Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(61) // 2017

 

Обкладинка

 

1. ювілеї

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

До 80-річчя Анатолія Васильовича Макарова

Редакція журналу «Хірургія України»
2 січня 2017 року виповнилося 80 років Анатолію Васильовичу Макарову — видатному вченому, хірургу, педагогові, заслуженому лікарю України, двічі лауреатові Державної премії України в галузі науки і техніки, голові правління Асоціації торакальних хірургів України, професору кафедри торакальної хірургії та пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
Колектив Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, співробітники кафедри торакальної хірургії та пульмонології, колектив Київської міської клінічної лікарні № 17, учні, колеги, редакція журналу «Хірургія України» щиро вітають Анатолія Васильовича з ювілеєм, бажають йому міцного здоров’я та нових звершень!

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. ювілеї

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

До 75-річчя Анатолія Павловича Радзіховського

Редакція журналу «Хірургія України»
20 лютого 2017 року виповнилося 75 років  відомому українському хірургу, професорові кафедри загальної і невідкладної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, заслуженому діячеві науки і техніки України, заслуженому художнику України, лауреатові Державної премії України, доктору медичних наук, професору Анатолію Павловичу Радзіховському.
Бажаємо дорогому ювіляру — учителеві й соратнику — міцного здоров’я, творчого натхнення, хірургічної удачі, благополуччя в сім’ї. Нехай час і надалі, додаючи до життя роки, розстилає перед ним прямі дороги і світлі горизонти!

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. ювілеї

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

До 70-річчя Якова Соломоновича Березницького

Редакція журналу «Хірургія України»
Вітаємо з ювілеєм Якова Соломоновича Березницького, видатного хірурга, заслуженого діяча науки і техніки, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри хірургії № 1 Дніпропетровської медичної академії МОЗ України.
Він автор 349 наукових праць, зокрема 16 монографій, довідників, підручників та науково-методичних посібників. Володар 29 свідоцтв на винаходи.
Надзвичайно широкий спектр професійної діяльності Якова Соломоновича — хірургічна гастроентерологія, колопроктологія, невідкладна і лапароскопічна хірургія, проблеми профілактики й лікування післяопераційних ускладнень, інформаційні госпітальні системи.
Редакція журналу «Хірургія України» бажає ювіляру невтомно працювати багато-багато років, передаючи свій безцінний досвід колегам та учням!

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. ювілеї

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

До 70-річчя Олександра Михайловича Тищенка

Редакція журналу «Хірургія України»
Вітаємо з ювілеєм знаного хірурга Олександра Михайловича Тищенка, завідувача відділення хірургії печінки і жовчовивідних шляхів ДУ «Інститут загальної і невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева НАМН України», професора, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України.
Автор 250 наукових робіт, зокрема в іноземних збірках; отримав 8 патентів України. Видав методичні рекомендації, чотири монографії. Учасник і доповідач на численних національних та міжнародних форумах і конгресах. Підсумком наукової й практичної роботи стало видання монографії «Жовчні свищі», присвяченої ускладненням гепатобіліарної хірургії.
Колеги поважають його не лише за високий професіоналізм і порядність, а й за незмінне бажання досягти моменту істини, прийти на допомогу пацієнтові у будь-який час доби. Багато його висловлювань стали крилатими в колективі інституту.
Бажаємо ювілярові довгих літ життя, творчої наснаги, вдячних учнів та здійснення найзаповітніших бажань!

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. СТАН­ДАР­ТИ ДІ­АГ­НОС­ТИ­КИ ТА ЛІ­КУ­ВАН­НЯ

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Клінічні практичні настанови медичної служби НАТО з ушкодження судин

А. О. Бондаревський1, Б. М. Коваль2, В. М. Роговський3

1 Українська військово-медична академія, Київ
2 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
3 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ
Висвітлено положення клінічних практичних настанов медичної служби НАТО з лікування травм та поранень магіст­ральних судин, інтегрованих в об’єднану систему травм та реєстр травм (перегляд 2016 р.). Наголошується на складності проблеми в умовах сучасних бойових дій, обмежених технічних та кадрових ресурсів, що потребує від хірургів володіння прийомами судинної хірургії та здатності прийняти правильне рішення щодо надання скороченого або повного обсягу спеціалізованої ангіохірургічної допомоги. Положення клінічної практичної настанови медичної служби НАТО в цілому можна використовувати у повсякденній діяльності загальних та судинних хірургів при лікуванні бойових і побутових поранень судин. Окремі положення наведено з урахуванням аналізу публікацій у фахових виданнях та власного досвіду лікування поранень судин. Потребує вдосконалення система підготовки загальних та судинних хірургів, зокрема підготовчий період перед відбуттям у лікувальні заклади, розташовані в зоні проведення антитерористичної операції. Слід приділити увагу відпрацюванню технічних прийомів ангіохірургії (доступи, судинний шов), широко застосовуючи засоби технічного навчання та медичної симуляції, навчання в анатомічному театрі, in vitro.

Ключові слова: ушкодження та поранення судин, клінічні практичні настанови, тимчасове шунтування, відновлення судин, об’єднана система травм.

Список літератури:  
1.    Burkhardt G. E., Cox M., Clouse W. D. et al. Outcomes of selective tibial artery repair following combat-related extremity injury // J. Vasc. Surg. — 2010. — Vol. 52 (1). — P. 91 — 96.
2.    Cox M. W., Whittaker D. R., Martinez C. et al. Traumatic pseudoaneurysm of the head and neck: early endovascular intervention // J. Vasc. Surg. — 2007. — Vol. 46 (6). — P. 1227 — 1233.
3.    Greer L. T., Patel B., Via K. C. et al. Management of secondary hemorrhage from early graft failure in military extremity wounds // J. Trauma. — 2012. — Vol. 73 (4). — P. 818 — 824.
4.    Johansen K., Lynch K., Paun M., Copass M. Non-invasive vascular tests reliably exclude occult arterial trauma in injured extremities // J. Trauma. — 1991. — Vol. 31 (4). — P. 515 — 519.
5.    Johnson O. N., Fox C. J., O’Donnell S. et al. Arteriography in the delayed evaluation of wartime extremity injuries // Vasc. Endo Surg. — 2007. — Vol. 41 (3). — P. 217 — 224.
6.    Joint Trauma System Clinical Practice Guideline (JTS CPG). Vascular Injury (CPG ID: 46). http://www.usaisr.amedd.army.mil/cpgs/Vascular_Injury_12_Aug_2016.pdf
7.    Quan R. W., Gillespie D. L., Stuart B. S. et al. The effect of vein repair on the risk of venous thromboembolic events: a review of more than 100 traumatic military venous injuries // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 571 — 577.
8.    Rasmussen T. E., Clouse W. D., Jenkins D. H. et al. Echelons of care and the management of wartime vascular injury: A report from the 332nd EMDG/ Air Force Theater Hospital Balad Air Base Iraq // Persp. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — Vol. 18 (2). — P. 91 — 99.
9.    Rasmussen T. E., Clouse W. D., Jenkins D. H. et al. The use of temporary vascular shunts as a damage control adjunct in the management of wartime vascular injury // J. Trauma. — 2006. — Vol. 61 (1). — P. 15 — 21.
10.    Taller J. T., Kandar J. P., Greene J. A. et al. Temporary vascular shunts as initial treatment of proximal extremity vascular injuries during combat operations: the new standard of care at echelon II facilities // J. Trauma. — 2008. — Vol. 65. — P. 595 — 603.
11.    White J. M., Stannard A., Burkhard G. E. et al. The epidemiology of vascular injury in the wars in Iraq and Afghanistan // Ann. Surg. — 2011. — Vol. 253. — P. 1184 — 1189.
12.    White P. W., Gillespie D. L., Feuerstein I. M. et al. Sixty-four slice multidetector computed tomographic angiography in the evaluation of vascular trauma // J. Trauma. — 2010. — Vol. 68. — P. 96 — 102.
13.    Wing W., Ji W., Wu X., Li J. Prolonged indwelling time of temporary vascular shunts is associated with increased endothelial injury in the porcine mesenteric artery // J. Trauma. — 2011. — Vol. 70. — P. 1464 — 1470.
14.    Woodward E. B., Clouse W. D., Eliason J. E. et al. Penetrating Femoropopliteal injury during modern warfare: experience of the Balad Vascular Registry // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 1259 — 1265.

Інше:
Бондаревський Андрій Олександрович, к. мед. н., доцент кафедри військової хірургії
04655, м. Київ-55, вул. Мельникова, 24. Тел./факс: (44) 489-16-34. E-mail: Dr.Bondarevskyi@gmail.com
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 22 лютого 2017 р.

 

Клиническое практическое руководство медицинской службы нато по повреждению сосудов

А. А. Бондаревский1, Б. М. Коваль2, В. М. Роговский3

1 Украинская военно-медицинская академия, Киев
2 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
3 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь», Киев
Освещены положения клинического практического руководства медицинской службы НАТО по лечению травм и ранений магистральных сосудов, интегрированного в объединенную систему травм и регистр травм (пересмотрено в 2016 г.). Подчеркнута сложность проблемы в условиях современных боевых действий, ограниченных технических и кадровых ресурсов, что требует от хирургов обладания приемами сосудистой хирургии и способностью принять правильное решение относительно предоставления сокращенного или полного объема специализированной ангиохирургической помощи. Положения клинического практического руководства медицинской службы НАТО в целом можно использовать в повседневной деятельности общих и сосудистых хирургов при лечении боевых и бытовых ранений сосудов. Отдельные положения приведены с учетом анализа публикаций в профессиональных изданиях и собственного опыта лечения ранений сосудов. Нуждается в совершенствовании система подготовки общих и сосудистых хирургов, в частности подготовительный период перед отбытием в лечебные заведения, расположенные в зоне проведения антитеррористической операции. Следует уделить внимание отработке технических приемов ангиохирургии (доступы, сосудистый шов), широко применяя средства технической учебы и медицинской симуляции, учебы в анатомическом театре, in vitro.

Ключевые слова: Ключевые слова: повреждение и ранение сосудов, клиническое практическое руководство, временное шунтирование, восстановление сосудов, объединенная система травм.

Список литературы:  
1.    Burkhardt G. E., Cox M., Clouse W. D. et al. Outcomes of selective tibial artery repair following combat-related extremity injury // J. Vasc. Surg. — 2010. — Vol. 52 (1). — P. 91 — 96.
2.    Cox M. W., Whittaker D. R., Martinez C. et al. Traumatic pseudoaneurysm of the head and neck: early endovascular intervention // J. Vasc. Surg. — 2007. — Vol. 46 (6). — P. 1227 — 1233.
3.    Greer L. T., Patel B., Via K. C. et al. Management of secondary hemorrhage from early graft failure in military extremity wounds // J. Trauma. — 2012. — Vol. 73 (4). — P. 818 — 824.
4.    Johansen K., Lynch K., Paun M., Copass M. Non-invasive vascular tests reliably exclude occult arterial trauma in injured extremities // J. Trauma. — 1991. — Vol. 31 (4). — P. 515 — 519.
5.    Johnson O. N., Fox C. J., O’Donnell S. et al. Arteriography in the delayed evaluation of wartime extremity injuries // Vasc. Endo Surg. — 2007. — Vol. 41 (3). — P. 217 — 224.
6.    Joint Trauma System Clinical Practice Guideline (JTS CPG). Vascular Injury (CPG ID: 46). http://www.usaisr.amedd.army.mil/cpgs/Vascular_Injury_12_Aug_2016.pdf
7.    Quan R. W., Gillespie D. L., Stuart B. S. et al. The effect of vein repair on the risk of venous thromboembolic events: a review of more than 100 traumatic military venous injuries // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 571 — 577.
8.    Rasmussen T. E., Clouse W. D., Jenkins D. H. et al. Echelons of care and the management of wartime vascular injury: A report from the 332nd EMDG/ Air Force Theater Hospital Balad Air Base Iraq // Persp. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — Vol. 18 (2). — P. 91 — 99.
9.    Rasmussen T. E., Clouse W. D., Jenkins D. H. et al. The use of temporary vascular shunts as a damage control adjunct in the management of wartime vascular injury // J. Trauma. — 2006. — Vol. 61 (1). — P. 15 — 21.
10.    Taller J. T., Kandar J. P., Greene J. A. et al. Temporary vascular shunts as initial treatment of proximal extremity vascular injuries during combat operations: the new standard of care at echelon II facilities // J. Trauma. — 2008. — Vol. 65. — P. 595 — 603.
11.    White J. M., Stannard A., Burkhard G. E. et al. The epidemiology of vascular injury in the wars in Iraq and Afghanistan // Ann. Surg. — 2011. — Vol. 253. — P. 1184 — 1189.
12.    White P. W., Gillespie D. L., Feuerstein I. M. et al. Sixty-four slice multidetector computed tomographic angiography in the evaluation of vascular trauma // J. Trauma. — 2010. — Vol. 68. — P. 96 — 102.
13.    Wing W., Ji W., Wu X., Li J. Prolonged indwelling time of temporary vascular shunts is associated with increased endothelial injury in the porcine mesenteric artery // J. Trauma. — 2011. — Vol. 70. — P. 1464 — 1470.
14.    Woodward E. B., Clouse W. D., Eliason J. E. et al. Penetrating Femoropopliteal injury during modern warfare: experience of the Balad Vascular Registry // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 1259 — 1265.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Статистична характеристика вогнепальних та мінно-вибухових поранень стегна, отриманих під час проведення антитерористичної операції

С. О. Король, Б. В. Матвійчук, В. М. Коваленко

Українська військово-медична академія, Київ
Мета роботи — проаналізувати структуру вогнепальних та мінно-вибухових поранень стегна, отриманих під час проведення антитерористичної операції.
Матеріали і методи. Здійснено статистичний аналіз структури 979 вогнепальних та мінно-вибухових поранень стегна у 613 осіб, поранених під час проведення антитерористичної операції на сході України в період з 2014 до 2015 р.
Результати та обговорення. Частка поранень стегна у структурі бойової травми кінцівок дорівнювала 29,13 %. Ізольовані поранення діагностовано в 38,00 % випадків, множинні — у 35,03 %, поєднані — у 26,97 %. Частота осколкових поранень становила 86,93 %, кульових — 11,64 %, мінно-вибухових — 1,43 %. Вогнепальні переломи стегнової кістки супроводжували 8,38 % поранень, відриви кінцівок — 0,82 %. Найчастіше уражалися передня (41,77 %) та зовнішня (26,46 %) поверхні середньої третини стегна.
Висновки. Результати дослідження слід ураховувати при створенні модулів бронежилета для захисту кінцівок військово­службовців.

Ключові слова: бойова травма кінцівок, вогнепальні поранення, поранення стегна, кульові поранення, мінно-вибухові поранення, осколкові поранення.

Список літератури:  
1.    Заруцький Я. Л., Запорожан В. М., Білий В. Я. та ін. Воєнно-польова хірургія: Підручник / За ред. Я. Л.Заруцького, В. М. Запорожана. — Одеса: ОНМедУ, 2016. — С. 359 — 389.
2.    Заруцький Я. Л., Шудрак А. А. Вказівки з воєнно-польової хірургії. — К.: СПД Чалчинська Н. В., 2014. — С. 330 — 350.
3.    Король С. О. Вогнепальні та мінно-вибухові поранення кінцівок в системі надання допомоги пораненим під час антитерористичної операції // Зб. наук. пр. XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. — К., 2016. — С. 27 — 28.
4.    Король С. О. Травматологічна допомога пораненим з вогнепальними переломами стегнової кістки під час антитерористичної операції на Сході України // Міжвід. мед. журн «Наука і практика». — К., 2016. — С. 75 — 78.
5.    Невідкладна військова хірургія / Пер. з англ. — К.: Наш Формат, 2015. — С. 295 — 322.
6.    Хоменко І. П., Верба А. В., Хорошун Е. М. Характеристика бойової хірургічної травми, недоліки та досягнення в лікуванні поранених і травмованих в умовах антитерористичної операції // Міжвід. мед. журн «Наука і практика». — К., 2016. — С. 27 — 31.
7.    Gustilo R. B., Mendoza R. M., Williams D. N. Problems in the management of type III (severe) open fractures: a new classification of type III open fractures // J. Trauma. — 1984. — N 8. — Р. 742 — 746.
8.    Seng V. S., Masquelet  A. C. Management of civilian ballistic fractures // Orthop. Traumatol. Surg. Res. — 2013. — N 8. — Р. 953 — 958.

Інше: Король Сергій Олександрович, к. мед. н., підполковник медичної служби, доцент кафедри військової хірургії
E-mail: sergej.korol@mail.ru
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 21 лютого 2017 р.

 

Статистическая характеристика огнестрельных и минно-взрывных ранений бедра, полученных во время проведения антитеррористической операции

С. А. Король, Б. В. Матвейчук, В. Н. Коваленко

Украинская военно-медицинская академия, Киев
Цель работы — проанализировать структуру огнестрельных и минно-взрывных ранений бедра, полученных во время проведения антитеррористической операции.
Материалы и методы. Выполнен статистический анализ структуры 979 огнестрельных и минно-взрывных ранений бедра у 613 лиц, раненных во время проведения антитеррористической операции на востоке Украины в период с 2014 по 2015 г.
Результаты и обсуждение. Доля ранений бедра в структуре боевой травмы конечностей равнялась 29,13 %. Изолированные ранения диагностированы в 38,00 % случаев, множественные — в 35,03 %, сочетанные — в 26,97 %. Частота осколочных ранений составила 86,93 %, пулевых — 11,64 %, минно-взрывных — 1,43 %. Огнестрельные переломы бедренной кости сопровождали 8,38 % ранений, отрывы конечностей — 0,82 %. Чаще всего поражались передняя (41,77 %) и внешняя (26,46 %) поверхности средней трети бедра.
Выводы. Результаты исследования следует учитывать при создании модулей бронежилета для защиты конечностей военнослужащих.

Ключевые слова: боевая травма конечностей, огнестрельные ранения, ранения бедра, пулевые ранения, минно-взрывные ранения, осколочные ранения.

Список литературы:  
1.    Заруцький Я. Л., Запорожан В. М., Білий В. Я. та ін. Воєнно-польова хірургія: Підручник / За ред. Я. Л.Заруцького, В. М. Запорожана. — Одеса: ОНМедУ, 2016. — С. 359 — 389.
2.    Заруцький Я. Л., Шудрак А. А. Вказівки з воєнно-польової хірургії. — К.: СПД Чалчинська Н. В., 2014. — С. 330 — 350.
3.    Король С. О. Вогнепальні та мінно-вибухові поранення кінцівок в системі надання допомоги пораненим під час антитерористичної операції // Зб. наук. пр. XVII з’їзду ортопедів-травматологів України. — К., 2016. — С. 27 — 28.
4.    Король С. О. Травматологічна допомога пораненим з вогнепальними переломами стегнової кістки під час антитерористичної операції на Сході України // Міжвід. мед. журн «Наука і практика». — К., 2016. — С. 75 — 78.
5.    Невідкладна військова хірургія / Пер. з англ. — К.: Наш Формат, 2015. — С. 295 — 322.
6.    Хоменко І. П., Верба А. В., Хорошун Е. М. Характеристика бойової хірургічної травми, недоліки та досягнення в лікуванні поранених і травмованих в умовах антитерористичної операції // Міжвід. мед. журн «Наука і практика». — К., 2016. — С. 27 — 31.
7.    Gustilo R. B., Mendoza R. M., Williams D. N. Problems in the management of type III (severe) open fractures: a new classification of type III open fractures // J. Trauma. — 1984. — N 8. — Р. 742 — 746.
8.    Seng V. S., Masquelet  A. C. Management of civilian ballistic fractures // Orthop. Traumatol. Surg. Res. — 2013. — N 8. — Р. 953 — 958.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Порівняння лапароскопічної ненатяжної каркасної алопластики і пластики полегшеним сітчастим імплантатом гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми: віддалені результати проспективного рандомізованого дослідження

А. В. Малиновський, В. В. Грубнік

Одеський національний медичний університет
Мета роботи — вивчити в проспективному рандомізованому дослідженні віддалені результати використання при гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) нового методу ненатяжної алопластики за допомогою полегшеного політетрафторетиленового імплантату з периферичним нітиноловим каркасом Rebound — Hiatal (MMDI) та двошарової пластики полегшеним імплантатом, який частково розсмоктується, за оригінальною методикою.
Матеріали і методи. Дослідження GIANT (№ NCT 01780285, Clinicaltrials.gov) розпочато в липні 2013 р. Набір пацієнтів завершено в січні 2015 р. Основні критерії залучення: 1) ГСОД II і III типу, 2) площа стравохідного отвору діафрагми — понад 20 см2 (інтраопераційний критерій). Основні критерії вилучення: 1) оцінка операційного ризику за ASA > II, 2) вік пацієнта менше ніж 20 та більше ніж 80 років, 3) індекс маси тіла менше ніж 16 кг/м2 і більше ніж 39 кг/м2, 4) порушення перистальтики стравоходу, 5) пептичні стриктури стравоходу, 6) вкорочення стравоходу (інтраопераційний критерій), 7) стравохід Барретта, який потребує абляції. У дослідження попередньо залучили 50 хворих, з них 2 не відповідали критеріям відбору, 1 хворий відмовився від участі в дослідженні. Решту хворих розділили на дві групи: 1-шу (n = 24) — групу застосування двошарової пластики полегшеним імплантатом, який частково розсмоктується, і 2-гу (n = 23) — групу застосування методу ненатяжної каркасної алопластики. Групи були порівнянними за демографічними і доопераційними показниками. Віддалені результати вивчено через 2 роки у 45 пацієнтів.
Результати та обговорення. Частота анатомічних рецидивів була значущо нижчою в 2-й групі (22,7 % проти 0 %, p = 0,0216). Стравохідних ускладнень не зафіксували в обох групах. За об’єктивними показниками (ступінь рефлюкс-езофагіту, індекс DeMeester та час пасажу контрасту по стравоходу) кращі результати відзначено в 2-й групі.
Висновки. При гігантських ГСОД запропонований метод ненатяжної каркасної алопластики дає змогу значно знизити частоту анатомічних рецидивів порівняно з двошаровою пластикою полегшеним імплантатом, який частково розсмоктується, без збільшення частоти ускладнень. Новий метод каркасної пластики можна розглядати як метод вибору в лікуванні гігантських ГСОД.

Ключові слова: грижа стравохідного отвору діафрагми, ненатяжна каркасна алопластика, політетрафторетиленовий сітчастий імплантат, нітинол, проспективне рандомізоване дослідження.

Список літератури:  
1.    Грубник В. В., Малиновский А. В. Метод лапароскопической пластики по поводу гигантской грыжи пищеводного отверстия диафрагмы: отдаленные результаты // Клін. хір. — 2016. — № 5. — С. 18 — 21.
2.    Antoniou S. A., Koch O. O., Antoniou G. A. et al. Mesh-reinforced hiatal hernia repair: a review on the effect on postoperative dysphagia and recurrence // Langenbecks Arch. Surg. — 2012. — Vol. 397, N 1. — P. 19 — 27.
3.    Furnee E., Hazebroek E. Mesh in laparoscopic large hiatal hernia repair: a systematic review of the literature // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27, N 11. — P. 3998 — 4008.
4.    Grubnik V. V., Malynovskyy A. V. Laparoscopic repair of hiatal hernias: new classification supported by long-term results // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27, N 11. — P. 4337 — 4346.
5.    Lee J.-H., Park D. J., Kim H.-H. et al. Comparison of complications after laparoscopy-assisted distal gastrectomy and open distal gastrectomy for gastric cancer using the Clavien–Dindo classification // Surg. Endosc. — 2012. — Vol. 26, N 5. — P. 1287 — 1295.
6.    Moher D., Hopewell S., Schulz K. F. et al. CONSORT 2010 explanation and elaboration: updated guidelines for reporting parallel group randomised trials // Int. J. Surg. — 2012. — Vol. 10, N 1. — P. 28 — 55.
7.    Müller-Stich B. P., Kenngott H. G., Gondan M. et al. Use of mesh in laparoscopic paraesophageal hernia repair: a meta-analysis and risk-benefit analysis // PLoS One. — 2015. — Vol. 10. — P. e0139547.
8.    Oelschlager B. K., Pellegrini C. A., Hunter J. G. et al. Biologic prosthesis to prevent recurrence after laparoscopic paraesophageal hernia repair: long-term follow-up from a multicenter, prospective, randomized trial // J. Am. Coll. Surg. — 2011. — Vol. 213, N 4. — P. 461 — 468.
9.    Rathore M. A., Andrabi S. I., Bhatti M. I. et al. Metaanalysis of recurrence after laparoscopic repair of paraesophageal hernia // JSLS. — 2007. — Vol. 11, N 4. — P. 456 — 460.
10.    Tam V., Winger D. G., Nason K. S. A systematic review and meta-analysis of mesh vs. suture cruroplasty in laparoscopic large hiatal hernia repair // Am. J. Surg. — 2016. — Vol. 221, N 1. — P. 226 — 238.
11.    Velanovich V. Comparison of generic (SF-36) vs. disease-specific (GERD-HRQL) quality-of-life scales for gastroesophageal reflux disease // J. Gastrointest. Surg. — 1998. — Vol. 2, N 2 — P. 141 — 145.
12.    Wewers M. E., Lowe N. K. A critical review of visual analogue scales in the measurement of clinical phenomena // Res. Nurs. Health. — 1990. — Vol. 13, N 4. — P. 227 — 236.

Інше: Малиновський Андрій Володимирович, к. мед. н., доцент кафедри хірургії № 1 ОНМУ
E-mail: uamelt@gmail.com
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 7 лютого 2017 р.

 

Сравнение лапароскопической ненатяжной каркасной аллопластики и пластики облегченным сетчатым имплантатом гигантских грыж пищеводного отверстия диафрагмы: отдаленные результаты проспективного рандомизированного исследования

А. В. Малиновский, В. В. Грубник

Одесский национальный медицинский университет
Цель работы — изучить в проспективном рандомизированном исследовании отдаленные результаты использования при гигантских грыжах пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД) нового метода ненатяжной аллопластики с помощью облегченного политетрафторэтиленового имплантата с периферическим нитиноловым каркасом Rebound — Hiatal (MMDI) и двухслойной пластики облегченным частично рассасывающимся имплантатом по оригинальной методике.
Материалы и методы. Исследование GIANT (№ NCT 01780285, Clinical trials.gov) было начато в июле 2013 г. Набор пациентов завершен в январе 2015 г. Основные критерии включения: 1) ГПОД II и III типа, 2) площадь пищеводного отверстия диафрагмы более 20 см2 (интраоперационный критерий). Основные критерии исключения: 1) оценка операционного риска по ASA > II, 2) возраст пациента менее 20 и более 80 лет, 3) индекс массы тела менее 16 кг/м2 и более 39 кг/м2, 4) нарушения перистальтики пищевода, 5) пептические стриктуры пищевода, 6) укорочение пищевода (интраоперационный критерий), 7) пищевод Барретта, требующий абляции. В исследование было первоначально включено 50 больных, 2 из них не соответствовали критериям отбора, 1 больной отказался от участия в исследовании. Оставшихся больных распределили на две группы: 1-ю (n = 24), в которой использовали двухслойную пластику облегченным частично рассасывающимся имплантатом, и 2-ю (n = 23), в которой применили метод ненатяжной каркасной аллопластики. Группы были сопоставимыми по демографическим и дооперационным показателям. Отдаленные результаты изучены через 2 года у 45 пациентов.
Результаты и обсуждение. Частота анатомических рецидивов была значимо ниже во 2-й группе (22,7 по сравнению с 0 %, p = 0,0216). Пищеводных осложнений не отмечено в обеих группах. По объективным показателям (степень рефлюкс-эзофагита, индекс DeMeester и время пассажа контраста по пищеводу) лучшие результаты отмечены во 2-й группе.
Выводы. При гигантских ГПОД предложенный метод ненатяжной каркасной аллопластики позволяет значительно снизить частоту анатомических рецидивов по сравнению с двухслойной пластикой облегченным частично рассасывающимся имплантатом без повышения частоты осложнений. Новый метод каркасной пластики можно рассматривать как метод выбора в лечении гигантских ГПОД.

Ключевые слова: грыжа пищеводного отверстия диафрагмы, ненатяжная каркасная аллопластика, политетрафторэтиленовый сетчатый имплантат, нитинол, проспективное рандомизированное исследование.

Список литературы:  
1.    Грубник В. В., Малиновский А. В. Метод лапароскопической пластики по поводу гигантской грыжи пищеводного отверстия диафрагмы: отдаленные результаты // Клін. хір. — 2016. — № 5. — С. 18 — 21.
2.    Antoniou S. A., Koch O. O., Antoniou G. A. et al. Mesh-reinforced hiatal hernia repair: a review on the effect on postoperative dysphagia and recurrence // Langenbecks Arch. Surg. — 2012. — Vol. 397, N 1. — P. 19 — 27.
3.    Furnee E., Hazebroek E. Mesh in laparoscopic large hiatal hernia repair: a systematic review of the literature // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27, N 11. — P. 3998 — 4008.
4.    Grubnik V. V., Malynovskyy A. V. Laparoscopic repair of hiatal hernias: new classification supported by long-term results // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27, N 11. — P. 4337 — 4346.
5.    Lee J.-H., Park D. J., Kim H.-H. et al. Comparison of complications after laparoscopy-assisted distal gastrectomy and open distal gastrectomy for gastric cancer using the Clavien–Dindo classification // Surg. Endosc. — 2012. — Vol. 26, N 5. — P. 1287 — 1295.
6.    Moher D., Hopewell S., Schulz K. F. et al. CONSORT 2010 explanation and elaboration: updated guidelines for reporting parallel group randomised trials // Int. J. Surg. — 2012. — Vol. 10, N 1. — P. 28 — 55.
7.    Müller-Stich B. P., Kenngott H. G., Gondan M. et al. Use of mesh in laparoscopic paraesophageal hernia repair: a meta-analysis and risk-benefit analysis // PLoS One. — 2015. — Vol. 10. — P. e0139547.
8.    Oelschlager B. K., Pellegrini C. A., Hunter J. G. et al. Biologic prosthesis to prevent recurrence after laparoscopic paraesophageal hernia repair: long-term follow-up from a multicenter, prospective, randomized trial // J. Am. Coll. Surg. — 2011. — Vol. 213, N 4. — P. 461 — 468.
9.    Rathore M. A., Andrabi S. I., Bhatti M. I. et al. Metaanalysis of recurrence after laparoscopic repair of paraesophageal hernia // JSLS. — 2007. — Vol. 11, N 4. — P. 456 — 460.
10.    Tam V., Winger D. G., Nason K. S. A systematic review and meta-analysis of mesh vs. suture cruroplasty in laparoscopic large hiatal hernia repair // Am. J. Surg. — 2016. — Vol. 221, N 1. — P. 226 — 238.
11.    Velanovich V. Comparison of generic (SF-36) vs. disease-specific (GERD-HRQL) quality-of-life scales for gastroesophageal reflux disease // J. Gastrointest. Surg. — 1998. — Vol. 2, N 2 — P. 141 — 145.
12.    Wewers M. E., Lowe N. K. A critical review of visual analogue scales in the measurement of clinical phenomena // Res. Nurs. Health. — 1990. — Vol. 13, N 4. — P. 227 — 236.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

8. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Симультанні лапароскопічні втручання на органах черевної порожнини у хворих з ожирінням при корекції птозу передньої черевної стінки

В. Г. Мішалов, О. Ю. Кондакова, Р. В. Бондарєв, Л. Ю. Маркулан, С. О. Кондратенко

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
Мета роботи — розробити техніку проведення симультанного лапароскопічного етапу операції у хворих з ожирінням при корекції птозу передньої черевної стінки.
Матеріали і методи. Обстежено 102 хворих (чоловіків — 3 (2,9 %), жінок — 99 (97,1 %)) з ожирінням, птозом передньої черевної стінки, поєднаною патологією органів черевної порожнини і передньої черевної стінки, яким виконували абдомінопластику та симультанні лапароскопічні втручання (ЛВ) на органах черевної порожнини. Середній вік хворих становив (51,2 ± 0,6) року. Супутні захворювання серцево-судинної системи відзначено у 76,5 % пацієнтів. Хворим групи порівняння (n = 52) на першому етапі проводили ЛВ: лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ, n = 46), лапароскопічний адгезіолізис (n = 6), усунення грижі та/або діастазу прямих м’язів живота, на другому етапі — ліподермектомію (ЛДЕ). Хворих основної групи (n = 50) оперували з використанням лапароліфтингу при пневмоперитонеумі 6 — 8 мм рт. ст. У них на першому етапі здійснювали вісепаровування шкірно-жирового клаптя та фіксацію клаптя до горизонтальної штанги. На другому етапі встановлювали троакари крізь апоневротично-м’язовий шар (під клаптем), виконували ЛХЕ (n = 45) або лапароскопічний адгезіолізис (n = 5), усунення грижі та/або діастазу прямих м’язів живота; на третьому етапі — ЛДЕ.
Результати та обговорення. В післяопераційний період ускладнення з боку серцево-судинної і дихальної систем спостерігали лише в групі порівняння: синоатріальну блокаду — у 2 (3,8 %) пацієнтів, шлуночкову екстрасистолію з високим ступенем градації — у 3 (5,8 %), пневмонію — в 1 (1,9 %). Крім того, у 2 (3,8 %) хворих виник тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, ще у 2 (3,8 %) — післяопераційний парез кишечника. Серома післяопераційної рани в зоні ЛДЕ виникла у 13,5 % хворих групи порівняння та у 14,0 % — основної групи, гематома — відповідно у 1,9 та 2,0 %. Інфільтрат, серома, нагноєння троакарної рани та інфільтрат у черевній порожнині відзначено лише у пацієнтів групи порівняння (р = 0,019). Троакарна післяопераційна грижа виникла у 5 (9,6 %) хворих групи порівняння.
Висновки. Розроблена техніка проведення симультанного лапароскопічного етапу операції у хворих з ожирінням при лікуванні птозу передньої черевної стінки дає змогу уникнути інтра- та післяопераційних ускладнень з боку серцево-судинної і дихальної систем, статистично значущо (р < 0,05) знизити частоту післяопераційних гнійно-запальних ускладнень з 34,6 до 16,0 % і троакарних гриж з 9,6 до 0,0 % у віддалений післяопераційний період.

Ключові слова: симультанна операція, лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізис, птоз передньої черевної стінки.

Список літератури:  
1.    Храпач В. В. Основы пластической и реконструктивной хирургии. Абдоминопластика. — К.: Издательский дом «Аскания», 2011. — Т. 5. — 120 с.
2.    Chen Y., Wu S., Kong J. Single-incision laparoscopic combined cholecystectomy and appendectomy // Br. J. Med. Med. Res. — 2015. — Vol. 7, N 5. — P. 405 — 409.
3.    Dronova V. Simultaneous operations in gynecology and surgery // ARC J. Gynecol. Obstetrics. — 2016. — Vol. 1, N 2. — P. 1.
4.    Hasson A. M. Risk of pneumoperitoneum in obese: old myths and new realities // World J. Laparoscopic Surg. — 2011. — Vol. 4 (2). — P. 97 — 102.
5.    Lindberg F., Bergqvist D., Rasmussen I., Haglund U. Hemodynamic changes in the inferior caval vein during pneumoperitoneum // Surg. Endosc. — 1997. — Vol. 11, N 5. — P. 431 — 437.
6.    Luca A., Cirera I., Garcia-Pagan J. C., Feu F. Hemodynamic of acute changes in intra-abdominal pressure in patients with сirrhosis // Gastroenterol. — 1993. — Vol. 104. — P. 222 — 227.
7.    Matarasso A. Abdominolipoplasty: A system of classification and treat  ment for combiner abdominoplasty and suction assisted lipectomy // Aesth. Surg. J. — 1991. — Vol. 15. — P. 111.
8.    Mishalov V. G., Bondarev R. V., Ivantsok V. M., Dinetz A. V. Laparoscopic cholecystectomy for acute destructive cholecystitis in aged patients with ischemic heart failure: improvements of treatment // 23rd International Congress of the EAES, Bucharest, 3 — 6 June 2015: Abstracts. — Bucharest, 2015. — Р. 430.
9.    Satake T., Kitagawa M., Ninomiya R. et al. Simultaneous total laparoscopic hysterectomy during deep inferior epigastric artery perforator flap breast reconstruction and contralateral superficial inferior epigastric artery flap breast augmentation // J. Reconstr. Microsurg. Open. — 2016. — Vol. 1, N 1. — P. 67 — 70.
10.    Weber-Sanchez A., Weber-Alvarez P., Garteiz-Martinez D. Laparoscopy and bilateral inguinal hernias // J. Surg. Transplant. — 2016. — Vol. 4, N 1. — P. 1 — 5.

Інше: Мішалов Володимир Григорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 22 лютого 2017 р.

 

Симультанные лапароскопические вмешательства на органах брюшной полости у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки

В. Г. Мишалов, Е. Ю. Кондакова, Р. В. Бондарев, Л. Ю. Маркулан, С. А. Кондратенко

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
Цель работы — разработать технику симультанного лапароскопического этапа операции у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки.
Материалы и методы. Обследованы 102 больных (мужчин — 3 (2,9 %), женщин — 99 (97,1 %)) с ожирением, птозом передней брюшной стенки, сочетанной патологией органов брюшной полости и передней брюшной стенки, которым выполняли абдоминопластику и симультанные лапароскопические вмешательства (ЛВ) на органах брюшной полости. Средний возраст больных составил (51,2 ± 0,6) года. Сопутствующие заболевания сердечно-сосудистой системы имели место у 76,5 % пациентов. Больным группы сравнения (n = 52) на первом этапе проводили ЛВ: лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ, n = 46), лапароскопический адгезиолизис (n = 6), устранение грыжи и/или диастаза прямых мышц живота, на втором этапе — липодермэктомию (ЛДЭ). Больных основной группы (n = 50) оперировали с использованием лапаролифтинга при пневмоперитонеуме 6 — 8 мм рт. ст. У них на первом этапе осуществляли отсепаровывание кожно-жирового лоскута и фиксирование лоскута к горизонтальной штанге, на втором этапе устанавливали троакары через апоневротично-мышечный слой (под лоскутом), выполняли ЛХЭ (n = 45) или лапароскопический адгезиолизис (n = 5), устранение грыжи и/или диастаза прямых мышц живота, на третьем этапе — ЛДЭ.
Результаты и обсуждение. В послеоперационный период осложнения со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем наблюдали только в группе сравнения: синоатриальную блокаду — у 2 (3,8 %) пациентов, желудочковую экстрасистолию с высокой степенью градации — у 3 (5,8 %), пневмонию — у 1 (1,9 %). Кроме того, у 2 (3,8 %) больных возник тромбофлебит вен нижних конечностей, еще у 2 (3,8 %) — послеоперационный парез кишечника. Серома послеоперационной раны в зоне ЛДЭ возникла у 13,5 % больных группы сравнения и у 14,0 % — основной группы, гематома — соответственно у 1,9 и 2,0 %. Инфильтрат, серомы, нагноение троакарной раны и инфильтрат в брюшной полости отмечены только у пациентов группы сравнения (р = 0,019). Троакарная послеоперационная грыжа возникла у 5 (9,6 %) больных группы сравнения.
Выводы. Разработанная техника проведения симультанного лапароскопического этапа операции у больных с ожирением при лечении птоза передней брюшной стенки позволяет избежать интра- и послеоперационных осложнений со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем, статистически значимо (р < 0,05) снизить частоту послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений с 34,6 до 16,0 %, и троакарных грыж с 9,6 до 0,0 % в отдаленный послеоперационный период.

Ключевые слова: симультанная операция, лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис, птоз передней брюшной стенки.

Список литературы:  
1.    Храпач В. В. Основы пластической и реконструктивной хирургии. Абдоминопластика. — К.: Издательский дом «Аскания», 2011. — Т. 5. — 120 с.
2.    Chen Y., Wu S., Kong J. Single-incision laparoscopic combined cholecystectomy and appendectomy // Br. J. Med. Med. Res. — 2015. — Vol. 7, N 5. — P. 405 — 409.
3.    Dronova V. Simultaneous operations in gynecology and surgery // ARC J. Gynecol. Obstetrics. — 2016. — Vol. 1, N 2. — P. 1.
4.    Hasson A. M. Risk of pneumoperitoneum in obese: old myths and new realities // World J. Laparoscopic Surg. — 2011. — Vol. 4 (2). — P. 97 — 102.
5.    Lindberg F., Bergqvist D., Rasmussen I., Haglund U. Hemodynamic changes in the inferior caval vein during pneumoperitoneum // Surg. Endosc. — 1997. — Vol. 11, N 5. — P. 431 — 437.
6.    Luca A., Cirera I., Garcia-Pagan J. C., Feu F. Hemodynamic of acute changes in intra-abdominal pressure in patients with сirrhosis // Gastroenterol. — 1993. — Vol. 104. — P. 222 — 227.
7.    Matarasso A. Abdominolipoplasty: A system of classification and treat  ment for combiner abdominoplasty and suction assisted lipectomy // Aesth. Surg. J. — 1991. — Vol. 15. — P. 111.
8.    Mishalov V. G., Bondarev R. V., Ivantsok V. M., Dinetz A. V. Laparoscopic cholecystectomy for acute destructive cholecystitis in aged patients with ischemic heart failure: improvements of treatment // 23rd International Congress of the EAES, Bucharest, 3 — 6 June 2015: Abstracts. — Bucharest, 2015. — Р. 430.
9.    Satake T., Kitagawa M., Ninomiya R. et al. Simultaneous total laparoscopic hysterectomy during deep inferior epigastric artery perforator flap breast reconstruction and contralateral superficial inferior epigastric artery flap breast augmentation // J. Reconstr. Microsurg. Open. — 2016. — Vol. 1, N 1. — P. 67 — 70.
10.    Weber-Sanchez A., Weber-Alvarez P., Garteiz-Martinez D. Laparoscopy and bilateral inguinal hernias // J. Surg. Transplant. — 2016. — Vol. 4, N 1. — P. 1 — 5.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

9. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Біліарна декомпресія у хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею

А. В. Лукашенко1, О. О. Колеснік1, Н. С. Чорна2

1 Національний інститут раку, Київ
2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ
Мета роботи — визначити оптимальний метод підготовки хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, до радикального оперативного втручання.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 189 пацієнтів, яких готували до радикального оперативного втручання з приводу раку підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею, в клініці Національного інституту раку в 2009 — 2014 рр.
Результати та обговорення. Холангіт І ступеня діагностували у 74 (39,2 %) хворих, ІІ ступеня — у 93 (49,2 %), III ступеня — у 22 (11,6 %). Необхідність у проведенні біліарної декомпресії виникла в 125 (66,1 %) хворих. Хірургічну декомпресію за допомогою біліодигестивного анастомозу проведено 21 (16,8 %) пацієнту (хірургічну доопераційну декомпресію жовчних проток виконано в інших клініках на догоспітальному етапі), антеградне стентування холедоха — 15 (12 %), біліарну декомпресію шляхом крізьшкірної крізьпечінкової холангіостомії — 89 (71,2 %). Радикальне оперативне втручання (панкреатодуоденальну резекцію) виконано 74 хворим, із них первинну радикальну операцію без попередньої біліарної декомпресії на тлі жовтяниці та холангіту I ступеня після проведення комплексної підготовки — 7 (9 %). Ці хворі перенесли радикальне втручання без ускладнень та були виписані в задовільному стані. У період після панкреатодуоденальної резекції ранні ускладнення відзначено у 22 (29,7 %) хворих, один із них помер. Післяопераційна летальність становила 1,4 %. Аналіз даних 115 хворих, яким після біліарної декомпресії не виконували радикальну операцію, показав, що головною причиною було прогресування основного захворювання в 49 (42,6 %) хворих (у 34 (29,6 %) — віддалені метастази, у 15 (13 %) пухлина була місцево нерезектабельною), прогресування печінкової недостатності як наслідок холангіту — у 33 (28,7 %). У 8 (7 %) хворих діагностували супутні захворювання на стадії декомпенсації, 25 (21,7 %) відмовилися від хірургічного лікування на користь консервативної терапії.
Висновки. Запропонований алгоритм доопераційної підготовки хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, до радикального оперативного втручання — гастропанкреатодуоденальної резекції — дає змогу ефективно проводити підготовку в групі хворих із підвищеним ризиком розвитку ускладнень.

Ключові слова: рак підшлункової залози, механічна жовтяниця, крізьшкірна крізьпечінкова холангіостомія.

Список літератури:  
1.    Федоренко З. П., Гулак Л. О., Михайлович Ю. Й. та ін. Рак в Україні, 2012 — 2013. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби // Бюл. Національного канцер-реєстру України. — К., 2015. — № 16. — С. — P. 32 — 33.
2.    Федоренко З. П., Гулак Л. О., Михайлович Ю. Й. та ін. Рак в Україні, 2014 — 2015. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби // Бюл. Національного канцер-реєстру України. — К., 2015. — № 17. — С. 33 — 34.
3.    Anderson H. B., Baden H., Brahe N. E.B., Burcharth F. Pancreaticoduodenectomy for periampullary adenocarcinoma // J. Am. Coll. Surg. — 1994. — Vol. 179. — P. 545 — 552.
4.    Audisio R. A., Bozzetti F., Severini A. et al. The occurrence of cholangitis after percutaneous biliary drainage: Evaluation of some risk factors // Surg. — 1988. — Vol. 103. — P. 507 — 512.
5.    Blenkharn J. I., Benjamin I. S. Infection during percutaneous transhepatic biliary drainage // Surg. — 1989. — Vol. 105. — P. 239.
6.    Blenkharn J. I., McPherson G. A.D., Blumgart L. H. Septic complications of percutaneous transhepatic biliary drainage // Am. J. Surg. — 1984. — Vol. 147. — P. 318 — 321.
7.    Carrasco C. H., Zornoza J., Bechtel W. J. Malignant biliary obstruction: Complications of percutaneous biliary drainage // Radiol. — 1984. — Vol. 152. — P. 343 — 346.
8.    Ceuterick M., Gelin M., Rickaert F. et al. Pancreaticoduodenectomy resection for pancreatic or periampullary tumors: a ten-year experience // Hepato-Gastroenterol. — 1989. — Vol. 36. — P. 467 — 473.
9.    Chou F.-F., Sheen-Chen S.-M., Chen Y.-S. et al. Postoperative morbidity and mortality of pancreaticoduodenectomy for periampullary cancer // Eur. J. Surg. — 1996. — Vol. 162. — P. 477 — 481.
10.    Cohan R. H., Illescas F. F., Saeed M. et al. Infectious complications of percutaneous biliary drainage // Invest. Radiol. — 1986. — Vol. 21. — P. 705 — 709.
11.    Cotton P. B. Cannulation of the papilla of Vater by endoscopy and retrograde cholangiopancreatography (ERCP) // Gut. — 1972. — Vol. 13. — P. 1014 — 1025.
12.    Davis J. L., Milligan F. D., Cameron J. L. Septic complications following endoscopic retrograde cholangiopancreatography // Surg. Gynecol. Obstet. — 1975. — Vol. 140. — P. 365 — 367.
13.    Denning D. A., Ellison E. C., Carey L. C. Preoperative percutaneous transhepatic biliary decompression lowers operative morbidity in patients with obstructive jaundice // Am. J. Surg. — 1981. — Vol. 141. — P. 61 — 65.
14.    Doerr R. J., Yildiz I., Flint L. M. Pancreaticoduodenectomy. University experience and resident education // Arch. Surg. — 1990. — Vol. 125. — P. 463 — 465.
15.    Fong Y., Blumgart L. H., Fortner J. G., Brennan M. F. Pancreatic or liver resection for malignancy is safe and effective for the elderly // Ann. Surg. — 1995. — Vol. 222. — P. 426 — 437.
16.    Gall F. P., Kessler H., Hermanek P. Surgical treatment of ductal pancreatic carcinoma // Eur. J. Surg. Oncol. — 1991. — Vol. 17. — P. 173 — 181.
17.    Gouma D. J., Wesdorp R. I.C., Oostenbroek R. et al. Percutaneous transhepatic drainage and insertion of an endoprosthesis for obstructive jaundice // Am. J. Surg. — 1983. — Vol. 145. — P. 763 — 768.
18.    Grace P. A., Pitt H. A., Tompkins R. K. et al. Decreased morbidity and mortality after pancreatoduodenectomy // Am. J. Surg. — 1986. — Vol. 151. — P. 141 — 149.
19.    Heslin M. J., Brooks A. D., Hochwald S. N. et al. A preoperative biliary stent is associated with increased complications after pancreaticoduodenectomy // Arch. Surg. — 1998. — Vol. 133. — P. 149 — 154.
20.    House M. G., Choti M. A. Palliative therapy for pancreatic/biliary cancer // Surg. Clin. North Am. Apr. — 2005. — Vol. 85 (2). — P. 359 — 371.
21.    Kairaluoma M. I., Stahlberg M., Kiviniemi H., Haukipuro K. Results of pancreatoduodenectomy for carcinoma of the head of the pancreas // Hepato-Gastroenterol. — 1989. — Vol. 36. — P. 412 — 428.
22.    Kanai M., Nimura Y., Kamiya J. et al. Preoperative intrahepatic segmental cholangitis in patients with advanced carcinoma involving the hepatic hilus // Surgery. — 1996. — Vol. 119. — P. 498 — 504.
23.    Karsten T. M., Allema J.-H., Reinders M. et al. Preoperative biliary drainage, colonization of bile and postoperative complications in patients with tumours of the pancreatic head: A retrospective analysis of 241 consecutive patients // Eur. J. Surg. — 1996. — Vol. 162. — P. 881 — 888.
24.    Khardori N., Wong E., Carrasco C. H. Infections ased with biliary drainage procedures in patients with cancer // Rev. Infect. Dis. — 1991. — Vol. 13. — P. 587 — 591.
25.    Kingsnorth A. N. Surgery for periampullary and pancreatic carcinoma: A Liverpool experience // Ann. R. Coll. Surg. Engl. — 1997. — Vol. 79. — P. 259 — 263.
26.    Kiriyama S., Takada T., Strasberg S. M. et al. New diagnostic criteria and severity assessment of acute cholangitis in revised Tokyo Guidelines // J. Hepatobil. Pancreat. Sci. — 2012. — Vol. 19 (5). — P. 548 — 562.
27.    Lois J. F., Gomes A. S., Deutsch L.-S., Pitt H. A. Risks of percutaneous transhepatic drainage in patients with cholangitis // AJR. — 1987. — Vol. 148. — P. 367 — 371.
28.    Martigons M. E., Wagner M., Krahenbuhl L. et al. Effect of preoperative biliary drainage on surgical outcome after pancreatoduodenectomy // Am. J. Surg. —  Jan. — 2001. — Vol. 181 (1). — P. 52 — 59.
29.    Miedema B. W., Sarr M. G., van Heerden J. A. et al. Complications following pancreaticoduodenectomy. Current management // Arch. Surg. — 1992. — Vol. 127. — P. 945 — 950.
30.    Mueller P. R., van Sonnenberg E., Ferrucci J. T. Percutaneous biliary drainage: Technical and catheter-related problems in 200 procedures // AJR. — 1982. — Vol. 138. — P. 17 — 23.
31.    Pitt H. A., Postier R. G., Cameron J. L. Biliary bacteria: significance and alterations after antibiotic therapy // Arch. Surg. — 1982. — Vol. 117. — P. 445 — 449.
32.    Povoski P.,  Karpeh Jr. M., Conlon M. et al. Association of preoperative biliary drainage with postoperative outcome following pancreati­co­duo­denectomy // Ann. J. Surg. Aug. — 2010. — Vol. 230 (2). — P. 131.
33.    Rappaport M. D., Villalba M. A comparison of cholecysto and choledochoenterostomy for obstructing pancreatic cancer // Am. Surg. — 1990. — Vol. 56. — P. 433 — 435.
34.    Sarfeh J. I., Rypins E. B., Jakowatz J. G., Juler G. L. A prospective, randomized clinical investigation of cholecystoenterostomy and choledocho­enterostomy // Am. J. Surg. — Mar. — 1988. — Vol. 155 (3). — P. 411 — 414.
35.    Sirinek K. R., Levine B. A. Percutaneous transhepatic cholangiography and biliary decompression. Invasive, diagnostic, and therapeutic procedures with too high a price? // Arch. Surg. — 1989. — Vol. 124. — P. 885 — 888.
36.    Su C.-H., Shyr Y.-M., Lui W.-Y., P’eng F.-K. Anastomotic leakage following pancreaticoduodenectomy // Chin. Med. J. (Taipei). — 1995. — Vol. 55. — P. 42 — 49.
37.    Trede M., Schwall G. The complications of pancreatectomy // Ann. Surg. — 1988. — Vol. 207. — P. 39 — 47.
38.    Vennes J. A., Jacobson J. R., Silvis S. E. Endoscopic cholangiography for biliary system diagnosis // Ann. Intern. Med. — 1974. — Vol. 80. — P. 61 — 64.
39.    Watanapa P., Williamson R. C. Surgical palliation for pancreatic cancer: developments during the past two decades // Br. J. Surg. — 1992. — Vol. 79 (1). — P. 8 — 20.
40.    Wayne P. H., Whelan J. G. Susceptibility testing of biliary bacteria obtained before bile duct manipulation // AJR. — 1983. — Vol. 140. — P. 1185 — 1188.
41.    Wells G. R., Taylor E. W., Lindsay G., Morton L. Relationship between bile colonization, high-risk factors and postoperative sepsis in patients undergoing biliary tract operations while receiving a prophylactic antibiotic. West of Scotland Surgical Infection Study Group // Br. J. Surg. — 1989. — Vol. 76. — P. 374 — 377.
42.    Wong J. H., Krippaehne W. W., Fletcher W. S. Percutaneous transhepatic biliary decompression. Results and complications in 30 patients // Am. J. Surg. — 1984. — Vol. 147. — P. 615 — 617.
43.    Yeo C. J., Cameron J. L., Sohn T. A. et al. Six hundred fifty consecutive pancreaticoduodenectomies in the 1990s: Pathology, complications, outcomes // Ann. Surg. — 1997. — Vol. 226. — P. 248 — 260.

Інше:
Лукашенко Андрій Володимирович, к. мед. н., хірург-онколог,
зав. відділення малоінвазивної та ендоскопічної хірургії, інтервенційної радіології
03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43. E-mail: mail.onco@gmail.com
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 20 лютого 2017 р.

 

Билиарная декомпрессия у больных раком поджелудочной железы, осложненным механической желтухой

А. В. Лукашенко1, Е. А. Колесник1, Н. С. Чорная2

1 Национальный институт рака, Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев
Цель работы — определить оптимальный метод подготовки больных раком поджелудочной железы, осложненным механической желтухой, к радикальному оперативному вмешательству.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ данных 189 пациентов, которых готовили к радикальному оперативному вмешательству по поводу рака поджелудочной железы, осложненного механической желтухой, в клинике Национального института рака в 2009 — 2014 гг.
Результаты и обсуждение. Холангит I степени диагностировали у 74 (39,2 %) больных, ІІ степени — у 93 (49,2 %), III степени — у 22 (11,6 %). Необходимость в проведении билиарной декомпрессии возникла у 125 (66,1 %) больных. Хирургическая декомпрессия путем выполнения билиодигестивного анастомоза проведена 21 (16,8 %) пациенту (хирургическую дооперационную декомпрессию желчных протоков выполнили в других клиниках на догоспитальном этапе), антеградное стентирование холедоха — 15 (12 %), билиарная декомпрессия путем чрескожной чреспеченочной холангиостомии — 89 (71,2 %). Радикальное оперативное вмешательство (панкреатодуоденальная резекция) выполнено 74 больным, из них первичную радикальную операцию без предварительной билиарной декомпрессии на фоне желтухи и холангита I степени после проведения комплексной подготовки — 7 (9 %). Эти больные перенесли радикальное вмешательство без осложнений и были выписаны в удовлетворительном состоянии. В период после панкреатодуоденальной резекции ранние осложнения отмечены у 22 (29,7 %) больных, один из них умер. Послеоперационная летальность составила 1,4 %. Анализ данных 115 больных, которым после билиарной декомпрессии не выполнена радикальная операция, показал, что главной причиной было прогрессирование основного заболевания у 49 (42,6 %) больных (у 34 (29,6 %) — отдаленные метастазы, у 15 (13 %) опухоль была местно нерезектабельной), прогрессирование печеночной недостаточности как следствие холангита — у 33 (28,7 %). У 8 (7 %) больных диагностировали сопутствующие заболевания в стадии декомпенсации, 25 (21,7 %) отказались от хирургического лечения в пользу консервативной терапии.
Выводы. Предложенный алгоритм дооперационной подготовки больных раком поджелудочной железы, осложненным механической желтухой, к радикальному оперативному вмешательству — гастропанкреатодуоденальной резекции — позволяет эффективно проводить подготовку в группе больных с повышенным риском развития осложнений.

Ключевые слова: рак поджелудочной железы, механическая желтуха, чрескожная чреспеченочная холангиостомия.

Список литературы:  
1.    Федоренко З. П., Гулак Л. О., Михайлович Ю. Й. та ін. Рак в Україні, 2012 — 2013. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби // Бюл. Національного канцер-реєстру України. — К., 2015. — № 16. — С. — P. 32 — 33.
2.    Федоренко З. П., Гулак Л. О., Михайлович Ю. Й. та ін. Рак в Україні, 2014 — 2015. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби // Бюл. Національного канцер-реєстру України. — К., 2015. — № 17. — С. 33 — 34.
3.    Anderson H. B., Baden H., Brahe N. E.B., Burcharth F. Pancreaticoduodenectomy for periampullary adenocarcinoma // J. Am. Coll. Surg. — 1994. — Vol. 179. — P. 545 — 552.
4.    Audisio R. A., Bozzetti F., Severini A. et al. The occurrence of cholangitis after percutaneous biliary drainage: Evaluation of some risk factors // Surg. — 1988. — Vol. 103. — P. 507 — 512.
5.    Blenkharn J. I., Benjamin I. S. Infection during percutaneous transhepatic biliary drainage // Surg. — 1989. — Vol. 105. — P. 239.
6.    Blenkharn J. I., McPherson G. A.D., Blumgart L. H. Septic complications of percutaneous transhepatic biliary drainage // Am. J. Surg. — 1984. — Vol. 147. — P. 318 — 321.
7.    Carrasco C. H., Zornoza J., Bechtel W. J. Malignant biliary obstruction: Complications of percutaneous biliary drainage // Radiol. — 1984. — Vol. 152. — P. 343 — 346.
8.    Ceuterick M., Gelin M., Rickaert F. et al. Pancreaticoduodenectomy resection for pancreatic or periampullary tumors: a ten-year experience // Hepato-Gastroenterol. — 1989. — Vol. 36. — P. 467 — 473.
9.    Chou F.-F., Sheen-Chen S.-M., Chen Y.-S. et al. Postoperative morbidity and mortality of pancreaticoduodenectomy for periampullary cancer // Eur. J. Surg. — 1996. — Vol. 162. — P. 477 — 481.
10.    Cohan R. H., Illescas F. F., Saeed M. et al. Infectious complications of percutaneous biliary drainage // Invest. Radiol. — 1986. — Vol. 21. — P. 705 — 709.
11.    Cotton P. B. Cannulation of the papilla of Vater by endoscopy and retrograde cholangiopancreatography (ERCP) // Gut. — 1972. — Vol. 13. — P. 1014 — 1025.
12.    Davis J. L., Milligan F. D., Cameron J. L. Septic complications following endoscopic retrograde cholangiopancreatography // Surg. Gynecol. Obstet. — 1975. — Vol. 140. — P. 365 — 367.
13.    Denning D. A., Ellison E. C., Carey L. C. Preoperative percutaneous transhepatic biliary decompression lowers operative morbidity in patients with obstructive jaundice // Am. J. Surg. — 1981. — Vol. 141. — P. 61 — 65.
14.    Doerr R. J., Yildiz I., Flint L. M. Pancreaticoduodenectomy. University experience and resident education // Arch. Surg. — 1990. — Vol. 125. — P. 463 — 465.
15.    Fong Y., Blumgart L. H., Fortner J. G., Brennan M. F. Pancreatic or liver resection for malignancy is safe and effective for the elderly // Ann. Surg. — 1995. — Vol. 222. — P. 426 — 437.
16.    Gall F. P., Kessler H., Hermanek P. Surgical treatment of ductal pancreatic carcinoma // Eur. J. Surg. Oncol. — 1991. — Vol. 17. — P. 173 — 181.
17.    Gouma D. J., Wesdorp R. I.C., Oostenbroek R. et al. Percutaneous transhepatic drainage and insertion of an endoprosthesis for obstructive jaundice // Am. J. Surg. — 1983. — Vol. 145. — P. 763 — 768.
18.    Grace P. A., Pitt H. A., Tompkins R. K. et al. Decreased morbidity and mortality after pancreatoduodenectomy // Am. J. Surg. — 1986. — Vol. 151. — P. 141 — 149.
19.    Heslin M. J., Brooks A. D., Hochwald S. N. et al. A preoperative biliary stent is associated with increased complications after pancreaticoduodenectomy // Arch. Surg. — 1998. — Vol. 133. — P. 149 — 154.
20.    House M. G., Choti M. A. Palliative therapy for pancreatic/biliary cancer // Surg. Clin. North Am. Apr. — 2005. — Vol. 85 (2). — P. 359 — 371.
21.    Kairaluoma M. I., Stahlberg M., Kiviniemi H., Haukipuro K. Results of pancreatoduodenectomy for carcinoma of the head of the pancreas // Hepato-Gastroenterol. — 1989. — Vol. 36. — P. 412 — 428.
22.    Kanai M., Nimura Y., Kamiya J. et al. Preoperative intrahepatic segmental cholangitis in patients with advanced carcinoma involving the hepatic hilus // Surgery. — 1996. — Vol. 119. — P. 498 — 504.
23.    Karsten T. M., Allema J.-H., Reinders M. et al. Preoperative biliary drainage, colonization of bile and postoperative complications in patients with tumours of the pancreatic head: A retrospective analysis of 241 consecutive patients // Eur. J. Surg. — 1996. — Vol. 162. — P. 881 — 888.
24.    Khardori N., Wong E., Carrasco C. H. Infections ased with biliary drainage procedures in patients with cancer // Rev. Infect. Dis. — 1991. — Vol. 13. — P. 587 — 591.
25.    Kingsnorth A. N. Surgery for periampullary and pancreatic carcinoma: A Liverpool experience // Ann. R. Coll. Surg. Engl. — 1997. — Vol. 79. — P. 259 — 263.
26.    Kiriyama S., Takada T., Strasberg S. M. et al. New diagnostic criteria and severity assessment of acute cholangitis in revised Tokyo Guidelines // J. Hepatobil. Pancreat. Sci. — 2012. — Vol. 19 (5). — P. 548 — 562.
27.    Lois J. F., Gomes A. S., Deutsch L.-S., Pitt H. A. Risks of percutaneous transhepatic drainage in patients with cholangitis // AJR. — 1987. — Vol. 148. — P. 367 — 371.
28.    Martigons M. E., Wagner M., Krahenbuhl L. et al. Effect of preoperative biliary drainage on surgical outcome after pancreatoduodenectomy // Am. J. Surg. —  Jan. — 2001. — Vol. 181 (1). — P. 52 — 59.
29.    Miedema B. W., Sarr M. G., van Heerden J. A. et al. Complications following pancreaticoduodenectomy. Current management // Arch. Surg. — 1992. — Vol. 127. — P. 945 — 950.
30.    Mueller P. R., van Sonnenberg E., Ferrucci J. T. Percutaneous biliary drainage: Technical and catheter-related problems in 200 procedures // AJR. — 1982. — Vol. 138. — P. 17 — 23.
31.    Pitt H. A., Postier R. G., Cameron J. L. Biliary bacteria: significance and alterations after antibiotic therapy // Arch. Surg. — 1982. — Vol. 117. — P. 445 — 449.
32.    Povoski P.,  Karpeh Jr. M., Conlon M. et al. Association of preoperative biliary drainage with postoperative outcome following pancreati­co­duo­denectomy // Ann. J. Surg. Aug. — 2010. — Vol. 230 (2). — P. 131.
33.    Rappaport M. D., Villalba M. A comparison of cholecysto and choledochoenterostomy for obstructing pancreatic cancer // Am. Surg. — 1990. — Vol. 56. — P. 433 — 435.
34.    Sarfeh J. I., Rypins E. B., Jakowatz J. G., Juler G. L. A prospective, randomized clinical investigation of cholecystoenterostomy and choledocho­enterostomy // Am. J. Surg. — Mar. — 1988. — Vol. 155 (3). — P. 411 — 414.
35.    Sirinek K. R., Levine B. A. Percutaneous transhepatic cholangiography and biliary decompression. Invasive, diagnostic, and therapeutic procedures with too high a price? // Arch. Surg. — 1989. — Vol. 124. — P. 885 — 888.
36.    Su C.-H., Shyr Y.-M., Lui W.-Y., P’eng F.-K. Anastomotic leakage following pancreaticoduodenectomy // Chin. Med. J. (Taipei). — 1995. — Vol. 55. — P. 42 — 49.
37.    Trede M., Schwall G. The complications of pancreatectomy // Ann. Surg. — 1988. — Vol. 207. — P. 39 — 47.
38.    Vennes J. A., Jacobson J. R., Silvis S. E. Endoscopic cholangiography for biliary system diagnosis // Ann. Intern. Med. — 1974. — Vol. 80. — P. 61 — 64.
39.    Watanapa P., Williamson R. C. Surgical palliation for pancreatic cancer: developments during the past two decades // Br. J. Surg. — 1992. — Vol. 79 (1). — P. 8 — 20.
40.    Wayne P. H., Whelan J. G. Susceptibility testing of biliary bacteria obtained before bile duct manipulation // AJR. — 1983. — Vol. 140. — P. 1185 — 1188.
41.    Wells G. R., Taylor E. W., Lindsay G., Morton L. Relationship between bile colonization, high-risk factors and postoperative sepsis in patients undergoing biliary tract operations while receiving a prophylactic antibiotic. West of Scotland Surgical Infection Study Group // Br. J. Surg. — 1989. — Vol. 76. — P. 374 — 377.
42.    Wong J. H., Krippaehne W. W., Fletcher W. S. Percutaneous transhepatic biliary decompression. Results and complications in 30 patients // Am. J. Surg. — 1984. — Vol. 147. — P. 615 — 617.
43.    Yeo C. J., Cameron J. L., Sohn T. A. et al. Six hundred fifty consecutive pancreaticoduodenectomies in the 1990s: Pathology, complications, outcomes // Ann. Surg. — 1997. — Vol. 226. — P. 248 — 260.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Хірургічні аспекти діагностики і лікування аспергільозу легень

М. С. Опанасенко, Б. М. Конік, О. Е. Кшановський, О. В. Терешкович, В. Б. Бичковський, Л. І. Леванда

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України», Київ
Мета роботи — представити лікарям широкого профілю і торакальним хірургам досвід клініки щодо діагностики та хірургічного лікування аспергільозу легень.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 12 хворих на аспергільоз легень.
Результати та обговорення. В 10 (83,3 %) випадках діагностовано аспергілому легені, в 2 (16,7 %) випадках після відеоторакоскопічної біопсії легені — інвазивний аспергільоз. Радикальні оперативні втручання виконано 7 (70,0 %) пацієнтам з аспергіломою, 3 (30,0 %) хворим було відмовлено в операції через значні вентиляційні порушення.
Висновки. Частота інтраопераційних ускладнень у хворих з аспергіломою легені становила 28,6 %, післяопераційних — 42,9 %. Ефективність хірургічного лікування хворих на аспергілому легені — 85,7 %.

Ключові слова: аспергільоз, аспергілома, резекція легені, торакопластика.

Список літератури:  
1.    Кравец В. А., Гаврисюк И. В. Аспергиллез легких: клинические формы, диагностика, лечение // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 4. — С. 69 — 74.
2.    Лискина И. В., Кузовкова С. Д. Аспергиллома легкого // Междунар. мед. журн. — 2011. — № 4. — С. 41 — 48.
3.    Al-Alawi А., Ryan C. F., Flint J. D. et al. Aspergillus-related lung disease // Can. Respir. J. — 2005. — Vol. 12, N 7. — P. 377 — 387.
4.    Aydoğdu K., İncekara F., Şahin M. F. et al. Surgical management of pulmonary aspergilloma: clinical experience with 77 cases // Turk. J. Med. Sci. — 2015. — Vol. 45, N 2. — Р. 431 — 437.
5.    Correia S., Pinto C., Bernardo J. Pulmonary aspergilloma surgery: a mono-institutional experience // Acta Med. Port. — 2014. — Vol. 27, N 4. — Р. 417 — 421.
6.    Demir А., Gunluoglu M. Z., Turna A. et al. Analysis of surgical treatment for pulmonary aspergilloma // Asian Cardiovasc. Thorac. Ann. — 2006. — Vol. 14. — P. 407 — 411.
7.    El Hammoumi M. M., Slaoui O., El Oueriachi F. et al. Lung resection in pulmonary aspergilloma: experience of a Moroccan center // BMC Surg. — 2015. — Vol. 15, N 3. — Р. 103 — 104.
8.    Kawamura S., Maesaki Sh., Tomono K. et al. Clinical evaluation of 61 patients with pulmonary aspergilloma // Internal Med. — 2000. — Vol. 39. — P. 209 — 212.
9.    Mohapatra B., Sivakumar P., Bhattacharya S. et al. Surgical treatment of pulmonary aspergillosis: A single center experience // Lung India. — 2016. — Vol. 33, N 1. — Р. 9 — 13.
10.    Sagan D., Goździuk K., Korobowicz E. Predictive and prognostic value of preoperative symptoms in the surgical treatment of pulmonary aspergilloma // J. Surg. Research. — 2010. — Vol. 163. — P. 35 — 43.

Інше:
Опанасенко Микола Степанович, д. мед. н., проф., зав. відділення торакальної хірургії і інвазивних методів діагностики
E-mail: opanasenko@ifp.kiev.ua
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 8 лютого 2017 р.

 

Хирургические аспекты диагностики и лечения аспергиллеза легких

Н. С. Опанасенко, Б. Н. Коник, А. Э. Кшановский, А. В. Терешкович, В. Б. Бычковский, Л. И. Леванда

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф. Г. Яновского НАМН Украины», Киев
Цель работы — представить врачам широкого профиля и торакальным хирургам опыт клиники в диагностике и хирургическом лечении аспергиллеза легких.
Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 12 больных аспергиллезом легких.
Результаты и обсуждение. В 10 (83,3 %) случаях диагностирована аспергиллома легкого, в 2 (16,7 %) случаях после видеоторакоскопической биопсии легкого — инвазивный аспергиллез. Радикальные оперативные вмешательства выполнены 7 (70,0 %) пациентам с аспергилломой, 3 (30,0 %) больным было отказано в операции из-за значительных вентиляционных нарушений.
Выводы. Частота интраоперационных осложнений у больных с аспергилломой легкого составила 28,6 %, послеоперационных — 42,9 %. Эффективность хирургического лечения больных с аспергилломой легкого — 85,7 %.

Ключевые слова: аспергиллез, аспергиллома, резекция легкого, торакопластика.

Список литературы:  
1.    Кравец В. А., Гаврисюк И. В. Аспергиллез легких: клинические формы, диагностика, лечение // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 4. — С. 69 — 74.
2.    Лискина И. В., Кузовкова С. Д. Аспергиллома легкого // Междунар. мед. журн. — 2011. — № 4. — С. 41 — 48.
3.    Al-Alawi А., Ryan C. F., Flint J. D. et al. Aspergillus-related lung disease // Can. Respir. J. — 2005. — Vol. 12, N 7. — P. 377 — 387.
4.    Aydoğdu K., İncekara F., Şahin M. F. et al. Surgical management of pulmonary aspergilloma: clinical experience with 77 cases // Turk. J. Med. Sci. — 2015. — Vol. 45, N 2. — Р. 431 — 437.
5.    Correia S., Pinto C., Bernardo J. Pulmonary aspergilloma surgery: a mono-institutional experience // Acta Med. Port. — 2014. — Vol. 27, N 4. — Р. 417 — 421.
6.    Demir А., Gunluoglu M. Z., Turna A. et al. Analysis of surgical treatment for pulmonary aspergilloma // Asian Cardiovasc. Thorac. Ann. — 2006. — Vol. 14. — P. 407 — 411.
7.    El Hammoumi M. M., Slaoui O., El Oueriachi F. et al. Lung resection in pulmonary aspergilloma: experience of a Moroccan center // BMC Surg. — 2015. — Vol. 15, N 3. — Р. 103 — 104.
8.    Kawamura S., Maesaki Sh., Tomono K. et al. Clinical evaluation of 61 patients with pulmonary aspergilloma // Internal Med. — 2000. — Vol. 39. — P. 209 — 212.
9.    Mohapatra B., Sivakumar P., Bhattacharya S. et al. Surgical treatment of pulmonary aspergillosis: A single center experience // Lung India. — 2016. — Vol. 33, N 1. — Р. 9 — 13.
10.    Sagan D., Goździuk K., Korobowicz E. Predictive and prognostic value of preoperative symptoms in the surgical treatment of pulmonary aspergilloma // J. Surg. Research. — 2010. — Vol. 163. — P. 35 — 43.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Повторні операції при післяопераційних ускладненнях і рецидивах туберкульозу легень

Ю. Ф. Савенков1, Ю. Ф. Кошак2, П. Є. Бакулін1, І. В. Корпусенко3, Ю. О. Васюнін4

1 КЗ «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об’єднання „Фтизіатрія“» Дніпропетровської обласної ради, Дніпро
2 КЗ «Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер» Тернопільської обласної ради
3 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро
4 КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради
Мета роботи — підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з ускладненим перебігом післяопераційного періоду та рецидивами туберкульозу легень на основі диференційованої тактики визначення показань і вибору виду та обсягу операцій.
Матеріали і методи. У легенево-хірургічному відділенні КЗ «ДОКЛПО „Фтизіатрія“» ДОР у період з 1987 до 2016 р. прооперовано 210 хворих з післяопераційними ускладненнями та рецидивами туберкульозу легень. Повторні резекції легені з приводу місцевих або віддалених обмежених рецидивів туберкульозу виконано 13 пацієнтам, — завершальна одно- або двохетапна пневмонектомія — 33 пацієнтам з тотальним рецидивом туберкульозу в оперованій легені, 3-етапний варіант (торакостома, трансстернальна оклюзія головного бронха та гілки легеневої артерії, довидалення легені з ушиванням торакостоми) 10 хворим з «гратчастою» легенею та емпіємою плеври, лікувальна екстраплевральна торакопластика 25 пацієнтам з обмеженим кавернозним рецидивом за наявності протипоказань до радикальних операцій, варіанти торакоміопластичних втручань — 94 хворим із залишковою пострезекційною плевральною порожниною або осумкованою емпіємою плеври, трансстернальна реампутація кукси головного бронха — 35 пацієнтам з куксою нориці після пневмонектомії.
Результати та обговорення. У хворих з місцевими та обмеженими рецидивами туберкульозу легень операцією вибору є анатомічна резекція частки легені в поєднанні з коригувальною торакопластикою (клінічна ефективність — 77 %). За наявності протипоказань до резекції легені або завершальної пневмонектомії у хворих з каверною в оперованій легені можливе застосування екстраплевральної лікувальної торакопластики (клінічна ефективність — 72 %). У хворих з тотальним рецидивом, зокрема ускладненим емпіємою плеври, показана одно- або двохетапна завершальна пневмонектомія (клінічна ефективність — 82 %). Головну увагу при виконанні цих операцій слід приділити формуванню кукси головного бронха для профілактики бронхіальної нориці. Після її виникнення (18 % спостережень) у половини хворих можливе проведення трансстернальної реампутації кукси бронха. Пацієнтів із залишковою пострезекційною плевральною порожниною без бронхіальної нориці виліковують селективною (4 — 5-реберною) торакоміопластикою в 98 % випадків. При залишковій порожнині, ускладненій однією або декількома бронхіальними норицями, залежно від її локалізації та розмірів слід диференційовано застосовувати різні модифікації торакоміопластичних операцій. Основною причиною невдач у цієї категорії хворих є рецидив бронхіальної нориці. У хворих з куксовою норицею головного бронха незалежно від довжини кукси, сторони операції, наявності деформації грудної клітки оптимальною є трансстернальна реампутація в серединному аорто-кавальному проміжку.
Висновки. Тактика хірургічного лікування хворих з рецидивами і післяопераційними ускладненнями туберкульозу легень має бути диференційованою та відповідати характеру і стадії патологічного процесу за наявності достатніх функціональних резервів у системі дихання та кровообігу.

Ключові слова: рецидив туберкульозу, повторні операції, пострезекційні плевролегеневі ускладнення.

Список літератури:  
1.    Гиллер Д. Б., Гиллер Г. В., Токаев К. В. и др. Радикальные операции в лечении послеоперационных рецидивов туберкулеза легких // Актуальные направления современной кардиоторакальной хирургии: Материалы ІІ междунар. конгресса, СПб 24 — 26 мая 2012 г. — СПб, 2012. — С. 150 — 151.
2.    Дужий І. Д., Кравець О. В. До хірургічного лікування відносно поширеного хіміорезистентного туберкульозу легень // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 1. — С. 39.
3.    Кабак М. Е., Елькин А. В., Басе Т. С., Кирилов Ю. В. Результаты пневмонэктомий по поводу туберкулеза легких // Актуальные направления современной кардиоторакальной хирургии: Материалы ІІ междунар. конгресса, СПб 24 — 26 мая 2012 г. — СПб, 2012. — С. 163 — 164.
4.    Коник Б. Н., Опанасенко Н. С. Использование интраплевральной корригирующей торакопластики при хирургическом лечении больных туберкулезом легких // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 1. — С. 46.
5.    Мельник В. М., Новожилова І. О., Матусевич В. Г. та ін. Ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз в Україні. Аналіз офіційної звітності // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 2. — С. 36 — 39.
6.    Обремская О. К., Опанасенко Н. С., Климец Е. В. Особенности предоперационной подготовки и послеоперационного ведения пульмонологических и фтизиохирургических пациентов с сопутствующей патологией // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 1. — С. 57 — 58.
7.    Отс О. Н. Хирургическое лечение туберкулеза легких при устойчивости микобактерий к химиопрепаратам // Материалы науч. тр. IХ съезда фтизиатров России, 1 — 3 июня 2011 г. — М., 2011. — С. 89 — 90.
8.    Перельман М. И., Соколова Г. Б., Борисов С. Е. Лечение лекарственно-резистентного туберкулеза // Антибиотики и химиотерапия. — 2003. — № 8. — С. 28 — 96.
9.    Порханов В. А., Марченко Л. Г., Поляков И. С. Хирургическое лечение двусторонних форм туберкулеза легких // Пробл. туберкулеза. — 2002. — № 4. — С. 22 — 25.
10.    Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф. Пневмонэктомия. — Днепропетровск, 2003. — 372 с.
11.    Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф., Калабуха И. А., Хмель О. В. Руководство по хирургии туберкулеза легких. — Дніпропетровськ: РІА «Днепр ВАЛ», 2012. — 334 с.
12.    Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф., Мельник В. М., Калабуха И. А. Радикальные операции на главных бронхах у больных с культевыми свищами. — Днепропетровск, 2004. — 205 с.
13.    Репин Ю. М., Елькин А. В. Хирургия послеоперационных рецидивов туберкулеза легких. — СПб: Гиппократ, 2004. — 144 с.
14.    Сабиров Ш. Ю., Джураев Э. Д., Рахманов Ш. А. Результаты хирургического лечения туберкулеза легких и плевры // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 3. — С. 67.
15.    Фещенко Ю. І., Мельник В. М., Матусевич В. Г., Новожилова І. О. Наукові підходи до вирішення проблем туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 2. — С. 5 — 14.
16.    Botianu P. V., Botianu A. M. Plombage thoracoplasty with balls performed for tuberculosis – still working after 46 years // 2013. — Vol. 62. — P. 176 — 177.
17.    Iddriss A., Padayatchi N., Reddy D., Reddi A. Pulmonary resection for extensively drug resistant tuberculosis in Kwazulu-Natal, South Africa // Ann. Thorac. Surg. — 2012. — Vol. 94, N 2. — P. 381 — 386.
18.    Xie B., Yang Y., Xie W. et al. Pulmonary resection in the treatment of 43 patients with well-localized, cavitary pulmonary multidrug-resistant tuberculosis in Shanghai // Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2013. — Vol. 17, N 3. — P. 455 — 459.

Інше: Корпусенко Ігор Васильович, д. мед. н., доцент кафедри хірургії № 2
E-mail: korpus@optima.com.ua
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 22 лютого 2017 р.

 

Повторные операции при послеоперационных осложнениях и рецидивах туберкулеза легких

Ю. Ф. Савенков1, Ю. Ф. Кошак2, П. Е. Бакулин1, И. В. Корпусенко3, Ю. А. Васюнин4

1 КУ «Днепропетровское областное клиническое лечебно-профилактическое объединение „Фтизиатрия“» Днепропетровского областного совета, Днепр
2 КУ «Тернопольский областной противотуберкулезный диспансер» Тернопольского областного совета
3 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр
4 КУ «Криворожский противотуберкулезный диспансер»
Днепропетровского областного совета
Цель работы — повысить эффективность хирургического лечения больных с осложненным течением послеоперационного периода и рецидивами туберкулеза легких на основе дифференцированной тактики определения показаний и выбора вида и объема операций.
Материалы и методы. В легочно-хирургическом отделении КУ «ДОКЛПО „Фтизиатрия“» ДОС в период с 1987 по 2016 г. прооперировано 210 больных с послеоперационными осложнениями и рецидивами туберкулеза легких. Повторные резекции легкого по поводу местных или отдаленных ограниченных рецидивов туберкулеза выполнены 13 пациентам, заключительная одно- или двухэтапная пневмонэктомия — 33 больным с тотальным рецидивом туберкулеза в оперированном легком, 3-этапный вариант (торакостома, трансстернальная окклюзия главного бронха и ветви легочной артерии, доудаление легкого с ушиванием торакостомы) — 10 пациентам с «решетчатым» легким и эмпиемой плевры, лечебная экстраплевральная торакопластика — 25 больным с ограниченным кавернозным рецидивом при противопоказаниях к радикальным операциям, варианты торакомиопластических вмешательств — 94 пациентам с остаточной пострезекционной плевральной полостью или осумкованной эмпиемой плевры, трансстернальная реампутация культи главного бронха — 35 больным с культевыми свищами после пневмонэктомии.
Результаты и обсуждение. У больных с местными и ограниченными рецидивами туберкулеза легких операцией выбора является анатомическая резекция доли легкого в сочетании с корригирующей торакопластикой (клиническая эффективность — 77 %). При противопоказаниях к резекции легкого или заключительной пневмонэктомии у пациентов с каверной в оперированном легком возможно применение экстраплевральной лечебной торакопластики (клиническая эффективность — 72 %). У больных с тотальным рецидивом, в том числе осложненным эмпиемой плевры, показана одно- или двухэтапная заключительная пневмонэктомия (клиническая эффективность — 82 %). Главное внимание при выполнении этих операций следует уделить формированию культи главного бронха для профилактики бронхиального свища. После его возникновения (18 % наблюдений) у половины больных возможно проведение трансстернальной реампутации культи бронха. Пациенты с остаточной пострезекционной плевральной полостью без бронхиального свища излечиваются селективной (4 — 5-реберной) торакомиопластикой в 98 % случаев. При остаточной полости, осложненной одним или несколькими бронхиальными свищами, в зависимости от ее локализации и размеров следует дифференцированно применять различные модификации торакомиопластических операций. Основной причиной неудач у этой категории больных является рецидив бронхиального свища. У пациентов с культевым свищом главного бронха независимо от длины культи, стороны операции, наличия деформации грудной клетки оптимальным вариантом является трансстернальная реампутация в срединном аорто-кавальном промежутке.
Выводы. Тактика хирургического лечения больных с рецидивами и послеоперационными осложнениями туберкулеза легких должна быть дифференцированной и соответствовать характеру и стадии патологического процесса при наличии достаточных функциональных резервов в системе дыхания и кровообращения.

Ключевые слова: рецидив туберкулеза, повторные операции, пострезекционные плевролегочные осложнения.

Список литературы:  
1.    Гиллер Д. Б., Гиллер Г. В., Токаев К. В. и др. Радикальные операции в лечении послеоперационных рецидивов туберкулеза легких // Актуальные направления современной кардиоторакальной хирургии: Материалы ІІ междунар. конгресса, СПб 24 — 26 мая 2012 г. — СПб, 2012. — С. 150 — 151.
2.    Дужий І. Д., Кравець О. В. До хірургічного лікування відносно поширеного хіміорезистентного туберкульозу легень // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 1. — С. 39.
3.    Кабак М. Е., Елькин А. В., Басе Т. С., Кирилов Ю. В. Результаты пневмонэктомий по поводу туберкулеза легких // Актуальные направления современной кардиоторакальной хирургии: Материалы ІІ междунар. конгресса, СПб 24 — 26 мая 2012 г. — СПб, 2012. — С. 163 — 164.
4.    Коник Б. Н., Опанасенко Н. С. Использование интраплевральной корригирующей торакопластики при хирургическом лечении больных туберкулезом легких // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 1. — С. 46.
5.    Мельник В. М., Новожилова І. О., Матусевич В. Г. та ін. Ефективність лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз в Україні. Аналіз офіційної звітності // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 2. — С. 36 — 39.
6.    Обремская О. К., Опанасенко Н. С., Климец Е. В. Особенности предоперационной подготовки и послеоперационного ведения пульмонологических и фтизиохирургических пациентов с сопутствующей патологией // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 1. — С. 57 — 58.
7.    Отс О. Н. Хирургическое лечение туберкулеза легких при устойчивости микобактерий к химиопрепаратам // Материалы науч. тр. IХ съезда фтизиатров России, 1 — 3 июня 2011 г. — М., 2011. — С. 89 — 90.
8.    Перельман М. И., Соколова Г. Б., Борисов С. Е. Лечение лекарственно-резистентного туберкулеза // Антибиотики и химиотерапия. — 2003. — № 8. — С. 28 — 96.
9.    Порханов В. А., Марченко Л. Г., Поляков И. С. Хирургическое лечение двусторонних форм туберкулеза легких // Пробл. туберкулеза. — 2002. — № 4. — С. 22 — 25.
10.    Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф. Пневмонэктомия. — Днепропетровск, 2003. — 372 с.
11.    Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф., Калабуха И. А., Хмель О. В. Руководство по хирургии туберкулеза легких. — Дніпропетровськ: РІА «Днепр ВАЛ», 2012. — 334 с.
12.    Радионов Б. В., Савенков Ю. Ф., Мельник В. М., Калабуха И. А. Радикальные операции на главных бронхах у больных с культевыми свищами. — Днепропетровск, 2004. — 205 с.
13.    Репин Ю. М., Елькин А. В. Хирургия послеоперационных рецидивов туберкулеза легких. — СПб: Гиппократ, 2004. — 144 с.
14.    Сабиров Ш. Ю., Джураев Э. Д., Рахманов Ш. А. Результаты хирургического лечения туберкулеза легких и плевры // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 3. — С. 67.
15.    Фещенко Ю. І., Мельник В. М., Матусевич В. Г., Новожилова І. О. Наукові підходи до вирішення проблем туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 2. — С. 5 — 14.
16.    Botianu P. V., Botianu A. M. Plombage thoracoplasty with balls performed for tuberculosis – still working after 46 years // 2013. — Vol. 62. — P. 176 — 177.
17.    Iddriss A., Padayatchi N., Reddy D., Reddi A. Pulmonary resection for extensively drug resistant tuberculosis in Kwazulu-Natal, South Africa // Ann. Thorac. Surg. — 2012. — Vol. 94, N 2. — P. 381 — 386.
18.    Xie B., Yang Y., Xie W. et al. Pulmonary resection in the treatment of 43 patients with well-localized, cavitary pulmonary multidrug-resistant tuberculosis in Shanghai // Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2013. — Vol. 17, N 3. — P. 455 — 459.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ефективність ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени залежно від її діаметра із застосуванням торцевого світловода

В. Г. Мішалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан, А. О. Бурка

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
Мета роботи — визначити найбільший діаметр сафенофеморального співустя (СФС) для результативної абляції великої підшкірної вени (ВПВ) із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і торцевого світловода.
Матеріали і методи. У проспективне дослідження було залучено 112 хворих (81 (72,3 %) жінка та 31 (27,7 %) чоловік віком від 20 до 67 років, середній вік — (39,03 ± 0,45) року) з варикозною хворобою нижніх кінцівок та класом хронічного захворювання вен IІ–VI за СЕАР. Остіальний рефлюкс у 71 (63,4 %) хворого поширився до нижньої третини стегна, у 24 (21,4 %) — до верхньої третини гомілки, у 14 (15,1 %) — був тотальним. Діаметр СФС — від 5 до 21 мм, у середньому — (11,5 ± 0,3) мм. Тяжкість хронічного захворювання вен за класифікацією VSS у середньому оцінено (10,72 ± 0,57) бала. Довжина сегмента ВПВ, обробленого із допомогою ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК), становила від 7 до 96 см, медіана — 38 см. Термін спостереження за хворими — 1 рік.
Результати та обговорення. Реканалізація ВПВ виникла у 14 (12,5 %) хворих: у 3 випадках — на відстані до 5 см від СФС, в 11 — на відстані від 7 до 21 см (у середньому (13,6 ± 1,3) см). Ризик реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих з діаметром СФС понад 16 мм у 12,2 разу перевищував такий у хворих з діаметром СФС ≤ 16 мм (відносний ризик — 12,2; 95 % довірчий інтервал — 5,2 — 28,9). Тяжкість хронічного захворювання вен у хворих з діаметром СФС ≤ 16 мм зменшилася у 6,35 разу, а з діаметром понад 16 мм — у 1,39 разу.
Висновки. За даними логістичного регресійного аналізу, граничний (найбільший) діаметр СФС для результативної абляції ВПВ із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і торцевого світловода становить 16 мм. Річна кумулятивна частота реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих із діаметром СФС ≤ 16 см дорівнювала 5,9 % (з протяжністю рецидивного рефлюксу до 5 см), із діаметром понад 16 мм — 72,7 % (з протяжністю рецидивного рефлюксу понад 5 см), а сумарний показник шкали VSS зменшився в 6,35 та 1,39 разу відповідно.

Ключові слова: ендовенозна лазерна коагуляція, торцевий світловод, велика підшкірна вена, варикозна хвороба.

Список літератури:  
1.    Бабажанов А. С., Тоиров А. С., Ахмедов А. И. и др. Определение показаний к эндовазальной лазерной коагуляции (ЭВЛК) магистральных подкожных вен при варикозной болезни. — 2016. — Т. 3, № 6. — С. 25 — 28.
2.    Воробей А. В. и др. Анализ эффективности эндовенозной лазерной коагуляции 1470 нм и радиальным световодом с учетом диаметра ствола ВПВ и МПВ // Материалы Междунар. конгресса «Славянский венозный форум», г. Витебск, 28 — 29 мая 2015 г. — Витебск: ВГМУ, 2015. — С. 14.
3.    Жук С. А. Опыт применения эндовенозной лазерной коагуляции в комбинированном лечении пациентов с варикозной болезнью нижних конечностей // Материалы Междунар. конгресса «Славянский венозный форум», г. Витебск, 28 — 29 мая 2015 г. — Витебск: ВГМУ, 2015. — С. 24.
4.    Кадочніков С. В. Результати ендовенозної лазерної коагуляції у пацієнтів з різним діаметром приустьового відділу великої підшкірної вени // Серце і судини. — 2011. — № 2 (34). — С. 89 — 94.
5.    Чехлов М. В., Дубинина В. Г., Четвериков С. Г. и др. Cравнение эндовенозной лазерной коагуляции и традиционного стриппинга в лечении варикозной болезни нижних конечностей // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 77 — 80.
6.    Biemans A. A., Kockaert M., Akkersdijk G. P. et al. Comparing endovenous laser ablation, foam sclerotherapy, and conventional surgery for great saphenous varicose veins // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 58. — P. 727 — 734.
7.    Blomgren L., Johansson G., Bergqvist D. Quality of life after surgery forvaricose veins and the impact of preoperative duplex: results based on arandomized trial // Ann. Vasc. Surg. — 2006. — Vol. 20. — P. 30 — 34.
8.    Coleridge-Smith P., Labropoulos N., Partsch H. et al. Duplex ultrasound investigation of the veins in chronic venous disease of the lower limbs — UIP consensus document. Part I. Basic principles // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — Vol. 31. — P. 83 — 92.
9.    Gloviczki P., Comerota A. J., Dalsing M. C. et al. The care of patients with varicose veins andassociated chronic venous diseases: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum // J. Vasc. Surg. — 2011. — Vol. 53 (suppl). — P. 2S—48S.
10.    Jibiki M., Miyata T., Futatsugi S. et al. Effect of the wide-spread use of endovenous laser ablation on the treatment of varicose veins in Japan: a large-scale, single institute study // Laser Ther. — 2016. — Vol. 25 (3). — P. 171 — 177.
11.    Merchant R. F., DePalma R. G., Kabnick L. S. Endovascular obliteration of saphenous reflux: A multicenter study // Vasc. Surg. — 2002. — Vol. 35 (6). — P. 1190 — 1196.
12.    Mese В., Bozoglan O., Eroglu E. et al. А comparison of 1,470-nm endovenousl aser ablation and radiofrequency ablation in the treatment of great saphenous veins 10 mm or more in size // Ann. Vasc. Surg. — 2015. — Vol. 29 (7). — P. 1368 — 1372.
13.    O’Donnell T. F. Vein disease management for arterial surgeons: a wasteof time? // Vasc. Di.s Mgt. — 2007. — Vol. 4. — P. 1 — 6.
14.    O’Donnell T. F., Balk E. M., Dermody M. et al. Recurrence of varicose veins after endovenous ablation of the great saphenous vein in randomized trials // J. Vasc. Surg. Venous Lymphat. Disord. — 2016. — Vol. 4 (1). — P. 97 — 105.
15.    Perrin M. R., Guex J. J., Ruckley C. V. et al. Recurrent varices after surgery (REVAS), a consensus document // Cardiovasc. Surg. — 2000. — Vol. 8. — P. 233 — 245.
16.    Pronk P., Gauw S. A., Mooij M. C. et al. Randomised controlled trial comparings a pheno-femoral ligation and stripping of the great saphenous vein with endovenous laser ablation (980 nm) using localtumescent anaesthesia: one year results // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2010. — Vol. 40. — P. 649 — 656.
17.    Rasmussen L., Lawaetz M., Bjoern L. et al. Randomized controlled trial comparing endovenous laser ablation and stripping of the great saphenous vein with clinical and duplex outcomes at five years // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 58. — P. 421 — 426.
18.    Rass K., Frings N., Glowacki P. et al. Comparable effectiveness of endovenous laser ablation andhigh ligation with stripping of the great saphenous vein: two year results of a randomized clinical trial (RELACS study) // Arch Dermatol. — 2012. — Vol. 148. — P. 49 — 58.
19.    Rutherford R. B., Padberg F. T. Jr., Comerota A. J. et al. Venous severity scoring: An adjunct to venous outcome assessment // J. Vasc. Surg. — 2000. — Vol. 31, N. 6. — P. 1307 — 1312.
20.    Starodubtsev V., Lukyanenko M., Karpenko A., Ignatenko P. Endovenous laser ablation in patients with wide diameter of the proximal segment of the great saphenous vein: Comparison of methods // Phlebol. — 2015. — Vol. 30 (10). — P. 700 — 705.
21.    Van der Velden S. K., Lawaetz M., De Maeseneer M. G. et al., Members of the Predictorsof Endovenous Thermal Ablation Group. Predictors of recanalization of the great saphenous vein in randomized controlled trials 1 year after endovenous thermal ablation // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2016. — Vol. 52 (2). — P. 234 — 241.
22.    Varicose veins in the legs. The diagnosis and management of varicoseveins. Issued July 2013. NICE Clinical Guideline 168. Available at: Guidance.NICE.org.uk/cg 168. Accessed July 14, 2013

Інше:
Мішалов Володимир Григорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 20 лютого 2017 р.

 

Эффективность эндовенозной лазерной коагуляции большой подкожной вены в зависимости от ее диаметра с использованием торцевого световода

В. Г. Мишалов, О. В. Кузьменко, Л. Ю. Маркулан, А. А. Бурка

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
Цель работы — определить найбольший диаметр сафенофеморального соустья (СФС) для результативной абляции большой подкожной вены (БПВ) с применением диодного лазера с длиной волны 1470 нм и торцевого световода.
Материалы и методы. В проспективное исследование включено 112 больных (81 (72,3 %) женщину и 31 (27,7 %) мужчину в возрасте от 20 до 67 лет, средний возраст — (39,03 ± 0,45) года) с варикозной болезнью нижних конечностей и классом хронического заболевания вен IІ–VI по СЕАР. Остиальный рефлюкс у 71 (63,4 %) распространялся до нижней трети бедра, у 24 (21,4 %) — до верхней трети голени, у 14 (15,1 %) — был тотальным. Диаметр СФС — от 5 до 21 мм, в среднем — (11,5 ± 0,3) мм. Тяжесть хронического заболевания вен по шкале VSS составила (10,72 ± 0,57) балла. Длина сегмента БПВ, обработанного с помощью эндовенозной лазерной коагуляции (ЭВЛК), составляла от 7 до 96 см, медиана — 38 см. Срок наблюдения за больными — 1 год.
Результаты и обсуждение. Реканализация БПВ возникла у 14 (12,5 %) больных: в 3 случаях на расстоянии до 5 см от СФС, в 11 — на расстоянии от 7 до 21 см, в среднем — (13,6 ± 1,3) см. Риск реканализации БПВ после ЭВЛК у больных с диаметром СФС более 16 мм в 12,2 раза превышал таковой у больных с диаметром СФС ≤ 16 мм (относительный риск — 12,2; 95 % доверительный интервал — 5,2 — 28,9). Тяжесть хронического заболевания вен у больных с диаметром СФС ≤ 16 мм уменьшилась в 6,35 раза, а с диаметром более 16 мм — в 1,39 раза.
Выводы. По данным логистического регрессионного анализа, предельный (найбольший) диаметр СФС для результативной абляции БПВ с применением диодного лазера с длиной волны 1470 нм и торцевого световода составляет 16 мм. Годовая кумулятивная частота реканализации БПВ после ЭВЛК у больных с диаметром СФС ≤ 16 см — 5,9 % (с протяженностью рецидивирующего рефлюкса до 5 см), с диаметром более 16 мм — 72,7 % (с протяженностью рецидивирующего рефлюкса более 5 см), а суммарный показатель шкалы VSS уменьшился в 6,35 и 1,39 раза соответственно.

Ключевые слова: эндовенозная лазерная коагуляция, торцевой световод, большая подкожная вена, варикозная болезнь.

Список литературы:  
1.    Бабажанов А. С., Тоиров А. С., Ахмедов А. И. и др. Определение показаний к эндовазальной лазерной коагуляции (ЭВЛК) магистральных подкожных вен при варикозной болезни. — 2016. — Т. 3, № 6. — С. 25 — 28.
2.    Воробей А. В. и др. Анализ эффективности эндовенозной лазерной коагуляции 1470 нм и радиальным световодом с учетом диаметра ствола ВПВ и МПВ // Материалы Междунар. конгресса «Славянский венозный форум», г. Витебск, 28 — 29 мая 2015 г. — Витебск: ВГМУ, 2015. — С. 14.
3.    Жук С. А. Опыт применения эндовенозной лазерной коагуляции в комбинированном лечении пациентов с варикозной болезнью нижних конечностей // Материалы Междунар. конгресса «Славянский венозный форум», г. Витебск, 28 — 29 мая 2015 г. — Витебск: ВГМУ, 2015. — С. 24.
4.    Кадочніков С. В. Результати ендовенозної лазерної коагуляції у пацієнтів з різним діаметром приустьового відділу великої підшкірної вени // Серце і судини. — 2011. — № 2 (34). — С. 89 — 94.
5.    Чехлов М. В., Дубинина В. Г., Четвериков С. Г. и др. Cравнение эндовенозной лазерной коагуляции и традиционного стриппинга в лечении варикозной болезни нижних конечностей // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 77 — 80.
6.    Biemans A. A., Kockaert M., Akkersdijk G. P. et al. Comparing endovenous laser ablation, foam sclerotherapy, and conventional surgery for great saphenous varicose veins // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 58. — P. 727 — 734.
7.    Blomgren L., Johansson G., Bergqvist D. Quality of life after surgery forvaricose veins and the impact of preoperative duplex: results based on arandomized trial // Ann. Vasc. Surg. — 2006. — Vol. 20. — P. 30 — 34.
8.    Coleridge-Smith P., Labropoulos N., Partsch H. et al. Duplex ultrasound investigation of the veins in chronic venous disease of the lower limbs — UIP consensus document. Part I. Basic principles // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — Vol. 31. — P. 83 — 92.
9.    Gloviczki P., Comerota A. J., Dalsing M. C. et al. The care of patients with varicose veins andassociated chronic venous diseases: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum // J. Vasc. Surg. — 2011. — Vol. 53 (suppl). — P. 2S—48S.
10.    Jibiki M., Miyata T., Futatsugi S. et al. Effect of the wide-spread use of endovenous laser ablation on the treatment of varicose veins in Japan: a large-scale, single institute study // Laser Ther. — 2016. — Vol. 25 (3). — P. 171 — 177.
11.    Merchant R. F., DePalma R. G., Kabnick L. S. Endovascular obliteration of saphenous reflux: A multicenter study // Vasc. Surg. — 2002. — Vol. 35 (6). — P. 1190 — 1196.
12.    Mese В., Bozoglan O., Eroglu E. et al. А comparison of 1,470-nm endovenousl aser ablation and radiofrequency ablation in the treatment of great saphenous veins 10 mm or more in size // Ann. Vasc. Surg. — 2015. — Vol. 29 (7). — P. 1368 — 1372.
13.    O’Donnell T. F. Vein disease management for arterial surgeons: a wasteof time? // Vasc. Di.s Mgt. — 2007. — Vol. 4. — P. 1 — 6.
14.    O’Donnell T. F., Balk E. M., Dermody M. et al. Recurrence of varicose veins after endovenous ablation of the great saphenous vein in randomized trials // J. Vasc. Surg. Venous Lymphat. Disord. — 2016. — Vol. 4 (1). — P. 97 — 105.
15.    Perrin M. R., Guex J. J., Ruckley C. V. et al. Recurrent varices after surgery (REVAS), a consensus document // Cardiovasc. Surg. — 2000. — Vol. 8. — P. 233 — 245.
16.    Pronk P., Gauw S. A., Mooij M. C. et al. Randomised controlled trial comparings a pheno-femoral ligation and stripping of the great saphenous vein with endovenous laser ablation (980 nm) using localtumescent anaesthesia: one year results // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2010. — Vol. 40. — P. 649 — 656.
17.    Rasmussen L., Lawaetz M., Bjoern L. et al. Randomized controlled trial comparing endovenous laser ablation and stripping of the great saphenous vein with clinical and duplex outcomes at five years // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 58. — P. 421 — 426.
18.    Rass K., Frings N., Glowacki P. et al. Comparable effectiveness of endovenous laser ablation andhigh ligation with stripping of the great saphenous vein: two year results of a randomized clinical trial (RELACS study) // Arch Dermatol. — 2012. — Vol. 148. — P. 49 — 58.
19.    Rutherford R. B., Padberg F. T. Jr., Comerota A. J. et al. Venous severity scoring: An adjunct to venous outcome assessment // J. Vasc. Surg. — 2000. — Vol. 31, N. 6. — P. 1307 — 1312.
20.    Starodubtsev V., Lukyanenko M., Karpenko A., Ignatenko P. Endovenous laser ablation in patients with wide diameter of the proximal segment of the great saphenous vein: Comparison of methods // Phlebol. — 2015. — Vol. 30 (10). — P. 700 — 705.
21.    Van der Velden S. K., Lawaetz M., De Maeseneer M. G. et al., Members of the Predictorsof Endovenous Thermal Ablation Group. Predictors of recanalization of the great saphenous vein in randomized controlled trials 1 year after endovenous thermal ablation // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2016. — Vol. 52 (2). — P. 234 — 241.
22.    Varicose veins in the legs. The diagnosis and management of varicoseveins. Issued July 2013. NICE Clinical Guideline 168. Available at: Guidance.NICE.org.uk/cg 168. Accessed July 14, 2013

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Еноксапарин у профілактиці післяопераційних ускладнень лапароскопічної холецистектомії

М. Ю. Ничитайло, І. І. Булик

ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України», Київ
Мета роботи — оцінити доцільність специфічної профілактики тромбоемболічних та інфекційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії.
Матеріали і методи. Проведено системний аналіз спостережень за 60 хворими на жовчнокам’яну хворобу, яким виконано лапароскопічну холецистектомію. Сформовано дві рандомізовані групи пацієнтів: до основної групи ввійшли 26 хворих, котрим у комплекс консервативної терапії (бинтування нижніх кінцівок еластичними бинтами до операції і впродовж усього післяопераційного періоду, корекція порушень реологічних властивостей крові, адекватне знеболювання під час операції та в ранній післяопераційний період) додали препарат еноксапарину («Фленокс», ПАО «Фармак») у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО), який вводили за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, до групи порівняння — 24 хворих, зіставних за ступенем ризику тромбоемболічних ускладнень, які отримували стандартну схему терапії без застосування еноксапарину.
Результати та обговорення. У хворих основної групи перистальтика відновилася в середньому через (36,0 ± 0,8) год після операції, а у хворих групи порівняння — через (42,0 ± 0,9) год. Тромбоемболічних ускладнень у хворих основної групи не виявлено. В однієї хворої групи порівняння на 3-тю добу перебування в стаціонарі діагностовано тромбоз глибоких вен правої гомілки, який потребував застосування консервативної терапії в умовах стаціонару впродовж 10 діб. Тривалість перебування в стаціонарі після операції у хворих основної групи становила в середньому (72,0 ± 0,7) год, у пацієнтів групи порівняння — (96,0 ± 0,5) год. Працездатність відновилася в середньому через (14,0 ± 0,5) і (20,0 ± 0,5) доби.
Висновки. У хворих з низьким ступенем ризику доцільно використовувати еноксапарин у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО) за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, оскільки обов’язковими умовами виконання лапароскопічної холецистектомії є пневмоперитонеум, інтубаційний наркоз та фовлерівське положення хворого на операційному столі — чинники ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень у післяопераційний період.

Ключові слова: лапароскопічна холецистектомія, тромбоемболічні ускладнення, специфічна профілактика.

Список літератури:  
1.    Козина О. С., Клигуненко Е. Н. Вплив тромбопрофілактики еноксапарином на маркери запалення // Клін. анестезіол. та інтенсивна терапія. — 2014. — № 2 (4). — С. 46 — 53.
2.    Мішалов В. Г., Сопко О. І., Літвінова Н. Ю. та ін. Профілактика тромботичних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. — 2002. — № 3. — С. 17 — 23.
3.    Семенов Д. Ю., Савранский В. М., Смолина Е. Н., Клешер Е. Г. Влияние пневмоперитонеума на кровоток в нижних конечностях и тромбоцитарно-сосудистый гемостаз у больных с варикозным расширением вен // 3-й Москов. междунар. конгресс по эндоскопической хирургии (г. Москва, 21 — 23 апреля 1999 г.): Сб. тез. — М., 1999. — С. 260 — 261.
4.    Baca J., Schneider B., Kohler T. et al. Prevention of thromboemboly in minimal invasive interventions and brief in patient treatment. Results of multicenter, prospective, randomized, controlled study with a low molecular weight heparin // Chirurg. — 1997. — Vol. 68 (12). — P. 1275 — 1280.

 

Эноксапарин в профилактике послеоперационных осложнений лапароскопической холецистэктомии

М. Е. Ничитайло, И. И. Булик

ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины», Киев
Цель работы — оценить целесообразность специфической профилактики тромбоэмболических и инфекционных осложнений при лапароскопической холецистэктомии.
Материалы и методы. Проведен системный анализ наблюдений за 60 больными желчнокаменной болезнью, которым выполнена лапароскопическая холецистэктомия. Сформированы две рандомизированные группы пациентов: основную группу составили 26 больных, которым в комплекс консервативной терапии (бинтование нижних конечностей эластическими бинтами до операции и в течение всего послеоперационного периода, коррекция нарушений реологических свойств крови, адекватное обезболивание во время операции и в ранний послеоперационный период) был включен препарат эноксапарина («Фленокс», ПАО «Фармак») в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ), который вводили за 2 ч до операции и в такой же дозе в течение 5 сут в послеоперационный период, группу сравнения — 24 больных, сопоставимых по степени риска тромбоэмболических осложнений, которые получали стандартную схему терапии без применения эноксапарина.
Результаты и обсуждение. У больных основной группы перистальтика восстановилась в среднем через (36,0 ± 0,8) ч после операции, а у больных группы сравнения — через (42,0 ± 0,9) ч. Тромбоэмболических осложнений у больных основной группы не выявлено. У одной больной группы сравнения на 3-и сутки пребывания в стационаре диагностирован тромбоз глубоких вен правой голени, который потребовал применения консервативной терапии в условиях стационара в течение 10 сут. Длительность пребывания в стационаре после операции у больных основной группы составила в среднем (72,0 ± 0,7) ч, у пациентов группы сравнения — (96,0 ± 0,5) ч. Трудоспособность восстановилась в среднем через (14,0 ± 0,5) и (20,0 ± 0,5) сут соответственно.
Выводы. У больных с низкой степенью риска целесообразно применение эноксапарина в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ) за 2 ч до операции и в той же дозе в течение 5 сут послеоперационного периода, поскольку обязательными условиями выполнения лапароскопической холецистэктомии являются пневмоперитонеум, интубационный наркоз и фовлеровское положение больного на операционном столе — факторы риска возникновения тромбоэмболических осложнений в послеоперационный период.

Ключевые слова: лапароскопическая холецистэктомия, тромбоэмболические осложнения, специфическая профилактика.

Список литературы:  
1.    Козина О. С., Клигуненко Е. Н. Вплив тромбопрофілактики еноксапарином на маркери запалення // Клін. анестезіол. та інтенсивна терапія. — 2014. — № 2 (4). — С. 46 — 53.
2.    Мішалов В. Г., Сопко О. І., Літвінова Н. Ю. та ін. Профілактика тромботичних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. — 2002. — № 3. — С. 17 — 23.
3.    Семенов Д. Ю., Савранский В. М., Смолина Е. Н., Клешер Е. Г. Влияние пневмоперитонеума на кровоток в нижних конечностях и тромбоцитарно-сосудистый гемостаз у больных с варикозным расширением вен // 3-й Москов. междунар. конгресс по эндоскопической хирургии (г. Москва, 21 — 23 апреля 1999 г.): Сб. тез. — М., 1999. — С. 260 — 261.
4.    Baca J., Schneider B., Kohler T. et al. Prevention of thromboemboly in minimal invasive interventions and brief in patient treatment. Results of multicenter, prospective, randomized, controlled study with a low molecular weight heparin // Chirurg. — 1997. — Vol. 68 (12). — P. 1275 — 1280.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

14. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Динаміка показників мікроциркуляції крові у хворих з надкритичними опіками при застосуванні розчину «гекотон» у комплексній інфузійно-трансфузійній терапії

В. І. Нагайчук

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Мета роботи — вивчити динаміку показників мікроциркуляції крові у хворих з тяжкими опіками при застосуванні 5 % розчину «Гекотон» у комплексній інфузійно-трансфузійній терапії.
Матеріали і методи. Обстежено 20 хворих з опіками полум’ям на площі 40 — 60 % поверхні тіла. Хворих розподілили на дві групи: до першої групи залучено 12 хворих, у комплексному лікуванні яких використовували 5 % розчин «Гекотон» («Юрія-Фарм», Україна) в дозі 15 мг/кг маси тіла на добу протягом 6 діб, до другої — 8 хворих, в інфузійно-трансфузійній терапії яких «Гекотон» не застосовували. Параметри мікроциркуляції крові також вивчено у 30 здорових добровольців чоловічої статі віком від 20 до 25 років. При дослідженні мікроциркуляції крові використовували апарат ЛАКК-02. Оцінювали динаміку показників мікроциркуляції. За допомогою вейвлет-аналізу вивчали активні та пасивні механізми регуляції кровобігу.
Результати та обговорення. Показник мікроциркуляції на 6-ту добу в першій групі був у 1,31 разу вищим порівняно з таким у другій групі, коефіцієнт варіації в обох групах був практично однаковим. Вейвлет-аналіз показав, що поліпшення мікроциркуляції крові в першій групі відбулося за рахунок зниження тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що сприяло зменшенню жорсткості стінки судин, їх дилатації та кращому наповненню кров’ю нутритивного русла.
Висновки. Препарат «Гекотон» поліпшує мікроциркуляцію крові, транскапілярний обмін та оксигенацію тканин за рахунок кращого наповнення кров’ю нутритивного русла, і тому можна рекомендувати його застосування в комплексній інфузійно-трансфузійній терапії опікового шоку та гострої опікової токсемії.

Ключові слова: опіки, опіковий шок, гіпоксія, інфузійна терапія, «Гекотон», мікроциркуляція, лазерна допплерівська флоуметрія.

Список літератури:  
1.    Гуменюк Н. И., Киркилевский С. И. Инфузионная терапия. — К.: Книга плюс, 2004. — 208 с.
2.    Гусак В. К., Фисталь Э. Я., Баринов Э. Ф., Штутин А. А. Термические субфасциальные поражения. — 2 изд. — Донецк : Фитофарм, 2012. — 276 с.
3.    Коваленко О. М. Патогенетичне обґрунтування програм хірургічного лікування дітей з поширеними опіками та вплив їх на перебіг ранового процесу: Автореф. дис. ...канд. мед. наук : спец. 14.01.03 — хірургія / Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. — К., 2012. — 40 с.
4.    Ковальчук А. О. Використання деепідермізованих ліофілізованих ксенодермотрансплантатів при лікуванні хворих з опіками: Автореф. дис. ...канд. мед. наук : спец. 14.01.03 — хірургія / Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. — Тернопіль, 2011. — 20 с.
5.    Козинец Г. П., Слесаренко С. В., Радзиховский А. П. и др. Ожоговая интоксикация. — К.: Феникс, 2004. — 272 с.
6.    Козинец Г. П., Слесаренко С. В., Сорокіна О. Ю. та ін. Опікова травма та її наслідки : керівництво для практичних лікарів. — Дніпропетровськ : Преса України, 2008. — 224 с.
7.    Козинець Г. П., Осадча О. І., Боярська Г. М. та ін. Клінічна ефективність застосування препаратів гідроксиетилкрохмалю у дітей з поширеними опіками при розвитку септичних ­
уражень // Гематол. та трансфузіол. — 2012. — № 4 (д). — С. 200 — 205.
8.    Шано В. П., Гринь В. К., Фисталь Э. Я. и др. Ожоговый шок. — Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2006. — 176 с.

Інше: Нагайчук Василь Іванович, д. мед. н., доцент
21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56, кафедра загальної хірургії. E-mail: vinnitsaopik17@mail.ru
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 2 листопада 2016 р.

 

Динамика показателей микроциркуляции крови у больных со сверхкритическими ожогами при использовании раствора «гекотон» в комплексной инфузионно-трансфузионной терапии

В. И. Нагайчук

Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова
Цель работы — изучить динамику показателей микроциркуляции крови у больных с тяжелыми ожогами при использовании 5 % раствора «Гекотон» в комплексной инфузионно-трансфузионной терапии.
Материалы и методы. Обследованы 20 больных с ожогами пламенем на площади 40 — 60 % поверхности тела. Больных распределили на две группы: в первую группу вошло 12 больных, в комплексном лечении которых использовали 5 % раствор «Гекотон» («Юрия-Фарм», Украина) в дозе 15 мл/кг массы тела в сутки в течение 6 суток, во вторую — 8 больных, в комплексной инфузионно-трансфузионной терапии которых не использовали «Гекотон». Параметры микроциркуляции также были изучены у 30 здоровых добровольцев мужского пола в возрасте от 20 до 25 лет. При исследовании микроциркуляции крови использовали аппарат ЛАКК-02. Оценивали динамику показателей микроциркуляции. С помощью вейвлет-анализа изучали активные и пассивные механизмы регуляции кровообращения.
Результаты и обсуждение. Показатель микроциркуляции на 6-е сутки в первой группе был в 1,31 раза выше такого во второй группе, коэффициент вариации в обеих группах был практически одинаковым. Вейвлет-анализ показал, что улучшение микроциркуляции крови в первой группе происходило за счет снижения тонуса симпатического отдела вегетативной нервной системы, что способствовало снижению жесткости сосудистой стенки, ее дилатации и лучшему наполнению кровью нутритивного русла.
Выводы. Препарат «Гекотон» улучшает микроциркуляцию крови, транскапиллярный обмен и оксигенацию тканей за счет лучшего наполнения кровью нутритивного русла и может быть рекомендован для использования в комплексной инфузионно-трансфузионной терапии ожогового шока и острой ожоговой токсемии.

Ключевые слова: ожоги, ожоговый шок, гипоксия, инфузионная терапия, «Гекотон», микроциркуляция, лазерная допплеровская флоуметрия.

Список литературы:  
1.    Гуменюк Н. И., Киркилевский С. И. Инфузионная терапия. — К.: Книга плюс, 2004. — 208 с.
2.    Гусак В. К., Фисталь Э. Я., Баринов Э. Ф., Штутин А. А. Термические субфасциальные поражения. — 2 изд. — Донецк : Фитофарм, 2012. — 276 с.
3.    Коваленко О. М. Патогенетичне обґрунтування програм хірургічного лікування дітей з поширеними опіками та вплив їх на перебіг ранового процесу: Автореф. дис. ...канд. мед. наук : спец. 14.01.03 — хірургія / Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. — К., 2012. — 40 с.
4.    Ковальчук А. О. Використання деепідермізованих ліофілізованих ксенодермотрансплантатів при лікуванні хворих з опіками: Автореф. дис. ...канд. мед. наук : спец. 14.01.03 — хірургія / Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського. — Тернопіль, 2011. — 20 с.
5.    Козинец Г. П., Слесаренко С. В., Радзиховский А. П. и др. Ожоговая интоксикация. — К.: Феникс, 2004. — 272 с.
6.    Козинец Г. П., Слесаренко С. В., Сорокіна О. Ю. та ін. Опікова травма та її наслідки : керівництво для практичних лікарів. — Дніпропетровськ : Преса України, 2008. — 224 с.
7.    Козинець Г. П., Осадча О. І., Боярська Г. М. та ін. Клінічна ефективність застосування препаратів гідроксиетилкрохмалю у дітей з поширеними опіками при розвитку септичних ­
уражень // Гематол. та трансфузіол. — 2012. — № 4 (д). — С. 200 — 205.
8.    Шано В. П., Гринь В. К., Фисталь Э. Я. и др. Ожоговый шок. — Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2006. — 176 с.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

15. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Застосування методу гідравлічної дезоблітерації просвіту артерій інфраінгвінального сегмента у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок

К. В. М’ясоєдов

Харківський національний медичний університет
Мета роботи — оцінити ефективність методу гідравлічної дезоблітерації артерій у хворих з хронічною критичною іше­мією нижніх кінцівок при реваскуляризації інфраінгвінального сегмента.
Матеріали і методи. Обстежено 107 хворих, прооперованих з приводу хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Пацієнтів було розподілено на дві групи: основну (n = 53), в якій застосовували гідравлічну ендартеректомію, та групу порівняння (n = 54), в якій використовували класичну відкриту ендартеректомію. В найближчий післяопераційний період у кожній групі оцінювали прохідність прооперованого сегмента, наявність ускладнень, величину кісточково-плечового індексу. Проведено гістологічне дослідження видалених атеросклеротичних мас. Вивчено швидкісні параметри кровотоку на прооперованій ділянці магістральної судини (зокрема, загальної стегнової артерії).
Результати та обговорення. У післяопераційний період величина кісточково-плечового індексу статистично значуще не відрізнялася в групах (0,88 ± 0,11 в основній групі та 0,85 ± 0,17 у групі порівняння). Післяопераційних ускладнень в основній групі не було. Тривалість періоду від артеріотомії до відділення субстрату, який обтурує, становила (3,3 ± 1,3) хв в основній групі та (5,2 ± 1,5) хв у групі порівняння. При ультразвуковому допплерівському дослідженні потоків у ділянці загальної стегнової артерії швидкість пристінкового кровотоку (середні показники — (65,2 ± 7,7) і (47,9 ± 8,8) см/с відповідно) та величина відношення її до швидкості кровотоку по центральній осі (середні показники — (72,1 ± 8,1) і (62,0 ± 8,3) см/с) в основній групі були більшими, ніж у групі порівняння, що свідчить про наявність турбуленції.
Висновки. Запропонований метод гідравлічної дезоблітерації не поступається оригінальному методу за ефективністю і прогнозом у найближчий післяопераційний період у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок та сприятливо впливає на гемодинамічні характеристики кровотоку в зоні виконаної дезоблітерації.

Ключові слова: гідравлічна ендартеректомія, критична ішемія, дезоблітерація, пристінковий кровотік.

Список літератури:  
1.    Мельникова Л. В., Бартош Л. Ф. Способ диагностики ранних стадий атеросклероза.—  Пат. 2350273 РФ. — М., 2009
2.    Питык А. И. Ангиографическая характеристика окклюзионно-стенотических поражений артерий нижних конечностей у больных с критической ишемией и выбор метода реваскуляризации // Серце і судини. — 2013. — № 4. — С. 55 — 63.
3.    Ballotta E., Gruppo M., Mazzalai F., Da Giau G. Common femoral artery endarterectomy for occlusive disease: an 8-year single-center prospective study // Surg. — 2010. — Vol. 147 (2). — P. 268 — 274.
4.    Kuma S., Tanaka K., Ohmine T. et al. Сlinical outcome of surgical endarterectomy for common femoral artery occlusive disease // Circ. J. — 2016. — Vol. 80 (4). — P. 964 — 969.
5.    Nishibe T., Maruno K., Iwahori A. et al. The role of common femoral artery endarterectomy in the endovascular era // Ann. Vasc. Surg. — 2015. — Vol. 29, N 8. — P. 1501 — 1507.
6.    Taylor R. S., Lond M. B. Gas endarterectomy.Techniques, applications, and initial results // Lancet. — 1967. — Vol. 290, N 7510. — P. 281 — 283.
7.    Teraa M., Conte M. S., Moll F. L., Verhaar M. C. Critical limb ischemia: current trends and future directions // J. Am. Heart Assoc. — 2016. — Vol. 23, N 5 (2). — P. pii: e002938.

Інше: М’ясоєдов Кирило Валерійович, аспірант кафедри хірургії № 1
E-mail: vonmiasoiedov@gmail.com
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 7 лютого 2017 р.

 

Применение метода гидравлической дезоблитерации просвета артерий инфраингвинального сегмента у больных с критической ишемией нижних конечностей

К. В. Мясоедов

Харьковский национальный медицинский университет
Цель работы — оценить эффективность метода гидравлической дезоблитерации артерий у больных с хронической критической ишемией нижних конечностей при реваскуляризации инфраингвинального сегмента.
Материалы и методы. Обследовано 106 больных, прооперированных по поводу хронической критической ишемии нижних конечностей. Пациентов распределили на две группы: основную (n = 53), в которой применили гидравлическую эндартерэктомию, и группу сравнения (n = 54), в которой использовали классическую открытую эндартерэктомию. В ближайший послеоперационный период в каждой группе оценивали проходимость прооперированного сегмента, наличие осложнений, величину лодыжечно-плечевого индекса. Проведено гистологическое исследование удаленных атеросклеротических масс. Изучены скоростные параметры кровотока на прооперированном участке магистрального сосуда (в частности, общей бедренной артерии).
Результаты и обсуждение. В послеоперационный период величина лодыжечно-плечевого индекса значимо не отличалась в группах (0,88 ± 0,11 в основной группе и 0,85 ± 0,17 в группе сравнения). Послеоперационных осложнений в основной группе не было. Длительность периода от артериотомии до отделения обтурирующего субстрата составила (3,3 ± 1,3) мин в основной группе и (5,2 ± 1,5) мин в группе сравнения. При ультразвуковом допплеровском исследовании потоков в области общей бедренной артерии установлено, что скорость пристеночного кровотока (средние показатели — (65,2 ± 7,7) и (47,9 ± 8,8) см/с соответственно) и величина отношения ее к скорости кровотока по центральной оси (средние показатели — (72,1 ± 8,1) и (62,0 ± 8,3) см/с) в основной группе были выше, чем в группе сравнения, что свидетельствует о наличии турбуленции.
Выводы. Предложенный метод гидравлической дезоблитерации не уступает оригинальному методу по эффективности и прогнозу в ближайший послеоперационный период у больных с критической ишемией нижних конечностей и благоприятно влияет на гемодинамические характеристики кровотока в зоне выполненной дезоблитерации.

Ключевые слова: гидравлическая эндартерэктомия, критическая ишемия, дезоблитерация, пристеночный кровоток.

Список литературы:  
1.    Мельникова Л. В., Бартош Л. Ф. Способ диагностики ранних стадий атеросклероза.—  Пат. 2350273 РФ. — М., 2009
2.    Питык А. И. Ангиографическая характеристика окклюзионно-стенотических поражений артерий нижних конечностей у больных с критической ишемией и выбор метода реваскуляризации // Серце і судини. — 2013. — № 4. — С. 55 — 63.
3.    Ballotta E., Gruppo M., Mazzalai F., Da Giau G. Common femoral artery endarterectomy for occlusive disease: an 8-year single-center prospective study // Surg. — 2010. — Vol. 147 (2). — P. 268 — 274.
4.    Kuma S., Tanaka K., Ohmine T. et al. Сlinical outcome of surgical endarterectomy for common femoral artery occlusive disease // Circ. J. — 2016. — Vol. 80 (4). — P. 964 — 969.
5.    Nishibe T., Maruno K., Iwahori A. et al. The role of common femoral artery endarterectomy in the endovascular era // Ann. Vasc. Surg. — 2015. — Vol. 29, N 8. — P. 1501 — 1507.
6.    Taylor R. S., Lond M. B. Gas endarterectomy.Techniques, applications, and initial results // Lancet. — 1967. — Vol. 290, N 7510. — P. 281 — 283.
7.    Teraa M., Conte M. S., Moll F. L., Verhaar M. C. Critical limb ischemia: current trends and future directions // J. Am. Heart Assoc. — 2016. — Vol. 23, N 5 (2). — P. pii: e002938.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

16. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Фотоселективна вапоризація простати із застосуванням лазера greenlight потужністю 120 Вт

С. В. Головко1, О. Ф. Савицький2

1 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ
2 Українська військово-медична академія, Київ
Мета роботи — оцінити ефективність лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з використанням фотоселективної вапоризації простати HPS-лазером потужністю 120 Вт.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 200 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з використанням фотоселективної вапоризації простати HPS-лазером потужністю 120 Вт. У більшості пацієнтів кількість балів за шкалою IPSS перевищувала 16. Медикаментозне лікування було неефективним. Максимальна швидкість сечовипускання дорівнювала в середньому 10 мл/с, об’єм залишкової сечі — понад 50 мл. Об’єм простати за даними трансректального ультразвукового дослідження становив від 64 до 115 см3.
Результати та обговорення. Середня тривалість катетеризації — (1,3 ± 0,7) доби, госпіталізації — (2,1 ± 1,6) доби. Середня кількість використаної енергії — (372,5 ± 28,0) кДж. Інтраопераційний гемостаз застосовано у 4 (2 %) хворих, у яких об’єм простати перевищував 100 см3. Порівняно з вихідними даними зафіксовано значне зменшення рівня простатспецифічного антигена та об’єму простати.
Висновки. Фотоселективна вапоризація простати — безпечний та ефективний спосіб лікування пацієнтів, котрі страждають на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, забезпечує кращі інтраопераційні та ранні післяопераційні результати, меншу тривалість госпіталізації.

Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, фотоселективна вапоризація простати, лазер.

Список літератури:  
1.    Al-Ansary A., Younes N., Sampige V. P. et al. GreenLight HPS 120 W laser vaporization versus transurethral resection of the prostate for treatment of benign prostatic hyperplasia: a randomized clinical trial with midterm follow-up // Eur. Urol. — 2010. — Vol. 58. — P. 349 — 355.
2.    Capitan C., Blazquez C., Martin M. D. et al. GreenLight HPS 120-W laser vaporization versus transurethral resection of the prostate fort he treatment of lower urinary tract symptoms due to benign prostatic hyperplasia: a randomized clinical trial with 2-year follow-up // Eur. Urol. — 2011. — Vol. 60. — P. 734 — 739.
3.    EAU Guidelines on Assessment, Therapy and Follow-Up of Men with Lower Urinary Tract Symptoms Suggestive of Benign Prostatic Obstruction (BPH Guidelines) // Eur. Urol. — 2014. — N 46. — P. 547 — 554.
4.    Jones C., Hill J., Chapple C.; Guideline Development Group. Management of lower urinary tract symptoms in men: summary of NICE guidelines // BMJ. — 2010. — Vol. 340. — P. 2354.
5.    Hamann M. F., Naumann C. M., Seif C. et al. Functional outcome following photoselective vaporization of the prostate (PVP): urodynamic findings within 12 months follow-up // Eur. Urol. — 2008. — Vol. 54. — P. 902 — 910.
6.    Oelke M., Bachmann A., Descazeaud A. et al. Guidelines on the treatment of non-neurugenic male LUTS. European Association of Urology. — Moda access: http://www.uroweb.org/gls/pdf/12_Male_LUTS.pdf.Accessed October 16, 2011.
7.    Ruszat R., Seitz M., Wyler S. F. et al. GreenLight laser vaporization of the prostate: single-center experience and long-term results after 500 procedures // Eur. Urol. — 2008. — Vol. 54. — P. 893 — 890.
8.    Ruszat R., Wyler S., Forster T. et al. Safety and effectiveness of ­photoselective vaporization of the prostate (PVP) in patients on ongoing oral anticoagulation // Eur. Urol. — 2007. — Vol. 51. — P. 1031 — 1041.
9.    Thandasamy I. A., Chalasani V., Bachmann A., Woo H. H. Photoselective vaporization of the prostate using 80-W and 120-W laser versus transurethral resection of the prostate for benign prostatic hyperplasia: a systematic review with meta-analysis from 2002 to 2012 // Eur. Urol. — 2012. — Vol. 62. — P. 315 — 323.
10.    Teng J., Zhang D., Li Y. et al. Photoselective vaporization of the prostate with the green light laser vs transurethral resection of the prostate for treating benign prostatic hyperplasia: a systematic review with meta-analysis // BJU Int. — 2013. — Vol. 111. — P. 312 — 323.
11.    Vuichoud C., Loughlin K. R. Benign prostatic hyperplasia: epidemiology, economics and evaluation // Can. J. Urol. — 2015. — Vol. 22 (suppl. 1). — P. 1 — 6.
12.    Wei J. T., Calhoun E., Jacobsen S. J. Urologic Deseases in America project: benign prostatic hyperplasia // J. Urol. — 2008. — Vol. 179 (suppl.). — P. S75 — 80.

Інше: Головко Сергій Вікторович, д. мед. н., доцент, начальник клініки урології НВМКЦ «ГВКГ»
01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18. Е-mail: sgolovko62@mail.ru
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 22 лютого 2017 р.

 

Фотоселективная вапоризация простаты с применением лазера greenlight мощностью 120 ВТ

С. В. Головко1, А. Ф. Савицкий2

1 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь», Киев
2 Украинская военно-медицинская академия, Киев
Цель работы — оценить эффективность лечения больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы с использованием фотоселективной вапоризации простаты HPS-лазером мощностью 120 Вт.
Материалы и методы. Проведен анализ лечения 200 пациентов с доброкачественной гиперплазией предстательной железы  с использованием фотоселективной вапоризации простаты HPS-лазером мощностью 120 Вт. У большинства пациентов количество баллов по шкале IPSS превышало 16. Медикаментозное лечение было неэффективным. Максимальная скорость мочеиспускания составляла 10 мл/с, объем остаточной мочи — более 50 мл. Объем простаты по данным трансректального ультразвукового исследования — от 64 до 115 см3.
Результаты и обсуждение. Средняя продолжительность катетеризации — (1,3 ± 0,7) сут, госпитализации — (2,1 ± 1,6) сут. Среднее количество использованной энергии — (372,5 ± 28,0) кДж. Интраоперационный гемостаз применен у 4 (2 %) больных, у которых объем простаты превышал 100 см3. По сравнению с исходными данными зафиксировано значительное снижение уровня простатспецифического антигена и объема простаты.
Выводы. Фотоселективная вапоризация простаты — безопасный и эффективный способ лечения пациентов, страдающих доброкачественной гиперплазией предстательной железы, обеспечивает лучшие интраоперационные и ранние послеоперационные результаты, меньшую продолжительность госпитализации.

Ключевые слова: доброкачественная гиперплазия предстательной железы, фотоселективная вапоризация простаты, лазер.

Список литературы:  
1.    Al-Ansary A., Younes N., Sampige V. P. et al. GreenLight HPS 120 W laser vaporization versus transurethral resection of the prostate for treatment of benign prostatic hyperplasia: a randomized clinical trial with midterm follow-up // Eur. Urol. — 2010. — Vol. 58. — P. 349 — 355.
2.    Capitan C., Blazquez C., Martin M. D. et al. GreenLight HPS 120-W laser vaporization versus transurethral resection of the prostate fort he treatment of lower urinary tract symptoms due to benign prostatic hyperplasia: a randomized clinical trial with 2-year follow-up // Eur. Urol. — 2011. — Vol. 60. — P. 734 — 739.
3.    EAU Guidelines on Assessment, Therapy and Follow-Up of Men with Lower Urinary Tract Symptoms Suggestive of Benign Prostatic Obstruction (BPH Guidelines) // Eur. Urol. — 2014. — N 46. — P. 547 — 554.
4.    Jones C., Hill J., Chapple C.; Guideline Development Group. Management of lower urinary tract symptoms in men: summary of NICE guidelines // BMJ. — 2010. — Vol. 340. — P. 2354.
5.    Hamann M. F., Naumann C. M., Seif C. et al. Functional outcome following photoselective vaporization of the prostate (PVP): urodynamic findings within 12 months follow-up // Eur. Urol. — 2008. — Vol. 54. — P. 902 — 910.
6.    Oelke M., Bachmann A., Descazeaud A. et al. Guidelines on the treatment of non-neurugenic male LUTS. European Association of Urology. — Moda access: http://www.uroweb.org/gls/pdf/12_Male_LUTS.pdf.Accessed October 16, 2011.
7.    Ruszat R., Seitz M., Wyler S. F. et al. GreenLight laser vaporization of the prostate: single-center experience and long-term results after 500 procedures // Eur. Urol. — 2008. — Vol. 54. — P. 893 — 890.
8.    Ruszat R., Wyler S., Forster T. et al. Safety and effectiveness of ­photoselective vaporization of the prostate (PVP) in patients on ongoing oral anticoagulation // Eur. Urol. — 2007. — Vol. 51. — P. 1031 — 1041.
9.    Thandasamy I. A., Chalasani V., Bachmann A., Woo H. H. Photoselective vaporization of the prostate using 80-W and 120-W laser versus transurethral resection of the prostate for benign prostatic hyperplasia: a systematic review with meta-analysis from 2002 to 2012 // Eur. Urol. — 2012. — Vol. 62. — P. 315 — 323.
10.    Teng J., Zhang D., Li Y. et al. Photoselective vaporization of the prostate with the green light laser vs transurethral resection of the prostate for treating benign prostatic hyperplasia: a systematic review with meta-analysis // BJU Int. — 2013. — Vol. 111. — P. 312 — 323.
11.    Vuichoud C., Loughlin K. R. Benign prostatic hyperplasia: epidemiology, economics and evaluation // Can. J. Urol. — 2015. — Vol. 22 (suppl. 1). — P. 1 — 6.
12.    Wei J. T., Calhoun E., Jacobsen S. J. Urologic Deseases in America project: benign prostatic hyperplasia // J. Urol. — 2008. — Vol. 179 (suppl.). — P. S75 — 80.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

17. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Клінічний випадок спонтанного розриву аневризми селезінкової артерії в ранній післяпологовий період

Н. О. Тупчій

Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2 філії «Центр Охорони Здоров’я» ПАТ «Українська залізниця»  
Представлено клінічний випадок спонтанного розриву аневризми селезінкової артерії (АСА) у молодої жінки в ранній післяпологовий період. Спонтанний розрив АСА під час вагітності і в ранній післяпологовий період — рідкісна подія, асоціюється з високим рівнем летальності як матері, так і плода. АСА перебігає безсимптомно. Виявити цю патологію досить складно, зазвичай це «знахідка» для лікаря. Діагностувати АСА можна під час ультразвукового дослідження, комп’ютерної томографії з контрастуванням. Обмеження можливостей ультразвукової діагностики залежать від лікаря і ступеня затухання ультразвукових хвиль, які проходять крізь жирову тканину або газ у кишечнику.. Досить складною може бути ідентифікація кальцинованих АСА. Стандартний скринінг усіх вагітних пацієнток не є доцільним через низьку частоту АСА. Розглянуто етіологічну роль різних чинників, патофізіологічний механізм розвитку патології, особливість перебігу АСА, діагностичні методи.

Ключові слова: вагітність, формування аневризми селезінкової артерії, розрив селезінкової артерії, кровотеча, геморагічний шок.

Список літератури: Литература
1.    Bedford P. D., Lodge B. Aneurysm of the splenic artery // Gut. — 1960. — N 1. — P. 312 — 320.
2.    Beussier M. Surunaneurisme de l`artere Slinique don`t les parroie se sont ossifies // J. Med. Toulouse. — 1770. — Vol. 32. — P. 157.
3.    Crate I..D., Payne M. J. Is the diagnosis of spontaneouse rupture of a normal spleen valid? // JR Army. Med. Corps. — 1991. — Vol. 137. — P. 50 — 51.
4.    He M. — X., Zheng J. — M., Zhang S. — H., Wang I. — J. Rupture of splenic artery aneurysm in pregnancy: a review of the literature and report of two cases // Am. J. Forensic. Med. Pathol. — 2010. — Vol. 31, N 1. — P. 92 — 94.
5.    Holdsworth R. J., Gunn A. Ruptured splenic artery aneurysm in pregnancy: a review // Br. J. Obstet. Gynecol. — 1992. — Vol. 99. — P. 595 — 597.
6.    Mattar S. G., Lumsden A. B. The management of splenic artery aneurisms: experience with 23 cases // Am. J. Surg. — 1995. — Vol. 169. — P. 580 — 584.
7.    Messina L. M., Shanley C. J. Visceral artery aneurysms // Surg. Clin. North. Am. — 1997. — Vol. 77. — P. 425 — 442.
8.    Moore S. W., Guida P. M., Shumacher H. W. Splenic artery aneurysm // Bull. Soc. Int. Chir. — 1970. — Vol. 29. — P. 210.
9.    O’Grady J. P., Day E. J. et al. splenic artery aneurysm rupture in pregnency: a review and case report // Obstet. Gynecol. — 1977. — Vol. 50. — P. 627.
10.    Sadat U., Dar O., Walsh S., Varty K. Splenic artery aneurysms in pregnancy: a systematic review // Int. Surg. — 2007. — Vol. 6, N 3. — P. 261 — 265.
11.    Selo-Ojeme D. O., Welch C. L. Review spontaneouse rupture of splenic artery aneurysm in pregnancy // Eur. J. Obst. Gynecol. Reproduct. Biol. — 2003. — Vol. 109, N 2. — P. 124 — 127.
12.    Spittell J. A., Fairlairn J. E. et al. Aneurysm of the splenic artery // J. Am. Med. Assoc. — 1961. — Vol. 175. — P. 452.
13.    Stanley J. C., Fry W. J. Pathogenesis and clinic significance of splenic artery aneurysms sugery // 1974. — Vol. 76. — P. 898.
14.    Toubia N. T., Tawk M. M., Potts R. M., Kinasewitz G. T. Cough and spontaneous rupture of a normal splenic // Chest. — 2005. — Vol. 128. — P. 1884 — 1886.

Інше: Тупчій Неля Олексіївна, лікар-анестезіолог
E-mail: nellykryvosheeva@mail.ru
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 14 вересня 2016 р.

 

Клинический случай спонтанного разрыва аневризмы селезеночной артерии в ранний послеродовой период

Н. А. Тупчий

Киевская клиническая больница на железнодорожном транспорте № 2 филиала «Центр охраны здоровья» ПАТ «Украинская железная дорога» 
Представлен клинический случай спонтанного разрыва аневризмы селезеночной артерии (АСА) у молодой женщины в ранний послеродовой период. Спонтанный разрыв АСА во время беременности и ранний послеродовой период — редкое событие, ассоциируется с высокой летальностью как матери, так и плода. АСА протекает бессимптомно. Выявить данную патологию достаточно сложно, как правило, это «находка» для врача. Диагностировать АСА можно при ультразвуковом исследовании, компьютерной томографии с контрастированием. Ограничение возможностей ультразвуковой диагностики зависит от врача и степени затухания ультразвуковых волн, которые проходят через жировую ткань и/или газ в кишечнике. Достаточно сложной может быть идентификация кальцинированных АСА. Стандартный скрининг всех беременных пациенток не является целесообразным из-за низкой частоты АСА. Рассмотрена этиологическая роль разных факторов, патофизиологический механизм развития, особенности течения АСА, диагностические методы.

Ключевые слова: беременность, образование аневризмы селезеночной артерии, разрыв селезеночной артерии, кровотечение, геморрагический шок.

Список литературы: Литература
1.    Bedford P. D., Lodge B. Aneurysm of the splenic artery // Gut. — 1960. — N 1. — P. 312 — 320.
2.    Beussier M. Surunaneurisme de l`artere Slinique don`t les parroie se sont ossifies // J. Med. Toulouse. — 1770. — Vol. 32. — P. 157.
3.    Crate I..D., Payne M. J. Is the diagnosis of spontaneouse rupture of a normal spleen valid? // JR Army. Med. Corps. — 1991. — Vol. 137. — P. 50 — 51.
4.    He M. — X., Zheng J. — M., Zhang S. — H., Wang I. — J. Rupture of splenic artery aneurysm in pregnancy: a review of the literature and report of two cases // Am. J. Forensic. Med. Pathol. — 2010. — Vol. 31, N 1. — P. 92 — 94.
5.    Holdsworth R. J., Gunn A. Ruptured splenic artery aneurysm in pregnancy: a review // Br. J. Obstet. Gynecol. — 1992. — Vol. 99. — P. 595 — 597.
6.    Mattar S. G., Lumsden A. B. The management of splenic artery aneurisms: experience with 23 cases // Am. J. Surg. — 1995. — Vol. 169. — P. 580 — 584.
7.    Messina L. M., Shanley C. J. Visceral artery aneurysms // Surg. Clin. North. Am. — 1997. — Vol. 77. — P. 425 — 442.
8.    Moore S. W., Guida P. M., Shumacher H. W. Splenic artery aneurysm // Bull. Soc. Int. Chir. — 1970. — Vol. 29. — P. 210.
9.    O’Grady J. P., Day E. J. et al. splenic artery aneurysm rupture in pregnency: a review and case report // Obstet. Gynecol. — 1977. — Vol. 50. — P. 627.
10.    Sadat U., Dar O., Walsh S., Varty K. Splenic artery aneurysms in pregnancy: a systematic review // Int. Surg. — 2007. — Vol. 6, N 3. — P. 261 — 265.
11.    Selo-Ojeme D. O., Welch C. L. Review spontaneouse rupture of splenic artery aneurysm in pregnancy // Eur. J. Obst. Gynecol. Reproduct. Biol. — 2003. — Vol. 109, N 2. — P. 124 — 127.
12.    Spittell J. A., Fairlairn J. E. et al. Aneurysm of the splenic artery // J. Am. Med. Assoc. — 1961. — Vol. 175. — P. 452.
13.    Stanley J. C., Fry W. J. Pathogenesis and clinic significance of splenic artery aneurysms sugery // 1974. — Vol. 76. — P. 898.
14.    Toubia N. T., Tawk M. M., Potts R. M., Kinasewitz G. T. Cough and spontaneous rupture of a normal splenic // Chest. — 2005. — Vol. 128. — P. 1884 — 1886.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

18. Оригінальні дослідження

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Агенезія жовчного міхура (клінічний випадок)

І. В. Клюзко1, В. П. Слободяник2, Б. М. Коваль3, К. В. Криничка1

1 КЗ «Вишгородська центральна районна лікарня»
2 Національний військово-медичний клінічний центр
«Головний військовий клінічний госпіталь», Київ
3 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
Агенезія жовчного міхура — рідкісна патологія, частота якої в загальній популяції становить 13 — 65 випадків на 100 тис. населення. Через рідкісність цього патологічного стану, відсутність специфічних клінічних та рентгенологічних ознак агенезію жовчного міхура часто не діагностують доопераційно, тому хворим проводять недоцільне оперативне втручання. Описано клінічний випадок жінки віком 54 роки, госпіталізованої з клінікою загострення хронічного холециститу, холедохолітіазу та ознаками механічної жовтяниці. Лише інтраопераційно при проведенні лапароскопічної холецистектомії було встановлено діагноз «агенезія жовчного міхура, холедохолітіаз». Доопераційна діагностика агенезії жовчного міхура складна, однак завдяки настороженості хірурга щодо цієї патології та застосуванню додаткових сучасних методів візуалізації жовчних шляхів можна уникнути оперативного втручання, яке тісно пов’язане з ятрогенним ушкодженням позапечінкових шляхів при аномалії біліарної системи.

Ключові слова: агенезія жовчного міхура, жовчна коліка, холедохолітіаз, лапароскопічна холецистектомія, сфінктеротомія.

Список літератури:  
1.    Bennion R., Thomson J., Tompkins R. Agenesis ofthe gallbladder without extrahepatic biliary atresia // Arch. Surg. — 1988. — Vol. 123. — P. 1257 — 1260.
2.    Chopra P., Hussein S. Isolated agenesis of thegallbladder // Saudi Med. J. — 2003. — Vol. 24. — P. 409 — 410.
3.    Joliat G., Shubert C., Farley D. Isolated congenital agenesis of the gallbladder and cystic duct: Report of a case // J. Surg. Educ. — 2013. — Vol. 70. — P. 117 120.
4.    Kasi P., Ramirez R., Rogal S. et al. Gallbladder agenesis // J. Gastroenterology. — 2011. — N 5 (3). — P. 654 — 662.
5.    Kwon A., Yanagimoto H., Matsui Y., Imamura A. Agenesis of the gallbladder with hypoplastic cystic ductdiagnosed at laparoscopy // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. — 2006. — Vol. 16 (4). — P. 251 — 254.
6.    Malde S. Gallbladder agenesis diagnosed intra-operatively: a case report // J. Med. Case Rep. — 2010. — N 4. — P. 285.
7.    Mittal A., Singla S., Singal R., Mehta V. GalLbladder agenesis with common bile duct stone: a rare case with a brief review of the literature // Turk. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 22. — P. 216 — 218.
8.    Nadeau L., Cloutier W., Konecki J. et al. Hereditary gallbladder agenesis: twelve cases in the same family // J. Maine Med. Assoc. — 1972. — Vol. 63. — P. 1 — 4.
9.    Peloponissios N., Gillet M., Cavin R., Halkic N. Agenesis of the gallbladder: A dangerously misdiagnosedmalformation // World J. Gastroenterol. — 2005. — N 11. — P. 6228 6231.
10.    Yongqiang L., Ni A., Haiping Z. Gallbladder agenesis and atrial septal defect: A case report // Exp. Ther. Med. — 2016. — N 11. — P. 1795 — 1798.

Інше: Клюзко Іван В’ячеславович, лікар-хірург вищої категорії, к. мед. н., головний лікар Вишгородської центральної районної лікарні
07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 1. Тел. (4596) 54-739, факс 25-772. E-mail: vyshgorodcrl@gmail.com
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 22 лютого 2017 р.

 

Агенезия желчного пузыря (клинический случай)

И. В. Клюзко1, В. П. Слободяник2, Б. М. Коваль3, Е. В. Криничка1

1 КЗ «Вышгородская центральная районная больница»
2 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь», Киев
3 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
Агенезия желчного пузыря — редкая патология, частота которой в общей популяции составляет 13 — 65 случаев на 100 тыс. населения. Из-за редкости этого патологического состояния, отсутствия специфических клинических и рентгенологических признаков агенезию желчного пузыря часто не диагностируют дооперационно, поэтому больным проводят нецелесообразные оперативные вмешательства. Описан клинический случай женщины в возрасте 54 лет, госпитализированной с клиникой обострения хронического холецистита, холедохолитиаза и признаками механической желтухи. Только интраоперационно при проведении лапароскопической холецистэктомии был установлен диагноз «агенезия желчного пузыря, холедохолитиаз». Дооперационная диагностика агенезии желчного пузыря является сложной задачей, но благодаря настороженности хирурга по поводу данной патологии и применению дополнительных современных методов визуализации желчных путей можно избежать оперативного вмешательства, которое тесно связано с ятрогенным повреждением внепеченочных путей при аномалии билиарной системы.

Ключевые слова: агенезия желчного пузыря, желчная колика, холедохолитиаз, лапароскопическая холецистэктомия, сфинктеротомия.

Список литературы:  
1.    Bennion R., Thomson J., Tompkins R. Agenesis ofthe gallbladder without extrahepatic biliary atresia // Arch. Surg. — 1988. — Vol. 123. — P. 1257 — 1260.
2.    Chopra P., Hussein S. Isolated agenesis of thegallbladder // Saudi Med. J. — 2003. — Vol. 24. — P. 409 — 410.
3.    Joliat G., Shubert C., Farley D. Isolated congenital agenesis of the gallbladder and cystic duct: Report of a case // J. Surg. Educ. — 2013. — Vol. 70. — P. 117 120.
4.    Kasi P., Ramirez R., Rogal S. et al. Gallbladder agenesis // J. Gastroenterology. — 2011. — N 5 (3). — P. 654 — 662.
5.    Kwon A., Yanagimoto H., Matsui Y., Imamura A. Agenesis of the gallbladder with hypoplastic cystic ductdiagnosed at laparoscopy // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. — 2006. — Vol. 16 (4). — P. 251 — 254.
6.    Malde S. Gallbladder agenesis diagnosed intra-operatively: a case report // J. Med. Case Rep. — 2010. — N 4. — P. 285.
7.    Mittal A., Singla S., Singal R., Mehta V. GalLbladder agenesis with common bile duct stone: a rare case with a brief review of the literature // Turk. J. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 22. — P. 216 — 218.
8.    Nadeau L., Cloutier W., Konecki J. et al. Hereditary gallbladder agenesis: twelve cases in the same family // J. Maine Med. Assoc. — 1972. — Vol. 63. — P. 1 — 4.
9.    Peloponissios N., Gillet M., Cavin R., Halkic N. Agenesis of the gallbladder: A dangerously misdiagnosedmalformation // World J. Gastroenterol. — 2005. — N 11. — P. 6228 6231.
10.    Yongqiang L., Ni A., Haiping Z. Gallbladder agenesis and atrial septal defect: A case report // Exp. Ther. Med. — 2016. — N 11. — P. 1795 — 1798.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

19. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Вплив біомедичних імплантатів на навколишні тканини

К. А. Джума, В. П. Притула, В. В. Храпач, А. В. Дiнець, О. I. Захарцева, В. В. Сулiк, О. В. Храпач

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
Клініцисти і дослідники використовували біомедичні імплантати у пацієнтів та експериментальних тварин. Виявлено специфічну багатоскладову відповідь на наявність чужорідного пристрою, яка регулюється на клітинному рівні та завершується міграцією фібробластів до поверхні імплантату з формуванням фіброзної капсули навколо його поверхні. Це спричиняє капсульну контрактуру та міграцію імплантату. Проаналізовано лікувальні тактики, які використовують для контролю за утворенням капсули, та перспективи подальших досліджень у цій галузі.

Ключові слова: фіброзна капсула, грудні імплантати, клітинна сигналізація.

Список літератури:  
1.    Anderson J. M., Rodriguez A., Chang D. T. Foreign body reaction to biomaterials [review] // Semin. Immunol. — 2008. — Vol. 20. — P. 86 — 100.
2.    Ashley F. L. A new type of breast prosthesis //  Plast. Reconstr. Surg. — 1970. — Vol. 45. — P. 421 — 424.
3.    Auquit-Auckbur I., Caillot F., Arnoult C. et al. Role of toll-like receptor 4 in the inflammation reaction surrounding silicone prosthesis // Acta Biomater. — 2011. — N 7. — P. 2047 — 2052.
4.    Barbosa J. N., Madureira P., Barbosa M. A. et al. The attraction of Mac-1+ phagocytes during acute inflammation by methyl-coated self assembled monolayers // Biomaterials. — 2005. — Vol. 26. — P. 3021 — 3027.
5.    Barker T. H., Framson P., Puolakkainen P. A. et al. Matricellular homologs in the foreign body response: hevin suppresses inflammation, but hevin and SPARC together diminish angiogenesis // Am. J. Pathol. — 2005. — Vol. 166. — P. 923 — 933.
6.    Bastos E. M., Neto M. S., Alves M. T. et al. Histologic analysis of zafirlukast’s effect on capsule formation around silicone implants // Aesthetic. Plast. Surg. — 2007. — Vol. 31. — P. 559 — 565.
7.    Batra M., Bernard S., Picha G. Histologic comparison of breast implant shells with smooth, foam, and pillar microstructuring in a rat model from 1 day to 6 months //  Plast. Reconstr. Surg. — 1995. — Vol. 95. — P. 354 — 363.
8.    Bocchiotti G., Verna G., Fracakvueru M. et al. Carbofilm-covered prosthesis in plastic surgery: preliminary observations //  Plast. Reconstr. Surg. — 1993. — Vol. 91. — P. 80 — 88.
9.    Bradshaw A. D., Puolakkainen P., Dasgupta J. et al. SPARC-null mice display abnormalities in the dermis characterized by decreased collagen fibril diameter and reduced tensile strength // J. Invest. Dermatol. — 2003. — Vol. 120. — P. 949 — 955.
10.    Bridges A. W., Whitmire R. E., Singh N. et al. Chronic inflammatory responses to microgel-based implant coatings // J. Biomed. Mater. Res A. — 2010. — Vol. 94. — P. 252 — 258.
11.    Brodbeck W. G., MacEwan M., Colton E. et al. Lymphocytes and the foreign body response: lymphocyte enhancement of macrophage adhesion and fusion // J. Biomed. Mater. Res A. — 2005. — Vol. 74. — P. 222 — 229.
12.    Bucky L. P., Ehrlich H. P., Sohoni S. et al. The capsule quality of saline-filed smooth silicone, textured silicone, and polyurethane implants in rabbits: a long-term study //  Plast. Reconstr. Surg. — 1994. — Vol. 93. — P. 1123 — 1131.
13.    Butler K., Benghuzzi H., Puckett A. Cytological evaluation of the tissueimplant reaction associated with S/C and I/P implantation of ALCAP and HA bioceramics in vivo // Pathol. Res. Pract. — 2001. — Vol. 197. — P. 29 — 39.
14.    Butt O. I., Carruth R., Kutala V. K. et al. Stimulation of peri-implant vascularization with bone marrow-derived progenitor cells: monitoring by in vivo EPR oximetry // Tissue Eng. — 2007. — Vol. 13. — P. 2053 — 2061.
15.    Capozzi A., Pennisi V. R. Clinical experience with polyurethane-covered gelfilled mammary prosthesis //  Plast. Reconstr. Surg. — 1981. — Vol. 68. — P. 512 — 518.
16.    Cardenas-Camarena L., Paillet J. C., Briseno R. Electrostimulation: uses and applications for periprosthetic capsular contracture: experimental model // Aesthetic. Plast. Surg. — 2005. — Vol. 29. — P. 410 — 414.
17.    Chauviere M. V., Schutter R. J., Steiglman M. B. et al. Comparison of Alloderm and AlloMax tissue incorporation in rats // Ann. Plast. Surg. — 2014. — Vol. 73. — P. 282 — 285.
18.    Chazaud B. Macrophages: supportive cells for tissue repair and regeneration // Immunobiol. — 2014. — Vol. 219. — P. 172 — 178.
19.    Clugston P. A., Perry L. C., Hammond D. C. et al. A rat model for capsular contracture: the effects of surface texturing // Ann. Plast. Surg. — 1994. — Vol. 33. — P. 595 — 599.
20.    Cronin T. D., Gerow F. J. Augmentation mammoplasty. A new «natural feel» prosthesis // Transactions of the Third International Congress of Plastic Surgery, P41 Excerpta Medica Foundation, Amsterdam 1963.
21.    Cronin T. D., Persoff M. M., Upton J. Augmentation mammaplasty: complications and etiology // Symposium on Aesthetic Surgery of the Breast / Ed. by J. Q. Owsley Jr., R. A. Peterson. — St Louis, MO: Mosby, 1978. — P. 272 — 282.
22.    Dancey A., Nassimizadeh A., Levick P. Capsular contracture: what are the risk factors? A 14 year series of 1400 consecutive augmentations // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. — 2012. — Vol. 65. — P. 213 — 218.
23.    De Cavanagh E. M., Inserra F., Toblli J. et al. Enalapril attenuates oxidative stress in diabetic rats // Hypertension. — 2001. — Vol. 38. — P. 1130 — 1136.
24.    Di Sario A., Bendia E., Svegliati Baroni G. et al. Effect of pirfenidone on rat hepatic stellate cell proliferation and collagen production // J. Hepatol. — 2002. — Vol. 37. — P. 584 — 591.
25.    Diao Z. Y., Fu H. L., Hao L. J. et al. Controlled release of transforming growth factor-beta receptor kinase inhibitor from thermosensitive chitosan-based hydrogel: application for prevention of capsular contracture // Chin. Med. J. (Engl). — 2011. — Vol. 124. — P. 284 — 290.
26.    Dulak J., Jozkowicz A. Regulation of vascular endothelial growth factor synthesis by nitric oxide: facts and controversies // Antioxid Redox Signal. — 2003. — N 5. — P. 123 — 132.
27.    Edgerton M. T., McClary A. R. Augmentation mammoplasty: psychiatric implications and surgical indications with special reference to use of the polyvinyl alcohol sponge (Ivalon) //  Plast. Reconstr. Surg. — 1958. — Vol. 21. — P. 279 — 305.
28.    Edgerton M. T., Meyer E., Jacobson W. E. Augmentation mammaplasty. II. Further surgical and psychiatric evaluation //  Plast. Reconstr. Surg. — 1961. — Vol. 27. — P. 279 — 302.
29.    Edwards B. F. Teflon-silicone breast implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1963. — Vol. 32. — P. 519 — 526.
30.    Eltze E., Bettendorf O., Rody A. et al. Influence of local complications on capsule formation around model implants in a rat model // J. Biomed. Mater. Res A. — 2003. — Vol. 64. — P. 12 — 19.
31.    Ferder L., Inserra F., Romano L. et al. Decreased glomerulosclerosis in aging by angiotensin-converting enzyme inhibitors // J. Am. Soc. Nephrol. — 1994. — N 5. — P. 1147 — 1152.
32.    Frangou J., Kanellaki M. The effect of local application of mitomycin-C on the development of capsule around silicone implants in the breast: an experimental study in mice // Aesthetic. Plast. Surg. — 2001. — Vol. 25. — P. 118 — 128.
33.    Friedman H. I., Giurgiutiu V., Bender J. et al. A biomechanical and morphologic analysis of capsule formation around implanted piezoelectric wafer active sensors in rats treated with cuclooxygenase-2 inhibition // Ann. Plast. Surg. — 2008.  Vol. 60. — P. 198 — 203.
34.    Friedman H. I., Stonerock C., Lefaivre J. F. et al. The effect of seprafilm and interceed on capsule formation around silicone discs in a rat model // J. Invest. Surg. — 2004. — Vol. 17. — P. 271 — 281.
35.    Gancedo M., Ruiz-Corro L., Salazar-Montes A. et al. Pirfenidone prevents capsular contracture after mammary implantation // Aesthetic. Plast. Surg. — 2008. — Vol. 32. — P. 32 — 40.
36.    Gayou R. M. A histological comparison of contracted and noncontracted capsules around silicone breast implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1977. — Vol. 63. — P. 700.
37.    Gehrke T., Walboomers X. F., Jansen J. A. Influence of transforming growth factor-A3 on fibrous capsule formation around micro-grooved subcutaneous implants in vivo // Tissue Eng. — 2000. — N 6. — P. 505 — 517.
38.    Ghatnekar G. S., O’Quinn M. P., Jourdan L. J. et al. Connexin43 carboxyl-terminal peptides reduce scar progenitor and promote regenerative healing following skin wounding // Regen Med. — 2009. — N 4. — P. 205Y223.
39.    Grattendick K. J., Nakashima J. M., Feng L. et al. Effects of three anti-TNF alpha drugs: etanercept, infliximab and pirfenidone on release of TNF-alpha in medium and TNF-alpha associated with the cell in vitro // Int. Immunopharmacol. — 2008. — N 8. — P. 679 — 687.
40.    Gretzer C., Emanuelsson L., Liljensten E. et al. The inflammatory cell influx and cytokines changes during transition from acute inflammation to fibrous repair around implanted materials // J. Biomater. Sci. Polym. Ed. — 2006. — Vol. 17. — P. 669 — 687.
41.    Gruionu G., Stone A. L., Schwartz M. A. et al. Encapsulation of ePTFER in prevascularized collagen leads to peri-implant vascularization with reduced inflammation // J. Biomed. Mater. Res A. — 2010. — Vol. 95. — P. 811Y818.
42.    Hetrick E. M., Prichard H. L., Klitzman B. et al. Reduced foreign body response at nitric oxide-releasing subcutaneous implants // Biomaterials. — 2007. — Vol. 28. — P. 4571 — 4580.
43.    Hewitson T. D., Kelynack K. J., Tait M. G. et al. Pirfenidone reduces in vitro rat renal fibroblast activation and mitogenesis // J. Nephrol. — 2001. — Vol. 14. — P. 453 — 460.
44.    Imber G., Schwager R. G., Guthrie R. H. et al. Fibrous capsule formation after subcutaneous implantation of synthetic materials in experimental animals //  Plast. Reconstr. Surg. — 1974. — Vol. 54. — P. 183 — 186.
45.    Inserra F., Romano L., de Cavanagh M. V. et al. Renal interstitial sclerosis in aging: effects of enalapril and nifedipin //. J Am. Soc. Nephrol. — 1996. — N 7. — P. 676 — 680.
46.    Jain H. V., Moldovan N. I., Byrne H. M. Modeling stem/progenitor cell-induced neovascularization and oxygenation around solid implants // Tissue Eng. Part C Methods. — 2012. — Vol. 18. — P. 487 — 495.
47.    Jensen C., Gurevich L., Patriciu A. et al. Increased connective tissue attachment to silicone implants by a water vapor plasma treatment // J. Biomed. Mater. Res A. — 2012. — Vol. 100. — P. 3400Y3407.
48.    Kamath S., Bhattacharyya D., Padukudru C. et al. Surface chemistry influence implant mediated host tissue responses // J. Biomed. Mater. Res. — 2008. — Vol. 86. — P. 617 — 626.
49.    Katzel E. B., Koltz P. F., Tierney R. et al. The impact of Smad3 loss of function on TGF-a signaling and radiation-induced capsular contracture //  Plast. Reconstr. Surg. — 2011. — Vol. 127. — P. 2263 — 2269.
50.    Keselowsky B. G., Bridges A. W., Burns K. L. et al. Role of plasma fibronectin in the foreign body response to biomaterials // Biomaterials. — 2007. — Vol. 28. — P. 3626 — 3631.
51.    Komorowska-Timek E., Oberg K. C., Timek T. A. et al. The effect of AlloDerm envelopes on periprosthetic capsule formation with and without radiation //  Plast. Reconstr. Surg. — 2009. — Vol. 123. — P. 807 — 816.
52.    Kryiakides T. R., Hartzel T., Huynh G. et al. Regulation of angiogenesis and matrix remodeling by localized, matrix-mediated antisense gene delivery // Mol. Ther. — 2001. — N 3. — P. 842 — 849.
53.    Ksander G., Gray L. Reduced capsule formation around soft silicone rubber prosthesis coated with solid collagen // Ann. Plast. Surg. — 1985. — Vol. 14. — P. 351 — 360.
54.    Kuhn A., Sing S., Smith P. D. et al. Periprosthetic breast capsules contain the fibrogenic cytokines TGF-beta 1 and TGF beta2, suggesting possible new treatment approaches // Ann. Plast. Surg. — 2000. — Vol. 44. — P. 387 — 391.
55.    Kyriakides T. R., Leach K. J., Hoffman A. S. et al. Mice that lack the angiogenesis inhibitor, thrombospondin 2, mount an altered foreign body reaction characterized by increased vascularity // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. — 1999. — Vol. 96. — P. 4449 — 4454.
56.    Lew D. H., Yoon J. H., Hong J. W. et al. Efficacy of antiadhesion barrier solution on periimplant capsule formation in a white rat model // Ann. Plast. Surg. — 2010. — Vol. 65. — P. 254 — 258.
57.    Lim G. T., Valente S. A., Hart-Spicer C. R. et al. New biomaterial as a promising alternative to silicone breast implants // J. Mech. Behav. Biomed. Mater. — 2013. — Vol. 21. — P. 47 — 56.
58.    Lin X., Yu M., Wu K. et al. Effects of pirfenidone on proliferation, migration and collagen contraction of human Tenon’s fibroblasts in vitro // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. — 2009. — Vol. 50. — P. 3763 — 3770.
59.    Luo J. D., Chen A. F. Nitric oxide: a newly discovered function in wound healing // Acta Pharmacol. Sin. — 2005. — Vol. 26. — P. 259 — 264.
60.    Marques M., Brown S., Correia-Sa I. et al. The impact of triamcinolone acetonide in early breast capsule formation in a rabbit model // Aesthetic. Plast. Surg. — 2012. — Vol. 36. — P. 986 — 994.
61.    Marques M., Brown S. A., Cordeiro N. D. et al. Effects of coagulase-negative staphylococci and fibrin on breast capsule formation in a rabbit model // Aesthet. Surg. J. — 2013. — Vol. 31. — P. 420 — 428.
62.    Marsich E., Travan A., Donati I. et al. Biological response of hydrogels embedding gold nanoparticles // Colloids Surf B Biointerfaces. — 2011. — Vol. 83. — P. 331 — 339.
63.    Mazaheri M. K., Schultz G. S., Blalock T. D. et al. Role of connective tissue growth factor in breast implant elastomer capsule formation // Ann. Plast. Surg. — 2003. — Vol. 50. — P. 263 — 268.
64.    McLean A. L., Talmor M., Harper A. et al. Expression of cyclooxygenase-2 in the periprosthetic capsule surrounding a silicone shell implant in the rat // Ann. Plast. Surg. — 2002. — Vol. 48. — P. 292 — 297.
65.    Mendes F. H., Viterbo F., DeLucca L. The influence of external ultrasound on the histologic architecture of the organic capsule around smooth silicone implants: experimental study in rats // Aesthetic. Plast. Surg. — 2008. — Vol. 32. — P. 442 — 450.
66.    Metselaar J. M., Wauben M. H., Wagenaar-Hilbers J. P. et al. Complete remission of experimental arthritis by joint targeting of glucocorticoids with longcirculating liposomes // Arthritis Rheum. — 2003. — Vol. 48. — P. 2059 — 2066.
67.    Minami E., Koh I. H., Ferreira J. C. et al. The composition and behavior of capsules around smooth and textured breast implants in pigs //  Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — Vol. 118. — P. 874 — 884.
68.    Montandon D., Gabbiani G., Ryan G. B. et al. The contractile fibroblast. Its relevance in plastic surgery //  Plast. Reconstr. Surg. — 1973. — Vol. 52. — P. 286 — 290.
69.    Moore K., Bryant Z. J., Ghatnekar G. et al. A synthetic connexin 43 mimetic peptide augments corneal wound healing // Exp. Eye Res. — 2013. — Vol. 115. — P. 178 — 188.
70.    Moreira M., Fagundes D. J., de Jesus Simoes M. et al. The effect of liposomedelivered prednisolone on collagen density, myofibroblasts and fibrous capsule thickness around silicone breast implants in rats // Wound Repair Regen. — 2010. — Vol. 18. — P. 417 — 425.
71.    Moreira M., Fagundes D. J., de Jesus Simoes M. et al. Zafirlukast pocket delivery impairs the capsule healing around textured implants in rats // Aesthetic. Plast. Surg. — 2009. — Vol. 33. — P. 90 — 97.
72.    Moyer K. E., Ehrlich H. P. Capsular contracture after breast reconstruction: collagen fiber orientation and organization //  Plast. Reconstr. Surg. — 2013. — Vol. 131. — P. 680 — 685.
73.    Nair A., Zou L., Bhattacharyya D. et al. Species and density of implant surface chemistry affect the extent of foreign body reactions // Langmuir. — 2008. — Vol. 24. — P. 2015 — 2024.
74.    Nakayama S., Mukae H., Sakamoto N. et al. Pirfenidone inhibits the expression of HSP47in TGF-beta1-stimulated human lung fibrosis // Life Sci. — 2008. — Vol. 82. — P. 210 — 217.
75.    Ng K. K., Awad N., Brook M. A. et al. Local delivery of nicotine does not mitigate fibrosis but may lead to angiogenesis // J. Biomat. Appl. — 2011. — Vol. 26. — P. 349Y358.
76.    Norton L. W., Koschwanez H. E., Wisniewski N. A. et al. Vascular endothelial growth factor and dexamethasone release from nonfouling sensor coatings affect the foreign body response // J. Biomed. Mater. Res A. — 2007. — Vol. 81. — P. 858 — 869.
77.    Novak M. L., Koh T. J. Macrophage phenotypes during tissue repair // J. Leukoc. Biol.  — 2013. — Vol. 93. — P. 875 — 881.
78.    Ozes O. N., Blatt L. M. Development of a high collagen assay using a cellular model of idiopathic pulmonary fibrosis // Chest. — 2006. — Vol. 130. — P. 230S.
79.    Ozxcan G., Shenaq S., Chahadeh H. et al. Ultraviolet-A induced delayed wound contraction and decreased collagen content in healing wounds and implant capsules //  Plast. Reconstr. Surg. — 1993. — Vol. 92. — P. 480 — 484.
80.    Parker J. A., Walboomers X. F., Von den HJ. et al. Soft tissue response to microtextured silicone and poly-L-lactic acid implants: fibronectin pre-coating vs. radio-frequency glow discharge treatment // Biomaterials. — 2002. — Vol. 23. — P. 3545 — 3553.
81.    Parker J. A., Walboomers X. F., Von den Huff J. W. et al. Soft-tissue response to silicone and poly-L-lactic acid implants with a periodic or random surface micropattern // J. Biomed. Mater. Res. — 2002. — Vol. 61. — P. 91 — 98.
82.    Phillips R., Wang T., Blatt L. M. et al. Pirfenidone mediates differential effects on lipopolysaccharide-induced cytokine expression in human peripheral mononuclear cells // Chest. — 2005. — Vol. 128. — P. 169S.
83.    Picha G. J., Goldstein J. A., Stohr E. Natural-Y meme polyurethane versus smooth silicone: analysis of the soft-tissue interaction from 3 days to 1 year in the rat mode //  Plast. Reconstr. Surg. — 1990. — Vol. 85. — P. 903 — 916.
84.    Prichard H. L., Reichert W., Klitzman B. IFATS collection: adipose-derived stromal cells improve foreign body response // Stem Cells. — 2008. — Vol. 26. — P. 2691 — 2695.
85.    Raposo-do-Amaral C. M., Tizani V., Trevisan M. A. et al. Capsular contracture and silicone gel: experimental study // Aesthetic. Plast. Surg. — 1992. — Vol. 16. — P. 261 — 264.
86.    Ratner B. D. Going out on a limb about regrowing an arm // J. Mater. Sci. Mater Med. — 2013. — Vol. 24. — P. 2645 — 2649.
87.    Ratner B. D. Reducing capsular thickness and enhancing angiogenesis around implant drug release systems // J. Control. Release. — 2002. — Vol. 78. — P. 211 — 218.
88.    Rennekampff H. O., Exner K., Lemperie G. et al. Reduction of capsule formation around silicone breast implants by D-penicillamine in rats // Scand. J.  Plast. Reconstr. Surg Hand Surg. — 1992. — Vol. 26. — P. 253 — 255.
89.    Rhett J. M., Ghatnekar G. S., Palatinus J. A. et al. Novel therapies for scar reduction and regenerative healing of skin wounds // Trends Biotechnol. — 2008. — Vol. 26. — P. 173 — 180.
90.    Richter G. T., Smith J. E., Spencer H. J. et al. Histological comparison of implanted cadaveric and porcine dermal matrix grafts // Otolaryngol Head Neck Surg. — 2007. — Vol. 137. — P. 239 — 242.
91.    Rieger U. M., Mesina J., Kalbermatten D. F. et al. Bacterial biofilms and capsular contracture in patients with breast implants // Br. J. Surg. — 2013. — Vol. 100. — P. 768 — 774.
92.    Rosengren A., Danielsen N., Bjursten L. M. Reactive capsule formation around softtissue implants is related to cell necrosis // J. Biomed. Mater. Res. — 1999. — Vol. 46. — P. 458 — 464.
93.    Rosengren A., Wallman L., Danielsen N. et al. Tissue reactions evoked by porous and plane surface made out of silicon and titanium // IEEE Trans Biomed Eng. — 2002. — Vol. 49. — P. 392 — 399.
94.    Rousche P. J., Normann R. A. Chronic recording capability of the Utah Intracortical Electrode Array in cat sensory cortex // J. Neurosci. Methods. — 1998. — Vol. 82. — P. 1 — 15.
95.    Rudolph R., Utley J. R., Woodward M. Contractile fibroblasts (myofibroblasts) in a painful pacemaker pocket // Ann. Thorac. Surg. — 1981. — Vol. 31. — P. 373.
96.    Ruiz-de-Erenchun R., Dotor de las Herrerias J., Hontanilla B. Use of the transforming growth factor A1 inhibitor peptide in periprosthetic capsular fibrosis: experimental model with tetraglycerol dipalmitate //  Plast. Reconstr. Surg. — 2005. — Vol. 116. — P. 1370 — 1378.
97.    Rujitanaroj P., Jao B., Yang J. et al. Controlling fibrous capsule formation through long-term down-regulation of collagen type 1 (COL1A1) expression by nanofibermediated siRNA gene silencing // Acta Biomater. — 2013. — N 9. — P. 4513 — 4524.
98.    Sanders J. E., Stiles C. E., Hayes C. L. Tissue response to single-polymer fibers of varying diameters: evaluation of fibrous encapsulation and macrophage density // J. Biomed. Mater. Res. — 2000. — Vol. 52. — P. 231 — 237.
99.    San-Martin A., Dotor J., Martinez F. et al. Effect of the inhibitor peptide if the transforming growth factor beta (p144) in a new silicone pericapsular model in pigs // Aesthetic. Plast. Surg. — 2010. — Vol. 34. — P. 430 — 437.
100.    Schalper K. A., Orellana J. A., Berthoud V. M. et al. Dysfunctions of the diffusional membrane pathways medicate by hemichannels in inherited and acquired human diseases // Curr. Vasc. Pharmacol. — 2009. — N 7. — P. 486 — 505.
101.    Schwentker A., Vodovotz Y., Weller R. et al. Nitric oxide and wound repair: role of cytokines? // Nitric Oxide. — 2002. — N 7. — P. 1 — 10.
102.    Shah M., Foreman D. M., Ferguson M. W. Neutralization of TGF-a1 and TGF-a2 or exogenous addition of TGF-a3 to cutaneous rat wounds reduces scarring // J. Cell. Sci. — 1995. — Vol. 108. — P. 985 — 1002.
103.    Shanbhag M. S., Friedman H. I., Augustine J. et al. Evaluation of porous polyethylene for external ear reconstruction // Ann. Plast. Surg. — 1990. — Vol. 24. — P. 32 — 39.
104.    Sharkawy A. A., Klitzman B., Truskey G. A. et al. Engineering the tissue which encapsulates subcutaneous implants. I. Diffusion properties // J. Biomed. Mater. Res. — 1997. — Vol. 37. — P. 401 — 412.
105.    Soder B. L., Propst J. T., Brooks T. M. et al. The connexin43 carboxyl-terminal peptide ACT1 modulates the biological response to silicone implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 2009. — Vol. 123. — P. 1440 — 1451.
106.    Spano A., Palmieri B., Taidelli T. P. et al. Reduction of capsular thickness around silicone breast implants by zafirlukast in rats // Eur. Surg. Res. — 2008. — Vol. 41. — P. 8 — 14.
107.    Speirs A. C., Blocksma R. New implantable silicone rubbers. An experimental evaluation of tissue response //  Plast. Reconstr. Surg. — 1963. — Vol. 31. — P. 166 — 175.
108.    Stark G. B., Gobel M., Jaeger K. Intraluminal cyclosporine A reduces capsular thickness around silicone implants in rats // Ann. Plast. Surg. — 1990. — Vol. 24. — P. 156 — 161.
109.    Stevens G. W., Nahabedian M. Y., Harrington J. L. et al. Risk factor analysis for capsular contracture: a 5-year Sientra study analysis using round, smooth, and textured implants for breast augmentation //  Plast. Reconstr. Surg. — 2013. — Vol. 132. — P. 1115 — 1123.
110.    Stump A., Holton L. H., Connor J. et al. The use of acellular dermal matrix to prevent capsule formation around implants in a primate model //  Plast. Reconstr. Surg. — 2009. — Vol. 124. — P. 82 — 91.
111.    Sulfab M. The effects of pirfenidone and IFN-inducible T-cell alpha chemoattractant (ITAC) on transforming-growth-factor-beta 1-mediated synthesis of extracellular matrix proteins in endothelial cells // Crit. Care Med. — 2007. — Vol. 175. — P. A730.
112.    Suska F., Emanuelsson L., Johansson A. et al. Fibrous capsule formation around titanium and copper // J. Biomed. Mater. Res A. — 2008. — Vol. 85. — P. 888 — 896.
113.    Suska F., Svensson S., Johansson A. et al. In vivo evaluation of noble metal coatings // J. Biomed. Mater. Res. B Appl. Biomater. — 2010. — Vol. 92. — P. 86 — 94.
114.    Takahashi H., Wang Y., Grainger D. W. Device-based local delivery of siRNA against mammalian target of rapamycin (mTOR) in a murine subcutaneous implant model to inhibit fibrous encapsulation // J. Control. Release. — 2010. — Vol. 147. — P. 400 — 407.
115.    Thompson H. G. The fate of the pseudosheath pocket around silicone implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1973. — Vol. 51. — P. 667 — 671.
116.    Tobilli J. E., Ferder L., Stella I. et al. Enalapril prevents fatty liver in nephrotic rats // J. Nephrol. — 2002. — Vol. 15. — P. 358 — 367.
117.    Tresco P. A., Winslow B. D. The challenge of integrating devices into the central nervous system // Crit. Rev. Biomed. Eng. — 2011. — Vol. 39. — P. 29 — 44.
118.    Udipi K., Ornberg R. L., Thurmond K. B. et al. Modification of inflammatory response to implanted biomedical materials in vivo by surface bound superoxide dismutase mimics // J. Biomed. Mater. Res. — 2000. — Vol. 51. — P. 549 — 560.
119.    Unlu R. E., Yilmaz A. D., Orbay H. et al. Influence of Rifampin on capsule formation around silicone implants in a rat model // Aesthetic. Plast. Surg. — 2007. — Vol. 31. — P. 358 — 364.
120.    Vacanti F. X. PHEMA as a fibrous capsule-resistant breast prosthesis //  Plast. Reconstr. Surg. — 2004. — Vol. 113. — P. 949 — 952.
121.    Vieira V. J., d’Acampora A. J., Marcos A. B. et al. Vascular endothelial growth factor over expression positively modulates the characteristics of periprosthetic tissue of polyurethane-coated silicone breast implants in rats //  Plast. Reconstr. Surg. — 2010. — Vol. 126. — P. 1899 — 1910.
122.    Vogt J. C., Brandes G., Kruger I. et al. A comparison of different nanostructured biomaterials in subcutaneous tissue // J. Mater. Sci. — 2008. — Vol. 19. — P. 2629 — 2636.
123.    Wagner H., Beller F. K., Peautsch M. Electron and light microscopy examination of capsules around breast implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1977. — Vol. 60. — P. 49 — 55.
124.    Walboomers X. F., Cross H. J., Ginsel L. A. et al. Microgrooved subcutaneous implants in the goat // J. Biomed. Mater. Res. — 1998. — Vol. 42. — P. 634 — 641.
125.    Ward W. K., Hansen J. C., Massoud R. G. et al. Controlled release of dexamethasone from subcutaneously implanted biosensors in pigs: localized antiinflammatory benefit without systemic effects // J. Biomed. Mater. Res A. — 2010. — Vol. 94. — P. 280 — 2827.
126.    Williams S. K., Kleinert L. B., Hagen K. M. et al. Covalent modification of porous implants using extracellular matrix proteins to accelerate neovascularization // J. Biomed. Mater. Res A. — 2006. — Vol. 78. — P. 59 — 65.
127.    Zdolsek J., Eaton J. W., Tang L. Histamine release and fibrinogen adsorption mediate acute inflammatory responses to biomaterial implants in humans // J. Transl. Med. — 2007. — N 5. — P. 31.
128.    Zhang L., Cao Z., Bai T. et al. Zwitterionic hydrogels implanted in mice resist the foreign body reaction // Nat. Biotechnol. — 2013. — Vol. 31. — P. 553 — 556.
129.    Zimman O. A., Toblli J., Stella I. et al. The effects of angiotensin-converting enzyme inhibitors on the fibrous envelope around mammary implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 2007. — Vol. 120. — P. 2025 — 2033.

Інше: Джума Крістіна Ахмадівна, аспірант кафедри дитячої хірургії
E-mail: kristina.med@mail.ru
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 21 лютого 2017 р.

 

Влияние биомедицинских имплантатов на окружающие ткани

К. А. Джума, В. П. Притула, В. В. Храпач, А. В. Динец, О. И. Захарцева, В. В. Сулик, А. В. Храпач

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев
Клиницисты и исследователи использовали биомедицинские имплантаты у пациентов и экспериментальных животных. Выявлен специфический многокомпонентный ответ на наличие инородного устройства, который регулируется на клеточном уровне и завершается миграцией фибробластов к поверхности имплантата с формированием фиброзной капсулы вокруг его поверхности. Это вызывает капсульную контрактуру и миграцию имплантата. Проанализированы лечебные тактики, которые используют для контроля за образованием капсулы, и перспективы дальнейших исследований в этой области.

Ключевые слова: фиброзная капсула, грудные имплантаты, клеточная сигнализация.

Список литературы:  
1.    Anderson J. M., Rodriguez A., Chang D. T. Foreign body reaction to biomaterials [review] // Semin. Immunol. — 2008. — Vol. 20. — P. 86 — 100.
2.    Ashley F. L. A new type of breast prosthesis //  Plast. Reconstr. Surg. — 1970. — Vol. 45. — P. 421 — 424.
3.    Auquit-Auckbur I., Caillot F., Arnoult C. et al. Role of toll-like receptor 4 in the inflammation reaction surrounding silicone prosthesis // Acta Biomater. — 2011. — N 7. — P. 2047 — 2052.
4.    Barbosa J. N., Madureira P., Barbosa M. A. et al. The attraction of Mac-1+ phagocytes during acute inflammation by methyl-coated self assembled monolayers // Biomaterials. — 2005. — Vol. 26. — P. 3021 — 3027.
5.    Barker T. H., Framson P., Puolakkainen P. A. et al. Matricellular homologs in the foreign body response: hevin suppresses inflammation, but hevin and SPARC together diminish angiogenesis // Am. J. Pathol. — 2005. — Vol. 166. — P. 923 — 933.
6.    Bastos E. M., Neto M. S., Alves M. T. et al. Histologic analysis of zafirlukast’s effect on capsule formation around silicone implants // Aesthetic. Plast. Surg. — 2007. — Vol. 31. — P. 559 — 565.
7.    Batra M., Bernard S., Picha G. Histologic comparison of breast implant shells with smooth, foam, and pillar microstructuring in a rat model from 1 day to 6 months //  Plast. Reconstr. Surg. — 1995. — Vol. 95. — P. 354 — 363.
8.    Bocchiotti G., Verna G., Fracakvueru M. et al. Carbofilm-covered prosthesis in plastic surgery: preliminary observations //  Plast. Reconstr. Surg. — 1993. — Vol. 91. — P. 80 — 88.
9.    Bradshaw A. D., Puolakkainen P., Dasgupta J. et al. SPARC-null mice display abnormalities in the dermis characterized by decreased collagen fibril diameter and reduced tensile strength // J. Invest. Dermatol. — 2003. — Vol. 120. — P. 949 — 955.
10.    Bridges A. W., Whitmire R. E., Singh N. et al. Chronic inflammatory responses to microgel-based implant coatings // J. Biomed. Mater. Res A. — 2010. — Vol. 94. — P. 252 — 258.
11.    Brodbeck W. G., MacEwan M., Colton E. et al. Lymphocytes and the foreign body response: lymphocyte enhancement of macrophage adhesion and fusion // J. Biomed. Mater. Res A. — 2005. — Vol. 74. — P. 222 — 229.
12.    Bucky L. P., Ehrlich H. P., Sohoni S. et al. The capsule quality of saline-filed smooth silicone, textured silicone, and polyurethane implants in rabbits: a long-term study //  Plast. Reconstr. Surg. — 1994. — Vol. 93. — P. 1123 — 1131.
13.    Butler K., Benghuzzi H., Puckett A. Cytological evaluation of the tissueimplant reaction associated with S/C and I/P implantation of ALCAP and HA bioceramics in vivo // Pathol. Res. Pract. — 2001. — Vol. 197. — P. 29 — 39.
14.    Butt O. I., Carruth R., Kutala V. K. et al. Stimulation of peri-implant vascularization with bone marrow-derived progenitor cells: monitoring by in vivo EPR oximetry // Tissue Eng. — 2007. — Vol. 13. — P. 2053 — 2061.
15.    Capozzi A., Pennisi V. R. Clinical experience with polyurethane-covered gelfilled mammary prosthesis //  Plast. Reconstr. Surg. — 1981. — Vol. 68. — P. 512 — 518.
16.    Cardenas-Camarena L., Paillet J. C., Briseno R. Electrostimulation: uses and applications for periprosthetic capsular contracture: experimental model // Aesthetic. Plast. Surg. — 2005. — Vol. 29. — P. 410 — 414.
17.    Chauviere M. V., Schutter R. J., Steiglman M. B. et al. Comparison of Alloderm and AlloMax tissue incorporation in rats // Ann. Plast. Surg. — 2014. — Vol. 73. — P. 282 — 285.
18.    Chazaud B. Macrophages: supportive cells for tissue repair and regeneration // Immunobiol. — 2014. — Vol. 219. — P. 172 — 178.
19.    Clugston P. A., Perry L. C., Hammond D. C. et al. A rat model for capsular contracture: the effects of surface texturing // Ann. Plast. Surg. — 1994. — Vol. 33. — P. 595 — 599.
20.    Cronin T. D., Gerow F. J. Augmentation mammoplasty. A new «natural feel» prosthesis // Transactions of the Third International Congress of Plastic Surgery, P41 Excerpta Medica Foundation, Amsterdam 1963.
21.    Cronin T. D., Persoff M. M., Upton J. Augmentation mammaplasty: complications and etiology // Symposium on Aesthetic Surgery of the Breast / Ed. by J. Q. Owsley Jr., R. A. Peterson. — St Louis, MO: Mosby, 1978. — P. 272 — 282.
22.    Dancey A., Nassimizadeh A., Levick P. Capsular contracture: what are the risk factors? A 14 year series of 1400 consecutive augmentations // J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg. — 2012. — Vol. 65. — P. 213 — 218.
23.    De Cavanagh E. M., Inserra F., Toblli J. et al. Enalapril attenuates oxidative stress in diabetic rats // Hypertension. — 2001. — Vol. 38. — P. 1130 — 1136.
24.    Di Sario A., Bendia E., Svegliati Baroni G. et al. Effect of pirfenidone on rat hepatic stellate cell proliferation and collagen production // J. Hepatol. — 2002. — Vol. 37. — P. 584 — 591.
25.    Diao Z. Y., Fu H. L., Hao L. J. et al. Controlled release of transforming growth factor-beta receptor kinase inhibitor from thermosensitive chitosan-based hydrogel: application for prevention of capsular contracture // Chin. Med. J. (Engl). — 2011. — Vol. 124. — P. 284 — 290.
26.    Dulak J., Jozkowicz A. Regulation of vascular endothelial growth factor synthesis by nitric oxide: facts and controversies // Antioxid Redox Signal. — 2003. — N 5. — P. 123 — 132.
27.    Edgerton M. T., McClary A. R. Augmentation mammoplasty: psychiatric implications and surgical indications with special reference to use of the polyvinyl alcohol sponge (Ivalon) //  Plast. Reconstr. Surg. — 1958. — Vol. 21. — P. 279 — 305.
28.    Edgerton M. T., Meyer E., Jacobson W. E. Augmentation mammaplasty. II. Further surgical and psychiatric evaluation //  Plast. Reconstr. Surg. — 1961. — Vol. 27. — P. 279 — 302.
29.    Edwards B. F. Teflon-silicone breast implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1963. — Vol. 32. — P. 519 — 526.
30.    Eltze E., Bettendorf O., Rody A. et al. Influence of local complications on capsule formation around model implants in a rat model // J. Biomed. Mater. Res A. — 2003. — Vol. 64. — P. 12 — 19.
31.    Ferder L., Inserra F., Romano L. et al. Decreased glomerulosclerosis in aging by angiotensin-converting enzyme inhibitors // J. Am. Soc. Nephrol. — 1994. — N 5. — P. 1147 — 1152.
32.    Frangou J., Kanellaki M. The effect of local application of mitomycin-C on the development of capsule around silicone implants in the breast: an experimental study in mice // Aesthetic. Plast. Surg. — 2001. — Vol. 25. — P. 118 — 128.
33.    Friedman H. I., Giurgiutiu V., Bender J. et al. A biomechanical and morphologic analysis of capsule formation around implanted piezoelectric wafer active sensors in rats treated with cuclooxygenase-2 inhibition // Ann. Plast. Surg. — 2008.  Vol. 60. — P. 198 — 203.
34.    Friedman H. I., Stonerock C., Lefaivre J. F. et al. The effect of seprafilm and interceed on capsule formation around silicone discs in a rat model // J. Invest. Surg. — 2004. — Vol. 17. — P. 271 — 281.
35.    Gancedo M., Ruiz-Corro L., Salazar-Montes A. et al. Pirfenidone prevents capsular contracture after mammary implantation // Aesthetic. Plast. Surg. — 2008. — Vol. 32. — P. 32 — 40.
36.    Gayou R. M. A histological comparison of contracted and noncontracted capsules around silicone breast implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1977. — Vol. 63. — P. 700.
37.    Gehrke T., Walboomers X. F., Jansen J. A. Influence of transforming growth factor-A3 on fibrous capsule formation around micro-grooved subcutaneous implants in vivo // Tissue Eng. — 2000. — N 6. — P. 505 — 517.
38.    Ghatnekar G. S., O’Quinn M. P., Jourdan L. J. et al. Connexin43 carboxyl-terminal peptides reduce scar progenitor and promote regenerative healing following skin wounding // Regen Med. — 2009. — N 4. — P. 205Y223.
39.    Grattendick K. J., Nakashima J. M., Feng L. et al. Effects of three anti-TNF alpha drugs: etanercept, infliximab and pirfenidone on release of TNF-alpha in medium and TNF-alpha associated with the cell in vitro // Int. Immunopharmacol. — 2008. — N 8. — P. 679 — 687.
40.    Gretzer C., Emanuelsson L., Liljensten E. et al. The inflammatory cell influx and cytokines changes during transition from acute inflammation to fibrous repair around implanted materials // J. Biomater. Sci. Polym. Ed. — 2006. — Vol. 17. — P. 669 — 687.
41.    Gruionu G., Stone A. L., Schwartz M. A. et al. Encapsulation of ePTFER in prevascularized collagen leads to peri-implant vascularization with reduced inflammation // J. Biomed. Mater. Res A. — 2010. — Vol. 95. — P. 811Y818.
42.    Hetrick E. M., Prichard H. L., Klitzman B. et al. Reduced foreign body response at nitric oxide-releasing subcutaneous implants // Biomaterials. — 2007. — Vol. 28. — P. 4571 — 4580.
43.    Hewitson T. D., Kelynack K. J., Tait M. G. et al. Pirfenidone reduces in vitro rat renal fibroblast activation and mitogenesis // J. Nephrol. — 2001. — Vol. 14. — P. 453 — 460.
44.    Imber G., Schwager R. G., Guthrie R. H. et al. Fibrous capsule formation after subcutaneous implantation of synthetic materials in experimental animals //  Plast. Reconstr. Surg. — 1974. — Vol. 54. — P. 183 — 186.
45.    Inserra F., Romano L., de Cavanagh M. V. et al. Renal interstitial sclerosis in aging: effects of enalapril and nifedipin //. J Am. Soc. Nephrol. — 1996. — N 7. — P. 676 — 680.
46.    Jain H. V., Moldovan N. I., Byrne H. M. Modeling stem/progenitor cell-induced neovascularization and oxygenation around solid implants // Tissue Eng. Part C Methods. — 2012. — Vol. 18. — P. 487 — 495.
47.    Jensen C., Gurevich L., Patriciu A. et al. Increased connective tissue attachment to silicone implants by a water vapor plasma treatment // J. Biomed. Mater. Res A. — 2012. — Vol. 100. — P. 3400Y3407.
48.    Kamath S., Bhattacharyya D., Padukudru C. et al. Surface chemistry influence implant mediated host tissue responses // J. Biomed. Mater. Res. — 2008. — Vol. 86. — P. 617 — 626.
49.    Katzel E. B., Koltz P. F., Tierney R. et al. The impact of Smad3 loss of function on TGF-a signaling and radiation-induced capsular contracture //  Plast. Reconstr. Surg. — 2011. — Vol. 127. — P. 2263 — 2269.
50.    Keselowsky B. G., Bridges A. W., Burns K. L. et al. Role of plasma fibronectin in the foreign body response to biomaterials // Biomaterials. — 2007. — Vol. 28. — P. 3626 — 3631.
51.    Komorowska-Timek E., Oberg K. C., Timek T. A. et al. The effect of AlloDerm envelopes on periprosthetic capsule formation with and without radiation //  Plast. Reconstr. Surg. — 2009. — Vol. 123. — P. 807 — 816.
52.    Kryiakides T. R., Hartzel T., Huynh G. et al. Regulation of angiogenesis and matrix remodeling by localized, matrix-mediated antisense gene delivery // Mol. Ther. — 2001. — N 3. — P. 842 — 849.
53.    Ksander G., Gray L. Reduced capsule formation around soft silicone rubber prosthesis coated with solid collagen // Ann. Plast. Surg. — 1985. — Vol. 14. — P. 351 — 360.
54.    Kuhn A., Sing S., Smith P. D. et al. Periprosthetic breast capsules contain the fibrogenic cytokines TGF-beta 1 and TGF beta2, suggesting possible new treatment approaches // Ann. Plast. Surg. — 2000. — Vol. 44. — P. 387 — 391.
55.    Kyriakides T. R., Leach K. J., Hoffman A. S. et al. Mice that lack the angiogenesis inhibitor, thrombospondin 2, mount an altered foreign body reaction characterized by increased vascularity // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. — 1999. — Vol. 96. — P. 4449 — 4454.
56.    Lew D. H., Yoon J. H., Hong J. W. et al. Efficacy of antiadhesion barrier solution on periimplant capsule formation in a white rat model // Ann. Plast. Surg. — 2010. — Vol. 65. — P. 254 — 258.
57.    Lim G. T., Valente S. A., Hart-Spicer C. R. et al. New biomaterial as a promising alternative to silicone breast implants // J. Mech. Behav. Biomed. Mater. — 2013. — Vol. 21. — P. 47 — 56.
58.    Lin X., Yu M., Wu K. et al. Effects of pirfenidone on proliferation, migration and collagen contraction of human Tenon’s fibroblasts in vitro // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. — 2009. — Vol. 50. — P. 3763 — 3770.
59.    Luo J. D., Chen A. F. Nitric oxide: a newly discovered function in wound healing // Acta Pharmacol. Sin. — 2005. — Vol. 26. — P. 259 — 264.
60.    Marques M., Brown S., Correia-Sa I. et al. The impact of triamcinolone acetonide in early breast capsule formation in a rabbit model // Aesthetic. Plast. Surg. — 2012. — Vol. 36. — P. 986 — 994.
61.    Marques M., Brown S. A., Cordeiro N. D. et al. Effects of coagulase-negative staphylococci and fibrin on breast capsule formation in a rabbit model // Aesthet. Surg. J. — 2013. — Vol. 31. — P. 420 — 428.
62.    Marsich E., Travan A., Donati I. et al. Biological response of hydrogels embedding gold nanoparticles // Colloids Surf B Biointerfaces. — 2011. — Vol. 83. — P. 331 — 339.
63.    Mazaheri M. K., Schultz G. S., Blalock T. D. et al. Role of connective tissue growth factor in breast implant elastomer capsule formation // Ann. Plast. Surg. — 2003. — Vol. 50. — P. 263 — 268.
64.    McLean A. L., Talmor M., Harper A. et al. Expression of cyclooxygenase-2 in the periprosthetic capsule surrounding a silicone shell implant in the rat // Ann. Plast. Surg. — 2002. — Vol. 48. — P. 292 — 297.
65.    Mendes F. H., Viterbo F., DeLucca L. The influence of external ultrasound on the histologic architecture of the organic capsule around smooth silicone implants: experimental study in rats // Aesthetic. Plast. Surg. — 2008. — Vol. 32. — P. 442 — 450.
66.    Metselaar J. M., Wauben M. H., Wagenaar-Hilbers J. P. et al. Complete remission of experimental arthritis by joint targeting of glucocorticoids with longcirculating liposomes // Arthritis Rheum. — 2003. — Vol. 48. — P. 2059 — 2066.
67.    Minami E., Koh I. H., Ferreira J. C. et al. The composition and behavior of capsules around smooth and textured breast implants in pigs //  Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — Vol. 118. — P. 874 — 884.
68.    Montandon D., Gabbiani G., Ryan G. B. et al. The contractile fibroblast. Its relevance in plastic surgery //  Plast. Reconstr. Surg. — 1973. — Vol. 52. — P. 286 — 290.
69.    Moore K., Bryant Z. J., Ghatnekar G. et al. A synthetic connexin 43 mimetic peptide augments corneal wound healing // Exp. Eye Res. — 2013. — Vol. 115. — P. 178 — 188.
70.    Moreira M., Fagundes D. J., de Jesus Simoes M. et al. The effect of liposomedelivered prednisolone on collagen density, myofibroblasts and fibrous capsule thickness around silicone breast implants in rats // Wound Repair Regen. — 2010. — Vol. 18. — P. 417 — 425.
71.    Moreira M., Fagundes D. J., de Jesus Simoes M. et al. Zafirlukast pocket delivery impairs the capsule healing around textured implants in rats // Aesthetic. Plast. Surg. — 2009. — Vol. 33. — P. 90 — 97.
72.    Moyer K. E., Ehrlich H. P. Capsular contracture after breast reconstruction: collagen fiber orientation and organization //  Plast. Reconstr. Surg. — 2013. — Vol. 131. — P. 680 — 685.
73.    Nair A., Zou L., Bhattacharyya D. et al. Species and density of implant surface chemistry affect the extent of foreign body reactions // Langmuir. — 2008. — Vol. 24. — P. 2015 — 2024.
74.    Nakayama S., Mukae H., Sakamoto N. et al. Pirfenidone inhibits the expression of HSP47in TGF-beta1-stimulated human lung fibrosis // Life Sci. — 2008. — Vol. 82. — P. 210 — 217.
75.    Ng K. K., Awad N., Brook M. A. et al. Local delivery of nicotine does not mitigate fibrosis but may lead to angiogenesis // J. Biomat. Appl. — 2011. — Vol. 26. — P. 349Y358.
76.    Norton L. W., Koschwanez H. E., Wisniewski N. A. et al. Vascular endothelial growth factor and dexamethasone release from nonfouling sensor coatings affect the foreign body response // J. Biomed. Mater. Res A. — 2007. — Vol. 81. — P. 858 — 869.
77.    Novak M. L., Koh T. J. Macrophage phenotypes during tissue repair // J. Leukoc. Biol.  — 2013. — Vol. 93. — P. 875 — 881.
78.    Ozes O. N., Blatt L. M. Development of a high collagen assay using a cellular model of idiopathic pulmonary fibrosis // Chest. — 2006. — Vol. 130. — P. 230S.
79.    Ozxcan G., Shenaq S., Chahadeh H. et al. Ultraviolet-A induced delayed wound contraction and decreased collagen content in healing wounds and implant capsules //  Plast. Reconstr. Surg. — 1993. — Vol. 92. — P. 480 — 484.
80.    Parker J. A., Walboomers X. F., Von den HJ. et al. Soft tissue response to microtextured silicone and poly-L-lactic acid implants: fibronectin pre-coating vs. radio-frequency glow discharge treatment // Biomaterials. — 2002. — Vol. 23. — P. 3545 — 3553.
81.    Parker J. A., Walboomers X. F., Von den Huff J. W. et al. Soft-tissue response to silicone and poly-L-lactic acid implants with a periodic or random surface micropattern // J. Biomed. Mater. Res. — 2002. — Vol. 61. — P. 91 — 98.
82.    Phillips R., Wang T., Blatt L. M. et al. Pirfenidone mediates differential effects on lipopolysaccharide-induced cytokine expression in human peripheral mononuclear cells // Chest. — 2005. — Vol. 128. — P. 169S.
83.    Picha G. J., Goldstein J. A., Stohr E. Natural-Y meme polyurethane versus smooth silicone: analysis of the soft-tissue interaction from 3 days to 1 year in the rat mode //  Plast. Reconstr. Surg. — 1990. — Vol. 85. — P. 903 — 916.
84.    Prichard H. L., Reichert W., Klitzman B. IFATS collection: adipose-derived stromal cells improve foreign body response // Stem Cells. — 2008. — Vol. 26. — P. 2691 — 2695.
85.    Raposo-do-Amaral C. M., Tizani V., Trevisan M. A. et al. Capsular contracture and silicone gel: experimental study // Aesthetic. Plast. Surg. — 1992. — Vol. 16. — P. 261 — 264.
86.    Ratner B. D. Going out on a limb about regrowing an arm // J. Mater. Sci. Mater Med. — 2013. — Vol. 24. — P. 2645 — 2649.
87.    Ratner B. D. Reducing capsular thickness and enhancing angiogenesis around implant drug release systems // J. Control. Release. — 2002. — Vol. 78. — P. 211 — 218.
88.    Rennekampff H. O., Exner K., Lemperie G. et al. Reduction of capsule formation around silicone breast implants by D-penicillamine in rats // Scand. J.  Plast. Reconstr. Surg Hand Surg. — 1992. — Vol. 26. — P. 253 — 255.
89.    Rhett J. M., Ghatnekar G. S., Palatinus J. A. et al. Novel therapies for scar reduction and regenerative healing of skin wounds // Trends Biotechnol. — 2008. — Vol. 26. — P. 173 — 180.
90.    Richter G. T., Smith J. E., Spencer H. J. et al. Histological comparison of implanted cadaveric and porcine dermal matrix grafts // Otolaryngol Head Neck Surg. — 2007. — Vol. 137. — P. 239 — 242.
91.    Rieger U. M., Mesina J., Kalbermatten D. F. et al. Bacterial biofilms and capsular contracture in patients with breast implants // Br. J. Surg. — 2013. — Vol. 100. — P. 768 — 774.
92.    Rosengren A., Danielsen N., Bjursten L. M. Reactive capsule formation around softtissue implants is related to cell necrosis // J. Biomed. Mater. Res. — 1999. — Vol. 46. — P. 458 — 464.
93.    Rosengren A., Wallman L., Danielsen N. et al. Tissue reactions evoked by porous and plane surface made out of silicon and titanium // IEEE Trans Biomed Eng. — 2002. — Vol. 49. — P. 392 — 399.
94.    Rousche P. J., Normann R. A. Chronic recording capability of the Utah Intracortical Electrode Array in cat sensory cortex // J. Neurosci. Methods. — 1998. — Vol. 82. — P. 1 — 15.
95.    Rudolph R., Utley J. R., Woodward M. Contractile fibroblasts (myofibroblasts) in a painful pacemaker pocket // Ann. Thorac. Surg. — 1981. — Vol. 31. — P. 373.
96.    Ruiz-de-Erenchun R., Dotor de las Herrerias J., Hontanilla B. Use of the transforming growth factor A1 inhibitor peptide in periprosthetic capsular fibrosis: experimental model with tetraglycerol dipalmitate //  Plast. Reconstr. Surg. — 2005. — Vol. 116. — P. 1370 — 1378.
97.    Rujitanaroj P., Jao B., Yang J. et al. Controlling fibrous capsule formation through long-term down-regulation of collagen type 1 (COL1A1) expression by nanofibermediated siRNA gene silencing // Acta Biomater. — 2013. — N 9. — P. 4513 — 4524.
98.    Sanders J. E., Stiles C. E., Hayes C. L. Tissue response to single-polymer fibers of varying diameters: evaluation of fibrous encapsulation and macrophage density // J. Biomed. Mater. Res. — 2000. — Vol. 52. — P. 231 — 237.
99.    San-Martin A., Dotor J., Martinez F. et al. Effect of the inhibitor peptide if the transforming growth factor beta (p144) in a new silicone pericapsular model in pigs // Aesthetic. Plast. Surg. — 2010. — Vol. 34. — P. 430 — 437.
100.    Schalper K. A., Orellana J. A., Berthoud V. M. et al. Dysfunctions of the diffusional membrane pathways medicate by hemichannels in inherited and acquired human diseases // Curr. Vasc. Pharmacol. — 2009. — N 7. — P. 486 — 505.
101.    Schwentker A., Vodovotz Y., Weller R. et al. Nitric oxide and wound repair: role of cytokines? // Nitric Oxide. — 2002. — N 7. — P. 1 — 10.
102.    Shah M., Foreman D. M., Ferguson M. W. Neutralization of TGF-a1 and TGF-a2 or exogenous addition of TGF-a3 to cutaneous rat wounds reduces scarring // J. Cell. Sci. — 1995. — Vol. 108. — P. 985 — 1002.
103.    Shanbhag M. S., Friedman H. I., Augustine J. et al. Evaluation of porous polyethylene for external ear reconstruction // Ann. Plast. Surg. — 1990. — Vol. 24. — P. 32 — 39.
104.    Sharkawy A. A., Klitzman B., Truskey G. A. et al. Engineering the tissue which encapsulates subcutaneous implants. I. Diffusion properties // J. Biomed. Mater. Res. — 1997. — Vol. 37. — P. 401 — 412.
105.    Soder B. L., Propst J. T., Brooks T. M. et al. The connexin43 carboxyl-terminal peptide ACT1 modulates the biological response to silicone implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 2009. — Vol. 123. — P. 1440 — 1451.
106.    Spano A., Palmieri B., Taidelli T. P. et al. Reduction of capsular thickness around silicone breast implants by zafirlukast in rats // Eur. Surg. Res. — 2008. — Vol. 41. — P. 8 — 14.
107.    Speirs A. C., Blocksma R. New implantable silicone rubbers. An experimental evaluation of tissue response //  Plast. Reconstr. Surg. — 1963. — Vol. 31. — P. 166 — 175.
108.    Stark G. B., Gobel M., Jaeger K. Intraluminal cyclosporine A reduces capsular thickness around silicone implants in rats // Ann. Plast. Surg. — 1990. — Vol. 24. — P. 156 — 161.
109.    Stevens G. W., Nahabedian M. Y., Harrington J. L. et al. Risk factor analysis for capsular contracture: a 5-year Sientra study analysis using round, smooth, and textured implants for breast augmentation //  Plast. Reconstr. Surg. — 2013. — Vol. 132. — P. 1115 — 1123.
110.    Stump A., Holton L. H., Connor J. et al. The use of acellular dermal matrix to prevent capsule formation around implants in a primate model //  Plast. Reconstr. Surg. — 2009. — Vol. 124. — P. 82 — 91.
111.    Sulfab M. The effects of pirfenidone and IFN-inducible T-cell alpha chemoattractant (ITAC) on transforming-growth-factor-beta 1-mediated synthesis of extracellular matrix proteins in endothelial cells // Crit. Care Med. — 2007. — Vol. 175. — P. A730.
112.    Suska F., Emanuelsson L., Johansson A. et al. Fibrous capsule formation around titanium and copper // J. Biomed. Mater. Res A. — 2008. — Vol. 85. — P. 888 — 896.
113.    Suska F., Svensson S., Johansson A. et al. In vivo evaluation of noble metal coatings // J. Biomed. Mater. Res. B Appl. Biomater. — 2010. — Vol. 92. — P. 86 — 94.
114.    Takahashi H., Wang Y., Grainger D. W. Device-based local delivery of siRNA against mammalian target of rapamycin (mTOR) in a murine subcutaneous implant model to inhibit fibrous encapsulation // J. Control. Release. — 2010. — Vol. 147. — P. 400 — 407.
115.    Thompson H. G. The fate of the pseudosheath pocket around silicone implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1973. — Vol. 51. — P. 667 — 671.
116.    Tobilli J. E., Ferder L., Stella I. et al. Enalapril prevents fatty liver in nephrotic rats // J. Nephrol. — 2002. — Vol. 15. — P. 358 — 367.
117.    Tresco P. A., Winslow B. D. The challenge of integrating devices into the central nervous system // Crit. Rev. Biomed. Eng. — 2011. — Vol. 39. — P. 29 — 44.
118.    Udipi K., Ornberg R. L., Thurmond K. B. et al. Modification of inflammatory response to implanted biomedical materials in vivo by surface bound superoxide dismutase mimics // J. Biomed. Mater. Res. — 2000. — Vol. 51. — P. 549 — 560.
119.    Unlu R. E., Yilmaz A. D., Orbay H. et al. Influence of Rifampin on capsule formation around silicone implants in a rat model // Aesthetic. Plast. Surg. — 2007. — Vol. 31. — P. 358 — 364.
120.    Vacanti F. X. PHEMA as a fibrous capsule-resistant breast prosthesis //  Plast. Reconstr. Surg. — 2004. — Vol. 113. — P. 949 — 952.
121.    Vieira V. J., d’Acampora A. J., Marcos A. B. et al. Vascular endothelial growth factor over expression positively modulates the characteristics of periprosthetic tissue of polyurethane-coated silicone breast implants in rats //  Plast. Reconstr. Surg. — 2010. — Vol. 126. — P. 1899 — 1910.
122.    Vogt J. C., Brandes G., Kruger I. et al. A comparison of different nanostructured biomaterials in subcutaneous tissue // J. Mater. Sci. — 2008. — Vol. 19. — P. 2629 — 2636.
123.    Wagner H., Beller F. K., Peautsch M. Electron and light microscopy examination of capsules around breast implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 1977. — Vol. 60. — P. 49 — 55.
124.    Walboomers X. F., Cross H. J., Ginsel L. A. et al. Microgrooved subcutaneous implants in the goat // J. Biomed. Mater. Res. — 1998. — Vol. 42. — P. 634 — 641.
125.    Ward W. K., Hansen J. C., Massoud R. G. et al. Controlled release of dexamethasone from subcutaneously implanted biosensors in pigs: localized antiinflammatory benefit without systemic effects // J. Biomed. Mater. Res A. — 2010. — Vol. 94. — P. 280 — 2827.
126.    Williams S. K., Kleinert L. B., Hagen K. M. et al. Covalent modification of porous implants using extracellular matrix proteins to accelerate neovascularization // J. Biomed. Mater. Res A. — 2006. — Vol. 78. — P. 59 — 65.
127.    Zdolsek J., Eaton J. W., Tang L. Histamine release and fibrinogen adsorption mediate acute inflammatory responses to biomaterial implants in humans // J. Transl. Med. — 2007. — N 5. — P. 31.
128.    Zhang L., Cao Z., Bai T. et al. Zwitterionic hydrogels implanted in mice resist the foreign body reaction // Nat. Biotechnol. — 2013. — Vol. 31. — P. 553 — 556.
129.    Zimman O. A., Toblli J., Stella I. et al. The effects of angiotensin-converting enzyme inhibitors on the fibrous envelope around mammary implants //  Plast. Reconstr. Surg. — 2007. — Vol. 120. — P. 2025 — 2033.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

20. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Сучасне визначення сепсису та септичного шоку у хворих з глибокими поширеними опіками

Г. П. Козинець1, О. Ю. Сорокіна2, С. В. Слєсаренко2, Ж. В. Філіп2

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ
2 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро
Сепсис розглядають як небезпечний для життя стан, спричинений інфекцією, який асоціюється з високим ризиком смерті. До груп ризику розвитку сепсису відносять пацієнтів із порушенням цілісності шкіри — ранами, опіками, шкірними інфекціями тощо. Доведено, що площа глибокого опіку, вік постраждалого та інгаляційні ураження пов’язані з ризиком розвитку синдрому поліорганної недостатності, сепсису і смерті. Загальновизнано складність проведення диференційованого діагнозу між синдромом системної запальної відповіді у пацієнтів з тяжкими опіками та сепсисом. Велика кількість визначень і термінів, які використовують для сепсису, септичного шоку і дисфункції органів, спричиняє розбіжності у встановленні діагнозу. Наведено нові визначення сепсису і септичного шоку. Представлено основні напрями діагностики та терапії сепсису і септичного шоку.

Ключові слова: опіки, сепсис, септичний шок, синдром поліорганної недостатності.

Список літератури:  
1.    Иашвили Б. П., Беликов Ю. Н., Каселишвили И. И. и др. К вопросу о патогенезе сепсиса у тяжелообожженных // Актуальные проблемы термической травмы: Сб. науч. тр. — СПб, 2002. — С. 150 — 152.
2.    Козинец Г. П., Слесаренко С. В., Радзиховский А. П. и др. Ожоговая интоксикация. Патогенез, клиника, принципы лечения. — К.: Феникс, 2004. — 272 с.
3.    Крылов К. М., Шлык И. В., Филиппова О. В., Ильина В. А. Роль раневой инфекции в развитии системного воспалительного ответа у пострадавших с тяжелой термической травмой // Скорая мед. помощь. — 2006. — № 3. — С. 61 — 62.
4.    Пивоварова Л. П., Крылов К. М., Шлык И. В. и др. Клинико-иммунологические критерии инфекционных осложнений при термической травме: пособие для врачей. — СПб: НИИ скорой помощи имени И. И. Джанелидзе, 2005. — 53 с.
5.    Хрулев С. Е., Воробьев А. В., Белова А. Н. Поражение головного мозга при термической травме: особенности клинической картины и факторы риска // Травматология и ортопедия Росcии. — 2007. — № 3. — С. 31 — 35.
6.    Шано В. П., Гринь В. К., Фисталь Э. Я. и др. Ожоговый шок / Под ред. В. И. Черния. — Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2006. — 176 с.
7.    Шано В. П., Черний В. И., Нестеренко А. Н. Эндотоксикоз, иммунный дистресс и полиорганные нарушения: клинико-морфологическое обоснование терапии с позиции SIRS // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. — 2001. — № 2. — С. 45 — 47.
8.    Шлык И. В. Патогенез, ранняя диагностика и принципы лечения сепсиса у тяжелообожженных: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук: спец. 14.00.37, 14.00.27 «Анестезиология и интенсивная терапия». — CПб, 2009. — 30 с.
9.    Abraham E. New Definitions for sepsis and septic shock continuing evolution but with much still to be done // JAMA. — 2016. — Vol. 315, N 8. — Р. 757 — 759.
10.    Agnihotri N., Gupta V., Joshi R. M. Aerobic bacterial isolates from burn wound infections and their antibiograms — a five-year study // Burns. — 2004. — Vol. 30, N 3. — P. 241 — 243.
11.    Altoparlak U., Erol S., Akcay M. N. et al. The time-related changes of antimicrobial resistance patterns and predominant bacterial profiles of burn wounds and body flora of burned patients // Burns. — 2004. — Vol. 30, N 7. — P. 660 — 664.
12.    Balk R. A. Systemic inflammatory response syndrome (SIRS) Where did it come from and is it still relevant today? // Virulence. — 2014. — N 5. — С. 20 — 26.
13.    Bone R. C., Balk R. A., Cerra F. B. et al., members of the American College of Chest Physicians/Society of Critical Care Medicine Consensus Conference Committee. American College of Chest Physicians / Society of Critical Care Consensus Conference: definitions of sepsis and organ failure and guidelines for the use of innovative therapies in sepsis // Crit. Care Med. — 1992. — Vol. 20, N 6. — P. 864 — 874.
14.    Brilli R. J., Goldstein B. Pediatric sepsis definitions: past, present, and future // Pediatr. Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 6, N 3. — P. 6 — 8.
15.    Chancerelle Y., Catineau J., Jault P., Carson H. Evaluation of serum procalcitonin concentration in the ICU following severe burn // Burns. — 2007. — Vol. 33 N7. — P. 860 — 864.
16.    Crimi E., Sica V., Williams-Ignarro S. et al. The role of oxidative stress in adult critical care // Free Radic Biol Med. — 2006. — Vol. 40, N 3. — P. 398 — 406.
17.    Dellinger R. P., Carlet J. M., Masur H. et al. Surviving Sepsis Campaign Management Guidelines Committee. Surviving sepsis campaign guidelines for management of severe sepsis and septic shock // Crit. Care Med. — 2004. — Vol. 32, N 3. — P. 858 — 873.
18.    DeMacedo J. L., Rosa S. C., Castro C. Sepsis in burned patients // Rev Soc Bras Med Trop. — 2003. — Vol. 36, N 6. — P. 647 — 652.
19.    Fizwater J., Purdue G. F., Hunt J. L., O`Keefe G. E. The risk factors and time course of sepsis and organ dysfunction after burn trauma // J. Trauma. — 2003. — Vol. 54, N 5. — P. 959 — 966.
20.    Fuchs P. C., Kopp J., Häfner H. et al. MRSA-retrospective analysis of an outbreak in the burn centre Aachen // Burns. — 2002. — Vol. 28, N 6. — P. 575 — 578.
21.    Greenhalgh D. G., Saffle J. R., Holmes J. H. et al. American Burn Association consensus conference to define sepsis and infection in burns // J. Burn Care Res. — 2007. — Vol. 28, N 6. — P. 776 — 790.
22.    Gustot T. Multiple organ failure in sepsis: prognosis and role of systemic inflammatory response // Curr. Opin. Crit. Care. — 2011. — Vol. 17, N 2. — Р. 153 — 159.
23.    Heming N., Lamothe L., Ambrosi X., Annane D. Emerging drugs for the treatment of sepsis // Exp. Opin. Emerg. Drugs. — 2016. — Vol. 21, N 1. — Р. 27 — 37.
24.    Herndon D. N., Hart D. W., Wolf S. E. et al. Reversal of catabolism by beta-blockade after severe burns // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 345. — P. 1223 — 1229.
25.    Hill A. J., Germa F., Boyle J. C. Burns in older people — outcomes and risk factors // J. Am. Geriatr. Soc. — 2002. — N 50. — P. 1912 — 1913.
26.    Jeng J. C., Jablonski K., Bridgeman A. et al. Serum lactate, not base deficit, rapidly predicts survival after major burns // Burns. — 2002. — N 28. — P. 161 — 166.
27.    Jeschke M. G., Barrow R. E., Herndon D. N. IGF-I/IGFBP-3 attenuates the pro-inflammatory acute phase response in severely burned children // Ann. Surg. — 2000. — Vol. 231, N 2. — P. 246 — 252.
28.    Karlidag R., Unal S., Sezer O. H. et al. The role of oxidative stress in postoperative delirium // Gen. Hosp. Psychiatry. — 2006. — Vol. 28. — Р. 418 — 423.
29.    Levy M. M., Fink M. P., Marshall J. C. et al. 2001 SCCM/ESICM/ACCP/ATC/SIS International Sepsis Definitions Conference // Crit. Care Med. — 2003. — Vol. 31, N 4. — P. 1250 — 1256.
30.    Lionelli G. T., Pickus E. J., Beckum O. K. et al. A three decade analysis of factors affecting burn mortality in the elderly // Burns. — 2005. — N 31. — P. 958 — 963.
31.    Lopez-Neblina F., Toledo A. H., Toledo-Pereyra L. H. Molecular biology of apoptosis in ischemia and reperfusion // J. Invest. Surg. — 2005. — Vol. 18, N 6. — P. 335 — 350.
32.    Maybauer M. O., Rehberg S., Traber D. L. et al. Pathophysiology of acute lung injury in several burn and smoke inhalations injury // Anaesthesist. — 2009. — Vol. 58, N 8. — P. 805 — 812.
33.    Moraes J. B., Murakami A. H., Fontes B. et al. Gut ischemia/reperfusion induced acute lung injury is an alveolar macrophage dependent event // J. Trauma. — 2008. — Vol. 65, N 5. — P. 1196 — 1200.
34.    Poeze M., Solberg B. C., Greve J. W. et al. Monitoring global volume-related hemodynamic or regional variables after initial resuscitation: What is a better predictor of outcome in critically ill septic patients? // Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 33, N 11. — P. 2494 — 2500.
35.    Sepsis: recognition, diagnosis and early management / NICE guidelines [NG51] Published date: July 2016. Lastupdated: July 2016 // https: // www.nice.org.uk/guidance.
36.    Seymour C. W., Liu V. X., Iwashyna T. J. et al. Assessment of Clinical Criteria for Sepsis: For the Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3) // JAMA. — 2016. — Vol. 315, N 8. — Р. 762 — 774.
37.    Singer M., Deutschman C. S., Seymour C. W. et al. The Third International Consensus Definitions for Sepsisand Septic Shock (Sepsis-3) // JAMA. — 2016. — Vol. 315, N 8. — Р. 801 — 810.
38.    Uppal S. K., Ram S., Kwatra B. et al. Comparative evaluation of surface swab and quantitative full thickness wound biopsy culture in burn patients // Burns. — 2007. — Vol. 33, N 4. — P. 460 — 463.
39.    Willis M. S., Carlson D. L., DiMaio J. M. et al. Macrophage migration inhibitory factor mediates late cardiac dysfunction after burn injury // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2005. — N 288. — P. 795 — 804.
40.    Zanetti G., Blanc D. S., Federli I. et al. Importation of acinetobacter baumannii into a burn unit: a recurrent outbreak of infection. associated with widespread. environmental contamination // Infect. Control. Hosp. Epidemiol. — 2007. — Vol. 28, N 6. — P. 723 — 725.

Інше:
Козинець Георгій Павлович, д. мед. н., проф., зав. кафедри комбустіології та пластичної хірургії
02094, м. Київ, вул. Краківська,13, КМКЛ № 2. Тел. (44) 292-70-68. E-mаil: juri444@ukr.net
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 13 лютого 2017 р.

 

Современное определение сепсиса и септического шока у больных с глубокими и распространенными ожогами

Г. П. Козинец1, E. Ю. Сорокина2, С. В. Слесаренко2, Ж. В. Филипп2

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев
2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр
Сепсис рассматривают как опасное для жизни состояние, вызванное инфекцией, которое ассоциируется с высоким риском смерти. К группам риска развития сепсиса относят пациентов с нарушениям целостности кожи — ранами, ожогами, кожными инфекциями и т. д. Доказано, что площадь глубокого ожога, возраст пострадавшего и ингаляционные поражения связаны с риском развития синдрома полиорганной недостаточности, сепсиса и смерти. Общепризнана сложность проведения дифференцированного диагноза между синдромом системного воспалительного ответа у пациентов с тяжелыми ожогами и развитием сепсиса. Большое количество определений и терминов, используемых в настоящее время для сепсиса, септического шока и полиорганной недостаточности, приводит к расхождению в установлении диагноза. Приведены новые определения сепсиса и септического шока. Представлены основные направления диагностики и терапии сепсиса и септического шока.

Ключевые слова: ожоги, сепсис, септический шок, синдром полиорганной недостаточности.

Список литературы:  
1.    Иашвили Б. П., Беликов Ю. Н., Каселишвили И. И. и др. К вопросу о патогенезе сепсиса у тяжелообожженных // Актуальные проблемы термической травмы: Сб. науч. тр. — СПб, 2002. — С. 150 — 152.
2.    Козинец Г. П., Слесаренко С. В., Радзиховский А. П. и др. Ожоговая интоксикация. Патогенез, клиника, принципы лечения. — К.: Феникс, 2004. — 272 с.
3.    Крылов К. М., Шлык И. В., Филиппова О. В., Ильина В. А. Роль раневой инфекции в развитии системного воспалительного ответа у пострадавших с тяжелой термической травмой // Скорая мед. помощь. — 2006. — № 3. — С. 61 — 62.
4.    Пивоварова Л. П., Крылов К. М., Шлык И. В. и др. Клинико-иммунологические критерии инфекционных осложнений при термической травме: пособие для врачей. — СПб: НИИ скорой помощи имени И. И. Джанелидзе, 2005. — 53 с.
5.    Хрулев С. Е., Воробьев А. В., Белова А. Н. Поражение головного мозга при термической травме: особенности клинической картины и факторы риска // Травматология и ортопедия Росcии. — 2007. — № 3. — С. 31 — 35.
6.    Шано В. П., Гринь В. К., Фисталь Э. Я. и др. Ожоговый шок / Под ред. В. И. Черния. — Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2006. — 176 с.
7.    Шано В. П., Черний В. И., Нестеренко А. Н. Эндотоксикоз, иммунный дистресс и полиорганные нарушения: клинико-морфологическое обоснование терапии с позиции SIRS // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. — 2001. — № 2. — С. 45 — 47.
8.    Шлык И. В. Патогенез, ранняя диагностика и принципы лечения сепсиса у тяжелообожженных: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук: спец. 14.00.37, 14.00.27 «Анестезиология и интенсивная терапия». — CПб, 2009. — 30 с.
9.    Abraham E. New Definitions for sepsis and septic shock continuing evolution but with much still to be done // JAMA. — 2016. — Vol. 315, N 8. — Р. 757 — 759.
10.    Agnihotri N., Gupta V., Joshi R. M. Aerobic bacterial isolates from burn wound infections and their antibiograms — a five-year study // Burns. — 2004. — Vol. 30, N 3. — P. 241 — 243.
11.    Altoparlak U., Erol S., Akcay M. N. et al. The time-related changes of antimicrobial resistance patterns and predominant bacterial profiles of burn wounds and body flora of burned patients // Burns. — 2004. — Vol. 30, N 7. — P. 660 — 664.
12.    Balk R. A. Systemic inflammatory response syndrome (SIRS) Where did it come from and is it still relevant today? // Virulence. — 2014. — N 5. — С. 20 — 26.
13.    Bone R. C., Balk R. A., Cerra F. B. et al., members of the American College of Chest Physicians/Society of Critical Care Medicine Consensus Conference Committee. American College of Chest Physicians / Society of Critical Care Consensus Conference: definitions of sepsis and organ failure and guidelines for the use of innovative therapies in sepsis // Crit. Care Med. — 1992. — Vol. 20, N 6. — P. 864 — 874.
14.    Brilli R. J., Goldstein B. Pediatric sepsis definitions: past, present, and future // Pediatr. Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 6, N 3. — P. 6 — 8.
15.    Chancerelle Y., Catineau J., Jault P., Carson H. Evaluation of serum procalcitonin concentration in the ICU following severe burn // Burns. — 2007. — Vol. 33 N7. — P. 860 — 864.
16.    Crimi E., Sica V., Williams-Ignarro S. et al. The role of oxidative stress in adult critical care // Free Radic Biol Med. — 2006. — Vol. 40, N 3. — P. 398 — 406.
17.    Dellinger R. P., Carlet J. M., Masur H. et al. Surviving Sepsis Campaign Management Guidelines Committee. Surviving sepsis campaign guidelines for management of severe sepsis and septic shock // Crit. Care Med. — 2004. — Vol. 32, N 3. — P. 858 — 873.
18.    DeMacedo J. L., Rosa S. C., Castro C. Sepsis in burned patients // Rev Soc Bras Med Trop. — 2003. — Vol. 36, N 6. — P. 647 — 652.
19.    Fizwater J., Purdue G. F., Hunt J. L., O`Keefe G. E. The risk factors and time course of sepsis and organ dysfunction after burn trauma // J. Trauma. — 2003. — Vol. 54, N 5. — P. 959 — 966.
20.    Fuchs P. C., Kopp J., Häfner H. et al. MRSA-retrospective analysis of an outbreak in the burn centre Aachen // Burns. — 2002. — Vol. 28, N 6. — P. 575 — 578.
21.    Greenhalgh D. G., Saffle J. R., Holmes J. H. et al. American Burn Association consensus conference to define sepsis and infection in burns // J. Burn Care Res. — 2007. — Vol. 28, N 6. — P. 776 — 790.
22.    Gustot T. Multiple organ failure in sepsis: prognosis and role of systemic inflammatory response // Curr. Opin. Crit. Care. — 2011. — Vol. 17, N 2. — Р. 153 — 159.
23.    Heming N., Lamothe L., Ambrosi X., Annane D. Emerging drugs for the treatment of sepsis // Exp. Opin. Emerg. Drugs. — 2016. — Vol. 21, N 1. — Р. 27 — 37.
24.    Herndon D. N., Hart D. W., Wolf S. E. et al. Reversal of catabolism by beta-blockade after severe burns // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 345. — P. 1223 — 1229.
25.    Hill A. J., Germa F., Boyle J. C. Burns in older people — outcomes and risk factors // J. Am. Geriatr. Soc. — 2002. — N 50. — P. 1912 — 1913.
26.    Jeng J. C., Jablonski K., Bridgeman A. et al. Serum lactate, not base deficit, rapidly predicts survival after major burns // Burns. — 2002. — N 28. — P. 161 — 166.
27.    Jeschke M. G., Barrow R. E., Herndon D. N. IGF-I/IGFBP-3 attenuates the pro-inflammatory acute phase response in severely burned children // Ann. Surg. — 2000. — Vol. 231, N 2. — P. 246 — 252.
28.    Karlidag R., Unal S., Sezer O. H. et al. The role of oxidative stress in postoperative delirium // Gen. Hosp. Psychiatry. — 2006. — Vol. 28. — Р. 418 — 423.
29.    Levy M. M., Fink M. P., Marshall J. C. et al. 2001 SCCM/ESICM/ACCP/ATC/SIS International Sepsis Definitions Conference // Crit. Care Med. — 2003. — Vol. 31, N 4. — P. 1250 — 1256.
30.    Lionelli G. T., Pickus E. J., Beckum O. K. et al. A three decade analysis of factors affecting burn mortality in the elderly // Burns. — 2005. — N 31. — P. 958 — 963.
31.    Lopez-Neblina F., Toledo A. H., Toledo-Pereyra L. H. Molecular biology of apoptosis in ischemia and reperfusion // J. Invest. Surg. — 2005. — Vol. 18, N 6. — P. 335 — 350.
32.    Maybauer M. O., Rehberg S., Traber D. L. et al. Pathophysiology of acute lung injury in several burn and smoke inhalations injury // Anaesthesist. — 2009. — Vol. 58, N 8. — P. 805 — 812.
33.    Moraes J. B., Murakami A. H., Fontes B. et al. Gut ischemia/reperfusion induced acute lung injury is an alveolar macrophage dependent event // J. Trauma. — 2008. — Vol. 65, N 5. — P. 1196 — 1200.
34.    Poeze M., Solberg B. C., Greve J. W. et al. Monitoring global volume-related hemodynamic or regional variables after initial resuscitation: What is a better predictor of outcome in critically ill septic patients? // Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 33, N 11. — P. 2494 — 2500.
35.    Sepsis: recognition, diagnosis and early management / NICE guidelines [NG51] Published date: July 2016. Lastupdated: July 2016 // https: // www.nice.org.uk/guidance.
36.    Seymour C. W., Liu V. X., Iwashyna T. J. et al. Assessment of Clinical Criteria for Sepsis: For the Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3) // JAMA. — 2016. — Vol. 315, N 8. — Р. 762 — 774.
37.    Singer M., Deutschman C. S., Seymour C. W. et al. The Third International Consensus Definitions for Sepsisand Septic Shock (Sepsis-3) // JAMA. — 2016. — Vol. 315, N 8. — Р. 801 — 810.
38.    Uppal S. K., Ram S., Kwatra B. et al. Comparative evaluation of surface swab and quantitative full thickness wound biopsy culture in burn patients // Burns. — 2007. — Vol. 33, N 4. — P. 460 — 463.
39.    Willis M. S., Carlson D. L., DiMaio J. M. et al. Macrophage migration inhibitory factor mediates late cardiac dysfunction after burn injury // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2005. — N 288. — P. 795 — 804.
40.    Zanetti G., Blanc D. S., Federli I. et al. Importation of acinetobacter baumannii into a burn unit: a recurrent outbreak of infection. associated with widespread. environmental contamination // Infect. Control. Hosp. Epidemiol. — 2007. — Vol. 28, N 6. — P. 723 — 725.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

21. Огляди

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Сучасний стан діагностики та лікування аневризм вісцеральних артерій

С. М. Геник

Івано-Франківський національний медичний університет
Аневризми вісцеральних артерій трапляються порівняно рідко і в більшості випадків є діагностичною знахідкою при обстеженні хворих з абдомінальною патологією. Перше місце за частотою посідають аневризми селезінкової артерії, друге — аневризми печінкової артерії, рідше трапляються аневризми гастродуоденальної, панкреатодуоденальної артерій, артерій підшлункової залози, ще рідше — верхньої брижової артерії та черевного стовбура. Причини виникнення справжніх аневризм вісцеральних артерій — атеросклероз, фібром’язова дисплазія, порушення будови колагенових волокон, зменшення м’язових волокон. Псевдоаневризми виникають при травматичному пошкодженні судинної стінки, спричиненому ятрогенією, інфікуванням, запаленням або васкулітом. Спектр клінічних виявів обмежений і неспецифічний. Хворі скаржаться на біль у животі різної локалізації і характеру та абдомінальний дискомфорт. У таких хворих попередньо діагностують захворювання органів черевної порожнини (гострий і хронічний панкреатит, жовчнокам’яну хворобу, пухлини тощо). До методів діагностики належать ультразвукове дослідження, мультиспіральна комп’ютерна томографія з контрастуванням, селективна ангіографія, визначення предикторів розвитку неспроможності стінки аневризми — матриксних металопротеїназ ММР-2 і ММР-9 у сироватці крові. З огляду на високий ризик розриву аневризми, часто зі смертельною кровотечею, лікування як симптомних, так і асимптомних аневризм вісцеральних артерій обов’язкове. Вибір методу лікування залежить від тяжкості стану хворого, клінічних виявів, локалізації аневризми та її морфології. Перевагу віддають ендоваскулярним методам, таким як від’єднання аневризми вісцеральної артерії від кровоплину, емболізація порожнини аневризми, емболізація артерії дистальніше і проксимальніше за шийку аневризми, ендопротезування, стент-асистувальна оклюзія.

Ключові слова: аневризми вісцеральних артерій, мультиспіральна комп’ютерна томографія, матриксні металопротеїнази, ендоваскулярне лікування.

Список літератури:  
1.    Автушко С. В., Ахметбаева А. К. Диагностика ложной аневризмы селезеночной артерии методом магнитно-резонансной томографии (случай из практики) // Наука и здравоохранение. — 2014. — № 11. — С. 11 — 13.
2.    Буткевич А. Ц.. Бровкин А. Е., Кошелев М. Л., Гордеев С. Н. и др. Аневризма селезеночной артерии — диагностика и лечение // Анналы хирургической гепатологии. — 2015. — № 12. — С. 104 — 112.
3.    Гавриленко А. В., Синявин Г. В., Данилин В. В. Хирургическое лечение аневризм непарных висцеральных ветвей брюшной аорты // Хирургия. — 2001. — № 7. — С. 4 — 8.
4.    Коков Л. С., Кармазановский Г. Г., Тарваева Н. В., Цыганков В. Н. Рентгеноэндоваскулярное лечение аневризм непарных висцеральных артерий // Ангиол. и сосуд. хир. — 2008. — Т. 14, № 3. — С. 55 — 61.
5.    Кригер А. Г., Коков Л. С., Кармазановский Г. Г. и др. Ложные аневризмы артерий басейна чревного ствола у больных хроническим панкреатитом // Хирургия. — 2008. — № 12. — С. 17 — 23.
6.    Овчинников В. А., Базаев А. В., Захаров Л. Г., Гошадзе К. Ложные аневризмы ветвей чревного ствола в просвете постнекротических псевдокист поджелудочной железы // Материалы XVII Междунар. конгресса хирургов-гепатологов стран СНГ «Актуальные проблемы хирургической гепатологии», Уфа, 15 — 17 сентября 2010 г. — Уфа, 2010. — С. 223 — 224.
7.    Покровский А. В. Клиническая ангиология: Рук-во в 2 т. — М.: Медицина, 2004. — Т. 2. — С. 117 — 128.
8.    Степаненко А. Б., Белов Ю. В., Комаров Р. Н., Сточний Н. Ю. Хирургическое лечение аневризмы верхней брыжеечной артерии и стеноза терминального отдела аорты у ребенка 12 лет // Хирургия. — 2010. — № 2. — С. 64 — 66.
9.    Хамитов Ф. Ф., Дибиров М. Д., Терещенко С. А., Артыков А. Б. Аневризмы висцеральных и почечных артерий // Хирургия. — 2013. — № 12. — С. 85 — 88.
10.    Шевченко Ю. Л., Стойко Ю. М., Боломатов Н. В. и др. Применение нейрорентгенэндоваскулярных технологий при лечении посттравматических ложных аневризм висцеральных артерий // Интервенционная кардиоангиология. — 2014. — № 36. — С. 5 — 17.
11.    Шестопалов С. С., Михайлова С. А., Тарасов А. Н. и др. Ложная аневризма селезеночной артерии как осложнение острого и хронического панкреатита // Хирургия. — 2012. — № 12. — С. 14 — 18.
12.    Яшина Н. И., Билявин М. Ю. Возможности мультиспиральной компьютерной томографии в диагностике аневризм висцеральных ветвей брюшной аорты, как осложнений хронического панкреатита // Материалы XVII Междунар. конгресса «Актуальные проблемы хирургичeской гепатологии», Уфа, 15 — 17 сентября 2010 г. — Уфа, 2010. — С. 255 — 257.
13.    Aydin M. T., Fersahoglu M. M., Tezer S. et al. Spontaneous rupture of the splenic artery aneurysm: a rare clinical presentation of acute abdomen // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. — 2016. — Vol. 22 (1). — P. 106 — 108.
14.    Boudghene F., Hermine C. L., Bigot J. M. Arterial complications of pancreatic: diagnostic and therapeutic aspects in 104 cases // J. Vasc. Interv. Radiol. — 1993. — Vol. 4, N 4. — P. 551 — 558.
15.    Carr S. C., Mahvi D. M., Hoch J. R. et al. Visceral artery aneurysm rupture // J. Vasc. Surg. — 2001. — Vol. 33, N 4. — P. 806 — 811.
16.    Deger K. C., Gundes E., Fedakar A. Surgical management of a splenic artery aneurysm // Clin. Case Rep. — 2016. — Vol. 4 (5), N 29. — P. 524 — 525.
17.    Folyesson M., Sulveira A., Erikson P., Swedenborg J. Protease activity in the multi-layered intraluminal thrombus of abdominal aortic aneurysm // Atherosclerosis. — 2011. — Vol. 218, N 2. — P. 294 — 299.
18.    Gandini A., Pipitone V., Uonda D., Pendenza G. Endovascular treatment of a giant superior mesenteric artery pseudoaneurysm using a nitinol stent-groft // Cardiovasc. Interv. Radiol. — 2005. — N 1. — P. 102 — 106.
19.    Gonzales G. M., Zanabili A. A., Revuetta M. L., Alonso P. M. Ruptured giant hepatic artery aneurysm // Cir. Esp. — 2016. — N 2. — P. 2 — 6.
20.    Hemmati H., Karimian M., Moradi H. et al. Endovascular treatment of a huge hepatic artery aneurysm by coil embolization method: a case report // Iran J. Radiol. — 2015. — Vol. 22, N 12 (3). — P. 52 — 58.
21.    Hong I. K., Chai I. H., Chu Y. C. et al. Multiple visceral artery aneurysm managed by Yasargil aneurysm clips // Ann. Surg. Treat. Res. — 2015. — Vol. 89 (3). — P. 162 — 165.
22.    Honda K., Saraya T., Yokoyama T. et al. Multiple mycotic hepatic and splenic artery aneurysm in a patient with pneumococcal pneumonia: a case report with a review of the literature // Clin. Case Rep. — 2015. — Vol. 3 (10). — P. 891 — 896.
23.    Huang Y. K., Hsich H. C., Tsai F. C. et al. Visceral artery aneurysm risk factor analysis and therapeutic opinion // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2007. — Vol. 33, N 3. — P. 293 — 301.
24.    Kemmeter P., Bonneli B., Vander Holk W. et al. Percutaneous thrombin injection of splanchnic artery aneurisms: two case reports // J. Vasc. Interv. Radiol. — 2000. — Vol. 11, N 4. — P. 469 — 472.
25.    Kimura Y., Ito T., Imamura M., Hirata K. Successful hybrid treatment for huge visceral artery aneurysms with contained rupture complicating segmental arterial mediolysis // Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2015. — Vol. 21 (6). — P. 814 — 816.
26.    Kordzadeh A., Kolyan J. P., Jonas A. et al. Cryptogenic mycotic aneurysm of the superior mesenteric artery // J. Surg. Case Rep. — 2013. — Vol. 2015 (8), N 83. — P. 106 — 109.
27.    Lam S., Chan A. C., Poon R. T. Technical considerations for Ligation of ruptured hepatic artery aneurysm: is arterial reconstruction necessary? // Hong Kong Med. J. — 2015. — Vol. 21 (3). — P. 276 — 279.
28.    Loffroy R., Favelier S., Pottecher P. et al. Endovascular management of visceral artery aneurysms: When to watch, when to intervene? // World J. Radiol. — 2015. — Vol. 28, N 7. — P. 143 — 148.
29.    Matsuda Y., Sakamoto K., Nishino E. et al. Pancreatectomy and splenectomy for a splenic aneurysm associated with segmental arterial mediolysis // World J. Gastointest Surg. — 2015. — Vol. 27, n 7 (5). — P. 78 — 81.
30.    Melissano G., Mascia D., Gabriel S. A. Hepatic artery aneurysms: open and endovascular repair // J. Cardiovasc. Surg. (Torino). — 2016. — Vol. 5, N 6. — P. 27 — 29.
31.    Naganuma M., Matsui H., Hotzumi J. Short-term outcomes following elective transcatheter arterial embolization for splenic artery aneurysms: data from a nationwide administrative database // Acta Radiol. Open. — 2015. — Vol. 4 (9), N 10. — P. 204 — 207.
32.    Nosher J. L., Chung J., Brevetti L. S. Visceral and renal artery aneurysms a pictorial essay on endovascular therapy // Radiographics. — 2006. — Vol. 26, N 6. — P. 1687 — 1704.
33.    Ouakaa-Kchaou A., Boussourra H., Gargouri D. et al. Aneurysm of the hepatic artery: An exceptional association with the polycystic hepatorenal disease // Tunis Med. — 2015. — Vol. 93 (1). — P. 48 — 50.
34.    Pejkic S., Tomic J., Opacic D. et al. Splenic Artery aneurysms: two cases varied etiology, clinical presentation and treatment outcome // Srp. Arh. Celok. Lek. — 2015. — Vol. 143 (5 — 6). — P. 326 — 331.
35.    Robaldo A., Gramondo F., Beccaria F., Colotto P. Giant splenic artery aneurysm rupture // Clin. Case Rep. — 2016. — Vol. 17, № 4 (6). — P. 620 — 622.
36.    Rossi M., Rebonato A., Greco L. et al. Endovascular exclusion of visceral artery aneurysms with stent-grafts: technique and long-term follow-up // Cardiovasc. Interv. Radiol. — 2008. — Vol. 31. — P. 36 — 42.
37.    Rossi M., Virgilio E., Laurino F., Orgera G. Giant hepatic artery aneurysm associated with immunoglobulin g4 — related disease successfully treated using a liquid embolic agent // Korean J. Radiol. — 2015. — Vol. 16 (4). — P. 953 — 954.
38.    Shawky M. S., Tan J., French R. Gasatroduodenal artery aneurysm: a case report and concise review of literature // Ann. Vasc. Dis. — 2015. — Vol. 8 (4). — P. 331 — 333.
39.    Shukuzawa K., Toya N., Fukuchima S., Momose M. Surgical treatment of a giant right hepatic artery aneurysm with an aberrant left hepatic artery: report of a case // Ann. Vasc. Dis. — 2015. — Vol. 8 (3). — P. 271 — 273.
40.    Silina T. Splenic artery pseudoaneurysm as a cause of gastric bleeding // 5 European EGEUS Congress. — 2013. — P. 127 — 129.
41.    Snow A. F., Vannahme M., Kottley L., Pullyblank A. Ruptured hepatic artery aneurysm precipitated gangrenous perforated appendicitis: a case report // J. Surg. Case Rep. — 2016. — Vol. 2015 (5), N 12. — P. 10 — 12.
42.    Stanley J. C., Messina L. M., Zelenock G. B. Splanchnic and renal artery aneurysm // Vascular Surgery. A Comprehensive Review / Ed. by W.S. Moore. — Philadelphia: WB Saunders, 1993. — P. 435 — 450.
43.    Takei T., Sakai M., Suzuki T. et al. Surgical resection of a ruptured pancreaticoduodenal artery aneurysm // Ann. J. Case Rep. — 2016. — Vol. 22, N 17. — P. 39 — 42.
44.    Tondolo V., Manzoni A., Zamboni F. A Liver donor with double hepatic artery aneurysm: a saved graft // Hepatobiliary Pancreat Dis. Int. — 2015. — Vol. 14 (4). — P. 443 — 445.
45.    Vargova V., Pytliak M. Matrix metalloproteinase inhibitors. — Springer, 2012. — P. 1 — 35.
46.    Vultaggio F., Morere P. H., Constantin C. et al. Gastrointestinal bleeding and obstructive jaundice: Think of hepatic artery aneurysm // World J. Gastrointest. Surg. — 2016. — Vol. 8 (6). — P. 467 — 471.
47.    Wang C. X., Guo S. L., Han L. N. et al. Computed tomography, angiography in diagnosis and treatment of splenic artery aneurysm // Chin. Med. J. (Engl.). — 2016. — Vol. 129 (3), N 5. — P. 367 — 369.
48.    Weber C. H., Pfeifer K. J., Tato F., Reiser M. Transcatheter coil embolization of an aneurysm of the pancreaticoduodenal artery with occluded celiac trunk // Cardiovasc. Interv. Radiol. — 2005. — N 2. — P. 251 — 261.
49.    Yamamota T., Miyazaki T., Kurashima Y. et al. Aneurysm of pancreatic artery in association with celiac axis stenosis: report of a case and review of the literatures // Osaka City Med. J. — 2015. — Vol. 61 (2). — P. 113 — 123.
50.    Zhang H., Wang Z., Cao D. False aneurysm of the common hepatic artery ruptured into the duodenum // Am. J. Gastroenteral. — 2016. — Vol. 111 (7). — P. 922 — 924.

Інше:
Геник Степан Миколайович, д. мед. н., проф. кафедри загальної хірургії
76007, м. Івано-Франківськ, вул. Квітки-Основ’яненка, 2. Тел. (342) 52-82-40. E-mail: stepan.genyk@ukr.net
Стат­тя на­дій­шла до ре­дак­ції 13 вересня 2016 р.

 

Современное состояние диагностики и лечения аневризм висцеральных артерий

С. Н. Генык

Ивано-Франковский национальный медицинский университет
 Аневризмы висцеральных артерий встречаются довольно редко и в большинстве случаев являются диагностической находкой при обследовании больных с абдоминальной патологией. Первое место по частоте занимают аневризмы селезеночной артерии, второе — аневризмы печеночной артерии, реже встречаются аневризмы гастродуоденальной, панкреато­дуоденальной артерий, артерий поджелудочной железы, еще реже — верхней брыжеечной артерии и брюшного ствола. Причины возникновения истинных аневризм висцеральных артерий — атеросклероз, фибромышечная дисплазия, нарушения строения коллагеновых волокон, уменьшение мышечных волокон. Псевдоаневризмы появляются при травматическом повреждении сосудистой стенки, обусловленном ятрогенией, инфицированием, воспалением или васкулитом. Спектр клинических проявлений ограничен и неспецифичен. Больные жалуются на боль в животе разной локализации и характера и абдоминальный дискомфорт. У таких больных предварительно диагностируют заболевания органов брюшной полости (острый и хронический панкреатит, желчнокаменную болезнь, опухоли и т. д.). К методам диагностики относятся ультразвуковое исследование, мультиспиральная компьютерная томография с контрастированием, селективная ангиография и определение предикторов развития несостоятельности стенки аневризмы — матриксных металлопротеиназ ММР-2 и ММР-9 в сыворотке крови. Учитывая высокий риск разрыва аневризмы, часто со смертельным кровотечением, лечение как симптомных, так и асимптомных аневризм висцеральных артерий, является обязательным. Выбор метода лечения зависит от тяжести состояния больного, клинических проявлений, локализации аневризмы и ее морфологии. Предпочтение отдают эндоваскулярным методикам, таким как выключение аневризмы висцеральной артерии из кровотока, эмболизация полости аневризмы, эмболизация артерии дистальнее и проксимальнее шейки аневризмы, эндопротезирование, стент-ассистирующая окклюзия.

Ключевые слова: аневризмы висцеральных артерий, мультиспиральная компьютерная томография, матриксные металлопротеиназы, эндоваскулярное лечение.

Список литературы:
1.    Автушко С. В., Ахметбаева А. К. Диагностика ложной аневризмы селезеночной артерии методом магнитно-резонансной томографии (случай из практики) // Наука и здравоохранение. — 2014. — № 11. — С. 11 — 13.
2.    Буткевич А. Ц.. Бровкин А. Е., Кошелев М. Л., Гордеев С. Н. и др. Аневризма селезеночной артерии — диагностика и лечение // Анналы хирургической гепатологии. — 2015. — № 12. — С. 104 — 112.
3.    Гавриленко А. В., Синявин Г. В., Данилин В. В. Хирургическое лечение аневризм непарных висцеральных ветвей брюшной аорты // Хирургия. — 2001. — № 7. — С. 4 — 8.
4.    Коков Л. С., Кармазановский Г. Г., Тарваева Н. В., Цыганков В. Н. Рентгеноэндоваскулярное лечение аневризм непарных висцеральных артерий // Ангиол. и сосуд. хир. — 2008. — Т. 14, № 3. — С. 55 — 61.
5.    Кригер А. Г., Коков Л. С., Кармазановский Г. Г. и др. Ложные аневризмы артерий басейна чревного ствола у больных хроническим панкреатитом // Хирургия. — 2008. — № 12. — С. 17 — 23.
6.    Овчинников В. А., Базаев А. В., Захаров Л. Г., Гошадзе К. Ложные аневризмы ветвей чревного ствола в просвете постнекротических псевдокист поджелудочной железы // Материалы XVII Междунар. конгресса хирургов-гепатологов стран СНГ «Актуальные проблемы хирургической гепатологии», Уфа, 15 — 17 сентября 2010 г. — Уфа, 2010. — С. 223 — 224.
7.    Покровский А. В. Клиническая ангиология: Рук-во в 2 т. — М.: Медицина, 2004. — Т. 2. — С. 117 — 128.
8.    Степаненко А. Б., Белов Ю. В., Комаров Р. Н., Сточний Н. Ю. Хирургическое лечение аневризмы верхней брыжеечной артерии и стеноза терминального отдела аорты у ребенка 12 лет // Хирургия. — 2010. — № 2. — С. 64 — 66.
9.    Хамитов Ф. Ф., Дибиров М. Д., Терещенко С. А., Артыков А. Б. Аневризмы висцеральных и почечных артерий // Хирургия. — 2013. — № 12. — С. 85 — 88.
10.    Шевченко Ю. Л., Стойко Ю. М., Боломатов Н. В. и др. Применение нейрорентгенэндоваскулярных технологий при лечении посттравматических ложных аневризм висцеральных артерий // Интервенционная кардиоангиология. — 2014. — № 36. — С. 5 — 17.
11.    Шестопалов С. С., Михайлова С. А., Тарасов А. Н. и др. Ложная аневризма селезеночной артерии как осложнение острого и хронического панкреатита // Хирургия. — 2012. — № 12. — С. 14 — 18.
12.    Яшина Н. И., Билявин М. Ю. Возможности мультиспиральной компьютерной томографии в диагностике аневризм висцеральных ветвей брюшной аорты, как осложнений хронического панкреатита // Материалы XVII Междунар. конгресса «Актуальные проблемы хирургичeской гепатологии», Уфа, 15 — 17 сентября 2010 г. — Уфа, 2010. — С. 255 — 257.
13.    Aydin M. T., Fersahoglu M. M., Tezer S. et al. Spontaneous rupture of the splenic artery aneurysm: a rare clinical presentation of acute abdomen // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. — 2016. — Vol. 22 (1). — P. 106 — 108.
14.    Boudghene F., Hermine C. L., Bigot J. M. Arterial complications of pancreatic: diagnostic and therapeutic aspects in 104 cases // J. Vasc. Interv. Radiol. — 1993. — Vol. 4, N 4. — P. 551 — 558.
15.    Carr S. C., Mahvi D. M., Hoch J. R. et al. Visceral artery aneurysm rupture // J. Vasc. Surg. — 2001. — Vol. 33, N 4. — P. 806 — 811.
16.    Deger K. C., Gundes E., Fedakar A. Surgical management of a splenic artery aneurysm // Clin. Case Rep. — 2016. — Vol. 4 (5), N 29. — P. 524 — 525.
17.    Folyesson M., Sulveira A., Erikson P., Swedenborg J. Protease activity in the multi-layered intraluminal thrombus of abdominal aortic aneurysm // Atherosclerosis. — 2011. — Vol. 218, N 2. — P. 294 — 299.
18.    Gandini A., Pipitone V., Uonda D., Pendenza G. Endovascular treatment of a giant superior mesenteric artery pseudoaneurysm using a nitinol stent-groft // Cardiovasc. Interv. Radiol. — 2005. — N 1. — P. 102 — 106.
19.    Gonzales G. M., Zanabili A. A., Revuetta M. L., Alonso P. M. Ruptured giant hepatic artery aneurysm // Cir. Esp. — 2016. — N 2. — P. 2 — 6.
20.    Hemmati H., Karimian M., Moradi H. et al. Endovascular treatment of a huge hepatic artery aneurysm by coil embolization method: a case report // Iran J. Radiol. — 2015. — Vol. 22, N 12 (3). — P. 52 — 58.
21.    Hong I. K., Chai I. H., Chu Y. C. et al. Multiple visceral artery aneurysm managed by Yasargil aneurysm clips // Ann. Surg. Treat. Res. — 2015. — Vol. 89 (3). — P. 162 — 165.
22.    Honda K., Saraya T., Yokoyama T. et al. Multiple mycotic hepatic and splenic artery aneurysm in a patient with pneumococcal pneumonia: a case report with a review of the literature // Clin. Case Rep. — 2015. — Vol. 3 (10). — P. 891 — 896.
23.    Huang Y. K., Hsich H. C., Tsai F. C. et al. Visceral artery aneurysm risk factor analysis and therapeutic opinion // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2007. — Vol. 33, N 3. — P. 293 — 301.
24.    Kemmeter P., Bonneli B., Vander Holk W. et al. Percutaneous thrombin injection of splanchnic artery aneurisms: two case reports // J. Vasc. Interv. Radiol. — 2000. — Vol. 11, N 4. — P. 469 — 472.
25.    Kimura Y., Ito T., Imamura M., Hirata K. Successful hybrid treatment for huge visceral artery aneurysms with contained rupture complicating segmental arterial mediolysis // Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg. — 2015. — Vol. 21 (6). — P. 814 — 816.
26.    Kordzadeh A., Kolyan J. P., Jonas A. et al. Cryptogenic mycotic aneurysm of the superior mesenteric artery // J. Surg. Case Rep. — 2013. — Vol. 2015 (8), N 83. — P. 106 — 109.
27.    Lam S., Chan A. C., Poon R. T. Technical considerations for Ligation of ruptured hepatic artery aneurysm: is arterial reconstruction necessary? // Hong Kong Med. J. — 2015. — Vol. 21 (3). — P. 276 — 279.
28.    Loffroy R., Favelier S., Pottecher P. et al. Endovascular management of visceral artery aneurysms: When to watch, when to intervene? // World J. Radiol. — 2015. — Vol. 28, N 7. — P. 143 — 148.
29.    Matsuda Y., Sakamoto K., Nishino E. et al. Pancreatectomy and splenectomy for a splenic aneurysm associated with segmental arterial mediolysis // World J. Gastointest Surg. — 2015. — Vol. 27, n 7 (5). — P. 78 — 81.
30.    Melissano G., Mascia D., Gabriel S. A. Hepatic artery aneurysms: open and endovascular repair // J. Cardiovasc. Surg. (Torino). — 2016. — Vol. 5, N 6. — P. 27 — 29.
31.    Naganuma M., Matsui H., Hotzumi J. Short-term outcomes following elective transcatheter arterial embolization for splenic artery aneurysms: data from a nationwide administrative database // Acta Radiol. Open. — 2015. — Vol. 4 (9), N 10. — P. 204 — 207.
32.    Nosher J. L., Chung J., Brevetti L. S. Visceral and renal artery aneurysms a pictorial essay on endovascular therapy // Radiographics. — 2006. — Vol. 26, N 6. — P. 1687 — 1704.
33.    Ouakaa-Kchaou A., Boussourra H., Gargouri D. et al. Aneurysm of the hepatic artery: An exceptional association with the polycystic hepatorenal disease // Tunis Med. — 2015. — Vol. 93 (1). — P. 48 — 50.
34.    Pejkic S., Tomic J., Opacic D. et al. Splenic Artery aneurysms: two cases varied etiology, clinical presentation and treatment outcome // Srp. Arh. Celok. Lek. — 2015. — Vol. 143 (5 — 6). — P. 326 — 331.
35.    Robaldo A., Gramondo F., Beccaria F., Colotto P. Giant splenic artery aneurysm rupture // Clin. Case Rep. — 2016. — Vol. 17, № 4 (6). — P. 620 — 622.
36.    Rossi M., Rebonato A., Greco L. et al. Endovascular exclusion of visceral artery aneurysms with stent-grafts: technique and long-term follow-up // Cardiovasc. Interv. Radiol. — 2008. — Vol. 31. — P. 36 — 42.
37.    Rossi M., Virgilio E., Laurino F., Orgera G. Giant hepatic artery aneurysm associated with immunoglobulin g4 — related disease successfully treated using a liquid embolic agent // Korean J. Radiol. — 2015. — Vol. 16 (4). — P. 953 — 954.
38.    Shawky M. S., Tan J., French R. Gasatroduodenal artery aneurysm: a case report and concise review of literature // Ann. Vasc. Dis. — 2015. — Vol. 8 (4). — P. 331 — 333.
39.    Shukuzawa K., Toya N., Fukuchima S., Momose M. Surgical treatment of a giant right hepatic artery aneurysm with an aberrant left hepatic artery: report of a case // Ann. Vasc. Dis. — 2015. — Vol. 8 (3). — P. 271 — 273.
40.    Silina T. Splenic artery pseudoaneurysm as a cause of gastric bleeding // 5 European EGEUS Congress. — 2013. — P. 127 — 129.
41.    Snow A. F., Vannahme M., Kottley L., Pullyblank A. Ruptured hepatic artery aneurysm precipitated gangrenous perforated appendicitis: a case report // J. Surg. Case Rep. — 2016. — Vol. 2015 (5), N 12. — P. 10 — 12.
42.    Stanley J. C., Messina L. M., Zelenock G. B. Splanchnic and renal artery aneurysm // Vascular Surgery. A Comprehensive Review / Ed. by W.S. Moore. — Philadelphia: WB Saunders, 1993. — P. 435 — 450.
43.    Takei T., Sakai M., Suzuki T. et al. Surgical resection of a ruptured pancreaticoduodenal artery aneurysm // Ann. J. Case Rep. — 2016. — Vol. 22, N 17. — P. 39 — 42.
44.    Tondolo V., Manzoni A., Zamboni F. A Liver donor with double hepatic artery aneurysm: a saved graft // Hepatobiliary Pancreat Dis. Int. — 2015. — Vol. 14 (4). — P. 443 — 445.
45.    Vargova V., Pytliak M. Matrix metalloproteinase inhibitors. — Springer, 2012. — P. 1 — 35.
46.    Vultaggio F., Morere P. H., Constantin C. et al. Gastrointestinal bleeding and obstructive jaundice: Think of hepatic artery aneurysm // World J. Gastrointest. Surg. — 2016. — Vol. 8 (6). — P. 467 — 471.
47.    Wang C. X., Guo S. L., Han L. N. et al. Computed tomography, angiography in diagnosis and treatment of splenic artery aneurysm // Chin. Med. J. (Engl.). — 2016. — Vol. 129 (3), N 5. — P. 367 — 369.
48.    Weber C. H., Pfeifer K. J., Tato F., Reiser M. Transcatheter coil embolization of an aneurysm of the pancreaticoduodenal artery with occluded celiac trunk // Cardiovasc. Interv. Radiol. — 2005. — N 2. — P. 251 — 261.
49.    Yamamota T., Miyazaki T., Kurashima Y. et al. Aneurysm of pancreatic artery in association with celiac axis stenosis: report of a case and review of the literatures // Osaka City Med. J. — 2015. — Vol. 61 (2). — P. 113 — 123.
50.    Zhang H., Wang Z., Cao D. False aneurysm of the common hepatic artery ruptured into the duodenum // Am. J. Gastroenteral. — 2016. — Vol. 111 (7). — P. 922 — 924.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

22. Особистості

 
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74

Ректор, міністр-реформатор, видатний учений і хірург

П. Д. Фомін, П. А. Повч

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
До 100-річчя від дня народження видатного хірурга, вченого, організатора охорони здоров’я, державного діяча, члена-кореспондента НАН і АМН України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені акад. О.О. Богомольця НАН України, завідувача кафедри хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора В.Д. Братуся

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

Анонс свіжого номера

№4(64) // 2017

Cover preview

Світові тенденції в лікуванні пілонідальної хвороби (епітеліального куприкового ходу)

Є. В. Цема

Рукавна резекція шлунка в лікуванні морбідного ожиріння

В. В. Грубнік, В. В. Ільяшенко, О. Л. Ковальчук, С. О. Усенок, Вікт. В. Грубнік

Гострий безкам’яний холецистит при інтраперитонеальному (маятникоподібному) розташуванні жовчного міхура

В. М. Браславець, К. І. Павлов, Т. В. Бондаренко, К. С. Рязанцева

Новини

Авторизація



Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51





Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»