы диагностики установили оттеснение мочевого пузыря кпереди кистозно-солидным образованием простаты 134

Ключевые слова: саркома предстательной железы, рак простаты, радикальная цистопростатэктомия.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

11. Випадок з практики

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Випадок лікування пацієнтки з тонко-товстокишковою інвагінацією, яка містила дивертикул меккеля з пухлиною, та вторинним катаральним апендицитом

О.В. Балабан, Р.В. Гонза, Р.М. Матвеєв, П.Л. Бик, С.В. Пакришень

Мета роботи — описати випадок успішного лікування пацієнтки з тонкотовстокишковою інвагінацією, яка містила дивертикул Меккеля з пухлиною, та вторинним катаральним апендицитом.

Матеріали і методи. Пацієнтка В., 20 років, госпіталізована в хірургічне відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва 20.05.2011 р. в ургентному порядку з клінікою гострого апендициту. Інтраопераційно верифіковано діагноз: «Гостра кишкова непрохідність. Тонко-товстокишкова інвагінація, яка містить дивертикул Меккеля з пухлиною. Вторинний катаральний апендицит».

Результати та обговорення. Виконано операцію: дезінвагінацію, клиноподібну резекцію тонкої кишки з дивертикулом Меккеля, апендектомію, санацію і дренування черевної порожнини. Ранній післяопераційний період перебігав без ускладнень, рана зажила первинним натягом. Патогістологічний висновок: аденоматозний поліп дивертикулу Меккеля, катаральний апендицит.

Висновки. Для верифікації тонко-товстокишкової інвагінації, що містить дивертикул Меккеля, в поєднанні з вторинним апендицитом необхідне повне інструментальне дослідження пацієнта (зокрема УЗД або комп’ютерна томографія органів черевної порожнини). У лікуванні методом вибору може бути дезінвагінація, клиноподібна резекція тонкої кишки з дивертикулом, апендектомія. Хірургічним доступом може бути розширений доступ McBurney, що дає змогу виконати оперативне втручання в повному обсязі і отримати задовільний косметичний ефект.



Ключові слова: тонко-товстокишкова інвагінація, дивертикул Меккеля, пухлина дивертикулу Меккеля, хірургічне лікування.

 

Случай лечения пациентки с тонко-толстокишечной инвагинацией, содержащей дивертикул меккеля с опухолью, и вторичным катаральным аппендицитом

О.В. Балабан, Р.В. Гонза, Р.Н. Матвеев, П.Л. Бык, С.В. Пакришень

Цель работы — описать случай успешного лечения пациентки с тонко-толстокишечной инвагинацией, содержащей дивертикул Меккеля с опухолью, и вторичным катаральным аппендицитом.

Материалы и методы. Пациентка В., 20 лет, госпитализирована в хирургическое отделение Александровской клинической больницы г. Киева 20.05.2011 г. в ургентном порядке с клиникой острого аппендицита. Интраоперационно верифицирован диагноз: «Острая кишечная непроходимость. Тонко-толстокишечная инвагинация, содержащая дивертикул Меккеля с опухолью. Вторичный катаральный аппендицит».

Результаты и обсуждение. Выполнена операция: дезинвагинация, клиновидная резекция тонкой кишки с дивертикулом Меккеля, аппендэктомия, санация и дренирование брюшной полости. Ранний послеоперационный период протекал без осложнений, рана зажила первичным натяжением. Патогистологическое заключение: аденоматозный полип дивертикула Меккеля, катаральный аппендицит.

Выводы. Для верификации тонко-толстокишечной инвагинации, содержащей дивертикул Меккеля, в сочетании со вторичным аппендицитом необходимо полное инструментальное обследование пациента (в частности УЗИ или компьютерная томография органов брюшной полости). В лечении методом выбора может быть дезинвагинация, клиновидная резекция тонкой кишки с дивертикулом, аппендэктомия. Хирургическим доступом может быть расширенный доступ McBurney, который позволяет выполнить оперативное вмешательство в полном объеме и получить хороший косметический эффект.



Ключевые слова: тонко-толстокишечная инвагинация, дивертикул Меккеля, опухоль дивертикула Меккеля, хирургическое лечение.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

12. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Відтворені низькомолекулярні гепарини: питання реєстрації біосимілярів

В.Й. Мамчур, А.Е. Лєвих, О.А. Подплєтняя

У статті обговорюються рекомендації провідних організацій, які контролюють фармацевтичний ринок (FDA, EMЕA), та груп експертів (ISTH, SASAT) щодо застосування оригінальних і біотехнологічно відтворених низькомолекулярних гепаринів (біосимілярів). Акцентується увага на необхідності узгоджених дій різних організацій з метою звести до мінімуму можливі проблеми при застосуванні біосимілярів для безпеки пацієнтів, які вживають генеричні низькомолекулярні гепарини.



Ключові слова: низькомолекулярні гепарини, біосиміляри, безпека пацієнтів.

 

Воспроизведенные низкомолекулярные гепарины: вопросы регистрации биосимиляров

В.И. Мамчур, А.Э. Левых, Е.А. Подплетняя

В статье обсуждаются рекомендации ведущих контролирующих фармацевтический рынок организаций (FDA, EMЕA) и групп экспертов (ISTH, SASAT) относительно применения оригинальных и биотехнологически воспроизведенных низкомолекулярных гепаринов (биосимиляров). Акцентируется внимание на необходимости согласованных действий различных организаций с целью сведения к минимуму возможных проблем при применении биосимиляров для безопасности пациентов, принимающих генерические низкомолекулярные гепарины.



Ключевые слова: низкомолекулярные гепарины, биосимиляры, безопасность пациентов.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

13. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Еферентна терапія в хірургічній практиці

В.Г. Мішалов, Л.Ю. Маркулан, І.І. Теслюк, Р.М. Матвеєв

Наведено огляд вітчизняної та англомовної літератури щодо проблеми застосування еферентної терапії при інтоксикаціях різної етіології. Висвітлено класифікацію, показання, протипоказання та особливості застосування основних методів еферентної терапії.



Ключові слова: еферентна терапія, плазмаферез, сорбція, інтоксикація, детоксикація.

 

Эфферентная терапия в хирургической практике

В.Г. Мишалов, Л.Ю. Маркулан, И.И. Теслюк, Р.Н. Матвеев

Приведен обзор отечественной и англоязычной литературы относительно проблемы применения эфферентной терапии при интоксикациях различной этиологии. Освещены классификации, показания, противопоказания и особенности применения основных методов эфферентной терапии.



Ключевые слова: эфферентная терапия, плазмаферез, сорбция, интоксикация, детоксикация.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

14. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Абдомінопластика: історія та еволюція методів

О.І. Дронов, Л.О. Рощина, В.І. Федорук, П.В. Федорук, Ю.П. Швець

Проаналізовано проблему хірургічного лікування деформацій передньої черевної стінки. Висвітлено технічні аспекти хірургічних методів лікування деформацій передньої черевної стінки, їхні переваги та недоліки.



Ключові слова: пупок, деформації передньої черевної стінки, абдомінопластика.

 

Абдоминопластика: история и эволюция методов

А.И. Дронов, Л.А. Рощина, В.И. Федорук, П.В. Федорук, Ю.П. Швец

Проанализирована проблема хирургического лечения деформаций передней брюшной стенки. Освещены технические аспекты хирургических методов лечения деформаций передней брюшной стенки, их преимущества и недостатки.



Ключевые слова: пупок, деформации передней брюшной стенки, абдоминопластика.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

15. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Генетичні аспекти канцерогенезу щитоподібної залози

В.І. Мамчич, А.О. Рейті, М.О. Йосипенко

Висвітлено основні теорії онкогенезу та роль генетичних дефектів у формуванні раку щитоподібної залози. Відзначено вплив теломер і теломераз на цей процес. Описано схему сигнальної системи, задіяної в процесі розвитку раку щитоподібної залози. Наведено перспективи подальшого вивчення проблеми.



Ключові слова: канцерогенез, рак щитоподібної залози, супресивні онкогени, проонкогени, теломера, теломераза.

 

Генетические аспекты канцерогенеза щитовидной железы

В.И. Мамчич, А.О. Рейти, М.А. Йосипенко

В статье освещены основные теории онкогенеза и роль генетических дефектов в формировании рака щитовидной железы. Отмечено влияние теломер и теломеразы на данный процесс. Описана схема сигнальной системы, задействованной в процессе развития рака щитовидной железы. Приведены перспективы дальнейшего изучения проблемы.



Ключевые слова: канцерогенез, рак щитовидной железы, супрессивные онкогены, проонкогены, теломера, теломераза.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

16. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Апоплексія яєчника та гострий апендицит: сучасні методи діагностики і лікування

В.Г. Мішалов, І.М. Лещишин, О.І. Охоцька, Л.Ю. Маркулан, С.М. Гойда

B огляді представлено сучасні дані літератури з етіології, патогенезу, діагностики та лікування апоплексії яєчників. Розглянуто проблеми диференційної діагностики апоплексії яєчника з гострим апендицитом, консервативного та хірургічного лікування.



Ключові слова: апоплексія яєчника, лапароскопія.

 

Апоплексия яичника и острый аппендицит: современные методы диагностики и лечения

В.Г. Мишалов, И.М. Лещишин, О.И. Охоцкая, Л.Ю. Маркулан, С.М. Гойда

Представлены современные данные литературы об этиологии, патогенезе, диагностике и лечении апоплексии яичников. Рассмотрены проблемы дифференциальной диагностики апоплексии яичника с острым аппендицитом, методы консервативного и хирургического лечения.



Ключевые слова: апоплексия яичника, лапароскопия.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 190

Новини

Авторизація



Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51





Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»