- Номери
- Про журнал
- Новини
- Практикум
- Співробітництво
- Контакти
Номер журналу. Статті
№3(63) // 2017
1. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Аналіз результатів хірургічного лікування учасників антитерористичної операції на сході України з вогнепальними пораненнями спинного мозку та периферичних нервів із застосуванням електростимуляціїВ. І. Цимбалюк, О. І. Троян, В. П. КомарницькийНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матерiали i методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 17 пацієнтів (учасників антитерористичної операції на сході України) з вогнепальними пораненнями спинного мозку та периферичних нервів, прооперованих у ДУ «Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України» у серпні 2014 р. — липні 2016 р. із застосуванням електростимуляції.
Результати та обговорення. Поранення спинного мозку виявлено у 8 (47,1 %) пацієнтів, поранення периферичних нервів — у 9 (52,9 %), тотальний перерив спинного мозку — у 2 (11,8 %), часткове ураження спинного мозку — у 6 (35,3 %). Регрес неврологічної симптоматики відзначено у 14 (82,3 %) пацієнтів, короткочасне наростання неврологічної симптоматики — в 1 (5,9 %). У 2 (11,8 %) пацієнтів неврологічний стан не змінився.
Висновки. Застосування адекватних оперативних доступів та мікрохірургічної техніки дало змогу поліпшити ефективність оперативних втручань і функціональні результати лікування хворих із зазначеною патологією.
Ключові слова: вогнепальні поранення, спинний мозок, периферичні нерви, тотальний перерив, мікрохірургічна техніка.
Список літератури:
1. Зозуля Ю. П., Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Цимбалюк Ю. В. Реконструктивно-пластичні хірургічні втручання у поєднанні з прямою тривалою електростимуляцією у хворих з наслідками ушкодження плечового сплетення та його довгих гілок // Хірургія України. — 2013. — № 2. — С. 49 — 52.
2. Кирпа І. Ю., Зорін М. О., Кирпа Ю. І., Ботіков В. В. Віддалені результати хірургічного лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів // Наук.-практ. конф. нейрохірургів України з міжнародною участю «Травматичні ушкодження центральної та периферичної нервової системи» (м. Кам’янець-Подільський, 15 — 16 вересня 2016 р.). — Кам’янець-Подільський, 2016. — С. 63.
3. Лисицын К. М. Особенности огнестрельной раны и принципы ее хирургической обработки // Атлас огнестрельных ранений. — Москва: Военное издательство, 1986. — С. 4.
4. Педаченко Є. Г., Данчин О. Г., Поліщук М. Є., Цимбалюк В. І. Організація надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги пораненим у хребет і спинний мозок у військовий час згідно оборонної військової доктрини // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. — 2015. — Т. 19. — С. 9 — 14.
5. Савченко М. Е., Савченко Е. И., Тяглый C.B и др. Наш первый опыт применения эпидуральной электростимуляции у больных с травматическим анатомическим перерывом спинного мозга // Конф. нейрохірургів України «Досягнення нейрохірургії останнього десятиріччя» в рамках Міжнародного медичного форуму «Iнновації в медицині — здоров’я нації» (Київ, 26 — 27 вересня 2012). — К., 2012. — С. 87.
6. Самосюк И. З., Чухраев Н. В., Самосюк Н. И., Чухраева E. H. Электротерапия и электропунктура в медицинской реабилитации, физиотерапии и курортологии. — К.: НМЦ «Мединтех», 2012. — 291 с.
7. Сапон Н. А., Цимбалюк В. И., Третяк И. Б. и др. Потребность и экономическая обоснованность применения нейростимулятора «НейСи-ЗМ» в Украине // Конф. нейрохірургів України «Досягнення нейрохірургії останнього десятиріччя» в рамках Міжнародного медичного форуму «Iнновації в медицині — здоров’я нації» (Київ, 26 — 27 вересня 2012). — К., 2012. — С. 88.
8. Сердюк А. М., Білий В. Я., Кундієв Ю. I. та ін. Проблеми оцінки ефективності надання медичної допомоги силам антитерористичної операції та населенню на південному сході України // Журн. НАМН України. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 409 — 415.
9. Цимбалюк В. І., Лузан Б. М., Цимбалюк Я. В., Третяк І. Б. Особливості лікування вогнепальної травми периферичної нервової системи // Наук.-практ. конф. нейрохірургів України з міжнародною участю «Травматичні ушкодження центральної та периферичної нервової системи» (м. Кам’янець-Подільський, 15 — 16 вересня 2016 р.). — Кам’янець-Подільський, 2016. — С. 69.
10. Цимбалюк В. І., Лузан Б. М., Цимбалюк Я. В. Лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів // Наук.-практ. конф. «Інновації в нейрохірургії» (Київ, 16 квітня 2015 р.). — К., 2015. — С. 18.
11. Цимбалюк В. I., Носов А. Т., Семенова В. М. та ін. Ультраструктурні особливості процесу організації в зоні травматичного пошкодження спинного мозку та імплантації синтетичного макропористого гідрогелю // Укр. нейрохір. журн. — 2009. — № 4. — С. 51 — 55.
12. Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Сапон М. А. та ін. Нейрохірургічне лікування ушкоджень периферичних нервів із застосуванням прямої довготривалої електростимуляції // VI Конгрес південно-східноєвропейського медичного форуму. XIV з’ їзд всеукр. лікарського т-ва (Одеса, 9 — 12 вересня 2015). — Одеса, 2015. — С. 322 — 323.
13. Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Сапон М. А., Цимбалюк Ю. В. Електростимуляція у відновному хірургічному лікуванні ушкоджень нервів // XII з’їзд ВУЛТ (Київ, 5 — 7 вересня 2013). — К., 2013. — С. 180.
14. Цимбалюк В. І., Ямінський Ю. Я. Застосування методу епідуральної електростимуляції для відновлення неврологічних функцій у хворих з наслідками травматичного ушкодження спинного мозку // Конф. нейрохірургів України «Досягнення нейрохірургії останнього десятиріччя» в рамках Міжнародного медичного форуму «Iнновації в медицині — здоров’я нації» (Київ, 26 — 27 вересня 2012). — К., 2012. — С. 87.
15. Alrashdan M. S., Park J. C., Sung M. A. Thirty minutes of low intensity electrical stimulation promotes nerve regeneration after sciatic nerve crush injury in a rat model // Acta Neurol. Belg. — 2010. — Vol. 110, N 2. — P. 168 — 179.
16. Tsai E. C., Dalton P. D., Shoichet M. S., Tator C. H. Matrix inclusion within synthetic hydrogel guidance channels improves specific supraspinal and local axonal regeneration after complete spinal cord transection // Biomaterials. — 2006. — Vol. 27, N 3. — P. 519 — 533.
17. Wan L. D., Xia R., Ding W. L. Electrical stimulation enhanced remyelination of injured sciatic nerves by increasing neurotrophins // Neuroscience. — 2010. — Vol. 169, N 3. — P. 1029 — 1038.
18. Woerly S., Doan V. D., Sosa N. et al. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation: axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies // Int. J. Dev. Neurosci. — 2001. — Vol. 19, N 1. — P. 63 — 83.
Інше:
Комарницький Володимир Павлович
E-mail: vladimir_komarnitskij@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 5 вересня 2017 р.
|
Анализ результатов хирургического лечения участников антитеррористической операции на востоке Украины с огнестрельными ранениями спинного мозга и периферических нервов с использованием электростимуляцииВ. И. Цымбалюк, А. И. Троян, В. П. КомарницкийНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов хирургического лечения 17 пациентов (участников антитеррористической операции на востоке Украины) с огнестрельными ранениями спинного мозга и периферических нервов, прооперированных в ГУ «Институт нейрохирургии имени А. П. Ромоданова НАМН Украины» в августе 2014 г. — июле 2016 г. с применением электростимуляции.
Результаты и обсуждение. Ранения спинного мозга выявлены у 8 (47,1 %) пациентов, ранения периферических нервов — у 9 (52,9 %), тотальный перерыв спинного мозга — у 2 (11,8 %), частичное поражение спинного мозга — у 6 (35,3 %). Регресс неврологической симптоматики отмечен у 14 (82,3 %) пациентов, кратковременное нарастание неврологической симптоматики — у 1 (5,9 %). У 2 (11,8 %) пациентов неврологическое состояние не изменилось.
Выводы. Применение адекватных оперативных доступов с использованием микрохирургической техники позволило улучшить эффективность оперативных вмешательств и функциональные результаты лечения больных с упомянутой патологией.
Ключевые слова: огнестрельные ранения, спинной мозг, периферические нервы, тотальный перерыв, микрохирургическая техника.
Список литературы:
1. Зозуля Ю. П., Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Цимбалюк Ю. В. Реконструктивно-пластичні хірургічні втручання у поєднанні з прямою тривалою електростимуляцією у хворих з наслідками ушкодження плечового сплетення та його довгих гілок // Хірургія України. — 2013. — № 2. — С. 49 — 52.
2. Кирпа І. Ю., Зорін М. О., Кирпа Ю. І., Ботіков В. В. Віддалені результати хірургічного лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів // Наук.-практ. конф. нейрохірургів України з міжнародною участю «Травматичні ушкодження центральної та периферичної нервової системи» (м. Кам’янець-Подільський, 15 — 16 вересня 2016 р.). — Кам’янець-Подільський, 2016. — С. 63.
3. Лисицын К. М. Особенности огнестрельной раны и принципы ее хирургической обработки // Атлас огнестрельных ранений. — Москва: Военное издательство, 1986. — С. 4.
4. Педаченко Є. Г., Данчин О. Г., Поліщук М. Є., Цимбалюк В. І. Організація надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги пораненим у хребет і спинний мозок у військовий час згідно оборонної військової доктрини // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. — 2015. — Т. 19. — С. 9 — 14.
5. Савченко М. Е., Савченко Е. И., Тяглый C.B и др. Наш первый опыт применения эпидуральной электростимуляции у больных с травматическим анатомическим перерывом спинного мозга // Конф. нейрохірургів України «Досягнення нейрохірургії останнього десятиріччя» в рамках Міжнародного медичного форуму «Iнновації в медицині — здоров’я нації» (Київ, 26 — 27 вересня 2012). — К., 2012. — С. 87.
6. Самосюк И. З., Чухраев Н. В., Самосюк Н. И., Чухраева E. H. Электротерапия и электропунктура в медицинской реабилитации, физиотерапии и курортологии. — К.: НМЦ «Мединтех», 2012. — 291 с.
7. Сапон Н. А., Цимбалюк В. И., Третяк И. Б. и др. Потребность и экономическая обоснованность применения нейростимулятора «НейСи-ЗМ» в Украине // Конф. нейрохірургів України «Досягнення нейрохірургії останнього десятиріччя» в рамках Міжнародного медичного форуму «Iнновації в медицині — здоров’я нації» (Київ, 26 — 27 вересня 2012). — К., 2012. — С. 88.
8. Сердюк А. М., Білий В. Я., Кундієв Ю. I. та ін. Проблеми оцінки ефективності надання медичної допомоги силам антитерористичної операції та населенню на південному сході України // Журн. НАМН України. — 2014. — Т. 20, № 4. — С. 409 — 415.
9. Цимбалюк В. І., Лузан Б. М., Цимбалюк Я. В., Третяк І. Б. Особливості лікування вогнепальної травми периферичної нервової системи // Наук.-практ. конф. нейрохірургів України з міжнародною участю «Травматичні ушкодження центральної та периферичної нервової системи» (м. Кам’янець-Подільський, 15 — 16 вересня 2016 р.). — Кам’янець-Подільський, 2016. — С. 69.
10. Цимбалюк В. І., Лузан Б. М., Цимбалюк Я. В. Лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів // Наук.-практ. конф. «Інновації в нейрохірургії» (Київ, 16 квітня 2015 р.). — К., 2015. — С. 18.
11. Цимбалюк В. I., Носов А. Т., Семенова В. М. та ін. Ультраструктурні особливості процесу організації в зоні травматичного пошкодження спинного мозку та імплантації синтетичного макропористого гідрогелю // Укр. нейрохір. журн. — 2009. — № 4. — С. 51 — 55.
12. Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Сапон М. А. та ін. Нейрохірургічне лікування ушкоджень периферичних нервів із застосуванням прямої довготривалої електростимуляції // VI Конгрес південно-східноєвропейського медичного форуму. XIV з’ їзд всеукр. лікарського т-ва (Одеса, 9 — 12 вересня 2015). — Одеса, 2015. — С. 322 — 323.
13. Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Сапон М. А., Цимбалюк Ю. В. Електростимуляція у відновному хірургічному лікуванні ушкоджень нервів // XII з’їзд ВУЛТ (Київ, 5 — 7 вересня 2013). — К., 2013. — С. 180.
14. Цимбалюк В. І., Ямінський Ю. Я. Застосування методу епідуральної електростимуляції для відновлення неврологічних функцій у хворих з наслідками травматичного ушкодження спинного мозку // Конф. нейрохірургів України «Досягнення нейрохірургії останнього десятиріччя» в рамках Міжнародного медичного форуму «Iнновації в медицині — здоров’я нації» (Київ, 26 — 27 вересня 2012). — К., 2012. — С. 87.
15. Alrashdan M. S., Park J. C., Sung M. A. Thirty minutes of low intensity electrical stimulation promotes nerve regeneration after sciatic nerve crush injury in a rat model // Acta Neurol. Belg. — 2010. — Vol. 110, N 2. — P. 168 — 179.
16. Tsai E. C., Dalton P. D., Shoichet M. S., Tator C. H. Matrix inclusion within synthetic hydrogel guidance channels improves specific supraspinal and local axonal regeneration after complete spinal cord transection // Biomaterials. — 2006. — Vol. 27, N 3. — P. 519 — 533.
17. Wan L. D., Xia R., Ding W. L. Electrical stimulation enhanced remyelination of injured sciatic nerves by increasing neurotrophins // Neuroscience. — 2010. — Vol. 169, N 3. — P. 1029 — 1038.
18. Woerly S., Doan V. D., Sosa N. et al. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation: axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies // Int. J. Dev. Neurosci. — 2001. — Vol. 19, N 1. — P. 63 — 83.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
2. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Реконструкція великих дефектів м’яких тканин з використанням передньобокового перфорантного клаптя стегнаП. О. Бадюл 1, 2, С. В. Слєсаренко 1, 31 Дніпровський центр термічної травми і пластичної хірургії |
|---|
Матеріали і методи. Описано анатомічні особливості та хірургічну техніку формування передньобокового клаптя стегна. Передньобоковий клапоть стегна застосовано у 9 пацієнтів: у 6 випадках як вільний клапоть, у 3 — як транспозиційний клапоть на ніжці за типом пропелера.
Результати та обговорення. В усіх випадках отримано добрий результат. Клапті прижилися і дали змогу повністю ліквідувати дефекти м’яких тканин. У 5 випадках закрито підошовну, опорну поверхню стопи. У цих випадках клапті показали достатню зносостійкість при навантаженнях. Ускладнень не зафіксовано.
Висновки. Незважаючи на існування варіантів судинної анатомії, передньобоковий клапоть стегна — це пластичний ресурс, який дуже добре адаптується, для ефективного закриття великих дефектів м’яких тканин у будь-якій ділянці тіла. Клапоть можна ефективно використовувати для закриття дефектів у ділянці стегна, колінного і тазостегнового суглобів за типом переміщуваного комплексу тканин на ніжці та віддалених дефектів за типом вільної мікрохірургічної пересадки.
Ключові слова: перфорантний клапоть, рани, передньобоковий клапоть стегна.
Список літератури:
1. Agostini T., Perello R., Spinelli G. Suprafascial anterolateral thigh flap dissection: limits and advantages // Plast. Reconstr. Surg. — 2017. — Vol. 139. — P. 809e–810e.
2. Blondeel P. N., van Landuyt K. H., Monstrey S. J. et al. The «Gent» consensus on perforator flap terminology: preliminary definitions // Plast. Reconstr. Surg. — 2003. — Vol. 112. — P. 1378 — 1383.
3. Blondeel P. N., Morris S. F., Hallock G. G., Neligan P. C. Perforator flaps anatomy technique & clinical applications. — St. Louis: CRC Press, 2013. — 2nd ed. — 1486 p.
4. Boca R., Kuo Y., Hsieh С. et al. A reliable parameter for primary closure of the free anterolateral thigh flap donor site // Plast. Reconstr. Surg. — 2010. — Vol. 126. — P. 1558 — 1562.
5. Chen Y., Scaglioni M., Carrillo J. et al. Suprafascial anterolateral thigh flap harvest: a better way to minimize donor-site morbidity in head and neck reconstruction // Plast. Reconstr. Surg. — 2016. — Vol. 138. — P. 689 — 698.
6. Koshima I., Fikuda H., Utumomiya R. et al. The anterolateral thigh flap: variations in its vascular pedicle // Br. J. Plast. Surg. — 1989. — Vol. 42. — P. 260 — 262.
7. Koshima I., Fukoda H., Yamamoto H. et al. Free anterolateral thigh flap for reconstruction of head and neck defects // Plast. Reconstr. Surg. — 1993. — Vol. 92. — P. 421 — 428.
8. Lakhiani C., Lee M., Saint-Cyr M. Vascular anatomy of the anterolateral thigh flap: a systematic review // Plast. Reconstr. Surg. — 2012. — Vol. 130. — P. 1254 — 1268.
9. Lee Y., Chen W., Chou T. et al. Anatomical variability of the anterolateral thigh flap perforators: vascular anatomy and its clinical implications // Plast. Reconstr. Surg. — 2015. — Vol. 135. — P. 1097 — 1107.
10. Pignatti M., Ogawa R., Hallock G. et al. The «Tokyo» consensus on propeller flaps // Plast. Reconstr. Surg. — 2011. — Vol. 127. — P. 716 — 722.
11. Soltanian H., Garcia R. M., Hollenbeck S. T. Current concepts in lower extremity reconstruction // Plast. Reconstr. Surg. — 2015. — Vol. 136, N 6. — Р. 815е-829е.
12. Song Y., Chen G., Song Y. The free thigh flap: a new free flap concept based on the septocutaneous artery // Br. J. Plast. Surg. — 1984. — Vol. 37. — P. 149 — 159.
13. Valdatta L., Tuinder S., Buoro M. et al. Lateral circumflex femoral arterial system and perforators of the anterolateral thigh flap: an anatomic study // Ann. Plast. Surg. — 2002. — Vol. 49. — P. 145 — 150.
14. Wei F., Jain V., Celik N. et al. Have we found an ideal soft-tissue flap? An experience with 672 anterolateral thigh flaps // Plast. Reconstr. Surg. — 2002. — Vol. 109. — P. 2219 — 2226.
15. Xu D., Zhong S., Kong J. et al. Applied anatomy of the anterolateral femoral flap // Plast. Reconstr. Surg. — 1988. — Vol. 82. — P. 305 — 310.
16. Zhou G., Qiao Q., Chen G. et al. Clinical experience and surgical anatomy of 32 free anterolateral thigh flap transplantations //
Br. J. Plast. Surg. — 1991. — Vol. 44. — P. 91 — 96.
Інше:
Слєсаренко Сергій Володимирович, д. мед. н., проф., керівник Дніпровського центру термічної травми та пластичної хірургії
49064, м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, 53. Тел. (562) 36-14-35. E-mail: slesarenko@yahoo.com
Стаття надійшла до редакції 6 вересня 2017 р.
|
Реконструкция обширных дефектов мягких тканей с использованием переднебокового перфорантного лоскута бедраП. А. Бадюл 1, 2, С. В. Слесаренко 1, 31 Днепровский центр пластической хирургии и термической травмы |
|---|
Материалы и методы. Описаны анатомические особенности и хирургическая техника формирования переднебокового лоскута бедра. Переднебоковой лоскут бедра был применен у 9 пациентов: в 6 случаях — в качестве свободного лоскута, в 3 — в качестве транспозиционного лоскута на ножке по типу пропеллера.
Результаты и обсуждение. Во всех случаях был получен хороший результат. Лоскуты прижились и позволили полностью ликвидировать мягкотканные дефекты. В 5 случаях была закрыта подошвенная, опорная поверхность стопы. В этих случаях лоскуты показали достаточную износостойкость при нагрузках. Осложнения не зафиксированы.
Выводы. Несмотря на существование вариантов сосудистой анатомии, переднебоковой лоскут бедра — это наиболее адаптируемый пластический ресурс для эффективного закрытия обширных дефектов мягких тканей в любой области тела. Лоскут можно использовать для эффективного закрытия дефектов в области бедра, коленного и тазобедренного суставов по типу перемещаемого комплекса тканей на ножке и отдаленных дефектов по типу свободной микрохирургической пересадки.
Ключевые слова: перфорантный лоскут, раны, переднебоковой лоскут бедра.
Список литературы:
1. Agostini T., Perello R., Spinelli G. Suprafascial anterolateral thigh flap dissection: limits and advantages // Plast. Reconstr. Surg. — 2017. — Vol. 139. — P. 809e–810e.
2. Blondeel P. N., van Landuyt K. H., Monstrey S. J. et al. The «Gent» consensus on perforator flap terminology: preliminary definitions // Plast. Reconstr. Surg. — 2003. — Vol. 112. — P. 1378 — 1383.
3. Blondeel P. N., Morris S. F., Hallock G. G., Neligan P. C. Perforator flaps anatomy technique & clinical applications. — St. Louis: CRC Press, 2013. — 2nd ed. — 1486 p.
4. Boca R., Kuo Y., Hsieh С. et al. A reliable parameter for primary closure of the free anterolateral thigh flap donor site // Plast. Reconstr. Surg. — 2010. — Vol. 126. — P. 1558 — 1562.
5. Chen Y., Scaglioni M., Carrillo J. et al. Suprafascial anterolateral thigh flap harvest: a better way to minimize donor-site morbidity in head and neck reconstruction // Plast. Reconstr. Surg. — 2016. — Vol. 138. — P. 689 — 698.
6. Koshima I., Fikuda H., Utumomiya R. et al. The anterolateral thigh flap: variations in its vascular pedicle // Br. J. Plast. Surg. — 1989. — Vol. 42. — P. 260 — 262.
7. Koshima I., Fukoda H., Yamamoto H. et al. Free anterolateral thigh flap for reconstruction of head and neck defects // Plast. Reconstr. Surg. — 1993. — Vol. 92. — P. 421 — 428.
8. Lakhiani C., Lee M., Saint-Cyr M. Vascular anatomy of the anterolateral thigh flap: a systematic review // Plast. Reconstr. Surg. — 2012. — Vol. 130. — P. 1254 — 1268.
9. Lee Y., Chen W., Chou T. et al. Anatomical variability of the anterolateral thigh flap perforators: vascular anatomy and its clinical implications // Plast. Reconstr. Surg. — 2015. — Vol. 135. — P. 1097 — 1107.
10. Pignatti M., Ogawa R., Hallock G. et al. The «Tokyo» consensus on propeller flaps // Plast. Reconstr. Surg. — 2011. — Vol. 127. — P. 716 — 722.
11. Soltanian H., Garcia R. M., Hollenbeck S. T. Current concepts in lower extremity reconstruction // Plast. Reconstr. Surg. — 2015. — Vol. 136, N 6. — Р. 815е-829е.
12. Song Y., Chen G., Song Y. The free thigh flap: a new free flap concept based on the septocutaneous artery // Br. J. Plast. Surg. — 1984. — Vol. 37. — P. 149 — 159.
13. Valdatta L., Tuinder S., Buoro M. et al. Lateral circumflex femoral arterial system and perforators of the anterolateral thigh flap: an anatomic study // Ann. Plast. Surg. — 2002. — Vol. 49. — P. 145 — 150.
14. Wei F., Jain V., Celik N. et al. Have we found an ideal soft-tissue flap? An experience with 672 anterolateral thigh flaps // Plast. Reconstr. Surg. — 2002. — Vol. 109. — P. 2219 — 2226.
15. Xu D., Zhong S., Kong J. et al. Applied anatomy of the anterolateral femoral flap // Plast. Reconstr. Surg. — 1988. — Vol. 82. — P. 305 — 310.
16. Zhou G., Qiao Q., Chen G. et al. Clinical experience and surgical anatomy of 32 free anterolateral thigh flap transplantations //
Br. J. Plast. Surg. — 1991. — Vol. 44. — P. 91 — 96.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
3. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Оцінка ефективності балонної пневмокардіодилатації в лікуванні хворих з ахалазією кардіїВ. М. Ратчик, О. М. Бабій, Н. В. Пролом, С. О. Тарабаров, С. В. УщинаДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро |
|---|
Матеріали і методи. У відділенні хірургії в період з 2006 р. до квітня 2017 р. було обстежено і комплексно проліковано із застосуванням балонної ПКД 208 пацієнтів з АК 1 — 4-ї стадії. Чоловіків було 73 (35,1 %), жінок — 135 (64,9 %). Вік хворих — від 22 до 76 років (середній вік — (38,6 ± 5,2) року).
Результати та обговорення. За допомогою променевих методів дослідження АК 1-ї стадії встановлено у 15 (7,2 %) пацієнтів, 2-ї стадії — у 86 (41,3 %), 3-ї стадії — у 62 (29,8 %), 4-ї стадії — у 45 (21,6 %). Тривалість захворювання становила від 2 до 27 років, у середньому — (11,3 ± 2,6) року. Ефективність проведеного лікування оцінювали за такими критеріями: зникнення порушень проходження їжі та її затримки в ділянці кардії; відсутність рідини і харчових мас у просвіті стравоходу при наступних сеансах дилатації; вільне проведення апарата крізь кардію в шлунок. Ускладнень при виконанні балонної ПКД не було.
Висновки. Рецидиви АК 1 — 4-ї стадії після курсів балонної ПКД установлено в терміни від 6 міс до 2 років у 48 (23,1 %) пацієнтів: у 13,3 % — при 1-й стадії, у 20,9 % — при 2-й стадії, у 16,1 % — при 3-й стадії, у 40,0 % — при 4-й стадії. При рецидивах АК у 29 (13,9 %) випадках повторне застосування балонної ПКД було неефективним.
Ключові слова: ахалазія кардії, балонна пневмокардіодилатація, рецидиви.
Список літератури:
1. Васнев О. С., Янова О. Б., Никаноров А. В. и др. Первичная профилактика рефлюкс-эзофагита при хирургическом лечении ахалазии кардии // Хирургическая гастроэнтерология. — 2011. — № 8. — С. 50 — 54.
2. Жерлов Г. К., Кошель А. П., Зыков Д. В. и др. Современная технология хирургического лечения ахалазии кардии II — III стадии // Журн. имени Н. И. Пирогова. — 2007. — № 9. Режим доступа: http://www.gastroscan.ru
3. Жигаев Г. Ф., Кривигина Е. В., Николаев С. М. Лечение ахалазии кардии // Вестн. Бурят. гос. ун-та. Спецвыпуск Д. — 2012. — С. 214 — 218.
4. Черноусов А. Ф., Хоробрых Т. В., Ветшев Ф. П. и др. Ахалазия кардии и кардиоспазм — современные принципы лечения // Анналы хирургии. — 2012. — № 3. — С. 5 — 10.
5. Чикинев Ю. В., Дробязгин Е. А., Кутепов А. В. и др. Диагностика и лечение ахалазии пищевода // Сиб. мед. журн. — 2010. — Т. 25, № 3, вып. 1. — С. 50 — 55.
6. Esposito D., Maione F., D’Alessandro A. et al. Endoscopic treatment of esophageal achalasia // World J. Gastrointest. Endosc. — 2016. — N 8 (2). — Р. 30 — 39.
7. Greene C. L., Chang E. J., Oh D. S. et al. High resolution manometry sub-classification of Achalasia: does it really matter? Does Achalasia sub-classification matter? // Surg. Endosc. — 2015. — N 29 (6). — Р. 1363 — 1367.
8. Illés A., Farkas N., Hegyi P. Is Heller myotomy better than balloon dilation? A meta-analysis // J. Gastrointestin. Liver Dis. — June, 2017. — Vol. 26, N 2. — Р. 121 — 127.
9. O’Neill O. M., Johnston B. T., Coleman H. G. Achalasia: A review of clinical diagnosis, epidemiology, treatment and outcomes // World J. Gastroenterol. — 2013. — N 19 (35). — Р. 5806 — 5812.
10. Torresan F., Ioannou A., Azzaroli F. Treatment of achalasia in the era of high-resolution manometry // Ann. Gastroenterol. — 2015. — N 28 (3). — Р. 301 — 308.
Інше:
Бабій Олександр Михайлович, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу хірургії органів травлення
49021, м. Дніпро, вул. Підвітряна, 7а. Тел. (562) 27-05-59. E-mail: aleksandr_babiy@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 2 серпня 2017 р.
|
Оценка эффективности баллонной пневмокардиодилатации в лечении больных с ахалазией кардииВ. М. Ратчик, А. М. Бабий, Н. В. Пролом, С. А. Тарабаров, С. В. УщинаГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», Днепр |
|---|
Материалы и методы. В отделении хирургии в период с 2006 г. по апрель 2017 г. обследовано и комплексно пролечено с применением баллонной ПКД 208 пациентов с АК 1 — 4-й стадии. Мужчин было 73 (35,1 %), женщин — 135 (64,9 %). Возраст пациентов — от 22 до 76 лет (средний возраст — (38,6 ± 5,2) года).
Результаты и обсуждение. С помощью лучевых методов исследования АК 1-й стадии установлена у 15 (7,2 %) пациентов, 2-й стадии — у 86 (41,3 %), 3-й стадии — у 62 (29,8 %), 4-й стадии — у 45 (21,6 %). Длительность заболевания составляла от 2 до 27 лет, в среднем — (11,3 ± 2,6) года. Эффективность проведенного лечения оценивали по следующим критериям: исчезновение нарушений прохождения пищи и ее задержки в области кардии; отсутствие жидкости и пищевых масс в просвете пищевода при последующих сеансах дилатации; свободное проведение аппарата через кардию в желудок. Осложнений при выполнении баллонной ПКД не было.
Выводы. Рецидивы АК 1 — 4-й стадии после выполнения курсов баллонной ПКД установлены в сроки от 6 мес до 2 лет у 48 (23,1 %) пациентов: у 13,3 % — при 1-й стадии, у 20,9 % — при 2-й стадии, у 16,1 % — при 3-й стадии и у 40,0 % — при 4-й стадии. При рецидивах АК в 29 (13,9 %) случаях повторное применение баллонной ПКД было неэффективно.
Ключевые слова: ахалазия кардии, баллонная пневмокардиодилатация, рецидивы.
Список литературы:
1. Васнев О. С., Янова О. Б., Никаноров А. В. и др. Первичная профилактика рефлюкс-эзофагита при хирургическом лечении ахалазии кардии // Хирургическая гастроэнтерология. — 2011. — № 8. — С. 50 — 54.
2. Жерлов Г. К., Кошель А. П., Зыков Д. В. и др. Современная технология хирургического лечения ахалазии кардии II — III стадии // Журн. имени Н. И. Пирогова. — 2007. — № 9. Режим доступа: http://www.gastroscan.ru
3. Жигаев Г. Ф., Кривигина Е. В., Николаев С. М. Лечение ахалазии кардии // Вестн. Бурят. гос. ун-та. Спецвыпуск Д. — 2012. — С. 214 — 218.
4. Черноусов А. Ф., Хоробрых Т. В., Ветшев Ф. П. и др. Ахалазия кардии и кардиоспазм — современные принципы лечения // Анналы хирургии. — 2012. — № 3. — С. 5 — 10.
5. Чикинев Ю. В., Дробязгин Е. А., Кутепов А. В. и др. Диагностика и лечение ахалазии пищевода // Сиб. мед. журн. — 2010. — Т. 25, № 3, вып. 1. — С. 50 — 55.
6. Esposito D., Maione F., D’Alessandro A. et al. Endoscopic treatment of esophageal achalasia // World J. Gastrointest. Endosc. — 2016. — N 8 (2). — Р. 30 — 39.
7. Greene C. L., Chang E. J., Oh D. S. et al. High resolution manometry sub-classification of Achalasia: does it really matter? Does Achalasia sub-classification matter? // Surg. Endosc. — 2015. — N 29 (6). — Р. 1363 — 1367.
8. Illés A., Farkas N., Hegyi P. Is Heller myotomy better than balloon dilation? A meta-analysis // J. Gastrointestin. Liver Dis. — June, 2017. — Vol. 26, N 2. — Р. 121 — 127.
9. O’Neill O. M., Johnston B. T., Coleman H. G. Achalasia: A review of clinical diagnosis, epidemiology, treatment and outcomes // World J. Gastroenterol. — 2013. — N 19 (35). — Р. 5806 — 5812.
10. Torresan F., Ioannou A., Azzaroli F. Treatment of achalasia in the era of high-resolution manometry // Ann. Gastroenterol. — 2015. — N 28 (3). — Р. 301 — 308.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
4. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Результати лікування хворих на цироз печінки із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка при виконанні азиго-портального роз’єднанняО. Ф. ДзигалОдеський національний медичний університет |
|---|
Матеріали і методи. Проаналізовано ефективність виконання та перебіг післяопераційного періоду при лікуванні 67 хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка шляхом виконання операцій АПР. Хворих було розподілено на три групи: 1-шу, в якій пацієнтам виконували традиційну операцію АПР Паціори із додатковою повною деваскуляризацією вен шлунка, 2-гу, в якій операцію Паціори доповнювали частковою деваскуляризацією вен шлунка, 3-тю, в якій пацієнтам проводили лише операцію прошивання вен стравоходу та шлунка (без додаткової деваскуляризації).
Результати та обговорення. Середня тривалість операцій та середній об’єм інтраопераційної крововтрати статистично значущо не відрізнялися у групах. У ранній післяопераційний період ускладнення виникли лише у 2 хворих 1-ї групи, 5 — 2-ї групи та 7 — 3-ї групи, померли 2 хворих у 2-й групі та 1 — у 3-й групі, у віддалений період померли відповідно 4 та 3 хворих.
Висновки. За кількістю ускладнень та летальних випадків у ранній та віддалений післяопераційний період виражену перевагу проведених оперативних втручань зафіксовано в 1-й групі. Відзначено ефективність операцій АПР при хірургічному лікуванні хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка. За умов максимально повної деваскуляризації шлунка можливо суттєво зменшити кількість ускладнень у післяопераційний період, кількість летальних наслідків та епізодів післяопераційних кровотеч.
Ключові слова: цироз печінки, варикозно розширені вени стравоходу та шлунка, азиго-портальне роз’єднання, деваскуляризація, післяопераційні ускладнення.
Список літератури:
1. Алексеева О. П., Курышева М. А. Цирроз печени и его осложнения. — Н. Новгород: Изд-во Нижегород. гос. акад., 2004. — 96 с.
2. Болезни печени и желчевыводящих путей: Руководство для врачей / Под ред. В. Т. Ивашкина. — М.: М-Вести, 2005. — С. 476 — 478.
3. Дзигал О. Ф., Грубнік Ю. В. Критерії ефективності виконання порто-кавального шунтування у хворих з портальною гіпертензією // Одес. мед. журн. — 2017. — № 2. — С. 43 — 47.
4. Ерамишанцев А. К., Шерцингер А. Г., Киценко Е. А. Портальная гипертензия. Клиническая хирургия: Национальное руководство. — М.: Гэотар-Медиа, 2008. — С. 626 — 665.
5. Ибадильдин А. С., Андреев Г. Н., Борисов А. Е. Полисиндромность цирроза печени. — Н. Новгород: Изд-во Нижегород. гос. акад., 1999. — 196 с.
6. Reddy S.S, Civan J. M. From Child-Pugh to model for end-stage liver disease: Deciding who needs a liver transplant // Med. Clin. North. Am. — 2016. — Vol. 100, N 3. — P. 449 — 464.
7. Šilkauskaitė V., Pranculis A., Mitraitė D. et al. Hepatic venous pressure gradient measurement in patients with liver cirrhosis: a correlation with disease severity and variceal bleeding // Medicina (Kaunas). — 2009. — Vol. 45, N 1. — P. 8 — 13.
8. Soehendra N., Binmoeller K. F. Is sclerotherapy out? // Endoscopy. — 1997. — Vol. 29, N 4. — P. 283 — 284.
Інше:
Дзигал Олександр Федорович, к. мед. н., доцент кафедри хірургії № 3 з курсом нейрохірургії
65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 2, ОНМедУ. Е-mail: ADzygal@eximneft.com
Стаття надійшла до редакції 31 липня 2017 р.
|
Результаты лечения больных циррозом печени с варикозно расширенными венами пищевода и желудка при выполнении азиго-портального разобщенияА. Ф. ДзыгалОдесский национальный медицинский университет |
|---|
Материалы и методы. Проанализирована эффективность выполнения и течение послеоперационного периода при лечении 67 больных ЦП с варикозно-расширенными венами пищевода и желудка путем выполнения операций АПР. Больных разделили на три группы: 1-ю, в которой пациентам выполняли традиционную операцию АПР Пациоры с дополнительной полной деваскуляризацией вен желудка, 2-ю, в которой операцию Пациоры дополняли частичной деваскуляризацией вен желудка, 3-ю, в которой пациентам проводили только операцию прошивания вен пищевода и желудка (без дополнительной деваскуляризации).
Результаты и обсуждение. Средняя продолжительность операций и средний объем интраоперационной кровопотери статистически значимо не отличались в группах. В ранний послеоперационный период у 2 больных 1-й группы, 5 — 2-й группы и 7 — 3-й группы возникли осложнения, умерли 2 больных во 2-й группе и 1 — в 3-й группе, в отдаленный период — умерли соответственно 4 и 3 больных.
Выводы. По количеству осложнений и летальных исходов в ранний и отдаленный послеоперационный период выраженное преимущество проведенных оперативных вмешательств зафиксировано в 1-й группе. Отмечена эффективность операций АПР при хирургическом лечении больных ЦП с варикозно расширенными венами пищевода и желудка. При максимально полной деваскуляризации желудка можно существенно уменьшить количество осложнений в течение послеоперационного периода, количество летальных случаев и эпизодов послеоперационных кровотечений.
Ключевые слова: цирроз печени, варикозно расширенные вены пищевода и желудка, азиго-портальное разобщение, деваскуляризация, послеоперационные осложнения.
Список литературы:
1. Алексеева О. П., Курышева М. А. Цирроз печени и его осложнения. — Н. Новгород: Изд-во Нижегород. гос. акад., 2004. — 96 с.
2. Болезни печени и желчевыводящих путей: Руководство для врачей / Под ред. В. Т. Ивашкина. — М.: М-Вести, 2005. — С. 476 — 478.
3. Дзигал О. Ф., Грубнік Ю. В. Критерії ефективності виконання порто-кавального шунтування у хворих з портальною гіпертензією // Одес. мед. журн. — 2017. — № 2. — С. 43 — 47.
4. Ерамишанцев А. К., Шерцингер А. Г., Киценко Е. А. Портальная гипертензия. Клиническая хирургия: Национальное руководство. — М.: Гэотар-Медиа, 2008. — С. 626 — 665.
5. Ибадильдин А. С., Андреев Г. Н., Борисов А. Е. Полисиндромность цирроза печени. — Н. Новгород: Изд-во Нижегород. гос. акад., 1999. — 196 с.
6. Reddy S.S, Civan J. M. From Child-Pugh to model for end-stage liver disease: Deciding who needs a liver transplant // Med. Clin. North. Am. — 2016. — Vol. 100, N 3. — P. 449 — 464.
7. Šilkauskaitė V., Pranculis A., Mitraitė D. et al. Hepatic venous pressure gradient measurement in patients with liver cirrhosis: a correlation with disease severity and variceal bleeding // Medicina (Kaunas). — 2009. — Vol. 45, N 1. — P. 8 — 13.
8. Soehendra N., Binmoeller K. F. Is sclerotherapy out? // Endoscopy. — 1997. — Vol. 29, N 4. — P. 283 — 284.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
5. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Особливості санації черевної порожнини бактеріофагами у хворих з гострим деструктивним холециститомР. В. Бондарєв, О. І. Сопко, А. А. Бурка, О. В. Селіванова, С. С. СелівановНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження жовчі (за відсутності ексудату в черевній порожнині) та ексудату черевної порожнини у 30 хворих віком від 39 до 89 років з деструктивною формою ГХ. Із супутньої патології переважали ожиріння I — II ступеня (86,7 %) і цукровий діабет (26,7 %). Усім хворим проведено лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ). Після її виконання вогнище запалення в черевній порожнині санували фізіологічним розчином з подальшим зрошенням лікувальними БФ. У разі емпієми жовчного міхура і місцевого перитоніту санацію вогнища запалення проводили в об’ємі 20 — 80 мл, у разі дифузного перитоніту — в об’ємі 80 — 150 мл. Застосовували такі БФ: секстафаг, коліпротейний, інтест-бактеріофаг, синьогнійний, а також їх комбінацію.
Результати та обговорення. Оцінка чутливості використовуваних БФ до мікроорганізмів при гострому деструктивному холециститі та ускладнених формах ГХ показала, що у хворих з емпіємою жовчного міхура і серозним перитонітом після ЛХЕ для санації запального вогнища черевної порожнини достатньо використовувати секстафаг, що зумовлено переважанням грамнегативних і грампозитивних аеробів та монокультури (73,3 % випадків), а у хворих з перивезикальним абсцесом, гнійним перитонітом — секстафаг, інтест-бактеріофаг, коліпротейний, синьогнійний та їх комбінацію, що пояснюється переважанням мікробних асоціацій (76,7 — 86,6 %) і наявністю анаеробної флори.
Висновки. Мікробіологічне дослідження жовчі та ексудату черевної порожнини у хворих з гострим деструктивним холециститом і його ускладненими формами дало змогу розробити алгоритм застосування бактеріофагів для санації черевної порожнини.
Ключові слова: гострий деструктивний холецистит, лапароскопічна холецистектомія, лікувальні бактеріофаги.
Список літератури:
1. Бойко В. В., Иванова Ю. В. Влияние цитокинориентированной терапии на частоту развития гнойно-септических осложнений и выживаемость больных с послеоперационным перитонитом // Хірургія України. — 2011. — № 2. — С. 54 — 59.
2. Селиванов С. С. Показания, оценка эффективности пролонгированной санации брюшной полости с перитонеосорбцией и фаготерапией в комплексном лечении больных острым разлитым перитонитом: Дис. …канд. мед. наук : 14.01.03 / ГУ «ЛугГМУ». — Луганск, 2012. — 180 с.
3. Ansaloni L., Pisano M., Coccolini F. et al. 2016 WSES guidelines on acute calculous cholecystitis // World J. Emerg. Surg. — 2016. — Vol. 11. — P. 1 — 25.
4. Chen L. K., Liu Y. L., Hu A. et al. Potential of bacteriophage ΦAB2 as an environmental biocontrol agent for the control of multidrug-resistant Acinetobacter baumannii // BMC Microbiol. — 2013. — Vol. 8, N 13. — P. 154.
5. Cianci P., Tartaglia N., Fersini A. et al. Acute cholecystitis: diagnostic pitfall and timing of treatment // World’s largest Science, Technology & Medicine Open Access book publisher. — 2017. — P. 23 — 45. http://dx.doi.org/10.5772/67549.
6. Hanlon G. W. Bacteriophages: an appraisal of their role in the treatment of bacterial Infections // Int. J. Antimicrob. Agents. — 2011. — Vol. 30, N 2. — P. 118 — 128.
7. Lau H., Lo C. Y., Patil N. G., Yuen W. K. Early versus delayed-interval laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: A metaanalysis // Surg. Endoscop. Intervent. Techn. — 2006. — Vol. 20, N 1. — P. 82 — 87.
8. Strobel O., Werner J., Büchler M. W. Surgical therapy of peritonitis // Chirurg. — 2011. — Vol. 82, N 3. — P. 242 — 248.
9. Wadhwa V., Jobanputra Y., Garg S. K. et al. Nationwide trends of hospital admissions for acute cholecystitis in the United States // Gastroenterol. Rep. (Oxf). — 2017. — Vol. 5, N 1. — P. 36 — 42.
Інше:
Бондарєв Ростислав Валентинович, к. мед. н.
E-mail: rosbond@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 6 вересня 2017 р.
|
Особенности санации брюшной полости бактериофагами у больных с острым деструктивным холециститомР. В. Бондарев, А. И. Сопко, А. А. Бурка, О. В. Селиванова, С. С. СеливановНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Проведено микробиологическое исследование желчи (при отсутствии экссудата в брюшной полости) и экссудата брюшной полости у 30 больных в возрасте от 39 до 89 лет с деструктивной формой ОХ. Из сопутствующей патологии преобладали ожирение I — II степени (86,7 %) и сахарный диабет (26,7 %). Всем больным проведена лапароскопическая холецистэктомия (ЛХЭ). После ее выполнения область очага воспаления в брюшной полости санировали физиологическим раствором с последующим орошением лечебными БФ. При эмпиеме желчного пузыря и местном перитоните санацию области очага воспаления проводили в объеме 20 — 80 мл, при диффузном перитоните — в объеме 80 — 150 мл. Применяли следующие БФ: секстафаг, колипротейный, интести-бактериофаг, синегнойный, а также их комбинацию.
Результаты и обсуждение. Оценка чувствительности используемых БФ к микроорганизмам при остром деструктивном холецистите и осложненных формах ОХ показала, что у больных с эмпиемой желчного пузыря и серозным перитонитом после ЛХЭ для санации воспалительного очага брюшной полости достаточно использовать секстафаг, что обусловлено преобладанием грамотрицательных и грамположительных аэробов, монокультуры (73,3 % случаев), а у больных с перивезикальным абсцессом, гнойным перитонитом — секстафаг, интести-бактериофаг, колипротейный, синегнойный и их комбинацию, что объясняется преобладанием микробных ассоциаций (76,7 — 86,6 %) и наличием анаэробной флоры.
Выводы. Микробиологическое исследование желчи и экссудата брюшной полости у больных с острым деструктивным холециститом и его осложненными формами позволило разработать алгоритм применения бактериофагов для санации брюшной полости.
Ключевые слова: острый деструктивный холецистит, лапароскопическая холецистэктомия, лечебные бактериофаги.
Список литературы:
1. Бойко В. В., Иванова Ю. В. Влияние цитокинориентированной терапии на частоту развития гнойно-септических осложнений и выживаемость больных с послеоперационным перитонитом // Хірургія України. — 2011. — № 2. — С. 54 — 59.
2. Селиванов С. С. Показания, оценка эффективности пролонгированной санации брюшной полости с перитонеосорбцией и фаготерапией в комплексном лечении больных острым разлитым перитонитом: Дис. …канд. мед. наук : 14.01.03 / ГУ «ЛугГМУ». — Луганск, 2012. — 180 с.
3. Ansaloni L., Pisano M., Coccolini F. et al. 2016 WSES guidelines on acute calculous cholecystitis // World J. Emerg. Surg. — 2016. — Vol. 11. — P. 1 — 25.
4. Chen L. K., Liu Y. L., Hu A. et al. Potential of bacteriophage ΦAB2 as an environmental biocontrol agent for the control of multidrug-resistant Acinetobacter baumannii // BMC Microbiol. — 2013. — Vol. 8, N 13. — P. 154.
5. Cianci P., Tartaglia N., Fersini A. et al. Acute cholecystitis: diagnostic pitfall and timing of treatment // World’s largest Science, Technology & Medicine Open Access book publisher. — 2017. — P. 23 — 45. http://dx.doi.org/10.5772/67549.
6. Hanlon G. W. Bacteriophages: an appraisal of their role in the treatment of bacterial Infections // Int. J. Antimicrob. Agents. — 2011. — Vol. 30, N 2. — P. 118 — 128.
7. Lau H., Lo C. Y., Patil N. G., Yuen W. K. Early versus delayed-interval laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: A metaanalysis // Surg. Endoscop. Intervent. Techn. — 2006. — Vol. 20, N 1. — P. 82 — 87.
8. Strobel O., Werner J., Büchler M. W. Surgical therapy of peritonitis // Chirurg. — 2011. — Vol. 82, N 3. — P. 242 — 248.
9. Wadhwa V., Jobanputra Y., Garg S. K. et al. Nationwide trends of hospital admissions for acute cholecystitis in the United States // Gastroenterol. Rep. (Oxf). — 2017. — Vol. 5, N 1. — P. 36 — 42.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
6. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Реконструкція молочних залоз після опіків з використанням об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі перфорантних судинО. А. Жернов 1, Р. Я. Трач 2, А. О. Жернов 3, М. Кітрі 1, С. В. Стаскевич 31 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Робота передбачала анатомічні та клінічні дослідження. Вивчення топографічної анатомії бічної поверхні грудної клітки, визначення джерел кровопостачання, топографічних варіантів розташування судин, особливостей техніки формування та переміщення клаптів здійснили на 5 нефіксованих трупах жіночої статі віком від 43 до 72 років. Матеріал клінічної частини — 16 пацієнток віком від 3,5 до 21,0 року. В усіх хворих для усунення деформацій молочних залоз використали об’єднані розтягнуті клапті із залученням бічної артерії грудної клітки як ключової судини та судинної мережі перфорантних судин прилеглих тканин — середніх перфорантних судин V—VII міжреберних артерій та перфорантів грудоспинної артерії.
Результати та обговорення. Показано можливість формування кишені для розширювача і використання об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин.
Висновки. Дані анатомічних та клінічних досліджень з використання об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин дали змогу отримати у найближчий та віддалений періоди добрі (17 (72,3 %) та 10 (71,4 %) відповідно) і задовільні (5 (22,7 %) та 4 (28,6 %)) результати лікування.
Ключові слова: післяопікові деформації молочних залоз, розтягування тканин, перфорантні судини.
Список літератури:
1. Жернов А. А., Жернов Ан.А. Реконструкция грудной железы у детей и подростков после ожоговой травмы // Хірургія дитячого віку. — 2010. — Т. 7, № 1 (26). — С. 12 — 14.
2. Пат. 73769, UA, МПК А61В 17/58, А61В 17/88. Спосіб оцінки результатів оперативного лікування рубцевих деформацій та контрактур / Жернов О. А., Жернов А. О. (UA); заявник та патентовласник ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (UA). — № u201202734 ; заявл. 06.03.12 ; опубл. 10.10.12. Бюл. № 19.
3. Саволюк С. І., Савчин В. С., Рибчинський Г. О. Досвід комплексного лікування пацієнтів з дефектними рубцями, деформацією та дефектом молочних залоз унаслідок опіків // Хірургія України. — 2016. — № 4. — С. 94 — 99.
4. Angrigiani C., Rancati A., Escudero E., Artero G. Extended thoracodorsal artery perforator flap for breast reconstruction // Gland Surgery. — 2015. — Vol. 4, N 6. — P. 519 — 527. doi:10.3978/j.issn.2227-684X.2015.04.20
5. Bali U., Gungor M., Yoleri L. Lateral thoracic artery perforator-based flap: a new experimental model // J. Surg. Res. — 2016. — Vol. 200, N 2. — P. 738 — 742 doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jss.2015.08.028
6. Dziewulski P., Villapalos J. L. Reconstruction of the burned breast // Herndon D. N. Total Burn Care. — 4th ed. — Elsevier Health Sciences, 2012. — P. 623 — 631.
7. Granzow J. W., Levine J. L., Chiu E. S. et al. Breast reconstruction with perforator flaps // Plast. Reconstr. Surg. — 2007. — Vol. 120, N 1. — P. 1 — 12. doi: 10.1097/01.prs.0000256044.66107.a6
8. Hakakian C. S., Lockhart R. A., Kulber D. A., Aronowit J. A. Lateral intercostal artery perforator flap in breast reconstruction: A simplified pedicle permits an expanded role // Ann. Plast. Surg. — 2016. — Vol. 76, N 3. — P. 184 — 190. doi: 10.1097/SAP.0000000000000752.
9. McCulley S. J., Schaverien M. V., Tan V. K., Macmillan R. D. Lateral thoracic artery perforator (LTAP) flap in partial breast reconstruction // JPRAS. — 2015. — Vol. 68. — Is.5. — P. 686 — 691. doi: 10.1016/j.bjps.2015.01.008. Epub 2015 Jan 27.
10. Persichetti P., Tenna S., Brunetti B. et al. Anterior intercostal artery perforator flap autologous augmentation in bariatric mastopexy // Plast. Reconstr. Surg. — 2012. — Vol. 130, N 4. — P. 917 — 925. doi: 10.1097/PRS.0b013e318262f38a.
11. Stekelenburg С. M., Marck R. E., Verhaegen H. M. et al. Perforator- based flaps for the treatment of burn scar contractures: a review // Burns & Trauma. — 2017. — N 5. — P. 5. doi: 10.1186/s41038-017-0071-2
12. Wang C., Zhang J., Luo Q. Expanded thin flap // Hyakusoku H. Color atlas of burn reconstructive surgery. — 1st ed. — Heidelberg: Springer, 2010. — P. 230 — 236.
Інше:
Жернов Олександр Андрійович, д. мед. н., ст. наук. співр., доцент кафедри комбустіології та пластичної хірургії
E-mail: plastsurg@ukr.net; oazhernov@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 5 травня 2017 р.
|
Реконструкция молочных желез после ожогов с использованием объединенных растянутых лоскутов с боковой поверхности грудной клетки на основе перфорантных сосудовА. А. Жернов 1, Р. Я. Трач 2, Ан. А. Жернов 3, М. Китри 1, С. В. Стаскевич 31 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев |
|---|
Материалы и методы. Работа предусматривала анатомические и клинические исследования. Изучение топографической анатомии боковой поверхности грудной клетки, определение источников кровоснабжения, топографических вариантов расположения сосудов, особенностей техники формирования и перемещения лоскутов осуществили на 5 нефиксированных трупах женского пола в возрасте от 43 до 72 лет. Материал клинической части работы — 16 пациенток в возрасте от 3,5 до 21,0 года. У всех больных для устранения деформаций молочных желез использовали объединенные растянутые лоскуты с включением боковой артерии грудной клетки как ключевого сосуда и сосудистой сети перфорантных сосудов прилежащих тканей — средних перфорантов V—VII межреберных артерий и перфорантов грудоспинной артерии.
Результаты и обсуждение. Показана возможность формирования кармана для расширителя и использования объединенных растянутых лоскутов с боковой поверхности грудной клетки на основе ключевого и перфорантных сосудов.
Выводы. Данные анатомических и клинических исследований с использованием объединенных растянутых лоскутов с боковой поверхности грудной клетки на основе ключевого и перфорантных сосудов позволили получить в ближайший и отдаленный периоды хорошие (17 (72,3 %) и 10 (71,4 %) соответственно) и удовлетворительные (5 (22,7 %) и 4 (28,6 %)) результаты лечения.
Ключевые слова: послеожоговые деформации молочных желез, растяжение тканей, перфорантные сосуды.
Список литературы:
1. Жернов А. А., Жернов Ан.А. Реконструкция грудной железы у детей и подростков после ожоговой травмы // Хірургія дитячого віку. — 2010. — Т. 7, № 1 (26). — С. 12 — 14.
2. Пат. 73769, UA, МПК А61В 17/58, А61В 17/88. Спосіб оцінки результатів оперативного лікування рубцевих деформацій та контрактур / Жернов О. А., Жернов А. О. (UA); заявник та патентовласник ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (UA). — № u201202734 ; заявл. 06.03.12 ; опубл. 10.10.12. Бюл. № 19.
3. Саволюк С. І., Савчин В. С., Рибчинський Г. О. Досвід комплексного лікування пацієнтів з дефектними рубцями, деформацією та дефектом молочних залоз унаслідок опіків // Хірургія України. — 2016. — № 4. — С. 94 — 99.
4. Angrigiani C., Rancati A., Escudero E., Artero G. Extended thoracodorsal artery perforator flap for breast reconstruction // Gland Surgery. — 2015. — Vol. 4, N 6. — P. 519 — 527. doi:10.3978/j.issn.2227-684X.2015.04.20
5. Bali U., Gungor M., Yoleri L. Lateral thoracic artery perforator-based flap: a new experimental model // J. Surg. Res. — 2016. — Vol. 200, N 2. — P. 738 — 742 doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jss.2015.08.028
6. Dziewulski P., Villapalos J. L. Reconstruction of the burned breast // Herndon D. N. Total Burn Care. — 4th ed. — Elsevier Health Sciences, 2012. — P. 623 — 631.
7. Granzow J. W., Levine J. L., Chiu E. S. et al. Breast reconstruction with perforator flaps // Plast. Reconstr. Surg. — 2007. — Vol. 120, N 1. — P. 1 — 12. doi: 10.1097/01.prs.0000256044.66107.a6
8. Hakakian C. S., Lockhart R. A., Kulber D. A., Aronowit J. A. Lateral intercostal artery perforator flap in breast reconstruction: A simplified pedicle permits an expanded role // Ann. Plast. Surg. — 2016. — Vol. 76, N 3. — P. 184 — 190. doi: 10.1097/SAP.0000000000000752.
9. McCulley S. J., Schaverien M. V., Tan V. K., Macmillan R. D. Lateral thoracic artery perforator (LTAP) flap in partial breast reconstruction // JPRAS. — 2015. — Vol. 68. — Is.5. — P. 686 — 691. doi: 10.1016/j.bjps.2015.01.008. Epub 2015 Jan 27.
10. Persichetti P., Tenna S., Brunetti B. et al. Anterior intercostal artery perforator flap autologous augmentation in bariatric mastopexy // Plast. Reconstr. Surg. — 2012. — Vol. 130, N 4. — P. 917 — 925. doi: 10.1097/PRS.0b013e318262f38a.
11. Stekelenburg С. M., Marck R. E., Verhaegen H. M. et al. Perforator- based flaps for the treatment of burn scar contractures: a review // Burns & Trauma. — 2017. — N 5. — P. 5. doi: 10.1186/s41038-017-0071-2
12. Wang C., Zhang J., Luo Q. Expanded thin flap // Hyakusoku H. Color atlas of burn reconstructive surgery. — 1st ed. — Heidelberg: Springer, 2010. — P. 230 — 236.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
7. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Якість життя хворих після лікування птозу передньої черевної стінки та виконання симультанних операцій при поєднаних хірургічних захворюваннях органів черевної порожниниВ. Г. Мішалов, Р. В. Бондарєв, Л. Ю. Маркулан, О. Ю. Кондакова, О. В. БалабанНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Проведено порівняльну оцінку ЯЖПХ через 1 рік після операції у 148 (84,1 %) із 176 пацієнтів, яким виконано абдомінопластику з приводу птозу передньої черевної стінки (ППЧС) і СО з приводу поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини. На хронічний калькульозний холецестит страждали 154 (87,5 %) хворих. Поліп жовчного міхура діагностовано у 7 (4,0 %) пацієнтів, спайкову хворобу, больову форму — у 15 (8,5 %). При лікуванні ППЧС у 17,6 % хворих виконано СО з приводу грижі черевної стінки та/або діастазу прямих м’язів живота. Залежно від способу СО пацієнтів розподілили на три групи. У групі 1 (n = 74) першим етапом виконували лапаротомію (холецистектомія, адгезіолізис), другим етапом — дермоліпектомію, у групі 2 (n = 52) першим етапом здійснювали лапароскопічне втручання (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізис), в основній групі (n = 50) першим етапом виконували лапароскопічне втручання за розробленою методикою (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізіс), другим — дермоліпектомію. За співвідношенням статей, віком, ступенем ожиріння та ППЧС, видом поєднаної хірургічної та нехірургічної патології групи статистично значущо не відрізнялися (всі р > 0,05). ЯЖПХ оцінювали через 1 рік після операції шляхом анкетування пацієнтів з використанням опитувальника SF-36.
Результати та обговорення. Через 1 рік після операції фізичний компонент здоров’я ЯЖПХ був статистично значущо кращим в основній групі порівняно з групами 1 і 2 (відповідно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) і (81,43 ± 0,91) бала, всі р < 0,001). Психологічний компонент здоров’я також був статистично значущо кращим в основній групі (відповідно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) і (81,86 ± 1,15) бала, всі р < 0,001).
Висновки. Розроблені лапароскопічні методи симультанних втручань при об’єднаних захворюваннях органів черевної порожнини та ППЧС порівняно із СО відкритим способом і традиційним лапароскопічним статистично значущо (всі р < 0,001) більше вплинули на показники якості життя хворих через 1 рік після операції.
Ключові слова: симультанна операція, холецистектомія, адгезіолізис, птоз передньої черевної стінки.
Список літератури:
1. Бойко В. В., Тарабан И. А., Мишенина Е. В. Современные аспекты абдоминопластики // Харківська хірургічна школа. — 2012. — № 3 (54). — С. 113 — 117.
2. Мишалов В. Г., Кондакова Е. Ю., Бондарев Р. В. и др. Симультанные лапароскопические вмешательства на органах брюшной полости у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки // Хірургія України. — 2017. — № 1. — С. 85 — 90.
3. Мішалов В. Г., Кондакова О. Ю., Маркулан Л. Ю. та ін. Cпосіб виконання комбінованих лапароскопічних операцій у хворих з птозом передньої черевної стінки // Харківська хірургічна школа. — 2015. — № 4 (73). — С. 156 — 158.
4. Júnior S. A., Lemos T. E., Junior A. C. et al. Acute acalculous cholecystitis in critically ill patients: risk factors, diagnosis and treatment strategies // J. Pancreas. — 2016. — Vol. 17, N 6. — P. 580 — 586.
5. Matarasso A. Abdominolipoplasty: A system of classification and treat ment for combiner abdominoplasty and suction assisted lipectomy // Aesthetic Plast. Surg. — 1991. — Vol. 15, N 2. — P. 111 — 121.
6. Murata A., Okamoto K., Muramatsu K. et al. Effects of additional laparoscopic cholecystectomy on outcomes of laparoscopic gastrectomy in patients with gastric cancer based on a national administrative database // J. Surg. Res. — 2014. — Vol. 186, N 1. — P. 157 — 163.
7. Sinno S., Shah S., Kenton K. et al. Assessing the safety and efficacy of combined abdominoplasty and gynecologic surgery // Ann. Plast. Surg. — 2011. — Vol. 67, N 3. — P. 272 — 274.
8. Sutariya V. K., Modi P. R. Laparoscopic cholecystectomy performed simultaneously with retroperitoneoscopic live donor nephrectomy // Ann. Tropic. Med. and Pub. Health. — 2016. — Vol. 9, N 2. — P. 102 — 104.
9. Ware J. E., Snow K. K., Kosinski M., Gandek B. SF-36 Health Survey. Manual and interpretation guide. — The Health Institute, New England Medical Center? Boston, Mass, 1993.
Інше:
Мішалов Володимир Григорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60
Стаття надійшла до редакції 26 липня 2017 р.
|
Качество жизни больных после лечения птоза передней брюшной стенки и выполнения симультанных операций при сочетанных хирургических заболеваниях органов брюшной полостиВ. Г. Мишалов, Р. В. Бондарев, Л. Ю. Маркулан, Е. Ю. Кондакова, О. В. БалабанНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Проведена сравнительная оценка КЖСБ через 1 год после операции у 148 (84,1 %) из 176 пациентов, которым выполнена абдоминопластика по поводу птоза передней брюшной стенки (ППБС) и СО по поводу сочетанной хирургической патологии органов брюшной полости. Хроническим калькулезным холециститом страдали 154 (87,5 %) больных. Полип желчного пузыря диагностирован у 7 (4,0 %) пациентов, спаечная болезнь, болевая форма — у 15 (8,5 %). При лечении ППБС у 17,6 % больных выполнены СО по поводу грыжи брюшной стенки и/или диастаза прямых мышц живота. В зависимости от способа СО пациентов распределили на три группы. В группе 1 (n = 74) первым этапом выполняли лапаротомию (холецистэктомию, адгезиолизис), вторым этапом — дермолипэктомию, в группе 2 (n = 52) первым этапом осуществляли лапароскопическое вмешательство (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), в основной группе (n = 50) первым этапом выполняли лапароскопические вмешательства по разработанной методике (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), вторым — дермолипэктомию. По соотношению полов, возрасту, степени ожирения и ППБС, виду сочетанной хирургической и нехирургической патологии группы статистически значимо не различались (все р > 0,05). КЖСБ оценивали через 1 год после операции путем анкетирования пациентов с использованием опросника SF-36.
Результаты и обсуждение. Через 1 год после операции физический компонент здоровья КЖСБ был статистически значимо лучше в основной группе по сравнению с группами 1 и 2 (соответственно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) и (81,43 ± 0,91) балла, все р < 0,001). Психологический компонент здоровья также был статистически значимо выше в основной группе (соответственно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) и (81,86 ± 1,15) балла, все р < 0,001).
Выводы. Разработанные лапароскопические методы симультанных вмешательств при объединенных заболеваниях органов брюшной полости и ППБС по сравнению с СО открытым способом и традиционным лапароскопическим статистически значимо (все р < 0,001) больше повлияли на показатели качества жизни больных через 1 год после операции.
Ключевые слова: симультанная операция, холецистэктомия, адгезиолизис, птоз передней брюшной стенки.
Список литературы:
1. Бойко В. В., Тарабан И. А., Мишенина Е. В. Современные аспекты абдоминопластики // Харківська хірургічна школа. — 2012. — № 3 (54). — С. 113 — 117.
2. Мишалов В. Г., Кондакова Е. Ю., Бондарев Р. В. и др. Симультанные лапароскопические вмешательства на органах брюшной полости у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки // Хірургія України. — 2017. — № 1. — С. 85 — 90.
3. Мішалов В. Г., Кондакова О. Ю., Маркулан Л. Ю. та ін. Cпосіб виконання комбінованих лапароскопічних операцій у хворих з птозом передньої черевної стінки // Харківська хірургічна школа. — 2015. — № 4 (73). — С. 156 — 158.
4. Júnior S. A., Lemos T. E., Junior A. C. et al. Acute acalculous cholecystitis in critically ill patients: risk factors, diagnosis and treatment strategies // J. Pancreas. — 2016. — Vol. 17, N 6. — P. 580 — 586.
5. Matarasso A. Abdominolipoplasty: A system of classification and treat ment for combiner abdominoplasty and suction assisted lipectomy // Aesthetic Plast. Surg. — 1991. — Vol. 15, N 2. — P. 111 — 121.
6. Murata A., Okamoto K., Muramatsu K. et al. Effects of additional laparoscopic cholecystectomy on outcomes of laparoscopic gastrectomy in patients with gastric cancer based on a national administrative database // J. Surg. Res. — 2014. — Vol. 186, N 1. — P. 157 — 163.
7. Sinno S., Shah S., Kenton K. et al. Assessing the safety and efficacy of combined abdominoplasty and gynecologic surgery // Ann. Plast. Surg. — 2011. — Vol. 67, N 3. — P. 272 — 274.
8. Sutariya V. K., Modi P. R. Laparoscopic cholecystectomy performed simultaneously with retroperitoneoscopic live donor nephrectomy // Ann. Tropic. Med. and Pub. Health. — 2016. — Vol. 9, N 2. — P. 102 — 104.
9. Ware J. E., Snow K. K., Kosinski M., Gandek B. SF-36 Health Survey. Manual and interpretation guide. — The Health Institute, New England Medical Center? Boston, Mass, 1993.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
8. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Комбіновані операції при лікуванні пахвинно-калиткових грижВ. В. Грубнік, З. Д. Бугрідзе, К. О. ВоротинцеваОдеський національний медичний університет |
|---|
Матеріали і методи. У період з 2014 до 2016 рр. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 87 пацієнтів з великими пахвинно-калитковими грижами. Вік пацієнтів становив від 43 до 82 років, середній вік — (51,2 ± 1,8) року. Серед хворих переважали чоловіки (68). У першій групі (n = 43) виконували класичну трансабдомінальну преперитонеальну алопластику з використанням сітчастих імплантатів виробництва Ethicon, у другій групі (n = 44) — комбіновані герніопластики.
Результати та обговорення. Середня тривалість оперативного втручання була меншою в другій групі пацієнтів ((42,7 ± 3,8) хв проти (63,5 ± 5,3) хв, p < 0,05). У 2 пацієнтів при проведенні лапароскопічної операції трансабдомінальної преперитонеальної алопластики було виконано конверсію, тоді як при використанні комбінованих операцій необхідності у конверсії не було. При спостереженні впродовж 18 — 24 міс рецидив грижі було виявлено у 3 пацієнтів першої групи, у другій групі рецидивів не було.
Висновки. Виконання комбінованих операцій при великих пахвинно-мошонкових грижах — альтернатива операціям Ліхтенштейна. При цьому кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень зменшується в півтора разу, у віддалені терміни після операції відсутні рецидиви.
Ключові слова: грижі, пахвинно-калиткові грижі, лапароскопічна герніопластика, сітчасті імплантати.
Список літератури:
1. Antoniou S. A., Antoniou G. A., BartschD. K. et al. Transabdominalpreperitoneal versus totally extraperitoneal repair of inguinal hernia: a metaanalysis of randomized studies // Am. J. Surg. — 2013. — Vol. 206. — P. 245 — 252.
2. Bansal V. K., Misra M. C., Babu D. et al. A prospective, randomized comparison of long-term outcomes: chronic groin pain and quality of life following totally extraperitoneal (TEP) and transabdominalpreperitoneal (TAPP) laparoscopic inguinal hernia repair // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27. — P. 2373 — 2382.
3. Bittner R., Arregui M. E., Bisgaard T. et al. Guidelines for laparoscopic (TAPP) and endoscopic (TEP) treatment of inguinal Hernia (International Endohernia Society (IEHS)) // Surg. Endosc. — 2011. — Vol. 25. — P. 2773 — 2843.
4. Daes J. Endoscopic repair of large inguinoscrotal hernias: management of the distal sac to avoid seroma formation // Hernia. — 2014. — Vol. 18. — P. 119 — 122.
5. Ferzli G. S., Rim S., Edwards E. D. Combined laparoscopic and open extraperitoneal approach to scrotal hernias // Hernia. — 2013. — Vol. 17 — P. 223 — 228.
6. Kim M. J., Hur K. Y. Laparoscopic totally extraperitoneal inguinal hernia repair: 10-year experience of a single surgeon // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. — 2013. — Vol. 23. — P. 51 — 54.
7. Krishna A., Misra M. C., Bansal V. K. et al. Laparoscopic inguinal hernia repair: transabdominal preperitoneal (TAPP) versus totally extraperitoneal (TEP) approach: a prospective randomized controlled trial // Surg. Endosc. — 2012. — Vol. 26. — P. 639 — 649.
8. Lau H., Patil N. G., Yuen W. K. Day-case endoscopic totally extraperitoneal inguinal hernioplasty versus open Lichtenstein hernioplasty for unilateral primary inguinal hernia in males: a randomized trial // Surg. Endosc. — 2006. — Vol. 20. — P. 76 — 81.
9. Misra M. C., Bhowate P. D., Bansal V. K. et al. Massive scrotal hernias: problems and solutions // J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. — 2009. — Vol. 19. — P. 19 — 22.
10. Palanivelu C., Rangarajan M., John S. J. Modified technique of laparoscopic intraperitonealhernioplasty for irreducible scrotal hernias (omentoceles): how to remove the hernial contents // World J. Surg. — 2007. — Vol. 31. — P. 1889 — 1891.
11. Simons M. P., Aufenacker T., Bay-Nielsen M. et al. European Hernia Society guidelines on the treatment of inguinal hernia in adult patients // Hernia. — 2009. — Vol. 13. — P. 343 — 403.
Інше:
Грубнік Володимир Володимирович, д. мед. н., проф., зав. кафедри хірургії № 1
65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26/32, ОКЛ. Тел. (42) 750-01-16
Стаття надійшла до редакції 19 серпня 2017 р.
|
Комбинированные операции при лечении пахово-мошоночных грыжВ. В. Грубник, З. Д. Бугридзе, К. О. ВоротынцеваОдесский национальный медицинский университет |
|---|
Материалы и методы. В период с 2014 по 2016 г. на базе Одесской областной клинической больницы было прооперировано 87 пациентов с большими пахово-мошоночными грыжами. Возраст пациентов составил от 43 до 82 лет, средний возраст — (51,2 ± 1,8) года. Среди больных преобладали мужчины (68). В первой группе (n = 43) выполняли классическую трансабдоминальную преперитонеальную аллопластику с использованием сетчатых имплантатов производства Ethicon, во второй группе (n = 44) — комбинированные герниопластики.
Результаты и обсуждение. Средняя длительность оперативного вмешательства была меньше во второй группе пациентов ((42,7 ± 3,8) по сравнению с (63,5 ± 5,3) мин, p < 0,05). У 2 пациентов при проведении лапароскопической операции трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики была выполнена конверсия, тогда как при использовании комбинированных операций необходимости в конверсии не было. При наблюдении в течение 18 — 24 мес рецидив грыжи был выявлен у 3 пациентов первой группы и отсутствовал во второй группе.
Выводы. Выполнение комбинированных операций при больших пахово-мошоночных грыжах — альтернатива операциям Лихтенштейна. При этом количество интраоперационных и послеоперационных осложнений уменьшается в полтора раза, в отдаленные сроки после операции отсутствуют рецидивы.
Ключевые слова: грыжи, пахово-мошоночные грыжи, лапароскопическая герниопластика, сетчатые имплантаты.
Список литературы:
1. Antoniou S. A., Antoniou G. A., BartschD. K. et al. Transabdominalpreperitoneal versus totally extraperitoneal repair of inguinal hernia: a metaanalysis of randomized studies // Am. J. Surg. — 2013. — Vol. 206. — P. 245 — 252.
2. Bansal V. K., Misra M. C., Babu D. et al. A prospective, randomized comparison of long-term outcomes: chronic groin pain and quality of life following totally extraperitoneal (TEP) and transabdominalpreperitoneal (TAPP) laparoscopic inguinal hernia repair // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27. — P. 2373 — 2382.
3. Bittner R., Arregui M. E., Bisgaard T. et al. Guidelines for laparoscopic (TAPP) and endoscopic (TEP) treatment of inguinal Hernia (International Endohernia Society (IEHS)) // Surg. Endosc. — 2011. — Vol. 25. — P. 2773 — 2843.
4. Daes J. Endoscopic repair of large inguinoscrotal hernias: management of the distal sac to avoid seroma formation // Hernia. — 2014. — Vol. 18. — P. 119 — 122.
5. Ferzli G. S., Rim S., Edwards E. D. Combined laparoscopic and open extraperitoneal approach to scrotal hernias // Hernia. — 2013. — Vol. 17 — P. 223 — 228.
6. Kim M. J., Hur K. Y. Laparoscopic totally extraperitoneal inguinal hernia repair: 10-year experience of a single surgeon // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. — 2013. — Vol. 23. — P. 51 — 54.
7. Krishna A., Misra M. C., Bansal V. K. et al. Laparoscopic inguinal hernia repair: transabdominal preperitoneal (TAPP) versus totally extraperitoneal (TEP) approach: a prospective randomized controlled trial // Surg. Endosc. — 2012. — Vol. 26. — P. 639 — 649.
8. Lau H., Patil N. G., Yuen W. K. Day-case endoscopic totally extraperitoneal inguinal hernioplasty versus open Lichtenstein hernioplasty for unilateral primary inguinal hernia in males: a randomized trial // Surg. Endosc. — 2006. — Vol. 20. — P. 76 — 81.
9. Misra M. C., Bhowate P. D., Bansal V. K. et al. Massive scrotal hernias: problems and solutions // J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. — 2009. — Vol. 19. — P. 19 — 22.
10. Palanivelu C., Rangarajan M., John S. J. Modified technique of laparoscopic intraperitonealhernioplasty for irreducible scrotal hernias (omentoceles): how to remove the hernial contents // World J. Surg. — 2007. — Vol. 31. — P. 1889 — 1891.
11. Simons M. P., Aufenacker T., Bay-Nielsen M. et al. European Hernia Society guidelines on the treatment of inguinal hernia in adult patients // Hernia. — 2009. — Vol. 13. — P. 343 — 403.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
9. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату у хворих з пахвинною грижеюЯ. П. Фелештинський, А. В. КоханевичНаціональна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування пахвинних гриж у 162 хворих віком від 25 до 75 років (середній вік — (50,0 ± 2,5) року). Всі хворі були чоловічої статі. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (n = 81) застосовували класичну методику трансабдомінальної преперитонеальної алопластики, у 2-й (n = 81) — запропоновану нами трансабдомінальну преперитонеальну алопластику з використанням сітчастого імплантату більшого розміру і фіксацією його клеєм на рівні здухвинних судин та іліопубічного тракту. Вибір клею на основі етил-α-ціаноакрилату було обґрунтовано результатами попередньо проведеного експериментального дослідження на 90 статевозрілих самцях щурів.
Результати та обговорення. У тварин 1-ї групи, яким сітку фіксували клеєм, на відміну від інших груп, через 60 діб спостерігали повне проростання сітки сполучною тканиною. Віддалені результати лікування було вивчено у термін від 1 до 5 років у 72 хворих 1-ї групи та у 73 — 2-ї. З цією метою застосовували спеціально розроблену анкету, повторні огляди з ультразвуковим дослідженням передньої черевної стінки та черевної порожнини. У 1-й групі хронічний післяопераційний пахвинний біль відзначено у 5 (6,94 %) хворих, у 2-й групі — у 2 (2,73 %). Це ускладнення було проліковано за допомогою блокад з гідрокортизоном у ділянках больових точок і нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенак, «Німесил»). У 5 (8,33 %) хворих 1-ї групи та 1 (1,36 %) — 2-ї групи через 1 — 3 міс після операції було виявлено рецидив пахвинної грижі, підтверджений ультразвуковим дослідженням.
Висновки. Клейова фіксація сітчастого імплантату в експериментально-морфологічному дослідженні зі щурами виявилася ефективнішою порівняно з іншими варіантами. У разі використання запропонованого способу трансабдомінальної преперитонеальної алопластики спостерігали зменшення частоти хронічного післяопераційного пахвинного болю на 4,21 %, а виникнення рецидивів пахвинних гриж — на 6,97 % порівняно з класичною методикою.
Ключові слова: пахвинна грижа, клей етил-α-ціаноакрилат, рецидиви, удосконалена трансабдомінальна преперитонеальна алопластика, класична трансабдомінальна преперитонеальна алопластика, сітчастий імплантат.
Список літератури:
1. Грубнік В. В., Бугрідзе З. Д., Воротинцева К. О. Лапароскопічна герніопластика як метод вибору хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж // Львів. мед. часопис. — 2009. — № 3. — С. 39 — 42.
2. Ничитайло М. Е., Булик И. И. Современные аспекты эндовидео хирургического лечения сложных и рецидивных паховых грыж // Клін. хірургія. — 2010. — № 3. — С. 10 — 16.
3. Оптимізація трансабдомінальної преперитонеальної алопластики пахвинних гриж / Фелештинський Я. П., Коханевич А. В., Ватаманюк В. Ф. // Пат. № 113997 Україна, МПК А61В 17/56 (2006.01), u2016 08656; опубл. 27.02.2017, Бюл. № 4 — 12 с.
4. Фелештинський Я. П., Свиридовський С. А. Оцінка ефективності різних способів алопластики при пахвинних грижах // Хірургія України. — 2011. — № 3. — С. 111 — 113.
5. Bansal V. K., Misra M. C., Babu D. et al. A prospective, randomized comparison of long-term outcomes: chronic groin pain and quality of life following totally extraperitoneal (TEP) and transabdominal preperitoneal (TAPP) laparoscopic inguinal hernia repair // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27. — P. 2373 — 2382.
6. Bradley J. F., Williams K. B., Wormer B. A. et al. Value of glue fixation on long term Quality of Life (QOL) in Laparoscopic Inguinal Hernia Repair LIHR) // Hernia. — 2013. — Vol. 17. — P. 118.
7. Griffin K. J., Harris S., Tang T. Y. et al. Incidenceof contralateral occultinguinal hernia found at the time of laparoscopic transabdominal preperitoneal (TAPP) repair // Hernia. — 2010. — Vol. 14. — P. 345 — 349.
8. Meyer A., Blanc P., Kassir R., Atger J. Laparoscopic hernia: umbilical pubis length versus technical difficulty // J. Soc. Laparoendoscop. Surg. — 2014. — Vol. 18, N 3. — Р. 1 — 4.
9. Nocceti A., Ratto E. L., Perata O. et al. Transabdominal preperitoneal hernioplasty with microlaparoscopy and mesh fixation with biological glue // Hernia. — 2011. — Vol. 15. — Р. 044.
Інше:
Коханевич Алла Василівна, аспірант кафедри хірургії та проктології
E-mail: alla_4@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 5 вересня 2017 р.
|
Трансабдоминальная преперитонеальная аллопластика с комбинированной фиксацией сетчатого имплантата у больных с паховой грыжейЯ. П. Фелештинский, А. В. КоханевичНациональная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев |
|---|
Материалы и методы. Проведен анализ результатов хирургического лечения паховых грыж у 162 больных в возрасте от 25 до 75 лет (средний возраст — (50,0 ± 2,5) года). Все больные были мужского пола. Пациентов распределили на две группы. В 1-й группе (n = 81) применяли классическую методику трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики, во 2-й группе (n = 81) — усовершенствованную нами методику трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики с использованием сетчатого имплантата большего размера и фиксацией его клеем на уровне подвздошных сосудов и илиопубичного тракта. Выбор клея на основе этил-α-цианоакрилата был обоснован результатами предварительно проведенного экспериментального исследования на 90 половозрелых самцах крыс.
Результаты и обсуждение. У животных 1-й группы, которым сетку фиксировали клеем, в отличие от других групп, через 60 сут наблюдали полное прорастание сетки соединительной тканью. Отдаленные результаты лечения были изучены в срок от 1 до 5 лет у 72 больных 1-й группы и 73 — 2-й. С этой целью применяли специально разработанную анкету, повторные обзоры с ультразвуковым исследованием передней брюшной стенки и брюшной полости. В 1-й группе хроническая послеоперационная боль в паху отмечена у 5 (6,94 %) больных, во 2-й группе — у 2 (2,73 %). Это осложнение было пролечено с помощью блокад с гидрокортизоном в участках болевых точек и нестероидных противовоспалительных препаратов (диклофенак, «Нимесил»). У 5 (8,33 %) больных 1-й группы и 1 (1,36 %) — 2-й группы через 1 — 3 мес после операции был выявлен рецидив паховой грыжи, подтвержденный ультразвуковым исследованием.
Выводы. Клеевая фиксация сетчатого имплантата в экспериментально-морфологическом исследовании с крысами оказалась эффективнее, чем другие варианты. В случае использования предложенного способа трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики наблюдали уменьшение частоты хронической послеоперационной боли в паху на 4,21 %, а возникновения рецидивов паховой грыжи — на 6,97 % по сравнению с классической методикой.
Ключевые слова: паховая грыжа, клей этил-α-цианоакрилат, рецидивы, усовершенствованная трансабдоминальная преперитонеальная аллопластика, классическая трансабдоминальная преперитонеальная аллопластика, сетчатый имплантат.
Список литературы:
1. Грубнік В. В., Бугрідзе З. Д., Воротинцева К. О. Лапароскопічна герніопластика як метод вибору хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж // Львів. мед. часопис. — 2009. — № 3. — С. 39 — 42.
2. Ничитайло М. Е., Булик И. И. Современные аспекты эндовидео хирургического лечения сложных и рецидивных паховых грыж // Клін. хірургія. — 2010. — № 3. — С. 10 — 16.
3. Оптимізація трансабдомінальної преперитонеальної алопластики пахвинних гриж / Фелештинський Я. П., Коханевич А. В., Ватаманюк В. Ф. // Пат. № 113997 Україна, МПК А61В 17/56 (2006.01), u2016 08656; опубл. 27.02.2017, Бюл. № 4 — 12 с.
4. Фелештинський Я. П., Свиридовський С. А. Оцінка ефективності різних способів алопластики при пахвинних грижах // Хірургія України. — 2011. — № 3. — С. 111 — 113.
5. Bansal V. K., Misra M. C., Babu D. et al. A prospective, randomized comparison of long-term outcomes: chronic groin pain and quality of life following totally extraperitoneal (TEP) and transabdominal preperitoneal (TAPP) laparoscopic inguinal hernia repair // Surg. Endosc. — 2013. — Vol. 27. — P. 2373 — 2382.
6. Bradley J. F., Williams K. B., Wormer B. A. et al. Value of glue fixation on long term Quality of Life (QOL) in Laparoscopic Inguinal Hernia Repair LIHR) // Hernia. — 2013. — Vol. 17. — P. 118.
7. Griffin K. J., Harris S., Tang T. Y. et al. Incidenceof contralateral occultinguinal hernia found at the time of laparoscopic transabdominal preperitoneal (TAPP) repair // Hernia. — 2010. — Vol. 14. — P. 345 — 349.
8. Meyer A., Blanc P., Kassir R., Atger J. Laparoscopic hernia: umbilical pubis length versus technical difficulty // J. Soc. Laparoendoscop. Surg. — 2014. — Vol. 18, N 3. — Р. 1 — 4.
9. Nocceti A., Ratto E. L., Perata O. et al. Transabdominal preperitoneal hernioplasty with microlaparoscopy and mesh fixation with biological glue // Hernia. — 2011. — Vol. 15. — Р. 044.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
10. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Діагностичне значення і взаємозв’язок показників кількісного специфічного ЛАЛ-тесту та неспецифічних гематологічних і клінічних показників ендотоксикозу у хворих на поширений гнійний перитонітА. Я. ПавлякІвано-Франківський національний медичний університет |
|---|
Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження та лікування 115 хворих на гострий поширений гнійний перитоніт. Кількісні специфічні (ЛАЛ-тест) і неспецифічні гематологічні показники ендотоксикозу (лейкоцитарний індекс інтоксикації, гематологічний показник інтоксикації) порівнювали з оцінкою тяжкості стану хворого за шкалою APACHE ІІ у модифікації А. П. Радзіховського (1997).
Результати та обговорення. Показники ЛАЛ-тесту на відміну від неспецифічних гематологічних маркерів ендотоксикозу мають високу чутливість і специфічність щодо прогнозу летальності у хворих, добре корелюють з об’єктивними системами оцінки тяжкості стану хворого за класифікацією синдрому системної запальної відповіді та шкалою APACHE ІІ.
Висновки. Кількісний специфічний метод визначення ендотоксикозу ЛАЛ-тест дає змогу з високою вірогідністю оцінити ступінь ендогенної інтоксикації і тяжкість стану хворого на гнійний перитоніт та має важливе прогностичне значення.
Ключові слова: поширений гнійний перитоніт, ендотоксикоз, ЛАЛ-тест, лейкоцитарний індекс інтоксикації, гематологічний показник інтоксикації, шкала APACHE ІІ.
Список літератури:
1. Гончар М. Г., Кучірка Я. М. Сучасні методи лікування термінальної фази загального перитоніту // Укр. журн. хірургії. — 2011. — № 6 (15). — С. 90 — 92.
2. Матвійчик О. Б., Матішинець І. І., Мелень А. П. та ін. Параметри ендогенної інтоксикації при перитоніті // Укр. журн. хірургії. — 2010. — № 2. — С. 143 — 145.
3. Матвійчик Б. О., Лукавецький О. В., Федоров В. Ю. Лімфопенія як предиктор летальності пацієнтів із абдомінальним сепсисом // Шпитальна хірургія. — 2015. — № 1. — С. 24 — 27.
4. Римаренко Н. В. Рівень ендотоксину кишкового походження в сироватці крові при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей // Клін. педіатрія. — 2011. — № 1 (29). — С. 90 — 93.
5. Селиванов С. С., Бондарєв Р. В., Бондарєв В. І., Фонова Н. О. Прогноз тяжкості перебігу і наслідків гострого розлитого перитоніту // Укр. журн. хірургії. — 2011. — № 3 (12). — С. 62 — 65.
6. Сипливый В. А., Конь Е. В., Евтушенко Д. В. Использование лейкоцитарных индексов для прогнозирования исхода перитонита // Клін. хірургія. — 2009. — № 9. — С. 21 — 26.
7. Шейко В. Д., Ситнік Д. А., Прихідько Р. А. Синдром системної запальної відповіді в динаміці післяопераційного періоду у хворих оперованих з приводу гострої абдомінальної патології // Укр. журн. хірургії. — 2011. — № 3 (12). — С. 145 — 148.
Інше:
Павляк Андрій Ярославович, к. мед. н., асистент кафедри хірургії стоматологічного факультету
E-mail: apavlyak@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 5 вересня 2017 р.
|
Диагностическое значение и взаимосвязь показателей количественного специфического ЛАЛ-теста и неспецифических гематологических и клинических показателей эндотоксикоза у больных распространенным гнойным перитонитомА. Я. ПавлякИвано-Франковский национальный медицинский университет |
|---|
Материалы и методы. Проведено комплексное обследование и лечение 115 больных острым распространенным гнойным перитонитом. Количественные специфические (ЛАЛ-тест) и неспецифические гематологические показатели эндотоксикоза (лейкоцитарный индекс интоксикации, гематологический показатель интоксикации) сравнивали с оценкой тяжести состояния больного по шкале APACHE ІІ в модификации А. П. Радзиховского (1997).
Результаты и обсуждение. Показатели ЛАЛ-теста, в отличие от неспецифических гематологических показателей эндотоксикоза имеют высокую чувствительность и специфичность относительно прогноза летальности больных, хорошо коррелируют с объективными системами оценки тяжести состояния больного по классификации синдрома системного воспалительного ответа и шкале APACHE ІІ.
Выводы. Количественный специфический метод определения эндотоксикоза ЛАЛ-тест позволяет с высокой точностью определить степень эндогенной интоксикации и тяжесть состояния больного гнойным перитонитом и имеет важное прогностическое значение.
Ключевые слова: распространенный гнойный перитонит, эндотоксикоз, ЛАЛ-тест, лейкоцитарный индекс интоксикации, гематологический показатель интоксикации, шкала APACHE ІІ.
Список литературы:
1. Гончар М. Г., Кучірка Я. М. Сучасні методи лікування термінальної фази загального перитоніту // Укр. журн. хірургії. — 2011. — № 6 (15). — С. 90 — 92.
2. Матвійчик О. Б., Матішинець І. І., Мелень А. П. та ін. Параметри ендогенної інтоксикації при перитоніті // Укр. журн. хірургії. — 2010. — № 2. — С. 143 — 145.
3. Матвійчик Б. О., Лукавецький О. В., Федоров В. Ю. Лімфопенія як предиктор летальності пацієнтів із абдомінальним сепсисом // Шпитальна хірургія. — 2015. — № 1. — С. 24 — 27.
4. Римаренко Н. В. Рівень ендотоксину кишкового походження в сироватці крові при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей // Клін. педіатрія. — 2011. — № 1 (29). — С. 90 — 93.
5. Селиванов С. С., Бондарєв Р. В., Бондарєв В. І., Фонова Н. О. Прогноз тяжкості перебігу і наслідків гострого розлитого перитоніту // Укр. журн. хірургії. — 2011. — № 3 (12). — С. 62 — 65.
6. Сипливый В. А., Конь Е. В., Евтушенко Д. В. Использование лейкоцитарных индексов для прогнозирования исхода перитонита // Клін. хірургія. — 2009. — № 9. — С. 21 — 26.
7. Шейко В. Д., Ситнік Д. А., Прихідько Р. А. Синдром системної запальної відповіді в динаміці післяопераційного періоду у хворих оперованих з приводу гострої абдомінальної патології // Укр. журн. хірургії. — 2011. — № 3 (12). — С. 145 — 148.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
11. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Залежність хірургічної тактики при патологічних виділеннях з грудного соска від результатів ендоскопічної мамодуктоскопіїО. А. Аксьонов, Г. А. Білоненко, О. Г. АксьоноваУкраїнський науково-практичний центр ендокринної хірургії та трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Накопичено досвід 263 ендоскопічних мамодуктоскопій, результати 144 із них верифіковано патогістологічно. Залежно від способу доопераційного маркування внутрішньопротокових новоутворень було сформовано дві групи спостережень. В основній групі (n = 66) застосовували власний спосіб вибору хірургічної тактики, в контрольній групі (n = 78) після рутинної ендоскопії проводили традиційні дуктектомії.
Результати та обговорення. Діагностична точність ендоскопічної мамодуктоскопії в контрольній групі становила 48,0 %, в основній — 98,2 %. Застосування авторської методики на 87,8 % знизило частоту використання центральної дуктектомії — більш травматичного втручання, ніж селективна дуктектомія. При цьому об’єм видалених тканин зменшився з (55,4 ± 4,8) до (33,8 ± 3,9) см3, що сприяло зниженню частоти ускладнень на 5,9 % і зменшенню тривалості госпіталізації на 3 доби.
Висновки. Подвійне доопераційне маркування внутрішньопротокових новоутворень під ендоскопічним та ехографічним контролем з додатковим визначенням особливостей артеріального кровопостачання в зоні операції дало змогу вдосконалити хірургічну тактику при патологічних виділеннях з грудного соска за рахунок планування способу та обсягу оперативного втручання, диференційованого вибору типу і топографії хірургічного розрізу.
Ключові слова: сосок грудний, виділення патологічні, тактика хірургічна, ендоскопія.
Список літератури:
1. Пат. 116603 U Україна, МПК (2017.01) A61B 8/00. Спосіб вибору хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози / Аксьонов О. А., Білоненко Г. А., Аксьонова О. Г.; винахідники та патентовласники Аксьонов О. А., Білоненко Г. А., Аксьонова О. Г. (UA). — № u 2016 12959. — заявл. 19.12.2016. — опубл. 25.05.2017, бюл. № 10. — 4 с.
2. Kong Х., Сhen Х., Jiang L. et al. Periareolar incision for the management of benign breast tumors // Oncol. Let. — 2016. — Vol. 12, N 5. — Р. 3259 — 3263.
3. Maraz R., Boross G., Ambrozay E. et al. Selective ductectomy for the diagnosis and treatment of intraductal papillary lesions presenting with single duct discharge // Pathol. Oncol. Res. — 2013. — Vol. 19, N 3. — P. 589 — 595.
4. Ohlinger R., Stomps A., Paepke S. et al. Ductoscopic detection of intraductal lesions in cases of pathologic nipple discharge in comparison with standard diagnostics: the German multicenter study // Oncol. Res. Treatment. — 2014. — Vol. 37, N 11. — P. 628 — 632.
5. Tang S., Isacke D., Gui G. Mammary ductoscopy in the current management of breast disease // Surg. Endosc. — 2011. — Vol. 25, N 6. — P. 1712 — 1722.
6. Tardioli S., Ballesio L., Gigli S. et al. Wire-guided Localization in non-palpable breast cancer: results from monocentric experience // Anticancer Res. — 2016. — Vol. 36, N 5. — P. 2423 — 2427.
7. Waaijer L., Simons J. M., Borel Rinkes I. H.M. et al. Systematic review and meta-analysis of the diagnostic accuracy of ductoscopy in patients with pathological nipple discharge // Br. J. Surg. — 2016. — Vol. 103, N 6. — P. 632 — 643.
8. Wong Chung J. E., Jeuriens-van de Ven S. A., van Helmond N. et al. Does nipple discharge color predict (pre-) malignant breast pathology? // Breast J. — 2016. — Vol. 22, N 2. — P. 202 — 208.
9. Xu Z., Xing W., Li Q. et al. Assessment of diagnostic and therapeutic value of ductoscopy biopsy in single intraductal papillary lesion compared with open surgery // Cancer Res. — 2015. — Vol. 75, N 9, suppl. — Abs. P2 — 13 — 10.
10. Zielinski J., Jaworski R., Irga-Jaworska N. et al. The significance of ductoscopy of mammary ducts in the diagnostics of breast neoplasms // Videosurg. Miniinv. — 2015. — Vol. 10, N 1. — P. 79 — 86.
Інше:
Аксьонов Олексій Анатолійович, лікар хірург-онколог
E-mail: aleax17@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 5 вересня 2017 р.
|
Зависимость хирургической тактики при патологических выделениях из грудного соска от результатов эндоскопической маммодуктоскопииА. А. Аксёнов, Г. А. Белоненко, Е. Г. АксёноваУкраинский научно-практический центр эндокринной хирургии и трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев |
|---|
Материалы и методы. Накоплен опыт 263 эндоскопических маммодуктоскопий, результаты 144 из них верифицированы патогистологически. В зависимости от способа дооперационной маркировки внутрипротоковых новообразований были сформированы две группы наблюдений. В основной группе (n = 66) применяли собственный способ выбора хирургической тактики, в контрольной группе (n = 78) после рутинной эндоскопии проводили традиционные дуктэктомии.
Результаты и обсуждение. Диагностическая точность эндоскопической маммодуктоскопии в контрольной группе составила 48,0 %, в основной — 98,2 %. Применение авторской методики на 87,8 % снизило частоту использования центральной дуктэктомии — более травматичного вмешательства, чем селективная дуктэктомия. При этом объем удаленных тканей уменьшился с (55,4 ± 4,8) до (33,8 ± 3,9) см3, что способствовало снижению частоты осложнений на 5,9 % и уменьшению длительности госпитализации на 3 дня.
Выводы. Двойная дооперационная маркировка внутрипротоковых новообразований под эндоскопическим и эхографическим контролем с дополнительным определением особенностей артериального кровоснабжения в зоне операции позволила усовершенствовать хирургическую тактику при патологических выделениях из грудного соска за счет планирования способа оперативного вмешательства, дифференцированного выбора типа и топографии хирургического разреза.
Ключевые слова: сосок грудной, выделения патологические, тактика хирургическая, эндоскопия.
Список литературы:
1. Пат. 116603 U Україна, МПК (2017.01) A61B 8/00. Спосіб вибору хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози / Аксьонов О. А., Білоненко Г. А., Аксьонова О. Г.; винахідники та патентовласники Аксьонов О. А., Білоненко Г. А., Аксьонова О. Г. (UA). — № u 2016 12959. — заявл. 19.12.2016. — опубл. 25.05.2017, бюл. № 10. — 4 с.
2. Kong Х., Сhen Х., Jiang L. et al. Periareolar incision for the management of benign breast tumors // Oncol. Let. — 2016. — Vol. 12, N 5. — Р. 3259 — 3263.
3. Maraz R., Boross G., Ambrozay E. et al. Selective ductectomy for the diagnosis and treatment of intraductal papillary lesions presenting with single duct discharge // Pathol. Oncol. Res. — 2013. — Vol. 19, N 3. — P. 589 — 595.
4. Ohlinger R., Stomps A., Paepke S. et al. Ductoscopic detection of intraductal lesions in cases of pathologic nipple discharge in comparison with standard diagnostics: the German multicenter study // Oncol. Res. Treatment. — 2014. — Vol. 37, N 11. — P. 628 — 632.
5. Tang S., Isacke D., Gui G. Mammary ductoscopy in the current management of breast disease // Surg. Endosc. — 2011. — Vol. 25, N 6. — P. 1712 — 1722.
6. Tardioli S., Ballesio L., Gigli S. et al. Wire-guided Localization in non-palpable breast cancer: results from monocentric experience // Anticancer Res. — 2016. — Vol. 36, N 5. — P. 2423 — 2427.
7. Waaijer L., Simons J. M., Borel Rinkes I. H.M. et al. Systematic review and meta-analysis of the diagnostic accuracy of ductoscopy in patients with pathological nipple discharge // Br. J. Surg. — 2016. — Vol. 103, N 6. — P. 632 — 643.
8. Wong Chung J. E., Jeuriens-van de Ven S. A., van Helmond N. et al. Does nipple discharge color predict (pre-) malignant breast pathology? // Breast J. — 2016. — Vol. 22, N 2. — P. 202 — 208.
9. Xu Z., Xing W., Li Q. et al. Assessment of diagnostic and therapeutic value of ductoscopy biopsy in single intraductal papillary lesion compared with open surgery // Cancer Res. — 2015. — Vol. 75, N 9, suppl. — Abs. P2 — 13 — 10.
10. Zielinski J., Jaworski R., Irga-Jaworska N. et al. The significance of ductoscopy of mammary ducts in the diagnostics of breast neoplasms // Videosurg. Miniinv. — 2015. — Vol. 10, N 1. — P. 79 — 86.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
12. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Особливості клінічного перебігу загрозливого аборту у вагітних з різними варіантами алельного поліморфізму гена рецептора прогестеронуО. С. КривопустовНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. У дослідження було залучено 67 жінок із загрозливим абортом. Використовували клінічні методи дослідження, молекулярно-генетичні методи, ультразвукове дослідження органів малого таза, статистичні методи. Інтенсивність болю оцінювали за цифровою рейтинговою шкалою. Аналіз особливостей клінічного перебігу загрозливого аборту з урахуванням алельного поліморфізму гена рецептора прогестерону (PGR) rs590688 та rs500760 проводили за допомогою оцінки виразності таких ознак, як інтенсивність болю, наявність кров’янистих виділень та ретрохоріальної гематоми.
Результати та обговорення. Встановлено, що варіанти генотипів за rs590688, але не за rs500760 статистично значущо впливають на клінічний перебіг загрозливого аборту. Аналіз кореляції між вираженістю болю та кількістю мінорних алелей за rs590688 виявив помірний обернено пропорційний зв’язок: що більше мінорних алелей, то меншої сили біль. Побудовано логістичні регресії для прогнозування характеру виділень залежно від алельного поліморфізму гена рецептора прогестерону. У моделі, в якій предиктором був rs590688, генотипи CG і GG асоціюються з меншим ризиком появи кров’янистих виділень в 11 та 24 рази відповідно порівняно з мажорним генотипом CC (p < 0,01). Не виявлено статистично значущої асоціації між наявністю або відсутністю ретрохоріальної гематоми залежно від досліджуваних алельних поліморфізмів гена рецептора прогестерону.
Висновки. Тяжкий клінічний перебіг загрозливого аборту асоціюється з наявністю мажорної гомозиготи СС за поліморфізмом гена рецептора прогестерону rs590688 — у 26 разів вищий ризик виникнення болю, сильнішого за помірний (p < 0,001), та в 24 рази вищий ризик появи кров’янистих виділень (p < 0,01). При прогнозуванні клінічного перебігу загрозливого аборту слід ураховувати, що тяжчий його перебіг асоційований з наявністю у пацієнтки мажорної гомозиготи CC за поліморфізмом гена рецептора прогестерону rs590688 (C/G).
Ключові слова: біль внизу живота, вагітні, загрозливий аборт, кров’янисті виділення зі статевих шляхів, поліморфізм гена рецептора прогестерону.
Список літератури:
1. Кривопустов О. С. Звичний аборт: дискусійні питання етіології та патогенезу // Запорож. мед. журн. — 2016. — № 1 (94). — С. 85 — 90. doi: 10.14739/2310-1210.2016.1.64167.
2. Al-Asmakh M. Reproductive functions of progesterone // Middle East Fertility Society Journal. — 2007. — Vol. 12, N 3. — P. 197 — 201.
3. Lachmi-Epstein A., Mazor M., Bashiri A. Psychological and mental aspects and ‘tender loving care’ among women with recurrent pregnancy losses // Harefuah. — 2012. — N 151. — P. 633 — 637.
4. Practice Committee Opinion of the American Society of Reproductive Medicine. Evaluation and treatment of recurrent pregnancy loss: a committee opinion // Fertil Steril. — 2012. — № 98. — P. 1103 — 1111. doi: 10.1016/j.fertnstert.2012.06.048.
5. Romano A., Delvoux B., Fischer D. The PROGINS polymorphism of the human progesterone receptor diminishes the response to progesterone // J. Mol. Endocrinol. — 2007. — N 38. — P. 331 — 350.
6. Saraswat L., Bhattacharya S. Maternal and perinatal outcome in women with threatened miscarriage in the first trimester: a systematic review // BJOG. — 2010. — N 117. — P. 245 — 257. doi: 10.1111/j.1471-0528.2009.02427.x.
7. Tracy A., Manuck M., Yinglei L. Progesterone receptor polymorphisms and clinical response to17-alpha-hydroxyprogesterone caproate // Am J Obstet Gynecol. — 2011. — N 205. — P. 135 — 135. doi: 10.1016/j.ajog.2011.03.048.
Інше:
Кривопустов Олександр Сергійович, асистент кафедри акушерства і гінекології № 2
02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26а. E-mail: kryvopustov@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 4 вересня 2017 р.
|
Особенности клинического течения угрожающего аборта у беременных с разными вариантами аллельного полиморфизма гена рецептора прогестеронаА. С. КривопустовНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. В исследование были включены 67 женщин с угрожающим абортом. Применяли клинические методы исследования, молекулярно-генетические методы, ультразвуковое исследование органов малого таза, статистические методы. Интенсивность боли оценивали по цифровой рейтинговой шкале. Анализ особенностей клинического течения угрожающего аборта с учетом аллельного полиморфизма гена рецептора прогестерона (PGR) rs590688 и rs500760 проводили с помощью оценки выраженности таких признаков, как интенсивность боли, наличие кровянистых выделений и ретрохориальной гематомы.
Результаты и обсуждение. Установлено, что варианты генотипов по rs590688, но не rs500760 статистически значимо влияют на клиническое течение угрожающего аборта. Анализ корреляции между выраженностью боли и количеством минорных аллелей по rs590688 выявил умеренную обратно пропорциональную связь: чем больше минорных аллелей, тем меньшей силы боль. Были построены логистические регрессии для прогнозирования характера выделений в зависимости от аллельного полиморфизма гена рецептора прогестерона. В модели, в которой предиктором выступал rs590688, генотипы CG и GG ассоциируются с меньшим риском появления кровянистых выделений в 11 и 24 раза соответственно по сравнению с мажорным генотипом CC (p < 0,01). Не выявлено статистически значимой ассоциации между наличием и отсутствием ретрохориальной гематомы в зависимости от исследуемых аллельных полиморфизмов гена рецептора прогестерона.
Выводы. Тяжелое клиническое течение угрожающего аборта ассоциируется с наличием мажорной гомозиготы СС по полиморфизму гена рецептора прогестерона rs590688 — в 26 раз выше риск возникновения боли, сильнее умеренной (p < 0,001), и в 2,4 раза выше риск появления кровянистых выделений (p < 0,01). При прогнозировании клинического течения угрожающего аборта следует учитывать, что более тяжелое его течение ассоциировано с наличием у пациентки мажорной гомозиготы CC по полиморфизму гена рецептора прогестерона rs590688 (C/G).
Ключевые слова: боль внизу живота, беременные, угрожающий аборт, кровянистые выделения из половых путей, полиморфизм гена рецептора прогестерона.
Список литературы:
1. Кривопустов О. С. Звичний аборт: дискусійні питання етіології та патогенезу // Запорож. мед. журн. — 2016. — № 1 (94). — С. 85 — 90. doi: 10.14739/2310-1210.2016.1.64167.
2. Al-Asmakh M. Reproductive functions of progesterone // Middle East Fertility Society Journal. — 2007. — Vol. 12, N 3. — P. 197 — 201.
3. Lachmi-Epstein A., Mazor M., Bashiri A. Psychological and mental aspects and ‘tender loving care’ among women with recurrent pregnancy losses // Harefuah. — 2012. — N 151. — P. 633 — 637.
4. Practice Committee Opinion of the American Society of Reproductive Medicine. Evaluation and treatment of recurrent pregnancy loss: a committee opinion // Fertil Steril. — 2012. — № 98. — P. 1103 — 1111. doi: 10.1016/j.fertnstert.2012.06.048.
5. Romano A., Delvoux B., Fischer D. The PROGINS polymorphism of the human progesterone receptor diminishes the response to progesterone // J. Mol. Endocrinol. — 2007. — N 38. — P. 331 — 350.
6. Saraswat L., Bhattacharya S. Maternal and perinatal outcome in women with threatened miscarriage in the first trimester: a systematic review // BJOG. — 2010. — N 117. — P. 245 — 257. doi: 10.1111/j.1471-0528.2009.02427.x.
7. Tracy A., Manuck M., Yinglei L. Progesterone receptor polymorphisms and clinical response to17-alpha-hydroxyprogesterone caproate // Am J Obstet Gynecol. — 2011. — N 205. — P. 135 — 135. doi: 10.1016/j.ajog.2011.03.048.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
13. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Порівняльний аналіз степлерної гемороїдектомії та трансанальної гемороїдальної деартеризаціїС. І. Саволюк 1, І. М. Ігнатов 2, О. В. Шуляренко 1, М. М. Гвоздяк 1, В. В. Зуєнко 1, В. Нваобі 11 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ |
|---|
Матеріали і методи. У дослідження, проведене в період з 2015 до 2017 р., було залучено 65 хворих з внутрішнім гемороєм III стадії. Пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основну (n = 34), пацієнтам якої було виконано степлерну циркулярну гемороїдектомію за розробленим нами способом, та групу порівняння (n = 31), пацієнтам якої здійснили трансанальну гемороїдальну деартеризацію.
Результати та обговорення. Середня тривалість оперативного втручання в основній групі була незначно (на 3,9 %) меншою, ніж у другій (р < 0,05). Середній об’єм інтраопераційної крововтрати в групі порівняння в 1,7 разу перевищував показник основної групи (р < 0,05). Статистично значущих відмінностей між групами за кількістю і характером ранніх післяопераційних ускладнень не було (р > 0,05). Результати в обох групах свідчили про відповідність обох операцій сучасним принципам «хірургії швидкого відновлення».
Висновки. Середній об’єм інтраопераційної крововтрати в групі трансанальної гемороїдальної деартеризації був в 1,7 разу більшим, ніж у групі степлерної гемороїдектомії. Ранні результати не мали значних або статистично значущих відмінностей між групами. Степлерна гемороїдектомія є операцією високого пріоритету в хірургічному лікуванні внутрішнього геморою III стадії.
Ключові слова: геморой, операція, результати.
Список літератури:
1. Паламарчук В. І., Сіряченко В. Г., Ігнатов І. М. та ін. Ранні та віддалені результати хірургії комбінованого геморою III степені, ускладненого хронічною тріщиною відхідника // Клін. хірургія. — 2012. — № 10 (дод.). — С. 41. Режим доступу: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4605
2. Пат. № 112799, Україна, МПК (2016.01) А61В 17/00. Спосіб хірургічного лікування хронічного комбінованого геморою III — IV стадій / Саволюк С. І., Сіряченко В. Г., Шуляренко О. В., Ігнатов І. М., Зуєнко В. В. — u 201607592. — заявл. 11.07.2016. — опубл. 26.12.2016, Бюл. № 24/2016.
3. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине; Пер. с англ. — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. — 144 с.
4. Шудрак А. А. Вибір методу хірургічного лікування хронічного геморою // Хірургія України. — 2013. — № 4 (48). — С. 61 — 68.
5. Beck D. E., Roberts P. L., Saclarides T. J. et al. The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery. — 2nd ed. — Springer Science + Business Media, 2011. — P. 175 — 202.
6. Cerato M. M., Cerato N. L., Passos P. et al. Tratamento cirúrgico das hemorróidas: análisecrítica das atuaisopções // Arq Bras Cir Dig. — 2014. — Vol. 27. — P. 66 — 70.
7. Collins E. E., Lund J. N. A review of chronic anal fissure management // Tech. Coloproctol. — 2007. — N 11. — P. 209 — 223.
8. Dong Q. Q. Milligan–Morgan technique for preventing anal stenosis after surgery of circumferential mixed hemorrhoids // Zhongguo Zhongyiyao Xiandai Yuanchengjiaoyu Zazhi. — 2009. — N 7. — P. 103.
9. Ho Y. H., Cheong W. K., Tsang C. et al. Stapled hemorrhoidectomy — cost and effectiveness. Randomized, controlled trial including incontinence scoring, anorectalmanometry, and endoanal ultrasound assessments at up to three months // Dis. Colon. Rectum. — 2000. — Vol. 43. — P. 1666 — 1675. [PubMed]
10. Imbelloni L. E., Vieria E. M., Carneiro A. F. Postoperative analgesia for hemorrhoidectomy with bilateral pudendal blockade on an ambulatory patient: a controlled clinical study // J. Coloproctol. — 2012. — Vol. 32. — P. 291 — 296.
11. Kaidar-Person O., Person B., Wexner S. D. Hemorrhoidal disease: a comprehensive review // J. Am. Coll. Surg. — 2007. — Vol. 204. — P. 102 — 117.
12. Khubchandani I., Paonessa N., Azimuddin K. (eds.). Surgical treatment of haemorrhoids. — 2nd ed. — Springer, 2009. — P. 1 — 17.
13. LaBella G. D., Main W. P.L., Hussain L. R. Evaluation of transanalhemorrhoidaldearterialization: a single surgeon experience // Tech. Coloproctol. — 2015. — Vol. 19. — P. 153 — 157.
14. Lucarelli P., Picchio M., Caporossi M. et al. Transanal haemorrhoidal dearterialisation with mucopexy versus stapler haemorrhoidopexy: a randomised trial with long-term follow-up // Ann. R. Coll. Surg. Engl. — 2013. — Vol. 95 (suppl. 4). — P. 246 — 251.
15. Maloku H., Gashi Z., Lazovic R. et al. Laser hemorrhoidoplasty procedure vs open surgical hemorrhoidectomy: a trial comparing 2 treatments for hemorrhoids of third and fourth degree // Acta Inform. Med. — 2014. — Vol. 22. — P. 365 — 367.
16. Morinaga K., Hasuda K., Ireda T. A novel therapy for internal haemorrhoids: ligation of the haemorrhoidal artery with a neewly devised instrument (Moricorn) in conjuction with a Doppler flowmeter // Am. J. Gastroenterol. — 1995. — Vol. 90 (4). — P. 610 — 613.
17. Motta M. M., Silva Júnior J. B., Santana L. O. et al. Tratamento da doençahemorroidária com ligaduraelástica: estudoprospectivo com 59 pacientes // Rev. Bras. Coloproct. — 2011. — Vol. 31. — P. 139 — 146.
18. Mounsey A. L., Halladay J., Sadiq T. S. Hemorrhoids // Am. Fam. Physician. — 2011. — Vol. 84 (suppl 2). — P. 204 — 210.
19. Ratto C., Donisi L., Parello A. et al. Evaluation of transanalhemorrhoidaldearterialization as a mini-mally invasive therapeutic approach to hemorrhoids // Dis. Colon. Rectum. — 2010. — Vol. 53. — P. 803 — 811.
20. Rowsell M., Bello M., Hemingway D. M. Circumferential mucosectomy (stapled haemorrhoidectomy) versus conventional haemorrhoidectomy: randomised controlled trial // Lancet. — 2000. — Vol. 355. — P. 779 — 781. [PubMed]
21. Utzig M. J., Kroesen A. J., Buhr H. J. Concepts in pathogenesis and treatment of chronic anal fissure-a review of the literature // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98. — P. 968 — 974. [PubMed]
22. Wilmore D. W. From Cuthbertson to fast-track surgery: 70 years of progress in reducing stress in surgical patients // Ann. Surg. — 2002. — Vol. 236, N 5. — P. 643 — 648.
Інше:
Зуєнко Вікторія Вікторівна, аспірант кафедри хірургії та судинної хірургії
E-mail: aeroni@i.ua
Стаття надійшла до редакції 7 травня 2017 р.
|
Сравнительный анализ степлерной геморроидэктомии и трансанальной геморроидальной деартеризацииС. И. Саволюк 1, И. Н. Игнатов 2, О. В. Шуляренко 1, Н. Н. Гвоздяк 1, В. В. Зуенко 1, В. Нваоби 11 Национальная медицинская академия послядипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев |
|---|
Материалы и методы. В исследование, проведенное в период с 2015 по 2017 г., было включено 65 пациентов с внутренним геморроем III стадии. Пациенты были рандомизированы на две группы: основную (n = 34), пациентам которой была выполнена степлерная циркулярная геморроидэктомия согласно разработанному нами способу, и группу сравнения (n = 31), пациентам которой была осуществлена трансанальная геморроидальная деартеризация.
Результаты и обсуждение. Средняя длительность оперативного лечения в основной группе была незначительно (на 3,9 %) меньше, чем во второй (р < 0,05). Средний объем интраоперационной кровопотери в группе сравнения в 1,7 раза превышал показатель основной группы (р < 0,05). Статистически значимых различий между группами по количеству и характеру ранних послеоперационных осложнений не было (р > 0,05). Результаты в обеих группах свидетельствовали о соответствии обеих операций современным принципам «хирургии быстрого восстановления».
Выводы. Средний объем интраоперационной кровопотери в группе трансанальной геморроидальной деартеризации был в 1,7 раза больше, чем в группе степлерной геморроидэктомии. Ранние результаты не имели значительных или статистически значимых различий между группами. Степлерная геморроидэктомия является операцией высокого приоритета в хирургическом лечении внутреннего геморроя III стадии.
Ключевые слова: геморрой, операция, результаты.
Список литературы:
1. Паламарчук В. І., Сіряченко В. Г., Ігнатов І. М. та ін. Ранні та віддалені результати хірургії комбінованого геморою III степені, ускладненого хронічною тріщиною відхідника // Клін. хірургія. — 2012. — № 10 (дод.). — С. 41. Режим доступу: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4605
2. Пат. № 112799, Україна, МПК (2016.01) А61В 17/00. Спосіб хірургічного лікування хронічного комбінованого геморою III — IV стадій / Саволюк С. І., Сіряченко В. Г., Шуляренко О. В., Ігнатов І. М., Зуєнко В. В. — u 201607592. — заявл. 11.07.2016. — опубл. 26.12.2016, Бюл. № 24/2016.
3. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине; Пер. с англ. — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. — 144 с.
4. Шудрак А. А. Вибір методу хірургічного лікування хронічного геморою // Хірургія України. — 2013. — № 4 (48). — С. 61 — 68.
5. Beck D. E., Roberts P. L., Saclarides T. J. et al. The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery. — 2nd ed. — Springer Science + Business Media, 2011. — P. 175 — 202.
6. Cerato M. M., Cerato N. L., Passos P. et al. Tratamento cirúrgico das hemorróidas: análisecrítica das atuaisopções // Arq Bras Cir Dig. — 2014. — Vol. 27. — P. 66 — 70.
7. Collins E. E., Lund J. N. A review of chronic anal fissure management // Tech. Coloproctol. — 2007. — N 11. — P. 209 — 223.
8. Dong Q. Q. Milligan–Morgan technique for preventing anal stenosis after surgery of circumferential mixed hemorrhoids // Zhongguo Zhongyiyao Xiandai Yuanchengjiaoyu Zazhi. — 2009. — N 7. — P. 103.
9. Ho Y. H., Cheong W. K., Tsang C. et al. Stapled hemorrhoidectomy — cost and effectiveness. Randomized, controlled trial including incontinence scoring, anorectalmanometry, and endoanal ultrasound assessments at up to three months // Dis. Colon. Rectum. — 2000. — Vol. 43. — P. 1666 — 1675. [PubMed]
10. Imbelloni L. E., Vieria E. M., Carneiro A. F. Postoperative analgesia for hemorrhoidectomy with bilateral pudendal blockade on an ambulatory patient: a controlled clinical study // J. Coloproctol. — 2012. — Vol. 32. — P. 291 — 296.
11. Kaidar-Person O., Person B., Wexner S. D. Hemorrhoidal disease: a comprehensive review // J. Am. Coll. Surg. — 2007. — Vol. 204. — P. 102 — 117.
12. Khubchandani I., Paonessa N., Azimuddin K. (eds.). Surgical treatment of haemorrhoids. — 2nd ed. — Springer, 2009. — P. 1 — 17.
13. LaBella G. D., Main W. P.L., Hussain L. R. Evaluation of transanalhemorrhoidaldearterialization: a single surgeon experience // Tech. Coloproctol. — 2015. — Vol. 19. — P. 153 — 157.
14. Lucarelli P., Picchio M., Caporossi M. et al. Transanal haemorrhoidal dearterialisation with mucopexy versus stapler haemorrhoidopexy: a randomised trial with long-term follow-up // Ann. R. Coll. Surg. Engl. — 2013. — Vol. 95 (suppl. 4). — P. 246 — 251.
15. Maloku H., Gashi Z., Lazovic R. et al. Laser hemorrhoidoplasty procedure vs open surgical hemorrhoidectomy: a trial comparing 2 treatments for hemorrhoids of third and fourth degree // Acta Inform. Med. — 2014. — Vol. 22. — P. 365 — 367.
16. Morinaga K., Hasuda K., Ireda T. A novel therapy for internal haemorrhoids: ligation of the haemorrhoidal artery with a neewly devised instrument (Moricorn) in conjuction with a Doppler flowmeter // Am. J. Gastroenterol. — 1995. — Vol. 90 (4). — P. 610 — 613.
17. Motta M. M., Silva Júnior J. B., Santana L. O. et al. Tratamento da doençahemorroidária com ligaduraelástica: estudoprospectivo com 59 pacientes // Rev. Bras. Coloproct. — 2011. — Vol. 31. — P. 139 — 146.
18. Mounsey A. L., Halladay J., Sadiq T. S. Hemorrhoids // Am. Fam. Physician. — 2011. — Vol. 84 (suppl 2). — P. 204 — 210.
19. Ratto C., Donisi L., Parello A. et al. Evaluation of transanalhemorrhoidaldearterialization as a mini-mally invasive therapeutic approach to hemorrhoids // Dis. Colon. Rectum. — 2010. — Vol. 53. — P. 803 — 811.
20. Rowsell M., Bello M., Hemingway D. M. Circumferential mucosectomy (stapled haemorrhoidectomy) versus conventional haemorrhoidectomy: randomised controlled trial // Lancet. — 2000. — Vol. 355. — P. 779 — 781. [PubMed]
21. Utzig M. J., Kroesen A. J., Buhr H. J. Concepts in pathogenesis and treatment of chronic anal fissure-a review of the literature // Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98. — P. 968 — 974. [PubMed]
22. Wilmore D. W. From Cuthbertson to fast-track surgery: 70 years of progress in reducing stress in surgical patients // Ann. Surg. — 2002. — Vol. 236, N 5. — P. 643 — 648.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
14. ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Посттравматична діафрагмальна грижаР. І. Верещако 1, І. А. Сухін 1, 2, А. А. Піскорський 1, 2, А. К. Петров 21 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Ключові слова: діафрагмальна грижа, торакотомія, плевральна порожнина.
Список літератури:
1. Allan Z., Peng C., Chandra R. Traumatic diaphragmatic rupture with underlying lung laceration and tension pneumoperitoneum //
J. Surg. Case Rep. — 2017. — N 6: doi: 10.1093/jscr/rjx120.
eCollection.
2. Chen J. C., Wilson S. E. Diaphragmatic injuries: recognition and management in sixty-two patients // Am. Surg. — 1991. — Vol. 57, N 12. — P. 810 — 815.
3. Ercan M., Aziret M., Karaman K. et al. Dual mesh repair for a large diaphragmatic hernia defect: An unusual case report // Int. J. Surg. Case Rep. — 2016. — Vol. 28. — P. 266 — 269.
4. Fangbiao Z., Chunhui Z., Chun Z. et al. Thoracotomy for traumatic diaphragmatic hernia // Ind. J. Surg. — 2016. — Vol. 78, N 5. — P. 371 — 374.
5. Gwely N. N. Outcome of blunt diaphragmatic rupture. Analysis of 44 cases // Asian Cardiovasc. Thorac. Ann. — 2010. — Vol. 18, N 3. — P. 240 — 243.
6. Ilgenfritz F. M., Stewart D. E. Blunt trauma of the diaphragm: a 15-county, private hospital experience // Am. Surg. — 1992. — Vol. 58, N 6. — P. 334 — 338.
7. Jee Y. Laparoscopic diaphragmatic hernia repair using expanded polytetrafluoroethylene (ePTFE) for delayed traumatic diaphragmatic hernia // Wideochir. Inne Tech. Maloinwazyjne. — 2017. — Vol. 12, N 2. — P. 189 — 193.
8. Kuo I. M., Liao C. H., Hsin M. C. et al. Blunt diaphragmatic rupture-a rare but challenging entity in thoracoabdominal trauma // Am. J. Emerg. Med. — 2012. — Vol. 30, N 6. — P. 919 — 924.
9. Slim K. Ruptures and injuries to the diaphragm // J. Chir. (Paris). — 1999. — Vol. 136, N 3. — P. 239.
Інше:
Верещако Роман Іванович, д. мед. н., зав. кафедри онкології
E-mail: romver@i.ua
Стаття надійшла до редакції 26 липня 2017 р.
|
Посттравматическая диафрагмальная грыжаР. И. Верещако 1, И. А. Сухин 1, 2, А. А. Пискорский 1, 2, А. К. Петров 21 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Ключевые слова: диафрагмальная грыжа, торакотомия, плевральная полость.
Список литературы:
1. Allan Z., Peng C., Chandra R. Traumatic diaphragmatic rupture with underlying lung laceration and tension pneumoperitoneum //
J. Surg. Case Rep. — 2017. — N 6: doi: 10.1093/jscr/rjx120.
eCollection.
2. Chen J. C., Wilson S. E. Diaphragmatic injuries: recognition and management in sixty-two patients // Am. Surg. — 1991. — Vol. 57, N 12. — P. 810 — 815.
3. Ercan M., Aziret M., Karaman K. et al. Dual mesh repair for a large diaphragmatic hernia defect: An unusual case report // Int. J. Surg. Case Rep. — 2016. — Vol. 28. — P. 266 — 269.
4. Fangbiao Z., Chunhui Z., Chun Z. et al. Thoracotomy for traumatic diaphragmatic hernia // Ind. J. Surg. — 2016. — Vol. 78, N 5. — P. 371 — 374.
5. Gwely N. N. Outcome of blunt diaphragmatic rupture. Analysis of 44 cases // Asian Cardiovasc. Thorac. Ann. — 2010. — Vol. 18, N 3. — P. 240 — 243.
6. Ilgenfritz F. M., Stewart D. E. Blunt trauma of the diaphragm: a 15-county, private hospital experience // Am. Surg. — 1992. — Vol. 58, N 6. — P. 334 — 338.
7. Jee Y. Laparoscopic diaphragmatic hernia repair using expanded polytetrafluoroethylene (ePTFE) for delayed traumatic diaphragmatic hernia // Wideochir. Inne Tech. Maloinwazyjne. — 2017. — Vol. 12, N 2. — P. 189 — 193.
8. Kuo I. M., Liao C. H., Hsin M. C. et al. Blunt diaphragmatic rupture-a rare but challenging entity in thoracoabdominal trauma // Am. J. Emerg. Med. — 2012. — Vol. 30, N 6. — P. 919 — 924.
9. Slim K. Ruptures and injuries to the diaphragm // J. Chir. (Paris). — 1999. — Vol. 136, N 3. — P. 239.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
15. ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Випадок успішного хірургічного лікування пацієнта з гострим мезентеріальним тромбозомК. Ю. Пархоменко 1, Н. М. Гончарова 2, М. В. Супліченко 1, К. Є. Паюнов 1, А. Г. Дроздова 2, О. В. Тимченко 11 Комунальний заклад охорони здоров’я «Обласна клінічна лікарня — |
|---|
Ключові слова: мезентеріальний тромбоз, хірургічне лікування, діагностична відеолапароскопія.
Список літератури:
1. Баешко А. А. Острые нарушения брыжеечного кровообращения — этиология, факторы риска, распространенность // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2004. — Т. 10, № 4. — С. 99 — 113.
2. Баешко А. А., Бондарчук А. Г., Подымако Н. С. и др. Лапароскопия в диагностике острых нарушений мезентериального кровообращения // Хирургия. — 2000. — № 5. — С. 18 — 20.
3. Баешко А. А., Климук С. А., Юшкевич В. А. Причины и особенности поражений кишечника и его сосудов при остром нарушении брыжеечного кровообращения // Хирургия. — 2005. — № 4. — С. 57 — 63.
4. Вовк А. В. Пути оптимизации лечения больных с острым нарушением артериального кровоснабжения кишечника: Дис....канд. мед. наук. — СПб, 2009. — 116 с.
5. Горбунов Г. М., Яковлев М. М., Бутарев А. В. Возможности хирургического лечения гангрены тонкой кишки при тромбозе мезентериальных сосудов у пациентки старческого возраста // Вестн. хирургии. — 2005. — Т. 164, № 6. — С. 91.
6. Григорян Р. А. Абдоминальная хирургия. — М.: МИА, 2006. — Т. 2. — 670 с.
7. Гусева Т. В., Хрипун А. И., Прямиков А. Д. Микроциркуляция тонкой и толстой кишки при тромбозе и тромбоэмболии брыжеечных артерий // Хирургия. Журн. имени Н. И. Пирогова. — 2011. — № 9. — С. 27 — 32.
8. Гусева Т. В., Хрипун А. И., Саликов A. B. Современный подход к диагностике и лечению острого нарушения мезентериального кровообращения. // Хирургия. Журн. имени Н. И. Пирогова. — 2014. — № 6. — С. 36 — 42.
9. Зубарев П. Н. Острые нарушения мезентериального кровообращения // Неотложная хирургия груди и живота. — СПб: Гиппократ, 2002. — С. 474 — 480.
10. Козаченко А. В. Нарушение мезентериального кровообращения как проблема неотложной практики // Медицина неотложных состояний. — 2007. — № 11. — С. 5 — 10.
11. Кригер А. Г. Диагностика мезентериального тромбоза // Эндоскоп. хирургия. — 2005. — Т. 11, № 1. — С. 66 — 67.
12. Лемешевский А. И. Проблема острой мезентериальной ишемии // Белорус. мед. журн. — 2008. — № 3. — С. 34 — 38.
13. Огоновський В. К., Палий О. И., Жолоб В. М., Куляба О. Л. Острая мезентериальная ишемия // Мед. трансп. Украины. — 2008. — № 2. — С. 71 — 74.
14. Савельев B. C., Спиридонов И. В., Болдин Б. В. Острые нарушения мезентериального кровообращения: Рук-во по неотложной хирургии органов брюшной полости. — М.: Триада-Х, 2004. — С. 281 — 302.
15. Серова Л. С. Тромбоз мезентериальных сосудов // Хирургия острого живота. — СПб: ЭЛБИ-СПб, 2007. — С. 322 — 344.
16. Шапошников В. И. К вопросу острого нарушения мезентериального кровообращения // Фундамент. исслед. — 2006. — № 1. — С. 39 — 40.
Інше:
Гончарова Наталя Миколаївна, к. мед. н., доцент кафедри хірургії № 2
E-mail: drhoncharova@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 6 вересня 2017 р.
|
Случай успешного хирургического лечения пациента с острым мезентериальным тромбозомК. Ю. Пархоменко 1, Н. Н. Гончарова 2, М. В. Супличенко 1, К. Е. Паюнов 1, А. Г. Дроздова 2, А. В. Тимченко 11 Коммунальное учреждение здравоохранения «Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», Харьков |
|---|
Ключевые слова: мезентериальный тромбоз, хирургическое лечение, диагностическая видеолапароскопия.
Список литературы:
1. Баешко А. А. Острые нарушения брыжеечного кровообращения — этиология, факторы риска, распространенность // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2004. — Т. 10, № 4. — С. 99 — 113.
2. Баешко А. А., Бондарчук А. Г., Подымако Н. С. и др. Лапароскопия в диагностике острых нарушений мезентериального кровообращения // Хирургия. — 2000. — № 5. — С. 18 — 20.
3. Баешко А. А., Климук С. А., Юшкевич В. А. Причины и особенности поражений кишечника и его сосудов при остром нарушении брыжеечного кровообращения // Хирургия. — 2005. — № 4. — С. 57 — 63.
4. Вовк А. В. Пути оптимизации лечения больных с острым нарушением артериального кровоснабжения кишечника: Дис....канд. мед. наук. — СПб, 2009. — 116 с.
5. Горбунов Г. М., Яковлев М. М., Бутарев А. В. Возможности хирургического лечения гангрены тонкой кишки при тромбозе мезентериальных сосудов у пациентки старческого возраста // Вестн. хирургии. — 2005. — Т. 164, № 6. — С. 91.
6. Григорян Р. А. Абдоминальная хирургия. — М.: МИА, 2006. — Т. 2. — 670 с.
7. Гусева Т. В., Хрипун А. И., Прямиков А. Д. Микроциркуляция тонкой и толстой кишки при тромбозе и тромбоэмболии брыжеечных артерий // Хирургия. Журн. имени Н. И. Пирогова. — 2011. — № 9. — С. 27 — 32.
8. Гусева Т. В., Хрипун А. И., Саликов A. B. Современный подход к диагностике и лечению острого нарушения мезентериального кровообращения. // Хирургия. Журн. имени Н. И. Пирогова. — 2014. — № 6. — С. 36 — 42.
9. Зубарев П. Н. Острые нарушения мезентериального кровообращения // Неотложная хирургия груди и живота. — СПб: Гиппократ, 2002. — С. 474 — 480.
10. Козаченко А. В. Нарушение мезентериального кровообращения как проблема неотложной практики // Медицина неотложных состояний. — 2007. — № 11. — С. 5 — 10.
11. Кригер А. Г. Диагностика мезентериального тромбоза // Эндоскоп. хирургия. — 2005. — Т. 11, № 1. — С. 66 — 67.
12. Лемешевский А. И. Проблема острой мезентериальной ишемии // Белорус. мед. журн. — 2008. — № 3. — С. 34 — 38.
13. Огоновський В. К., Палий О. И., Жолоб В. М., Куляба О. Л. Острая мезентериальная ишемия // Мед. трансп. Украины. — 2008. — № 2. — С. 71 — 74.
14. Савельев B. C., Спиридонов И. В., Болдин Б. В. Острые нарушения мезентериального кровообращения: Рук-во по неотложной хирургии органов брюшной полости. — М.: Триада-Х, 2004. — С. 281 — 302.
15. Серова Л. С. Тромбоз мезентериальных сосудов // Хирургия острого живота. — СПб: ЭЛБИ-СПб, 2007. — С. 322 — 344.
16. Шапошников В. И. К вопросу острого нарушения мезентериального кровообращения // Фундамент. исслед. — 2006. — № 1. — С. 39 — 40.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
16. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Біосиміляри низькомолекулярних гепаринів: чому їх можна порівнювати з оригінальними біологічними засобамиІ. Ю. ГоловачКлінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, Київ |
|---|
Ключові слова: біосиміляри, оригінальний препарат, взаємозамінність, біоеквівалентність, низькомолекулярні гепарини, «Фленокс».
Список літератури:
1. Бездетко Н. В. Биосимиляры — клинические и регуляторные аспекты // Клин. онкол. — 2015. — Т. 2, № 18. — С. 28 — 30.
2. Бокарев И. Н., Попова Л. В., Козлова Т. В. Тромбозы и противотромботическая терапия в клинической практике. — М.: Мед. информ. агентство, 2009. — 512 c.
3. Борщевська М. І., Коноваленко В. А., Борщевський Г. І., Комаров І. В. Фармакопейні аспекти якості препарату «Фленокс» на основі еноксапарину // Фармакологія та лікарська токсикологія. — 2009. — Т. 2, № 9. — С. 57 — 65.
4. Ельцова Е. А., Раменская Г. В., Смолярчук Е. А., Бушманова А. В. Биосимиляры — препараты будущего // Фармакокинетика и фармакодинамика. — 2015. — № 1. — С. 12 — 15.
5. Корж Н. А., Филиппенко В. А., Леонтьева Ф. С., Подгайская О. А. Эноксапарин в профилактике тромбоэмболических осложнений при эндопротезировании суставов // Здоровье Украины. — 2006. — № 17. — С. 5 — 6.
6. Кричевский Л. А. Низкомолекулярные гепарины в современной системе управления свертываемостью крови // Доктор.Ру. — 2015. — № 15 — 16 (116 — 117). — С. 42 — 48.
7. Левшин Н. Ю., Баранов А. А., Аршинов А. В. Низкомолекулярный гепарин второго поколения: эффективность, безопасность, мотивация приоритетного применения в клинической практике // Трудный пациент. — 2014. — Т.12, № 6. — С. 7 — 14.
8. Мамчур В. И., Левых А. Э., Подплетняя Е. А. Воспроизведенные низкомолекулярные гепарины: вопросы регистрации биосимиляров // Хірургія України. — 2011. — № 3. — С. 57 — 62.
9. Матвєєва О. В., Бліхар В. Є., Яйченя В. П. Біосиміляри. Питання безпеки їх застосування // Укр. мед. часопис. — 2012. — № 1 (87). — С. 26 — 30.
10. Моисеев С. В., Макаров Е. А. Все ли мы знаем о низкомолекулярных гепаринах? // Клин. фармакол. терап. — 2014. — № 23 (5). — С. 5 — 10.
11. Нестерчук М. М., Баула О. П., Гамазін Ю. О. та ін. Особливості біологічних/біотехнологічних продуктів та біосимілярів // Метод. рекомендації. — К.: МОЗ України, Державний експертний центр, 2013. — 38 с.
12. Стуров Н. В. Клиническая фармакология НМГ: важнейшие аспекты // Трудный пациент. — 2006. — Т. 4, № 11. — С. 38 — 42.
13. Alikhan R., Cohen A., Combe S. et al. Prevention of venous thromboembolism in medical patients with enoxaparin: a subgroup analysis of the MEDENOX study // Blood Coagul. Fibrinolysis. — 2003. — Vol. 14 (4). — P. 341 — 346.
14. Al-Sabbagh A., Olech E., McClellan J. E. et al. Development of biosimilars // Semin Arthritis Rheum. — 2016. — Vol. 45 (suppl. 5). — P. 11 — 18. doi: 10.1016/j.semarthrit.2016.01.002.
15. Bergqvist D., Agnelli G., Cohen A. et al. Duration of prophylaxis against venous thromboembolism with enoxaparin after surgery for cancer // N. Engl. J. Med. — 2002. — Vol. 346 (13). — P. 975 — 980. doi: 10.1056/NEJMoa012385.
16. Burian E. A. Key aspects of the launch biosimilars in the pharmaceutical market of Ukraine // The Progressive Researches Science & Genesis. — 2015. — Vol. 1. — P. 21 — 25.
17. Commission Directive 2003/63/EC of 25 June 2003 amending Directive 2001/83/EC of the European Parliament and of the Council on the Community. Official Journal of the European Union. 2003. L159. — P. 46 — 94.
18. Dranitsaris G., Amir E., Dorward K. Biosimilars of biological drug therapies: regulatory, clinical and commercial considerations // Drugs. — 2011. — Vol. 71. — P. 1527 — 1536.
19. FDA News Release, July 23, 2010. fda.gov / NewsEvents/Newsroom/PressAnnouncements/ucm220092.hm. Accessed July 23, 2010.
20. Guideline on non-clinical and clinical development of similar biological medicinal products containing low molecular-weight-heparins. EMA/134870/2012. Електронний ресурс: http://www.ema.europa.eu/docs/en_GB/document_library/Scientific_guideline/2016/11/WC500217126.pdf.
21. Jenkins N., Murphy L., Tyther R. Post-translational modifications of recombinant proteins: significance for biopharmaceuticals // Mol. Biotechnol. — 2008. — Vol. 39 (2). — P. 113 — 118. doi: 10.1007/s12033-008-9049-4.
22. Kahn S., Lim W., Dunn A. et al. Prevention of VTE in nonsurgical patients: antithrombotic therapy and prevention of thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians evidence-based clinical practice guidelines // Chest. — 2012. — Vol. 141 (suppl. 2). — P. 195 — 226. doi: 10.1378/chest.11-2296.
23. Kakkar V. V., Corrigan T. P., Fossard D. P. et al. Prevention of Fatal Postoperative pulmonary embolism by low doses of heparin. Reappraisal of results of international multicentre trial // Lancet. — 1977. — Vol. 1 (8011). — P. 567 — 569.
24. Korathanakhun P., Petpichetchian C., Petpichetchian W., Sathirapanya P. Comparison of the efficacy of fixed-dose enoxaparin and adjusted-dose unfractionated heparin in patients with cerebral venous thrombosis https: // www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28535419 // Clin Neurol Neurosurg. — 2017. — Vol. 159. — P. 50 — 54. doi: 10.1016/j.clineuro.2017.05.012.
25. Merli G., Spiro T., Olsson C. et al., Enoxaparin Clinical Trial Group. Subcutaneous enoxaparin once or twice daily compared with intravenous unfractionated heparin for treatment of venous thromboembolic disease // Ann. Intern. Med. — 2001. — Vo. 134 (3). — P. 191 — 202.
26. PCT/EP2005/003720. Aventis Pharma S. A. Method for quantitatively determination specific constituting heparins or low molecular weight heparins using HPLC.
27. Planes A., Vochelle N., Darmon J. — Y. et al. Risk of deep-venous thrombosis after hospital discharge in patients having undergone total hip replacement: doubleblind randomised comparison of enoxaparin versus placebo // Lancet. — 1996. — Vol. 348. — P. 224 — 228.
28. Schellekens H. Biosimilar therapeutics — what do we need to consider? // NDT Plus. — 2009. — Vol. 2, suppl. 1. — P. i27–i36. doi: 10.1093/ndtplus/sfn177.
29. Sherman D., Albers G., Bladin C. et al., PREVAIL Investigators. The efficacy and safety of enoxaparin versus unfractionated heparin for the prevention of venous thromboembolism after acute ischaemic stroke (PREVAIL Study): an open-label randomised comparison // Lancet. — 2007. — Vol. 369 (9570). — P. 1347 — 1355. DOI: 10.1016/S0140-6736 (07)60633-3.
30. The Commission of the European Communities (2003) Commission Directive 2003/63/EC of 25 June 2003 amending Directive 2001/83/EC of the European Parliament and of the Council on the Community code relating to medicinal products for human use // In Official Journal of the European Union. — 2003. — L159. — Р. 46 — 94.
31. Weise M., Bielsky M. C., De Smet K. et al. Biosimilars: what clinicians should know // Blood. — 2012. — Vol. 120 (26). — P. 5111 — 5117. doi: 10.1182/blood-2012-04-425744.
Інше:
Головач Ірина Юріївна, д. мед. н., проф., керівник Центру ревматології Клінічної лікарні «Феофанія»
03420, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 21. Клінічна лікарня «Феофанія». E-mail: golovachirina@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 18 липня 2017 р.
|
Биосимиляры низкомолекулярных гепаринов: почему их можно сравнивать с оригинальными биологическими препаратамиИ. Ю. ГоловачКлиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, Киев |
|---|
Ключевые слова: биосимиляры, оригинальный препарат, взаимозаменяемость, биоэквивалентность, низкомолекулярные гепарины, «Фленокс».
Список литературы:
1. Бездетко Н. В. Биосимиляры — клинические и регуляторные аспекты // Клин. онкол. — 2015. — Т. 2, № 18. — С. 28 — 30.
2. Бокарев И. Н., Попова Л. В., Козлова Т. В. Тромбозы и противотромботическая терапия в клинической практике. — М.: Мед. информ. агентство, 2009. — 512 c.
3. Борщевська М. І., Коноваленко В. А., Борщевський Г. І., Комаров І. В. Фармакопейні аспекти якості препарату «Фленокс» на основі еноксапарину // Фармакологія та лікарська токсикологія. — 2009. — Т. 2, № 9. — С. 57 — 65.
4. Ельцова Е. А., Раменская Г. В., Смолярчук Е. А., Бушманова А. В. Биосимиляры — препараты будущего // Фармакокинетика и фармакодинамика. — 2015. — № 1. — С. 12 — 15.
5. Корж Н. А., Филиппенко В. А., Леонтьева Ф. С., Подгайская О. А. Эноксапарин в профилактике тромбоэмболических осложнений при эндопротезировании суставов // Здоровье Украины. — 2006. — № 17. — С. 5 — 6.
6. Кричевский Л. А. Низкомолекулярные гепарины в современной системе управления свертываемостью крови // Доктор.Ру. — 2015. — № 15 — 16 (116 — 117). — С. 42 — 48.
7. Левшин Н. Ю., Баранов А. А., Аршинов А. В. Низкомолекулярный гепарин второго поколения: эффективность, безопасность, мотивация приоритетного применения в клинической практике // Трудный пациент. — 2014. — Т.12, № 6. — С. 7 — 14.
8. Мамчур В. И., Левых А. Э., Подплетняя Е. А. Воспроизведенные низкомолекулярные гепарины: вопросы регистрации биосимиляров // Хірургія України. — 2011. — № 3. — С. 57 — 62.
9. Матвєєва О. В., Бліхар В. Є., Яйченя В. П. Біосиміляри. Питання безпеки їх застосування // Укр. мед. часопис. — 2012. — № 1 (87). — С. 26 — 30.
10. Моисеев С. В., Макаров Е. А. Все ли мы знаем о низкомолекулярных гепаринах? // Клин. фармакол. терап. — 2014. — № 23 (5). — С. 5 — 10.
11. Нестерчук М. М., Баула О. П., Гамазін Ю. О. та ін. Особливості біологічних/біотехнологічних продуктів та біосимілярів // Метод. рекомендації. — К.: МОЗ України, Державний експертний центр, 2013. — 38 с.
12. Стуров Н. В. Клиническая фармакология НМГ: важнейшие аспекты // Трудный пациент. — 2006. — Т. 4, № 11. — С. 38 — 42.
13. Alikhan R., Cohen A., Combe S. et al. Prevention of venous thromboembolism in medical patients with enoxaparin: a subgroup analysis of the MEDENOX study // Blood Coagul. Fibrinolysis. — 2003. — Vol. 14 (4). — P. 341 — 346.
14. Al-Sabbagh A., Olech E., McClellan J. E. et al. Development of biosimilars // Semin Arthritis Rheum. — 2016. — Vol. 45 (suppl. 5). — P. 11 — 18. doi: 10.1016/j.semarthrit.2016.01.002.
15. Bergqvist D., Agnelli G., Cohen A. et al. Duration of prophylaxis against venous thromboembolism with enoxaparin after surgery for cancer // N. Engl. J. Med. — 2002. — Vol. 346 (13). — P. 975 — 980. doi: 10.1056/NEJMoa012385.
16. Burian E. A. Key aspects of the launch biosimilars in the pharmaceutical market of Ukraine // The Progressive Researches Science & Genesis. — 2015. — Vol. 1. — P. 21 — 25.
17. Commission Directive 2003/63/EC of 25 June 2003 amending Directive 2001/83/EC of the European Parliament and of the Council on the Community. Official Journal of the European Union. 2003. L159. — P. 46 — 94.
18. Dranitsaris G., Amir E., Dorward K. Biosimilars of biological drug therapies: regulatory, clinical and commercial considerations // Drugs. — 2011. — Vol. 71. — P. 1527 — 1536.
19. FDA News Release, July 23, 2010. fda.gov / NewsEvents/Newsroom/PressAnnouncements/ucm220092.hm. Accessed July 23, 2010.
20. Guideline on non-clinical and clinical development of similar biological medicinal products containing low molecular-weight-heparins. EMA/134870/2012. Електронний ресурс: http://www.ema.europa.eu/docs/en_GB/document_library/Scientific_guideline/2016/11/WC500217126.pdf.
21. Jenkins N., Murphy L., Tyther R. Post-translational modifications of recombinant proteins: significance for biopharmaceuticals // Mol. Biotechnol. — 2008. — Vol. 39 (2). — P. 113 — 118. doi: 10.1007/s12033-008-9049-4.
22. Kahn S., Lim W., Dunn A. et al. Prevention of VTE in nonsurgical patients: antithrombotic therapy and prevention of thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians evidence-based clinical practice guidelines // Chest. — 2012. — Vol. 141 (suppl. 2). — P. 195 — 226. doi: 10.1378/chest.11-2296.
23. Kakkar V. V., Corrigan T. P., Fossard D. P. et al. Prevention of Fatal Postoperative pulmonary embolism by low doses of heparin. Reappraisal of results of international multicentre trial // Lancet. — 1977. — Vol. 1 (8011). — P. 567 — 569.
24. Korathanakhun P., Petpichetchian C., Petpichetchian W., Sathirapanya P. Comparison of the efficacy of fixed-dose enoxaparin and adjusted-dose unfractionated heparin in patients with cerebral venous thrombosis https: // www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28535419 // Clin Neurol Neurosurg. — 2017. — Vol. 159. — P. 50 — 54. doi: 10.1016/j.clineuro.2017.05.012.
25. Merli G., Spiro T., Olsson C. et al., Enoxaparin Clinical Trial Group. Subcutaneous enoxaparin once or twice daily compared with intravenous unfractionated heparin for treatment of venous thromboembolic disease // Ann. Intern. Med. — 2001. — Vo. 134 (3). — P. 191 — 202.
26. PCT/EP2005/003720. Aventis Pharma S. A. Method for quantitatively determination specific constituting heparins or low molecular weight heparins using HPLC.
27. Planes A., Vochelle N., Darmon J. — Y. et al. Risk of deep-venous thrombosis after hospital discharge in patients having undergone total hip replacement: doubleblind randomised comparison of enoxaparin versus placebo // Lancet. — 1996. — Vol. 348. — P. 224 — 228.
28. Schellekens H. Biosimilar therapeutics — what do we need to consider? // NDT Plus. — 2009. — Vol. 2, suppl. 1. — P. i27–i36. doi: 10.1093/ndtplus/sfn177.
29. Sherman D., Albers G., Bladin C. et al., PREVAIL Investigators. The efficacy and safety of enoxaparin versus unfractionated heparin for the prevention of venous thromboembolism after acute ischaemic stroke (PREVAIL Study): an open-label randomised comparison // Lancet. — 2007. — Vol. 369 (9570). — P. 1347 — 1355. DOI: 10.1016/S0140-6736 (07)60633-3.
30. The Commission of the European Communities (2003) Commission Directive 2003/63/EC of 25 June 2003 amending Directive 2001/83/EC of the European Parliament and of the Council on the Community code relating to medicinal products for human use // In Official Journal of the European Union. — 2003. — L159. — Р. 46 — 94.
31. Weise M., Bielsky M. C., De Smet K. et al. Biosimilars: what clinicians should know // Blood. — 2012. — Vol. 120 (26). — P. 5111 — 5117. doi: 10.1182/blood-2012-04-425744.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
17. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Малоінвазивне лікування малих пухлин нирки: огляд лапароскопічної парціальної нефректоміїС. В. Головко 1, О. Ф. Савицький 21 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України, Київ |
|---|
Ключові слова: малі пухлини нирок, лапароскопічна парціальна нефректомія.
Список літератури:
1. Benderev T. V., Schaeffer A. J. Efficasy and safety of the Nd: YAG laser in canine partial nephrectomy // J. Urol. — 1985. — Vol. 133. — P. 1108 — 1111.
2. Bhatta K. M. Lasers in urology // Lasers Surg. Med. — 1995. — Vol. 16. — P. 312 — 330.
3. Cadeddu J. A., Corwin T. S. Cable tie compression to facilitate laparoscopic partial nephrectomy // J. Urol. — 2001. — Vol. 165. — P. 177 — 178.
4. Cadeddu J. A., Corwin T. S., Traxer O. et al. Hemostatic laparoscopic partial nephrectomy: Cable-tie compression // Urol. — 2001. — Vol. 57. — P. 562 — 566.
5. Campbell S. C., Novick A. C., Streem S. B. et al. Complications of nephron sparing surgery for renal tumors // J. Urol. — 1994. — Vol. 151. — P. 1177 — 1180.
6. Chan D. Y., Cadeddu J. A., Jarret T. W. et al. Laparoscopic radical nephrectomy: Cancer control for renal cell carcinoma // J. Urol. — 2001. — Vol. 166. — P. 2095 — 2099.
7. Clayman R. V., Kavoussi L. R., Soper N. J. et al. Laparoscopic nephrectomy: Initial case report // J. Urol. — 1991. — Vol. 146. — P. 278 — 282.
8. Collyer W., Landman J., Olweny E. et al. Use of a novel electrosurgical snare to perform laparoscopic partial nephrectomy in a porcine model (anstract) // J. Urol. — 2001. — Vol. 165 (suppl. 5). — P. 20.
9. Corwin S., Oberneder R., Adam C. et al. Use of hydro-jet cutting for laparoscopic partial nephrectomy in porcine model // Urol. — 2001. — Vol. 58. — P. 1070 — 1073.
10. Corwin T. S., Lindberg G., Traxer O. et al. Laparoscopic radiofrequency thermal ablation of renal tissue with and without hilar occlusion // J. Urol. — 2001. — Vol. 166. — P. 281 — 284.
11. De Wildt M. J., de la Rosette J. M. Transurethral microwave thermotherapy: An evolving technology in the treatment of benign prostatic enlargement // Br. J. Urol. — 1995. — Vol. 76. — P. 531 — 538.
12. Dixon J. A., Miller F., McCloskey D., Siddoway J. Anatomy and techniques in segmental splenectomy // Surg. Gynecol. Obstet. — 1980. — Vol. 150. — P. 516 — 520.
13. Dunn M. D., Portis A. J., Shalhav A. L. et al. Laparoscopic versus open radical nephrectomy: A 9-year experience // J. Urol. — 2000. — Vol. 164. — P. 1153 — 1159.
14. Elashry O. M., Wolf J. S. Jr., Rayala H. J. et al. Recent advances in laparoscopic partial nephrectomy: Comparative study of electrosurgical snare electrode and ultrasound dissection // J. Endourol. — 1997. — Vol. 11. — P. 15 — 22.
15. Fergany A. F., Hafez K. S., Novick A. C. Long-term results of nephron-sparing surgery for localized renal cell carcinoma. 10-year follow up // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 442 — 445.
16. Gettman M. T., Bishoff J. T., Su L. M. et al. Hemostatic laparoscopic partial nephrectomy: Initial experience with the radiofrequency coagulation-assisted technique // Urol. — 2001. — Vol. 58. — P. 8 — 11.
17. Gill I. S., Desai M. M., Kaouk J. H. et al. Laparoscopic partial nephrectomy for renal tumor: Duplication open surgical techniques // J. Urol. — 2002. — Vol. 167. — P. 469 — 471.
18. Gill I. S., Munch L. C., Clayman R. V. et al. A new renal tourniquet for open and laparoscopic partial nephrectomy // J. Urol. — 1995. — Vol. 154. — P. 1113 — 1116.
19. Gill I. S., Schweizer D., Hobart M. G. et al. Retroperitoneal laparoscopic radical nephrectomy: The Cleveland Clinic experience // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 1665 — 1670.
20. Harmon W. J., Kavoussi L. R., Bishoff J. T. Laparoscopic nephron-sparing surgery for solid renal mass es using ultrasonic shears // Urol. — 2000. — Vol. 56. — P. 754 — 759.
21. Hubert J., Mourey E., Suty J. M. et al. Water-jet dissection in renal surgery: Experimental study of a new device in the pig // Urol. Res. — 1996. — Vol. 24. — P. 355 — 359.
22. Hughes B. F., Scott W. W. Preliminary report on the use of a CO 2 laser surgical unit in animals // Invest. Urol. — 1972. — Vol. 9. — P. 353 — 357.
23. Jackman S. V., Cadeddu J. A., Chen R. N. et al. Utility of the harmonic scalpel for laparoscopic partial nephrectomy // J. Endourol. — 1998. — Vol. 12. — P. 441 — 444.
24. Janetschec G., Daffner P., Peschel R., Bartsch G. Laparoscopic nephron sparing surgery for small renal cell carcinoma // J. Urol. — 1998. — Vol. 159. — P. 1152 — 1155.
25. Johnson D. E., Cromeens D. M., Price R. E. Use of the holmium: YAG laser in urology // Lasers Surg Med. — 1992. — Vol. 12. — P. 353 — 363.
26. Johnson D. E., Wishnov K. I., von Eschenbach A. C. et al. Partial nephrectomy using the Nd: YAG laser: A comparision of the 1.06 mu and 1.31 mu lasers employing different delivery systems // Lasers Surg. Med. — 1988. — Vol. 8. — P. 241 — 247.
27. Kagebayashi Y., Hirao Y., Samma S. et al. In situ non-ischemic enucleation of multilocular cystic renal cell carcinoma using a microwave coagulator // Int. J. Urol. — 1995. — N 2. — P. 339 — 343.
28. Lancaster C., Toi A., Trachtenberg J. Interstitial microwave thermoablation for localized prostate cancer // Urol. — 1999. — Vol. 53. — P. 828 — 831.
29. Landau S. T., Wood T. W., Smith J. A. Jr. Evaluation of sapphire tip Nd: YAG laser fibers in partial nephrectomy // Lasers Surg. Med. — 1987. — Vol. 7. — P. 426 — 428.
30. Lipshitz I., Bass R., Loewenstein A. Cutting the cornea with a water jet ceratome // J. Refract. Surg. — 1996. — Vol. 12. — P. 184 — 186.
31. Lotan Y., Gettman M. T., Lindberg G. et al. Video of laparoscopic partial nephrectomy using holmium laser (abstract) // J. Endourol. — 2001. — Vol. 15 (suppl. 1). — P. A134.
32. Lotan YGMTLGNCAHJPMSCJA: Video of laparoscopic partial nephrectomy using holmium laser // J. Endourol. — 2001. — Vol. 15 (suppl. 1). — P. 134.
33. McDougal E. M., Clayman R. V., Chandhoke P. S. et al. Laparoscopic partial nephrectomy in the pig model // J. Urol. — 1993. — Vol. 149. — P. 1633 — 1636.
34. McDougall E. M., Elbahnasy A. M., Clayman R. V. Laparoscopic wedge resection and partial nephrectomy: The Washington University experience and review of the literature // JSLS. — 1998. — N 2. — P. 15 — 23.
35. Meiraz D., Peled I., Gassner S. et al. The use of the CO 2 laser for partial nephrectomy: An experimental study // Invest. Urol. — 1977. — Vol. 15. — P. 262 — 264.
36. Meyer H. J., Havercampf K. Experimental study of partialliver resection with a combined CO 2 and Nd: YAG laser // Lasers Surg. Med. — 1982. — Vol. 2. — P. 149 — 154.
37. Montorsi F., Guazzoni G., Colombo R. et al. Transrectal microwave hiperthermia for advanced prostate cancer: Long-term clinical results // J. Urol. — 1992. — Vol. 148. — P. 342 — 345.
38. Muraki J., Cord J., Addonisio J. C. et al. Application of microwave tissue coagulation in partial nephrectomy // Urol. — 1991. — Vol. 37. — P. 282 — 287.
39. Naito S., Nakashima M., Kimoto Y. et al. Application of microwave tissue coagulator in partial nephrectomy for tenal cell carcinoma // J. Urol. — 1998. — Vol. 159. — P. 960 — 962.
40. Ono Y., Kinukawa T., Hattori R. et al. Laparoscopic radical nephrectomy for renal cell carcinoma: A five-year experience // Urol. — 1999. — Vol. 53. — P. 280 — 286.
41. Papachristou D. N., Barters R. Resection of the liver with a water jet // Br. J. Surg. — 1982. — Vol. 69. — P. 93 — 94.
42. Portis A. J., Yan Y., Landman J. et al. Long-term followup after laparoscopic radical nephrectomy // J. Urol. — 2002. — Vol. 167. — P. 1257 — 1262.
43. Rau H. G., Meyer G., Cohnert T. U. et al. Laparoscopic liver resection with the water-jet dissector // Surg. Endosc. — 1995. — Vol. 9. — P. 1009 — 1012.
44. Robson C. J., Churchill B. M., Anderson W. The results of radical nephrectomy for renal cell carcinoma // Trans Am. Assos. Genitourin Surg. — 1968. — Vol. 60. — P. 122 — 129.
45. Shekarriz H., Shekarriz B., Upadhyay J. et al. Hidro-jet assisted laparoscopic partial nephrectomy: Initial experience in a porcine model // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 1005 — 1008.
46. Stifelman M. D., Sosa R. E., Nakada S. Y., Shichman S. J. Hand-assistant laparoscopic partial nephrectomy // J. Endourol. — 2001. — Vol. 15. — P. 161 — 164.
47. Taari K., Salo J. O., Rannikko S., Nordling S. Partial nephrectomy with a combined CO 2 and Nd: YAG laser: Experimental study in pigs // Lasers Surg. Med. — 1994. — Vol. 14. — P. 23 — 26.
48. Tabuse K. A new operative procedure of hepatic surgery using a microwave tissue coagulator // Nippon Geka Hokan. — 1979. — Vol. 48. — P. 160 — 172.
49. Terzis A. J., Novak G., Rentzsch O. et al. A new system for cutting brain tissue preserving vessels: Water jet cutting // Br. J. Neirosurg. — 1989. — Vol. 3. — P. 361 — 366.
50. Winfield H. N., Donovan J. F., Godet A. S., Clayman R. V. Laparoscopic partial nephrectomy: Initial case report for benign disease // J. Endourol. — 1993. — N 7. — P. 521 — 526.
51. Wolf J. S. Jr., Seifman B. D., Montie J. E. Nephron sparing surgery for suspected malignancy: Open surgery compared to laparoscopy with selective use of hand assistance // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 1659 — 1664.
52. Woog J. J., Metson R., Puliafito C. A. Holmium: YAG endonasal laser dacryocystorhinostomy // Am. J. Ophthalmol. — 1993. — Vol. 116. — P. 1 — 10.
53. Yoshimura K., Okubo K., Ishoika K. et al. Laparoscopic partial nephrectomy with a microwave tissue coagulator for small renal tumor // J. Urol. — 2001. — Vol. 165. — P. 1893 — 1896.
Інше:
Головко Сергій Вікторович, д. мед. н., доцент, начальник клініки урології ГВКГ
01133, Київ-133, вул. Госпітальна, 18. Е-mail: sgolovko62@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 4 вересня 2017 р.
|
Малоинвазивное лечение малых опухолей почки: обзор лапароскопической парциальной нефрэктомииС. В. Головко 1, А. Ф. Савицкий 21 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, Киев |
|---|
Ключевые слова: малые опухоли почек, лапароскопическая парциальная нефрэктомия.
Список литературы:
1. Benderev T. V., Schaeffer A. J. Efficasy and safety of the Nd: YAG laser in canine partial nephrectomy // J. Urol. — 1985. — Vol. 133. — P. 1108 — 1111.
2. Bhatta K. M. Lasers in urology // Lasers Surg. Med. — 1995. — Vol. 16. — P. 312 — 330.
3. Cadeddu J. A., Corwin T. S. Cable tie compression to facilitate laparoscopic partial nephrectomy // J. Urol. — 2001. — Vol. 165. — P. 177 — 178.
4. Cadeddu J. A., Corwin T. S., Traxer O. et al. Hemostatic laparoscopic partial nephrectomy: Cable-tie compression // Urol. — 2001. — Vol. 57. — P. 562 — 566.
5. Campbell S. C., Novick A. C., Streem S. B. et al. Complications of nephron sparing surgery for renal tumors // J. Urol. — 1994. — Vol. 151. — P. 1177 — 1180.
6. Chan D. Y., Cadeddu J. A., Jarret T. W. et al. Laparoscopic radical nephrectomy: Cancer control for renal cell carcinoma // J. Urol. — 2001. — Vol. 166. — P. 2095 — 2099.
7. Clayman R. V., Kavoussi L. R., Soper N. J. et al. Laparoscopic nephrectomy: Initial case report // J. Urol. — 1991. — Vol. 146. — P. 278 — 282.
8. Collyer W., Landman J., Olweny E. et al. Use of a novel electrosurgical snare to perform laparoscopic partial nephrectomy in a porcine model (anstract) // J. Urol. — 2001. — Vol. 165 (suppl. 5). — P. 20.
9. Corwin S., Oberneder R., Adam C. et al. Use of hydro-jet cutting for laparoscopic partial nephrectomy in porcine model // Urol. — 2001. — Vol. 58. — P. 1070 — 1073.
10. Corwin T. S., Lindberg G., Traxer O. et al. Laparoscopic radiofrequency thermal ablation of renal tissue with and without hilar occlusion // J. Urol. — 2001. — Vol. 166. — P. 281 — 284.
11. De Wildt M. J., de la Rosette J. M. Transurethral microwave thermotherapy: An evolving technology in the treatment of benign prostatic enlargement // Br. J. Urol. — 1995. — Vol. 76. — P. 531 — 538.
12. Dixon J. A., Miller F., McCloskey D., Siddoway J. Anatomy and techniques in segmental splenectomy // Surg. Gynecol. Obstet. — 1980. — Vol. 150. — P. 516 — 520.
13. Dunn M. D., Portis A. J., Shalhav A. L. et al. Laparoscopic versus open radical nephrectomy: A 9-year experience // J. Urol. — 2000. — Vol. 164. — P. 1153 — 1159.
14. Elashry O. M., Wolf J. S. Jr., Rayala H. J. et al. Recent advances in laparoscopic partial nephrectomy: Comparative study of electrosurgical snare electrode and ultrasound dissection // J. Endourol. — 1997. — Vol. 11. — P. 15 — 22.
15. Fergany A. F., Hafez K. S., Novick A. C. Long-term results of nephron-sparing surgery for localized renal cell carcinoma. 10-year follow up // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 442 — 445.
16. Gettman M. T., Bishoff J. T., Su L. M. et al. Hemostatic laparoscopic partial nephrectomy: Initial experience with the radiofrequency coagulation-assisted technique // Urol. — 2001. — Vol. 58. — P. 8 — 11.
17. Gill I. S., Desai M. M., Kaouk J. H. et al. Laparoscopic partial nephrectomy for renal tumor: Duplication open surgical techniques // J. Urol. — 2002. — Vol. 167. — P. 469 — 471.
18. Gill I. S., Munch L. C., Clayman R. V. et al. A new renal tourniquet for open and laparoscopic partial nephrectomy // J. Urol. — 1995. — Vol. 154. — P. 1113 — 1116.
19. Gill I. S., Schweizer D., Hobart M. G. et al. Retroperitoneal laparoscopic radical nephrectomy: The Cleveland Clinic experience // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 1665 — 1670.
20. Harmon W. J., Kavoussi L. R., Bishoff J. T. Laparoscopic nephron-sparing surgery for solid renal mass es using ultrasonic shears // Urol. — 2000. — Vol. 56. — P. 754 — 759.
21. Hubert J., Mourey E., Suty J. M. et al. Water-jet dissection in renal surgery: Experimental study of a new device in the pig // Urol. Res. — 1996. — Vol. 24. — P. 355 — 359.
22. Hughes B. F., Scott W. W. Preliminary report on the use of a CO 2 laser surgical unit in animals // Invest. Urol. — 1972. — Vol. 9. — P. 353 — 357.
23. Jackman S. V., Cadeddu J. A., Chen R. N. et al. Utility of the harmonic scalpel for laparoscopic partial nephrectomy // J. Endourol. — 1998. — Vol. 12. — P. 441 — 444.
24. Janetschec G., Daffner P., Peschel R., Bartsch G. Laparoscopic nephron sparing surgery for small renal cell carcinoma // J. Urol. — 1998. — Vol. 159. — P. 1152 — 1155.
25. Johnson D. E., Cromeens D. M., Price R. E. Use of the holmium: YAG laser in urology // Lasers Surg Med. — 1992. — Vol. 12. — P. 353 — 363.
26. Johnson D. E., Wishnov K. I., von Eschenbach A. C. et al. Partial nephrectomy using the Nd: YAG laser: A comparision of the 1.06 mu and 1.31 mu lasers employing different delivery systems // Lasers Surg. Med. — 1988. — Vol. 8. — P. 241 — 247.
27. Kagebayashi Y., Hirao Y., Samma S. et al. In situ non-ischemic enucleation of multilocular cystic renal cell carcinoma using a microwave coagulator // Int. J. Urol. — 1995. — N 2. — P. 339 — 343.
28. Lancaster C., Toi A., Trachtenberg J. Interstitial microwave thermoablation for localized prostate cancer // Urol. — 1999. — Vol. 53. — P. 828 — 831.
29. Landau S. T., Wood T. W., Smith J. A. Jr. Evaluation of sapphire tip Nd: YAG laser fibers in partial nephrectomy // Lasers Surg. Med. — 1987. — Vol. 7. — P. 426 — 428.
30. Lipshitz I., Bass R., Loewenstein A. Cutting the cornea with a water jet ceratome // J. Refract. Surg. — 1996. — Vol. 12. — P. 184 — 186.
31. Lotan Y., Gettman M. T., Lindberg G. et al. Video of laparoscopic partial nephrectomy using holmium laser (abstract) // J. Endourol. — 2001. — Vol. 15 (suppl. 1). — P. A134.
32. Lotan YGMTLGNCAHJPMSCJA: Video of laparoscopic partial nephrectomy using holmium laser // J. Endourol. — 2001. — Vol. 15 (suppl. 1). — P. 134.
33. McDougal E. M., Clayman R. V., Chandhoke P. S. et al. Laparoscopic partial nephrectomy in the pig model // J. Urol. — 1993. — Vol. 149. — P. 1633 — 1636.
34. McDougall E. M., Elbahnasy A. M., Clayman R. V. Laparoscopic wedge resection and partial nephrectomy: The Washington University experience and review of the literature // JSLS. — 1998. — N 2. — P. 15 — 23.
35. Meiraz D., Peled I., Gassner S. et al. The use of the CO 2 laser for partial nephrectomy: An experimental study // Invest. Urol. — 1977. — Vol. 15. — P. 262 — 264.
36. Meyer H. J., Havercampf K. Experimental study of partialliver resection with a combined CO 2 and Nd: YAG laser // Lasers Surg. Med. — 1982. — Vol. 2. — P. 149 — 154.
37. Montorsi F., Guazzoni G., Colombo R. et al. Transrectal microwave hiperthermia for advanced prostate cancer: Long-term clinical results // J. Urol. — 1992. — Vol. 148. — P. 342 — 345.
38. Muraki J., Cord J., Addonisio J. C. et al. Application of microwave tissue coagulation in partial nephrectomy // Urol. — 1991. — Vol. 37. — P. 282 — 287.
39. Naito S., Nakashima M., Kimoto Y. et al. Application of microwave tissue coagulator in partial nephrectomy for tenal cell carcinoma // J. Urol. — 1998. — Vol. 159. — P. 960 — 962.
40. Ono Y., Kinukawa T., Hattori R. et al. Laparoscopic radical nephrectomy for renal cell carcinoma: A five-year experience // Urol. — 1999. — Vol. 53. — P. 280 — 286.
41. Papachristou D. N., Barters R. Resection of the liver with a water jet // Br. J. Surg. — 1982. — Vol. 69. — P. 93 — 94.
42. Portis A. J., Yan Y., Landman J. et al. Long-term followup after laparoscopic radical nephrectomy // J. Urol. — 2002. — Vol. 167. — P. 1257 — 1262.
43. Rau H. G., Meyer G., Cohnert T. U. et al. Laparoscopic liver resection with the water-jet dissector // Surg. Endosc. — 1995. — Vol. 9. — P. 1009 — 1012.
44. Robson C. J., Churchill B. M., Anderson W. The results of radical nephrectomy for renal cell carcinoma // Trans Am. Assos. Genitourin Surg. — 1968. — Vol. 60. — P. 122 — 129.
45. Shekarriz H., Shekarriz B., Upadhyay J. et al. Hidro-jet assisted laparoscopic partial nephrectomy: Initial experience in a porcine model // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 1005 — 1008.
46. Stifelman M. D., Sosa R. E., Nakada S. Y., Shichman S. J. Hand-assistant laparoscopic partial nephrectomy // J. Endourol. — 2001. — Vol. 15. — P. 161 — 164.
47. Taari K., Salo J. O., Rannikko S., Nordling S. Partial nephrectomy with a combined CO 2 and Nd: YAG laser: Experimental study in pigs // Lasers Surg. Med. — 1994. — Vol. 14. — P. 23 — 26.
48. Tabuse K. A new operative procedure of hepatic surgery using a microwave tissue coagulator // Nippon Geka Hokan. — 1979. — Vol. 48. — P. 160 — 172.
49. Terzis A. J., Novak G., Rentzsch O. et al. A new system for cutting brain tissue preserving vessels: Water jet cutting // Br. J. Neirosurg. — 1989. — Vol. 3. — P. 361 — 366.
50. Winfield H. N., Donovan J. F., Godet A. S., Clayman R. V. Laparoscopic partial nephrectomy: Initial case report for benign disease // J. Endourol. — 1993. — N 7. — P. 521 — 526.
51. Wolf J. S. Jr., Seifman B. D., Montie J. E. Nephron sparing surgery for suspected malignancy: Open surgery compared to laparoscopy with selective use of hand assistance // J. Urol. — 2000. — Vol. 163. — P. 1659 — 1664.
52. Woog J. J., Metson R., Puliafito C. A. Holmium: YAG endonasal laser dacryocystorhinostomy // Am. J. Ophthalmol. — 1993. — Vol. 116. — P. 1 — 10.
53. Yoshimura K., Okubo K., Ishoika K. et al. Laparoscopic partial nephrectomy with a microwave tissue coagulator for small renal tumor // J. Urol. — 2001. — Vol. 165. — P. 1893 — 1896.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
18. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Чинники ризику тромбоемболічних ускладнень в абдомінальній хірургіїO. Ю. Усенко, В. I. Сморжевський, Ян СяоНаціональна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ |
|---|
Ключові слова: ризик, венозний тромбоз, поліморфізм генів, гіпергомоцистеїнемія, ангіоархітектоніка, новоутворення, захворювання печінки, шкала Caprini.
Список літератури:
1. Баринов В. Е., Бояринцев В. В., Брехов Е. И. и др. Интеграл факторов риска как предиктор развития венозных тромбоэмболических осложнений // Кремлевская медицина. — Клин. вестн. — 2013. — № 3. — С. 115 — 120.
2. Баринов В. Е., Лобастов К. В., Бояринцев В. В. и др. Клиническая оценка шкалы «Сaprini» для индивидуального прогнозирования риска развития послеоперационных венозных тромбоэмболий у хирургических пациентов // Фунд. исслед. — 2013. — № 12. — С. 11 — 16.
3. Папаян Л. П., Кобилянска B. A., Шейдина A. M. и др. Изменения в системе гемостаза у больных с наследственной тромбофилией, обусловленной мутацией фактора V свертывания крови (фактор V Лейден) // Терапевт. арх. — 2001. — № 7. — С. 47 — 51.
4. Шейдина А. М., Сироткина О. В., Пчелина С. Н. и др. Генетические факторы риска развития венозных тромбозов в молодом возрасте // Вопр. совр. педиатрии. — 2005. — Т. 4, № 2. — С. 42 — 44.
5. Athale U. Thrombosis in pediatric cancer: identifying the risk factors to improve care // Exp. Rev. Hematol. — 2013. — Vol. 6, N 5. — P. 599 — 609.
6. Bayraktar Y., Harmanci O. Etiology and consequences of thrombosis in abdominal vessels // World J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 12, N 8. — P. 1165 — 1174.
7. Bharadwaj S., Tandon P., Rivas J. M. et al. Update on the management of intestinal failure // Clev. Clin. J. Med. — 2016. — Vol. 83, N 11. — P. 841 — 848.
8. Bick R., Kaplan H. Syndromes of thrombosis and hypercoagulability: congenital and acquired thrombophilias // Clinical and Applied Thrombosis/Hemostasis. — 1998. — Vol. 4. — P. 25 — 50.
9. Caprini J. A. Risk assessment as a guide for the prevention of the many faces of venous thromboembolism // Am. J. Surg. — 2010. — Vol. 199, suppl. 1. — P. 3 — 10.
10. Cohen A. T., Spiro T. E., Spyropoulos A. C. et al. D-dimer as a predictor of venous thromboembolism in acutely ill, hospitalized patients: a subanalysis of the randomized controlled MAGELLAN trial // J. Thromb. Haemost. — 2014. — Vol. 12, N 4. — P. 479 — 487.
11. Cooke E., Bray P. F., Hamlington J. D. et al. PIA2 polymorphism and efficacy of aspirin // Lancet. —1998. — Vol. 351. — P. 1253.
12. Debus E. S., Diener H., Larena-Avellaneda A. Acute intestinal ischemia // Chirurg. — 2009. — Vol. 80, N 4. — P. 375 — 385.
13. Den Heijer M., Rosendaal F. R., Blom H. J. et al. Hyperhomocysteinemia and venous thrombosis: a metaanalysis // Thromb. Haemost. — 1998. — Vol. 80. — P. 874 — 877.
14. Feng D., Lindpaintner K., Larson M. G. et al. Increased platelet aggregability associated with platelet GPIIIa PLA2 polymorphism: the Framingham Offspring Study // Arterioscler. Thromb Vas. Biol. — 1999. — Vol. 19. — P. 1142 — 1147.
15. Firetto M. C., Lemos A. A., Marini A. et al. Acute bowel ischemia: analysis of diagnostic error by overlooked find ings at MDCT angiography // Emergency Radiol. — 2013. — Vol. 20, N 2. — P. 139 — 147.
16. Ghisletta N., von Flue M., Eichlisberger E. et al. Mesenteric venous thrombosis (mVT): a problem in diagnosis and management // Swiss Surg. — 1996. — Vol. 2, N 5. — P. 223 — 229.
17. Goodall A. H., Curzen N., Panesar M. et al. Increased binding of fibrinogen to glycoprotein llla-proline33 (HPA-1 b, PIA2, Zwb) positive platelets in patients with cardiovascular disease // Eur. Heart J. — 1999. — Vol. 20. — P. 742 — 747.
18. Guyatt G. H., Akl E. A., Crowther M. et al. Executive summary: Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines // Chest. — 2012. — Vol. 141, suppl. 2. — P. 7 — 47.
19. Heijer M., Lewington S., Clarke R. Homocysteine, MTHFR and risk of venous thrombosis: a meta-analysis of published epidemiological studies // J. Thromb. Haemost. — 2005. — Vol. 3. — P. 292 — 299.
20. Keijzer M., Borm G., Blom H. et al. No interaction between factor V Leiden and Hyperhomocysteinemia or MTHFR 677TT genotype in venous thrombosis // Thromb. Haemost. — 2007. — Vol. 97. — P. 32 — 37.
21. Koyama N. Superior mesenteric vein thrombosis associated with hormonal contraceptive use // Case Rep. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 10. — P. 264 — 268.
22. Kumar S., Sarr M. G., Kamath P. S. Mesenteric venous thrombosis // New Eng. J. Med. — 2001. — Vol. 345, N 23. — P. 1683 — 1688.
23. Leroyer C., Mercier B., Oger E. et al. Prevalence of 20210 A allele of the prothrombin gene in venous thromboembolism patients // Thromb. Haemost. — 1998. — Vol. 80. — P. 49 — 51.
24. Lui G. A., Poniachik T. J., Quera P. R. et al. Mesenteric vein thrombosis: clinical manifestations, treatment and outcome // Rev. Med. Chil. — 2005. — Vol. 133, N 1. — P. 17 — 22.
25. Mastoraki A., Mastoraki S., Tziava E. et al. Mesenteric ischemia: Pathogenesis and challenging diagnostic and therapeutic modalities // World J. Gastrointest. Pathophysiol. — 2016. — Vol. 7, N 1. — P. 125 — 130.
26. McCaffrey R., Bishop M., Adonis-Rizzo M. et al. Development and testing ofa DVT risk assessment tool: providing evidence of validity and reliability // Worldviews Evid. Based Nurs. — 2007. — Vol. 4, N 1. — Р. 14 — 20.
27. Muneer M., Abdelrahman H., El-Menyar A. et al. Portomesenteric vein thrombosis after laparoscopic sleeve gastrectomy: 3 case reports and a literature review // Am. J. Case Rep. — 2016. — Vol. 17. — P. 241 — 247.
28. Nagata Y., Watanabe T., Nagasaka K. et al. Clinical search for undiagnosed mesenteric phlebosclerosis at outpatient departments specializing in herbal (Kampo) medicine // Intern. Med. — 2016. — Vol. 55. — P. 573 — 581.
29. Pannucci C. J., Bailey S. H., Dreszer G. et al. Validation of the Caprini risk assessment model in plastic and reconstructive surgery patients // J. Am. Coll. Surg. — 2011. — Vol. 212, N 1. — Р. 105 — 112.
30. Ponziani F. R., Zocco M. A., Campanale C. et al. Portal vein thrombosis: insight into physiopathology, diagnosis, and treatment // World J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16, N 2. — P. 143 — 155.
31. Raffini L., Huang Y. S., Witmer C. et al. Dramatic increase in venous thromboembolism in children`s hospitals in the United States from 2001 to 2007 // Pediatrics. — 2009. — Vol. 124, N 4. — P. 1001 — 1008.
32. Ridker P. M. Inherited risk factors for venous thromboembolism: implications for clinical practice // Clin. Cornerstone. — 2000. — Vol. 2 (4). — P. 1 — 14.
33. Ridker P. M. Long-term, low-dose warfarin among venous thrombosis patients with and without factor V Leiden mutation: rationale and design for the Prevention of Recurrent Venous Thromboembolism (PREVENT) trial // Vasc. Med. — 1998. — Vol. 3 (1). — P. 67 — 73.
34. Ridker P. M., Hennekens C., Selhub J. et al. Interrelation of hyperhomocysteinemia, Factor V Leiden and risk of future venous thromboembolism // Circulation. — 1997. — Vol. 95. — P. 1777 — 1782.
35. Rintelen C., Mannhalter C., Lechner K. et al. No evidence for an increased risk of venous thrombosis in patients with factor V Leiden by the homozygous 677 C to T mutation in the methylenetetrahydrofolate-reductase gene // Blood Coagul. Fibrinolysis. — 1999. — Vol. 10. — P. 101 — 105.
36. Rogers S. O., Kilaru R. K., Hosokawa P. et al. Multivariable predictors of postoperative venous thromboembolic events after general and vascular surgery: results from the Patient Safety in Surgery study // Am. Coll. Surg. — 2007. — N 204. — Р. 1211 — 1221.
37. Shuman A. G., Hu H. M., Pannucci C. J. et al. Stratifying the risk of venous thromboembolism in otolaryngology // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2012. — Vol. 146, N 5. — Р. 719 — 724.
38. Sykes T. C.F., Fegan C., Mosquera D. Thrombophilia, polymorphisms and vascular disease // J. Clin. Pathol. Mol. Pathol. — 2000. — Vol. 53. — P. 300 — 306.
39. Undas A., Williams E. B., Butenas S. et al. Homocysteine inhibits inactivation of factor Va by activated protein C // J. Bio Chem. — 2001. — Vol. 276. — P. 4389 — 4397.
40. Yang Q., Ruchkin D. V., Buryakina S. A. Jejunal interposition as a way as autotransplantation in reconstructive surgery after gastrectomy // Hepatogastr. Curr. Med. Surg. Trends. — 2014. — Vol. 61, N 1. — P. 41 — 42.
|
Факторы риска тромбоэмболических осложнений в абдоминальной хирургииА. Ю. Усенко, В. И. Сморжевский, Ян СяоНациональная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев |
|---|
Ключевые слова: риск, венозный тромбоз, полиморфизм генов, гипергомоцистеинемия, ангиоархитектоника, новообразование, заболевание печени, шкала Caprini.
Список литературы:
1. Баринов В. Е., Бояринцев В. В., Брехов Е. И. и др. Интеграл факторов риска как предиктор развития венозных тромбоэмболических осложнений // Кремлевская медицина. — Клин. вестн. — 2013. — № 3. — С. 115 — 120.
2. Баринов В. Е., Лобастов К. В., Бояринцев В. В. и др. Клиническая оценка шкалы «Сaprini» для индивидуального прогнозирования риска развития послеоперационных венозных тромбоэмболий у хирургических пациентов // Фунд. исслед. — 2013. — № 12. — С. 11 — 16.
3. Папаян Л. П., Кобилянска B. A., Шейдина A. M. и др. Изменения в системе гемостаза у больных с наследственной тромбофилией, обусловленной мутацией фактора V свертывания крови (фактор V Лейден) // Терапевт. арх. — 2001. — № 7. — С. 47 — 51.
4. Шейдина А. М., Сироткина О. В., Пчелина С. Н. и др. Генетические факторы риска развития венозных тромбозов в молодом возрасте // Вопр. совр. педиатрии. — 2005. — Т. 4, № 2. — С. 42 — 44.
5. Athale U. Thrombosis in pediatric cancer: identifying the risk factors to improve care // Exp. Rev. Hematol. — 2013. — Vol. 6, N 5. — P. 599 — 609.
6. Bayraktar Y., Harmanci O. Etiology and consequences of thrombosis in abdominal vessels // World J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 12, N 8. — P. 1165 — 1174.
7. Bharadwaj S., Tandon P., Rivas J. M. et al. Update on the management of intestinal failure // Clev. Clin. J. Med. — 2016. — Vol. 83, N 11. — P. 841 — 848.
8. Bick R., Kaplan H. Syndromes of thrombosis and hypercoagulability: congenital and acquired thrombophilias // Clinical and Applied Thrombosis/Hemostasis. — 1998. — Vol. 4. — P. 25 — 50.
9. Caprini J. A. Risk assessment as a guide for the prevention of the many faces of venous thromboembolism // Am. J. Surg. — 2010. — Vol. 199, suppl. 1. — P. 3 — 10.
10. Cohen A. T., Spiro T. E., Spyropoulos A. C. et al. D-dimer as a predictor of venous thromboembolism in acutely ill, hospitalized patients: a subanalysis of the randomized controlled MAGELLAN trial // J. Thromb. Haemost. — 2014. — Vol. 12, N 4. — P. 479 — 487.
11. Cooke E., Bray P. F., Hamlington J. D. et al. PIA2 polymorphism and efficacy of aspirin // Lancet. —1998. — Vol. 351. — P. 1253.
12. Debus E. S., Diener H., Larena-Avellaneda A. Acute intestinal ischemia // Chirurg. — 2009. — Vol. 80, N 4. — P. 375 — 385.
13. Den Heijer M., Rosendaal F. R., Blom H. J. et al. Hyperhomocysteinemia and venous thrombosis: a metaanalysis // Thromb. Haemost. — 1998. — Vol. 80. — P. 874 — 877.
14. Feng D., Lindpaintner K., Larson M. G. et al. Increased platelet aggregability associated with platelet GPIIIa PLA2 polymorphism: the Framingham Offspring Study // Arterioscler. Thromb Vas. Biol. — 1999. — Vol. 19. — P. 1142 — 1147.
15. Firetto M. C., Lemos A. A., Marini A. et al. Acute bowel ischemia: analysis of diagnostic error by overlooked find ings at MDCT angiography // Emergency Radiol. — 2013. — Vol. 20, N 2. — P. 139 — 147.
16. Ghisletta N., von Flue M., Eichlisberger E. et al. Mesenteric venous thrombosis (mVT): a problem in diagnosis and management // Swiss Surg. — 1996. — Vol. 2, N 5. — P. 223 — 229.
17. Goodall A. H., Curzen N., Panesar M. et al. Increased binding of fibrinogen to glycoprotein llla-proline33 (HPA-1 b, PIA2, Zwb) positive platelets in patients with cardiovascular disease // Eur. Heart J. — 1999. — Vol. 20. — P. 742 — 747.
18. Guyatt G. H., Akl E. A., Crowther M. et al. Executive summary: Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines // Chest. — 2012. — Vol. 141, suppl. 2. — P. 7 — 47.
19. Heijer M., Lewington S., Clarke R. Homocysteine, MTHFR and risk of venous thrombosis: a meta-analysis of published epidemiological studies // J. Thromb. Haemost. — 2005. — Vol. 3. — P. 292 — 299.
20. Keijzer M., Borm G., Blom H. et al. No interaction between factor V Leiden and Hyperhomocysteinemia or MTHFR 677TT genotype in venous thrombosis // Thromb. Haemost. — 2007. — Vol. 97. — P. 32 — 37.
21. Koyama N. Superior mesenteric vein thrombosis associated with hormonal contraceptive use // Case Rep. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 10. — P. 264 — 268.
22. Kumar S., Sarr M. G., Kamath P. S. Mesenteric venous thrombosis // New Eng. J. Med. — 2001. — Vol. 345, N 23. — P. 1683 — 1688.
23. Leroyer C., Mercier B., Oger E. et al. Prevalence of 20210 A allele of the prothrombin gene in venous thromboembolism patients // Thromb. Haemost. — 1998. — Vol. 80. — P. 49 — 51.
24. Lui G. A., Poniachik T. J., Quera P. R. et al. Mesenteric vein thrombosis: clinical manifestations, treatment and outcome // Rev. Med. Chil. — 2005. — Vol. 133, N 1. — P. 17 — 22.
25. Mastoraki A., Mastoraki S., Tziava E. et al. Mesenteric ischemia: Pathogenesis and challenging diagnostic and therapeutic modalities // World J. Gastrointest. Pathophysiol. — 2016. — Vol. 7, N 1. — P. 125 — 130.
26. McCaffrey R., Bishop M., Adonis-Rizzo M. et al. Development and testing ofa DVT risk assessment tool: providing evidence of validity and reliability // Worldviews Evid. Based Nurs. — 2007. — Vol. 4, N 1. — Р. 14 — 20.
27. Muneer M., Abdelrahman H., El-Menyar A. et al. Portomesenteric vein thrombosis after laparoscopic sleeve gastrectomy: 3 case reports and a literature review // Am. J. Case Rep. — 2016. — Vol. 17. — P. 241 — 247.
28. Nagata Y., Watanabe T., Nagasaka K. et al. Clinical search for undiagnosed mesenteric phlebosclerosis at outpatient departments specializing in herbal (Kampo) medicine // Intern. Med. — 2016. — Vol. 55. — P. 573 — 581.
29. Pannucci C. J., Bailey S. H., Dreszer G. et al. Validation of the Caprini risk assessment model in plastic and reconstructive surgery patients // J. Am. Coll. Surg. — 2011. — Vol. 212, N 1. — Р. 105 — 112.
30. Ponziani F. R., Zocco M. A., Campanale C. et al. Portal vein thrombosis: insight into physiopathology, diagnosis, and treatment // World J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16, N 2. — P. 143 — 155.
31. Raffini L., Huang Y. S., Witmer C. et al. Dramatic increase in venous thromboembolism in children`s hospitals in the United States from 2001 to 2007 // Pediatrics. — 2009. — Vol. 124, N 4. — P. 1001 — 1008.
32. Ridker P. M. Inherited risk factors for venous thromboembolism: implications for clinical practice // Clin. Cornerstone. — 2000. — Vol. 2 (4). — P. 1 — 14.
33. Ridker P. M. Long-term, low-dose warfarin among venous thrombosis patients with and without factor V Leiden mutation: rationale and design for the Prevention of Recurrent Venous Thromboembolism (PREVENT) trial // Vasc. Med. — 1998. — Vol. 3 (1). — P. 67 — 73.
34. Ridker P. M., Hennekens C., Selhub J. et al. Interrelation of hyperhomocysteinemia, Factor V Leiden and risk of future venous thromboembolism // Circulation. — 1997. — Vol. 95. — P. 1777 — 1782.
35. Rintelen C., Mannhalter C., Lechner K. et al. No evidence for an increased risk of venous thrombosis in patients with factor V Leiden by the homozygous 677 C to T mutation in the methylenetetrahydrofolate-reductase gene // Blood Coagul. Fibrinolysis. — 1999. — Vol. 10. — P. 101 — 105.
36. Rogers S. O., Kilaru R. K., Hosokawa P. et al. Multivariable predictors of postoperative venous thromboembolic events after general and vascular surgery: results from the Patient Safety in Surgery study // Am. Coll. Surg. — 2007. — N 204. — Р. 1211 — 1221.
37. Shuman A. G., Hu H. M., Pannucci C. J. et al. Stratifying the risk of venous thromboembolism in otolaryngology // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2012. — Vol. 146, N 5. — Р. 719 — 724.
38. Sykes T. C.F., Fegan C., Mosquera D. Thrombophilia, polymorphisms and vascular disease // J. Clin. Pathol. Mol. Pathol. — 2000. — Vol. 53. — P. 300 — 306.
39. Undas A., Williams E. B., Butenas S. et al. Homocysteine inhibits inactivation of factor Va by activated protein C // J. Bio Chem. — 2001. — Vol. 276. — P. 4389 — 4397.
40. Yang Q., Ruchkin D. V., Buryakina S. A. Jejunal interposition as a way as autotransplantation in reconstructive surgery after gastrectomy // Hepatogastr. Curr. Med. Surg. Trends. — 2014. — Vol. 61, N 1. — P. 41 — 42.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
19. Особистості
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Михаил Францевич Зиньковский. Жизнь и судьба в кардиохирургии детского возрастаЮрий Виленский |
|---|
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
Анонс свіжого номера
№4(64) // 2017
Рукавна резекція шлунка в лікуванні морбідного ожиріння
В. В. Грубнік, В. В. Ільяшенко, О. Л. Ковальчук, С. О. Усенок, Вікт. В. Грубнік
Гострий безкам’яний холецистит при інтраперитонеальному (маятникоподібному) розташуванні жовчного міхура
В. М. Браславець, К. І. Павлов, Т. В. Бондаренко, К. С. Рязанцева
Авторизація
Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/surgukraine.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 51
Видавництво
Послуги
Партнери
Рекламодавці
Передплата
© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»